3.11. Вимірювання коефіцієнту пропускання

3.11.1. У світловий пучок помістити кювету з розчинником або контрольним розчином, з яким проводяться вимірювання.

3.11.2. Закрити кришку кюветного відділення.

3.11.3. Ручками «ЧУТЛИВІСТЬ» і «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» і «ТОЧНО» встановити відлік 100 за шкалою колориметру. Ручка «ЧУТЛИВІСТЬ» може знаходитися в одному з трьох положень: «1», «2», або «3».

3.11.4. Потім, поворотом ручки 4 (рис. 2) кювету з розчинником або контрольним розчином слід замінити кюветою з досліджуваним розчином.,

3.11.5. Зняти відлік за шкалою колориметру, що відповідний коефіцієнту пропускання досліджуваного розчину у відсотках.

ПРИМІТКА: Для реєструючого приладу типу М1792 відлік зняти за шкалою коефіцієнтів пропускання Т у відсотках або за шкалою Д в одиницях оптичної щільності.

3.11.6. Вимірювання проводити 3—5 раз і остаточне значення виміряної величини визначити як середнє арифметичне з отриманих значень.

3.12. Визначення концентрації речовини в розчині

При визначенні концентрації речовини в розчині слід дотримуватися наступної послідовності в роботі:

• вибір світлофільтру;

• вибір кювети;

• побудова градуювальної кривої для даної речовини;

• вимірювання оптичної щільності досліджуваного розчину і визначення концентрації речовини в розчині.

3.12.1. Вибір світлофільтру.

Наявність в колориметрі вузла світлофільтрів і набору кювет дозволяє підібрати таке їх поєднання, при якому похибка у визначенні концентрації буде найменшою.

Провести вибір світлофільтру таким чином.

Налити розчин в кювету (про вибір розміру кювет див. нижче) і визначити оптичну густина для всіх світлофільтрів.

За отриманими даними побудувати криву, відкладаючи по горизонтальній осі довжини хвиль, що відповідають максимуму коефіцієнта пропускання світлофільтрів і наведені в описі колориметру, а по вертикальній осі - відповідні значення оптичної густини розчину. Відмітити ту ділянку кривої, для якої виконуються наступні умови:

• оптична густина має максимальну величину;

• хід кривої приблизно паралельний горизонтальній осі, тобто оптична густина мало залежить від довжини хвиль.

Світлофільтр для роботи вибирається так, щоб довжина хвилі, що відповідає максимуму коефіцієнта пропускання світлофільтру, припадала на відмічену вище ділянку спектральної кривої досліджувального розчину.

УВАГА: Якщо ці умови виконуються для декількох світлофільтрів, то вибрати той з них, для якого чутливість колориметру вища.

3.12.2. Вибір кювети.

Як зазнавалося вище, абсолютна похибка вимірювання коефіцієнта пропускання не перевищує 1%. Відносна похибка визначення концентрації розчину буде різною при роботі на різних ділянках шкали колориметру і досягає мінімуму при значенні оптичної щільності 0,4. Тому при роботі на колориметрі рекомендується, шляхом відповідного вибору кювет, працювати поблизу вказаного значення оптичної густини.

Попередній вибір кювет проводиться візуально, відповідно інтенсивності забарвлення розчину. Якщо розчин інтенсивно забарвлений (темний), слід користуватися кюветами з малою робочою довжиною. У разі слабо забарвлених розчинів рекомендується працювати з кюветами з великою робочою довжиною.