
- •Методичні вказівки
- •Універсальний іономір ев-74
- •1.1 Призначення
- •1.2. Технічні характеристики
- •1.3. Комплект постачання
- •1.4. Конструкція та принцип роботи
- •1.4.1. Загальні відомості
- •4.2. Принцип дії і схема перетворювача іономіру
- •1.4.3. Конструкція іономіру ев-74
- •Перетворювач
- •1.5. Вказівки з техніки безпеки
- •1.6. Підготовка до роботи
- •1.6.1. Загальні вказівки
- •1.6.2. Підготовка приладу до роботи
- •1.7. Порядок роботи іономіра
- •1.7.1. Загальні вказівки
- •1.7.2. Вимірювання окислювально-відновного потенціалу (Eh) е.Р.С. Електродних систем і інших джерел:
- •1.7.3. Налаштування і вимірювання рХ
- •1.8 Вимірювання параметрів, перевірка, настройка і градуювання
- •Допоміжні пристрої і прилади
- •1.8.2 Перевірка і градуювання приладу
- •1.8.3 Градуювання перетворювача
- •1.8.3.3. Калібрування ручного температурного компенсатора:
- •1.9. Методи і засоби повірки
- •1.9.1. Операції повірки
- •1.9.2. Засоби повірки
- •1.9.3. Умови повірки і підготовка до неї
- •1.9.4. Проведення повірки
- •1.9.5. Оформлення результатів повірки
- •2. Терези лабороторні рівноплечні 2 класу модель влр-200
- •2.1. Призначення
- •2.2 Технічні характеристики
- •2.3. Конструкція і принцип роботи
- •2.4. Підготовка до роботи
- •2.5. Порядок роботи
- •3. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2
- •3.1 Призначення
- •3.2. Технічні характеристики
- •3.3.Склад комплекту постачання
- •3.4. Принцип дії колориметру
- •3.5. Складові частини колориметру
- •3.5.1. Загальний вигляд фотоколориметру
- •3.5.2. Складові оптичного блоку
- •Освітлювач
- •Світлофільтри
- •Контрольні світлофільтри.
- •3.6. Загальні вказівки з експлуатації
- •3.7. Правила безпеки роботи із приладом
- •3.8. Установка освітлювача
- •3.9. Підготовка до роботи
- •3.10. Перевірка технічного стану колориметру
- •3.11. Вимірювання коефіцієнту пропускання
- •3.12. Визначення концентрації речовини в розчині
- •Література:
- •Додатки
3.7. Правила безпеки роботи із приладом
3.7.1. Робота на колориметрі повинна проводитися в чистому приміщенні, вільному від пилу, пари кислот і лугів.
3.7.2. Поблизу колориметру не повинні розташовувати громіздких виробів, що створюють незручності в роботі.
3.7.3. Всі роботи, пов'язані із зміною до електричних частин колориметру, зміна ламп, заміна несправних деталей повинні проводитися після від'єднання колориметру від електромережі.
3.7.4. Під час експлуатації колориметр має бути надійно заземлений.
3.8. Установка освітлювача
У разі тривалого зберігання чи транспортування колориметру необхідно перевірити правильність установки лампи освітлювача.
Для цього у вихідне вікно кюветного відділення вставити юстировочну пробу. За допомогою гвинтів переміщення вузла і кріп-лення лампи досягти, щоб в площині проби була кругла світлова пляма.
3.9. Підготовка до роботи
3.9.1. Колориметр слід включити в мережу живлення за 15 хвилин до початку вимірювань. Під час прогрівання кюветне відділення повинно бути відкритим (при цьому шторка перед фотоприймачами має перекривати світловий пучок).
3.9.2. Вибрати необхідний за видом вимірювання кольоровий світлофільтр.
3.9.3. Встановити мінімальну чутливість колориметру. Для цього ручку «ЧУТЛИВІСТЬ» встановити в положення «1», ручку «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» — в крайнє ліве положення.
3.9.4. Перед вимірюваннями і при перемиканні фотоприймачів перевірити установку стрілки колориметру на «0» за шкалою коефіцієнтів пропускання Т при відкритому кюветному відділенні. При зміщенні стрілки з нульового положення, її підводять до нуля за допомогою потенціометра «НУЛЬ», виведеного під шліц.
3.10. Перевірка технічного стану колориметру
Перевірку технічного стану колориметру проводять з метою визначення придатності колориметру в період експлуатації.
УВАГА: Проводити перевірку колориметру в незапиленому приміщенні при температурі навколишнього середовища (20±5)°С і відносній вологості 45—80%.
Починати перевірку через 15 хвилин після вмикання колориметру.
Перед включенням колориметру слід відкрити кришку кюветного відділення, при цьому шторка має перекрити світловий потік.
Під час вимірювань періодично перевіряти установку стрілки колориметру на «0» за шкалою коефіцієнтів пропускання Т.
3.10.1. Перевірку чутливості колориметру слід проводити з усіма кольоровими світлофільтрами.
Відкрити кюветное відділення. Ручку «СВІТЛОФІЛЬТРИ» встановити в положення «315» нм, ручку «ЧУТЛИВІСТЬ» і «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» і «ТОЧНО» - в положенні, відповідне мінімальній чутливості колориметру (ручку «ЧУТЛИВІСТЬ» встановити в положення «1», ручку «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» — в крайнє ліве положення). Закрити кюветне відділення і спостерігати покази за шкалою коефіцієнтів пропускання Т.
Перевірку з іншими світлофільтрами проводити аналогічно.
УВАГА : При мінімальній чутливості колориметру відлік за шкалою коефіцієнтів пропускання Т повинен бути не більшим 90с, з кожним кольоровим світлофільтром, але не меншим 5.
3.10.2. Перевірка зміщення стрілки колориметру при освітлених фотоприймачах.
Перевірку зсуву стрілки колориметру при освітлених фотоприймачах проводити із світлофільтрами 540 і 750 нм. При закритій кришці кюветного відділення встановити «ЧУТЛИВІСТЬ» і «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» і «ТОЧНО» відлік 90 за шкалою коефіцієнтів пропускання Т колориметру. Через 5 хвилин визначити зміщення стрілки, воно не повинне бути більше 1 поділки.
3.10.3. Перевірка даних колориметру за контрольними світлофільтрами К-2 і К-1.
Примітки.
1. Значення коефіцієнтів пропускання світлофільтрів К-2 і К-1, що входять у комплект колориметру, подаються в паспорті й дійсні тільки для даного колориметру.
2. Не допускається для перевірки використовувати контрольні світлофільтри інших колориметрів.
3. Світлофільтри атестовані з включеним світлофільтром 540 нм колориметру.
При закритій кришці кюветного відділення встановити ручками «ЧУТЛИВІСТЬ» і «УСТАНОВКА 100 ГРУБО» і «ТОЧНО» відлік 100 за шкалою коефіцієнтів пропускання Т. У вхідне вікно кюветного відділення встановити контрольний світлофільтр. Закрити кришку кюветного відділення і зняти покази за шкалою коефіцієнтів пропускання Т колориметру, відповідний коефіцієнту пропускання контрольного світлофільтру.
Примітки:
1. Коефіцієнт пропускання світлофільтру визначається як середнє арифметичне з 5-ти спроб.
2. Виміряні коефіцієнти пропускання кожного світлофільтру не повинні відрізнятися за абсолютною величиною більше ніж на ± 0,5% від паспортних даних.
Наприклад, при коефіцієнті пропускання 90% відлік повинен бути в межах 89,5—90,5; при 15% — в межах 14,5 - 15,5.
3. Якщо відмінність перевищуватиме ± 0,5%, слід перевірити чистоту поверхонь контрольних світлофільтрів, оптичних деталей в світлових каналах і правильність установки контрольного світлофільтру. У разі отримання повторно результатів вимірювання, що відрізняються від номінального значення коефіцієнта пропускання контрольних світлофільтрів більш ніж ± 0,5% (абс), колориметр необхідно відправити в ремонт.