3.2. Технічні характеристики
3.2.1.Спектральний діапазон роботи колориметру від 315 до 980 нм. Весь спектральний діапазон поділений на спектральні інтервали, що виділяються за допомогою світлофільтрів.
3.2.2. Межі припустимого на колориметрі коефіцієнтів пропускання від 100 до 1% (оптична густина від 0 до 2).
3.2.3.Межі припустимого значення основної абсолютної похибки колориметру, що допускається, при вимірюванні коефіцієнтів пропускання становить ±1%.
3.2.4.Межа значення середньоквадратичного відхилення окремого спостереження, складає 0,3%.
3.2.5.Додаткова похибка колориметру від зміни напруги мережі на ± 22 В від номінального значення 220 В складає не більше 0,3.
3.2.6.Додаткова похибка колориметру при зміні температури навколишнього середовища від 20 до 35°С і від 20 до 10°С не більше 0,3.
3.2.7.Робоча довжина кювет (набір кювет № 2), мм 50, 30, 20, 10, 5.
Примітка. Колориметр може комплектуватися наборами кювет № 1 з робочою довжиною 20, 10, 5, 3 та 1 мм або набором кювет № 3 з робочою довжиною 100, 50, 30 та 20 мм. На вимогу замовника можуть бути поставлені мікрокювети з робочою довжиною, мм 10, 5, 3, 2
3.2.8.Приймачами випромінювання є:
- фотоелемент Ф-26 для роботи в спектральному діапазоні від 315 до 540 нм;
- фотодіод ФД-24К для роботи в спектральному діапазоні від 590 до 980 нм.
3.2.9.Реєструючий прилад-мікроамперметр типу М1792 із шкалою, що оцифрована в коефіцієнтах пропускання τ та оптичної густини Д.
3.3.Склад комплекту постачання
Колориметр (складається з двох блоків, сполучених механічно в одне ціле: оптичного блоку і блоку живлення)
3.4. Принцип дії колориметру
Принцип
вимірювання коефіцієнта пропускання
полягає у наступному, на фотоприймач
спрямовують світлові потоки
,
що пройшли через досліджуване середовище
і визначають співвідношення цих потоків.
Співвідношення цих потоків і є коефіцієнтом пропускання τ досліджуваного розчину:
(3.1 )
На колориметрі це відношення визначається наступним чином. Спочатку в світловий пучок розміщують кювету з розчинником або контрольним розчином.
Змінюючи
чутливість колориметру досягають, щоб
відлік за шкалою коефіцієнтів пропускання
колориметру n2
став
рівним 100. Таким чином, повний світловий
потік
умовно приймається рівним 100%. Потім, в
світловий пучок розміщають кювету з
досліджуваним розчином.
Отриманий
відлік n2
за
шкалою коефіцієнтів пропускання
колориметру відповідатиме
.
Отже,
коефіцієнт пропускання досліджуваного
розчину у відсотках буде рівним n2,
тобто
(3. 2)
Оптична густина Д визначається за формулою
(3.3)
3.5. Складові частини колориметру
3.5.1. Загальний вигляд фотоколориметру
|
Рис.3. 1. Загальний вигляд фотоколориметру ( вигляд спереду) 1 – мікроамперметр; 2 – захисний кожух лампи; 3 – перемикач довжини хвилі; 4 – ручка перемикання кювет; 5 – перемикач світлофільтрів; 6 – ручки налаштування чутливості (точно / грубо); 7 – кюветне відділення
|
