Синтоміцин - Synthomicinum

За хімічною будовою не відрізняється від лівоміцетину. Суміш двох ізомерів.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,1; 0,25; 0,5 г; мазь 10 % і лінімент 1...5та 10%.

Дія подібна до лівоміцетину. Застосовують для лікування і профілактики шлунково-кишкових захворювань і хвороб органів дихання.

Показання, способи і дози застосування: зовні при гнійних ранах, опіках, копитній гнилі в овець у формі мазей, присипок, лініментів.

Дози всередину (на 1 кг маси тіла): телятам, поросятам, ягнятам і собакам -0,02...0,035; птиці - 0,05...0,073.

Група стрептоміцину Стрептоміцину сульфат - Streptomycini sulfas

Властивості: порошок або пориста маса білого кольору, гіркий на смак, без запаху. Гігроскопічний, легкорозчинний у воді.

Форма випуску: у флаконах по 250, 300 тис. і 1 млн. ОД.

Зберігання: за списком Б в сухому приміщенні.

Дія: широка антибактеріальна. Пригнічує ріст і розвиток туберкульозної, дизентерійної і кишкової паличок, бруцел, збудників туляремії. Менш активний препарат до стафіло-, стрепто-, диплококів, лістерел, холерної палички.

Показання, способи і дози застосування: туляремія, гостра форма бруцельозу, туберкульоз, бешиха свиней, агалактія овець, дизентерія, колібактеріоз телят і ягнят, бронхопневмонія та пневмонія у поросят і телят, ендометрит, метрит, мастит, інфекційні хвороби сечостатевих шляхів тощо. Протипоказаний при підвищеній чутливості до стрептоміцину, хворобах печінки і нирок.

Дози внутрішньом'язового введення: великій рогатій худобі -5... 10 тис. ОД; свиням, телятам, вівцям - 10... 15; курям - 30...40 тис. ОД на 1 кг маси тіла. Вводять 2...3 рази на добу. Препарат вводять у порожнину матки, молочну цистерну, інтратрахеально. У формі розчину на ізотонічному розчині натрію хлориду з вмістом в 1 мл не більше 10 тис. ОД препарату.

Стрептоміцин-хлоркальцієвий комплекс - Streptomycini et calcii chloridum

Подвійна сіль кальцію хлориду і стрептоміцину гідрохлориду.

Випускають у флаконах по 100, 300 і 500 тис. ОД.

Належить до списку Б.

Застосовується переважно при запаленнях головного і спинного мозку. Розчин готують ex tempore з розрахунку в 1 мл препарату не більше 10 тис. ОД. Стрептоміцин є єдиним препаратом, придатним для субарахноідального введення при менінгітах. Показано його застосування і в тих випадках, коли є показання до застосування стрептоміцину сульфату.

Група аміноглікозидів Неоміцину сульфат - Neomycini sulfas

Властивості: порошок або пориста маса білого з кремовим відтінком кольору, без запаху і смаку, добре розчиняється у воді.

Форма випуску: порошок у герметично закритих флаконах по 0,2; 0,4; 0,8 і таблетки по 0,1 та 0,25 г.

Зберігання: за списком Б.

Дія: широка антимікробна. Найбільш ефективно діє на грамнегативні бактерії. Чутливі до нього кишкова паличка, пастерели, сальмонели, збудники дизентерії, бруцельозу тощо.

Показання, способи і дози застосування: диспепсія, гастроентерит, пастерельоз, колібактеріоз, сальмонельоз, диплококова інфекція, бронхопневмонія, плеврит, перитоніт, ендометрит, мастит, інфекційні хвороби сечових шляхів. У хірургічній практиці застосовують для лікування інфікованих ран, гнійних уражень шкіри і слизових оболонок. Протипоказаний при хворобах нирок. Забороняється застосовувати разом з мономіцином і стрептоміцином.

Зовні у вигляді зрошень і промивань водним розчином, 1 мл якого містить 5 тис. ОД препарату, а також у формі мазей і аерозолей. Всередину (мл на 1 кг маси тіла) телятам, ягнятам і поросятам - 5...10 тис. ОД; внутрішньом'язово поросятам на 0,5-процентному розчині новокаїну 10 тис. ОД два-три рази на добу.