ІІлатифіліну гідротартрат – Рlаtурhyllini hydrotartras

Сіль алкалоїду, що міститься в жовтозіллі (Sеnеtіо рlаtyрhyllus).

Порошок білого кольору, легкорозчинний у воді (1:10).

Зберігають за списком А. Несумісний з тими речовинами, що і атропін.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,005 г і ампули 1 і 2-процентного розчину.

Дія: за холінолітичною дією нагадує атропін, але менш активний; не збуджує центральну нервову систему, діє дещо заспокійливо; навіть у підвищених дозах не спричинює спазму сфінктерів травного каналу, більш виражена спазмолітична дія, у тому числі при спазмах кровоносних судин; дія на зіницю ока менш тривала (до 5...6 год); вплив на акомодацію ока малопомітний. Менш токсичний, ніж атропін.

Показания, способи і дози застосування: як спазмолітичний засіб при кишкових, ниркових і печінкових кольках; при гострому розширенні шлунка в коней, закупорці і спазмі стравоходу, виразковій хворобі шлунка; при захворюванні очей; як антидот при отруєннях холіноміметиками і антихолінестеразними речовинами.

Дози підшкірно: коням - 0,02... 1,0 г; великій рогатій худобі - 0,01...0,07; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,01...0,04; собакам - 0,002...0,01 г; в око - 1 ...2-процентний розчин по 2...3 краплі.

Н-холінолітики

До групи Н-холінолітиків належать засоби, які блокують нікотиночутливі рецептори гангліїв, клітин хромафінової тканини надниркових залоз, каротидних клубочків і скелетних м'язів. За характером дії їх поділяють на гангліолітики і міорелаксанти.

Гангліолітики

За принципом конкурентних антагоністів ацетилхоліну гангліолітики взаємодіють з холінорецепторами гангліїв, мозкового шару надниркових залоз і каротидних клубочків, що утруднює проведення імпульсів по вегетативних нервах і спричинює фармакологічну денервацію органів. Послаблення симпатичної іннервації призводить до послаблення тонусу кровоносних судин, внаслідок чого розширюються судини, особливо артеріоли, частково венули, знижується артеріальний і венозний тиск.

Блокада парасимпатичних гангліїв супроводжується розширенням гладеньких м'язів бронхів, шлунка і кишок, а також послабленням секреції залоз. У великих дозах вони можуть блокувати Н-холінорецептори центральних міжнейронних синапсів.

Гангліолітики включають бензогексоній, пахікарпіну гідройодид, пентамін, сферофізину бензоат тощо.

Пахікарпіну гідройодид – Расhicаrpini hydroiodium

Сіль алкалоїду, що міститься в софорі товстоплідній (Sорhога расhусаrра), термопсисі ланцетному (Тhermopsis lanceolata) та деяких інших рослинах. Порошок білого кольору, розчинний у воді (1:30).

Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,1 г, ампули по 2 мл і 5 мл 3-процентного розчину.

Дія: спазмолітична і гіпотензивна. Підвищує безпосередньо тонус і посилює скорочення мускулатури матки, у зв'язку з чим стимулює родовий акт і зменшує кровотечу в післяродовий період.

Показання, спосіб і дози застосування: для стимуляції родової діяльності, прискорення виділення посліду і зменшення крововтрат після родів.

Дози внутрішиьом' язово: коням і великій рогатій худобі - 0,2...0,5 г, дрібній рогатій худобі – 0,05...0,2; свиням - 0,1 ...0,2; собакам - 0,03... 0,06 г.