Броміди

Солі бромистоводневої кислоти легко всмоктуються слизовими оболонками і рівномірно розподіляються в різних відділах центральної нервової системи, "заспокоюючи" її при збудженнях. Суть дії бромідів на функцію кори великих півкуль була досліджена І.П.Павловим та його учнями. Підсилюючи процеси гальмування, броміди відновлюють функцію мозку. Крім того, вони не тільки не знижують, а навіть підвищують збудливість головного мозку, але одночасно посилюють гальмівні процеси.

З метою одержання терапевтичного ефекту дозувати броміди необхідно з урахуванням типу та стану нервової діяльності - "чим слабший нервовий тип та даний нервовий стан, тим доза брому повинна бути меншою".

Бром повільно виділяється нирками, шкірою та слизовими оболонками. Внаслідок подразнюючої дії при тривалому застосуванні можливі явища "бромізму", які виявляються висипаннями на шкірі, катаральними запаленнями слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та розладами травлення.

Броміди призначають при епілепсії, правці, німфоманії, а хутровим звірам - при самозагризанні.

Натрію бромід - Natrii bromidum

Калію бромід - Каlii bromidum

Кристалічні порошки білого кольору, добре розчинні у воді. Випускають порошки і таблетки по 0,15 і 0,5 г.

Дози всередину: коням - 10,0...40,0 г; великій рогатій худобі -15,0...50,0; дрібній рогатій худобі - 5,0... 15,0; свиням - 5,0... 10,0; собакам -0,5...2,0; лисицям-0,3...3,0 г три рази на добу.

Препарати валеріани

Кореневище з корінням валеріани —

Rhizoma et radicibus Valerianae

Зібрані восени або рано навесні висушені коріння і кореневище валеріани лікарської (Valeriana officinalis) містять ефірну олію з своєрідним запахом (ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, валеріанова кислота тощо), а також алкалоїди валерин, хатинін та ін. Випускають кореневище, брикети, настойку га густий екстракт.

Препарати послаблюють збудливість центральної нервової системи, підсилюють дію снотворних засобів та мають спазмолітичні властивості.

Застосовують при нервових збудженнях, серцево-судинних неврозах, кольках шлунково-кишкового тракту; доцільно вводити разом з бромідами та серцевими глікозидами.

Дози (кореневища у вигляді настою) настойки коням - 25,0—50,0 г; великій рогатій худобі - 50,0... 100,0; дрібній рогатій худобі - 5... 15 г; свиням 5,0... 10,0; собакам -1,0...5,0 г.

Нейролептики

Похідні фенотіазину

Більшість похідних фенотіазину діють на організм тварин різних видів нейролептично та седативно, підсилюють дію наркотиків, анальгетиків та місцевоанестезуючих засобів, а також діють протигістамінно та жарознижувально.

До цієї групи відносяться аміназин, пропазин, трифтазин.

Аміназин-Aminazinum

Білий або жовтуватий гігроскопічний дрібнокристалічний порошок, добре розчинний у воді. Зберігають за списком Б у затемненому місці. Розчини несумісні з барбітуратами та гідрокарбонатами. Випускають драже по 0,025 і 0,1 г; ампули по 1,2 і 5 мл 2,5-процентного розчину.

Легко всмоктується в кров і проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Знижує збудливість та провідність рухівливих відділів кори мозку. При цьому він знижує рухливу активність тварин завдяки розслабленню скелетних м'язів і діє заспокійливо.

Вправи

Виписати рецепти

1. Хлороформ та ефір етиловий собаці для наркозу.

2. Ефір етиловий коню підшкірно як стимулятор дихання.

3. Хлороформ, метилсаліцилат та олію блекоти собаці у формі лініменту при артриті.

4. Хлоралгідрат, спирт етиловий та аміназин корові для наркозу внутрішньовенно.

5. Хлоралгідрат свині для наркозу ректально на крохмальному слизу.

6. Тіопентал-натрію собаці для наркозу.

7.Натрію бромід, калію бромід, настойку валеріани собаці у формі мікстури при неврозі на курс лікування.

8. Спирт етиловий корові всередину як заспокійливий засіб.

9. Хлоретил коню для місцевої анестезії.

10.Кетаміну гідрохлорид коту для базисного наркозу.