Міністерство освіти і науки України
Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету
Кафедра соціально-гуманітарних наук
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник начальника академії з навчальної та наукової роботи
__________________ Д.М. Обідін
«____» _________ 2013 р.
ПАКЕТ
комплексної контрольної роботи
з навчальної дисципліни
„Філософія”
напряму підготовки 6.070102 «Аеронавігація»
Розглянуто на засіданні
кафедри соціально-гуманітарних наук,
протокол № 8 від 26.04.2013 р.
Завідувач кафедри __________О.І. Скловська
Кіровоград
2013 р.
Анотація до комплексної контрольної роботи
Комплексна контрольна робота (ККР) з дисципліни «Філософія» відноситься до засобів діагностики якості вищої освіти.
ККР розробляється з урахуванням освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця з менеджменту та робочої програми навчальної дисципліни і використовується:
- при проведенні самоаналізу Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету з метою корекції робочих навчальних програм, удосконалення навчального процесу;
- при проведенні акредитаційної або атестаційної експертизи з метою державної оцінки рівня підготовки курсантів.
ККР з дисципліни «Філософія» складається із 30 варіантів формалізованих завдань професійного спрямування рівнозначної складності, вирішення яких потребує уміння застосовувавти інтегровані знання програмного матеріалу дисципліни, термін виконання яких знаходиться в межах 2 академічних годин:
Варіанти ККР з дисципліни формуються із:
1) пакету тестових завдань в кількості 120 завдань;
2) комплекту практичних завдань в кількості 30 завдань.
Зміст структурних частин ККР (30 варіантів):
а) теоретична частина (контроль знань):
- контрольний тест довжиною у 40 тестових завдань, який формується автоматично із вищезазначеного пакету тестових завдань за допомогою «Універсальної програми для перевірки знань «Конструктор тестів», відповіді на які вимагають інтегрованих знань усього курсу з терміном виконання в межах 1 академічної години;
б) практична частина (контроль умінь та навичок):
- практичне завдання (розрахунково-аналітична задача/ситуаційне завдання), рішення якого вимагає вміння інтегрованого, творчого застосування знань програмного матеріалу дисципліни з терміном виконання в межах 1 академічної години.
Технологія виконання ККР передбачає два види контролю:
а) комп’ютерне тестування – виконання 40 тестових завдань з використанням «Універсальної програми для перевірки знань «Конструктор тестів» на протязі 40 хвилин з автоматичним оцінюванням відповідно до нижченаведених критеріїв і виведенням його результатів на друк;
б) письмова робота – виконання практичного завдання у письмовому вигляді в межах 1 академічної години з наступною його перевіркою та оцінюванням відповідно до нижченаведених критеріїв.
Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань
Теоретична частина
комплексної контрольної роботи (пакет тестових завдань для контролю залишкових знань)
з дисципліни «Філософія» для курсантів напряму підготовки 6.070102 «Аеронавігація»
Філософія як наука – це :
1. Теоретично сформульований узагальнений світогляд
2. Вчення про належне, про ідеали, про цінності.
3. Вчення про людину.
4. Вчення про буття як таке
Перекладіть з давньогрецької слово «Філософія»
1. Любов до мудрості.
2. Любов до розумів.
3. Любов до книжок.
4. Любов до людства.
Вчений, який вперше використовував терміни «Філософія», «філософ» був:
1. Піфагор.
2. Аристотель.
3. К.Маркс.
4. Г.Сковорода.
Світогляд має таке наукове визначення:
1. Світогляд –це система уявлень людини про світ , місце людини в світі, відношення людини до світу та самої себе.
2. Свіогляд – це комплекс наукових знань про Всесвіт.
3. Світогляд – це уявлення людини про свою долю та щастя.
4. Світогляд – це комплекс релігійних вчень від стародавності до сьогодення.
Основні історичні типи світогляду – є:
1. Міфологія. Естетика. Логіка.
2. Етика. Естетика. Логіка.
3. Христианство. Буддізм. Мусульманство.
4. Людяність. Порядність. Доброзичливість
Основне питання світогляду формулюється так:
1. Як співвідносяться між собою людина і Світ ?
2. Як співвідносяться між собою дух і Правда ?
3. Як співвідносяться між собою матеріалістичне й ідеалістичне співрозуміння ?
4. Чи існує Бог ?
До світоглядних наук відносяться:
1. Етика. Естетика. Політологія.
2. Хімія. Фізика. Математика.
3. Біологія. Астрономія. Географія.
4. Психологія. Лінгвістика. Правознавство.
До основних функцій філософії належать:
1. Світоглядна, гносиологічна, методологічна, практично-перетворювальна та інші.
2. Теоретична, пояснювальна, узагальнююча та інші.
3. Творча, метофізична, виховна та інші.
4. Ідеалістична, діалектична, пізнавальна та інші.
Предметом філософії є:
1. Загальні, граничні засади людського мислення, пізнання, буття людини у світі.
2. Людина з її почуттями.
3. Природа, навколишнє середовище.
4. Суспільство.
Основним питанням філософії є:
1. Питання про відношення мислення до буття.
2. Питання про відношення людини до суспільства.
3. Питання про відношення людини до природи.
4. Питання про відношення суспільства до природи.
Основне питання фіілософії наголошує ,що всі явища світу умовно поділяються на дві основні сфери:
1. Матеріальну і духовну.
2. Матеріальну і біологічну.
3. Фізичну і біологічну.
4. Фізичну і духовну.
Дві протилежні концепції розвитку:
1. Діалектика і метафізика.
2. Матеріальна і духовна.
3. Механічна і біологічна.
4. Суспільна і фізична.
Філософія озброює всі науки знанням найбільш загального методу пізнання:
1. Метафізичного та діалектичного.
2. Історичного і логічного.
3. Системно-структурного.
4. Моделювання.
Назвіть чотири основи світобудови згідно з вчення чарваків:
1. Земля, вода, вогонь, повітря.
2. Земля, вода, душа, повітря.
3. Свідомість, матеріальна оболонка, вода, вогонь.
4. Кармічні сили, уява, вода, земля.
Характерною рисою його вчення був антропоцинтризм: центральне місце посідали питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою; фундаментальним поняттям є поняття «жень»:
1. Конфуцій.
2. Лао-цзи
3. Шак'я Муні.
4. Фалес.
Назвіть сутність матеріалізму в філософії :
1. Матеріалізм-філософське направлення, що виходить з об'єктивності, первинності, несотворимості матерії, яка виступає першоосновою дійсності.
2. Матеріалізм-філософське направлення, що виходить з первинної свідомості.
3. Матеріалізм-філософське направлення характерне для світоглядної системи античності та середньовіччя.
4. Матеріалізм-світоглядна система соціалізму.
Вода – основа і першоначало всього сущого, символ життя була у :
1. Фалеса.
2. Анаксімандра.
3. Демокріта.
4. 3енона.
У Анаксимена першоначалом усього сущого було :
1. Апейрон.
2. Повітря.
3. Вода.
4. Вогонь.
«Світ єдиний з усього, що існує, не створенний ніким із богів і ніким із людей. Він був, є і буде вічно живим вогнем,що закономірно спалахує і закономірно згасає» твердив:
1. Геракліт.
2. Сократ.
3. Платон.
4. Піфагор.
Назвіть 5 філософських шкіл Стародавньої Греції:
1. Мілетська, Піфагорійський союз, Елейська, школа Софістів, Кініків.
2. Кіренаїки, Кінікі, Мегарики, Конфуція, Мілетська.
3. Академія, «Сад», Стоїків, даосизму, Софістів.
4. Стоїків, Академія, «Сад», Мілетська, Чарваків.
Школи староіндійської філософії:
1. Астиків, Нестиків.
2. Конфуція, «Сад».
3. Академія, Астиків.
4. Чарвака, даосизму, «Сад».
Поняття «Жень» означає :
1. Гуманність.
2. Вода.
3. Земля.
4. Істина.
Поняття «лі» означає :
1. Етикет.
2. Істина.
3. Музика.
4. 3емля.
Поняття «дао» означає :
1. Основа всього сущого, всезагальний закон.
2. Істина.
3. Небо.
4. 3емля.
Апорії Зенона Елейського :
1. «Дихотомія», «Ахілл і черепаха», «Стадіон», «Стріла, що летить» і т.д.
2. «Дихотомія», «Стадіон», «Сад», «Академія»
3. «Ахілл і черепаха», «Стадіон»,«Сад».
4. «Стріла, що летить» , «Академія», «Стадіон».
Вкажіть три основні закони логіки у Арістотеля :
1. Закон тотожності. Закон усунення протиріччя. Закон виключеного третього.
2. Закон тотожності. Закон усунення протиріччя. Закон заперечення.
3. Закон виключеного третього. Закон заперечення. Закон суперечностей.
4. Закон тотожності. Закон усунення протиріччя. Закон стрибка.
В основі християнського монотеїзму лежать дві ідеї:
1. Ідея божественного творіння. Ідея божественного откровення.
2. Ідея божественного творіння. Ідея безсмертя.
3. Ідея божественного откровення. Ідея безсмертя.
4. Ідея безсмертя душі. Ідея кінця світу.
Основні стихії Анаксімандра:
1. Вогонь, Повітря, Вода, Земля.
2. Вогонь, Земля.
3. Повітря, земля.
4. Вода, Земля.
Найважливіша риса середньовічної антропології:
1. Двоїстість становища людини.
2. Міфологія.
3. Політеїзм.
4. Віра в неіснування реального життя.
Вчення, згідно з яким об'єктивна реальність (буття) існує у вигляді загальних понять, або універсалій:
1. Реалізм
2. Номіналізм.
3. Матеріалізм.
4. Ідеалізм.
Термін походить від латинського слова «потеп», що означає «ім'я», його представники вважають, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття(так звані універсали) – лише назви, знаки або імена, породженні людским мисленням :
1. Номіналізм.
2. Реалізм.
3. Матеріалізм.
4. Ідеалізм.
Основні представники номіналізму:
1. Д. Скот, І. Росцелін, У. Оккам.
2. Г. Панама, Д. Скот.
3. Арістотель, А. Кентерберійський.
4. Прокл, Плотін, Ямвліх.
Секуляризація, «Ренесанс», мистецтво, антропоцентризм :
1. Основні риси філософії Відродження.
2. Основні риси філософії Античності.
3. Основні риси філософії Візантії.
4. Основні риси філософії Середньовіччя.
Філософскій напрямок, який визначає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання:
1. Емпіризм.
2. Раціоналізм.
3. Номіналізм.
4. Реалізм.
Філософскій напрямок, який визначає розум основою пізнання і поведінки людей :
1. Раціоналізм.
2. Реалізм.
3. Емпіризм.
4. Номіналізм.
Автор афоризму «Знання – сила» :
1. Ф. Бекон.
2. Демокріт.
3. Р. Декарт.
4. Арістотель.
4 «ідоли» (перешкоди) в процесі пізнання істини за Ф. Беконом :
1. Ідоли роду, печери, театру, ринкової площі.
2. Ідоли язичників (вогню, води, неба, землі).
3. Ідоли Бога землі, Бога вогню, Бога неба, Бога води.
4. Ідоли людських душ.
Французький філософ, фізик, математик, засновник раціоналізму :
1. Р.Декарт.
2. Ф.Бекон.
3. Д.Локк
4. Т.Гоббс.
Логічний метод, який був розроблений Р.Декартом:
1. Дедуктивний метод.
2. Індуктивний метод.
3. Синтез.
4. Аналіз.
За Локком тіла відрізняються одні від одного лише за розміром, за фігурою, рухом чи спокоєм. Ці якості:
1. Первинні.
2. Вторинні.
3. Третинні.
4. Не важливі.
Вторинні якості матерії за Д.Локком:
1. Колір, смак, запах,звук.
2. Розмір, фігура, рух,спокій.
3. Колір, фігура, розмір, звук.
4. Ромір, фігура, рух, звук.
Представники суб'єктивного ідеалізму в філософії нового часу:
1. Дж.Берклі, Д.Юм.
2. Р.Декарт, Ф.Бекон.
3. Дж.Берклі, Р.Декарт.
4. Дж.Берклі, Ф.Бекон
Представники об’єктивного ідеалізму у філософії:
1. Лейбніц, Шелінг, Гегель
2. Берклі, Юм
3. Берклі, Бекон
4. Декарт, Бекон.
Представники філософії Просвітництва:
1. Ш. Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.Ж. Руссо.
2. Дж. Берклі, Д. Юм.
3. Р. Декарт, Д. Локк.
4. Т. Гоббс, Р. Декарт, Д. Локк.
Представники дуалізму та плюралізму в філософії нового часу:
1. Декарт, Локк, Юм
2. Декарт, Ламетрі
3. Декарт, Гегель
4. Маркс, Декарт
Відомі представники сенсуалізму в філософії нового часу:
1. Гассенді, Гоббс, Локк.
2. Гассенді, Декарт.
3. Гоббс, Гегель.
4. В.І. Ленін.
Представники французького матеріалізму XVIII сторіччя:
1 .Ж. Ламетрі, П. Гольбах, Д. Дідро,К. Гельвецій.
2. Р. Декарт, Д. Юм, Ж. Ламетрі
3. Ж. Ламетрі, Д.Юм, Ф. Вольтер.
4. Ш. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо, П. Гольбах.
Якість, кількість, причинність, реальність та ін. – це:
1. Апріорні форми мислення по І. Канту.
2. Категорії мислення Л. Фейєрбаха.
3. Категорії пізнання Ф. Вольтера .
4. Апріорні форми пізнання Гегеля
Глибоко і всебічно розробив теорію діалектики:
1. Г. Гегель.
2. І. Кант.
3. Л. Фейєрбах.
4. Й. Фіхте.
Протиріччя між діалектичним методом і метафізичною системою є :
1. Основне протиріччя філософії Гегеля
2. Основне протиріччя філософії І.Канта
3. Основне протиріччя філософії Арістотеля
4.Основне протиріччя філософі Фейєрбаха
Визначте правильне судження. Протиріччя – це:
1. Відношення між протилежностями.
2. Взаємовиключееня судження про один і той самий об’єкт явище.
3. Щось аномальне в розвитку об'єкта.
4. Два різних явища.
Визначте правильне судження. Розвиток – це:
1. Направлена зміна.
2. Те саме,що і рух.
3. Носить прогресивний характер.
4. Регресивні зміни.
Визначте, чим відрізняються математичні величини:
1. І якістю і кількістю
2. Якістю.
3. Кількістю.
4. Чимось іншим
Закони матеріалестичною діалектики відображають:
1. Розвиток природи, суспільства і мислення.
2. Розвиток неорганічної природи.
3. Розвиток природи і суспільства.
4. Розвиток мислення.
Суб’єктивна діалектика – це:
1. Відображення об'єктивної діалектики, теорія загальних законів розвитку світу.
2. Сукупність помилок в пізнанні об’єктивної реальності.
3. Нез’єднана з дійсністю філософська концепція розвитку об’єктивної реальності.
4. Помилка в розвитку людини.
Міра означає:
1. Кінець кількісних змін, при яких зберігається дана якість.
2. Кількісна характеристика об’єкта.
3. Прехід одного якісного стану об’єкта в інший.
4. Скачок в розвитку об’єкта.
Джерелом розвитку є:
1. Внутрішнє протиріччя об’єктів.
2. Зовнішня дія на об’єкт протилежних сил і тенденцій.
3. Перехід кількісних змін в якісні.
4. Бог.
Суттю руху літака є:
1. Закони аеродинаміки і динаміки польота.
2. Переміщення судна в просторі.
3. Керування діями екіпажа ПС.
4. Робота силових установок ПС.
Об’єктивна діалектика це:
1. Закономірний розвиток об’єктивної реальності, незалежний від людини, що пізнає.
2. Вираження законів розвитку в природничо-наукових теоріях.
3. Філософська теорія розвитку Всесвіту.
4. Сукупність помилок в пізнанні природи.
Необхідність – це:
1. Стійкий,суттєвий зв'язок явищ, обумовлений всим попепреднім їх розвитком.
2. Те саме, що і причинність.
3. Все, що відбувалося і відбувається в світі.
4. Об’єктивна закономірність ізольована від випадковості.
Абстрактна можливість:
1. Завжди залишається абстрактною.
2. Завжди перетворюється в реальну можливість.
3. Може перетворюватись в реальну можливість.
4. Те саме, що і реальна.
Визначте правильне твердження:
1 .Необхідне причинно обумовлено.
2. Все, що існує, випадково.
3. Все, що існує, необхідно.
4. Випадкове безпричинне.
Визначте правильне твердження:
1. Випадковість доповнює необхідність.
2. Необхідність немає ніякого відношення до випадковості.
3. Все, що існує, необхідно.
4. Все, що існує, випадково.
Категорія «одиничне»:
1 .Реально існує в єдності з загальним.
2. Існує незалежно від загального.
3. Реальне не існує.
4. Унікальних, «одиничних» речей не існує
Реальна можливість:
1. Може не перетворюватись в дійсність.
2. Завжди перетворюється в дійсність.
3. Незалежить від умов.
4. Наша фантазія.
Єдність і боротьба протилежностей в процесі розвитку об’єкта виражає:
1. Джерело розвитку.
2. Механізм розвитку.
3. Направленність розвитку.
4. Розвиток тільки в нашій свідомості
З точки зору єдності і боротьби протирічь об’єкти дійсності проходять в свойому розвиткові такі етапи:
1. Тотожність-різниця-протилежність-прротиріччя-вирішення протиріччя.
2. Протиріччя-вирішення протиріччя-різниця-тотожність-протилежність.
3. Протилежність-тотожність-протиріччя- вирішення протиріччя.
4. Вирішення протиріччя-тотожність-протилежність.
Визначте правильне твердження:
1. Скачок-це загальний спосіб перерива поступовості кількісних змін.
2. Будь-яка кількісна зміна приводить до якісних змін.
3. Скачок означає розрив природних зв'язків речей.
4. Скачок-аномалія в розвитку.
«Категорії» – це:
1. Форми раціонального пізнання.
2. Те саме, що і поняття.
3. Форми чуттєвого пізнання.
4. Не фундаментальне поняття.
«Загальне» – це:
1. Реально існує, але тільки через одиничні речі.
2. Існує до речей як їх духовна суть.
3. Існує незалежно від одиничного.
4. Реально не існує в дійсності існують тільки одиничні речі.
«Якість» – це:
1. Внутрішня визначенність предметів створена всією сукспністю властивостей і ознак.
2. Це одна головна властивість предмета, що робить його іменно таким.
3. Все те, що відрізняє цей предмет від іншого.
4. Визначення дії людини по відношенню до її долі.
Вкажіть правильне визначення діалектичного протиріччя:
1. Це відношення між протилежностями типа боротьби.
2. Це відношення між різними сторонами предмета або різними предметами.
3. Результат помилок, неправильних дій.
4. 3апутане, неправильне висловлювання, логічна помилка
Назвіть більш точне визначення:
1. Діалектичне заперечення – це момент розвитку зв’язаний з відкиданням застарілого і втриманням позитивного.
2. Діалектичне заперечення – це знищення старого змісту і установлення нового.
3. Діалектичне заперечення – це установлення нової якості в процесі розвитку.
4. Діалектичне заперечення – це ступінь будь-якого розвитку, що має прогресивний напрямок.
Який із законів матеріалистичної діалектики відповідає на питання: «Який механізм новоутворень?»:
1. Закон переходу якісних змін в кількісні зміни.
2. Заперечення заперечень
3. Закон єдності і боротьби протилежностей.
4. Ніякий.
Один із законів матеріалістичної діалектики відповідає на питання «Що є джерелом розвитку? – це:
1. Закон єдності і боротьби протилежностей.
2. Закон заперечення заперечень.
3. Закон переходу кількісних змін в якісні.
4. Ніякий.
Один із законів матеріалістичної діалектики відповідає на питання «В якому напрямку йде розвиток?»: - це:
1. Закон заперечення заперечень.
2. Закон єдності і боротьби протилежностей.
3. Закон переходу кількісних змін в якісні.
4. Ніякий.
Дійсною реальністю є:
1. Речі, процеси, явища, які являють собою єдність одиничного і загального.
2. Рухаюча матерія і їй неприйнятні категорії одиночного і загального.
3. Одиничне, так як всі речі унікальні і неповторні.
4. 3агальне, так як абсолютно ізольованих речей немає, а те, що їх зв'язує і є загальним.
За Г.Сковородою реальність є гармонійною взаємодією світів:
1. Макрокосмосу, мікрокосмосу, символічного світу (Біблії).
2. Внутрішнього і зовнішнього світів людини.
3.Світів природи, незалежних від людини.
4.Світу повітря, природи і мислення.
Концепція «Сродної праці», «Філософія серця» належить:
1. Г.Сковороді.
2. Т.Шевченку.
3. Г.Кулішу.
4. П.Могилі.
Представники української «Філософії серця»:
1. Г.Сковорода, П.Юркевич.
2. Л.фейєрбах, М.Чернишевський.
3. Т.Шевченко, С.Франк.
4. В.Соловйов, І.Франко.
Представники першого періоду розвитку позитивізму:
1. О.Конт, Г.Спенсер, О.Михайловський.
2. Є.Мах, В.Ленін.
3.К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Спенсер.
4. Б.Рассел, О.Конт, Є.Мах.
Представники неопозитивізму:
1. Б.Рассел, А.Тарський, К.Поппер, Л.Вігонштейн
2. К.Маркс, В.Ленін.
3. Б.Рассел, О.Конт.
4. Г.Сковорода, П.Юркевич.
Філософський напрям, який розглядає все сущє як форму, прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матері, яку можна осягнути тільки інтуїтивно:
1. Філософія життя.
2. Неоплатонізм.
3. Марксизм.
4. Позитивізм.
Представники філософії життя:
1. Ф.Ніцше, В.Дільтей,А.Бергсон,О.Шпенглер.
2. Б.Рассел, А.Тарський, К.Поппер.
3. О.Конт,Г.Спенсер.
4. В.Ленін, К.Маркс.
Напрями філософії, який претендує на теоретичне обгрунтування сучасного знання про людину, представниками якого є Гемн, Лоренц, Зіммель, Кассірер:
1. Філософська антропологія.
2. Філософія життя.
3. Позитивізм.
4. Неоплатонізм.
Філософський напрям, що виник на початку XX ст., основною його категорією є категорія існування, або екзистенція, що ототожнюється з суб’єктивними переживаннями людини:
1. Екзистенціалізм.
2. Філософська антропологія.
3. Філософія життя.
4. Позитивізм.
С. К’єркегор, М. Бердяєв, Сартр, А. Камю представники:
1. Екзистенціалізму
2. Структуралізму.
3. Герменевтики.
4. Позитивізму.
Напрям, що розглядає людину з точки зору психоаналізу, розробленного в основному на біологізаторській основі:
1. Фрейдизм.
2. Структуралізм.
3. Екзистенціалізм.
4. Філософія життя.
Вчення про непізнанність істинного буття, в широкому розумінні про непізнанність істини і об'єктивного світу, його суті та закономірностей:
1. Агностицизм.
2. Діалектика.
3. Філософія.
4. Гностицизм.
Основна категорія філософії Гегеля, що означає універсум в його повноті, безумовно конкретну і особисту загальність (всеосяжність) (тобто субстанцію і суб’єкт одночасно):
1. Абсолютна ідея.
2. Річ в собі.
3. Абсолютний дух.
4. Абстракція.
Філософське вчення про об’єктивну закономірність взаємозв’язку і взаємообумовленності явищ матеріального та духовного світу, центральним ядром якого є положення про існування причинності, тоб-то таких зв’язків явищ, в яких одне явище (причина) при певних умовах з необхідністю породжують, спричиняють інші явища (слідства):
1. Детермінізм.
2. Агностицизм.
3. Гностицизм.
4. Діалектика
В перекладі з латині – пильно дивлюся, здатність збагнути істину шляхом прямого її бачення без обгрунтування з допомогою доведення:
1. Інтуїція.
2. Дедукція.
3. Індукція.
4. Абстрагування.
Назвіть представників наївного, стихійного матеріалізму:
1. Гераклід, Емпедокл, Анаксімандр, Демокріт.
2. Галілей, Бекон, Дж.Бруно.
3. К.Маркс, Ф.Енгельс.
4. В.І.Ленін, І.Ф.Надольний.
Назвіть представників метафізичного (механічного) матеріалізму:
1. Галілей, Ф.Бекон, Декарт.
2. Гераклит, Демокріт.
3. К.Маркс, Ф.Енгельс.
4. В.І.Ленін, Ф.Надольний.
Філософська категорія для позначення об’єктивної дійсності, котра дана людині в його відчуття, що копіруються, фотографуються, відображаються нашими відчуттями, існують незалежно від них:
1. Матерія.
2. Природа.
3. Людина.
4. Суспільство.
Вища форма відображення об’єктивної реальності, що заключаєця в цілеспрямованому опосередкованому і узагальненому пізнані суб’єктом істотних зв’язків і відношень, предметів і явищ в творчій побудові нових ідей в прогнозуванні подій і вчинкіів:
1. Мислення.
2. Інтуіція.
3.Дедукція.
4. Індукція.
Правильне відображення суб’єктом об’єктивної дійсності, підтверджене практикою є:
1. Істина.
2. Інтуіція.
3. Мислення.
4. Пізнання.
Такий зміст знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому, є:
1. Об’єктивна істина.
2. Суб’єктивна істина.
3. Абсолютна істина.
4. Відносна істина.
Всеосяжна істина про реальність в цілому або реальність окремих її фрагментів, як момент пізнання, достовірно встановленні факти, дати подій, народження й смерті тощо, це :
1. Абсолютна істина.
2. Відносна істина.
3. Об’єктивна істина.
4. Конкретна істина.
Ознака істини за якою істиність того чи іншого твердження залежить від умов, місця, часу, а також тільки в певній визначенній теоретичній системі, системі відліку тощо:
1. Конкретність істини.
2. Відносність.
3. Абстрактність.
4. Нічого
Основа пізнання, його рушійна сила, об’єктивний критерій істини є:
1. Практика.
2. Теоретичне знання.
3. Фізичні дії людині.
4. Фізіологія людини.
Такий рівень функціонування свідомостей, в результаті якого одержується нове знання не тільки для окремого суб’єкта, а й для суспільства в цілому, вони є результатом професіональної діяльності вчених:
1. Наукове пізнання.
2. Повсякденне пізнання.
3. Індивідуальне.
4. Інше.
Складова частина культури людства, система знань і їх духовне виробництво, практична діяльність на їх основі, є системою понять про дійсність і має на мету дослідження на основі певних методів пізнання об'єктивних законів в розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворення дій в інтересах суспільства, людини:
1. Наука.
2. Історія.
3. Культура.
4. Філософія.
Пізнавальна, культурна, світоглядна, прогностична, безпосередньо продуктивна сила духовного перетворення світу, це:
1. Основні функції науки.
2. Методи пізнання.
3. Ознаки мислення.
4. Інше.
Рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостережень та експерементів), підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованного певною мовою:
1. Емпіричний.
2. Теоретичний.
3. Практика.
4. Істина.
Пояснення підстав відтворення має загальний і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності спостережувальних явищ, це:
1. Теоретичне пізнання.
2. Емпіричне.
3. Істина.
4. Практика.
Способи, що застосовуються свідомо на основі знання загальних законів природи, суспільства і мислення, особливих законів пізнання і окремих специфічних законів наукового пізнання це:
1. Методи наукового пізнання.
2. Функції наукового пізнання.
3. Визначення наукового пізнання.
4. Рівні наукового пізнання.
За ступенем загальності методи поділяються на:
1. Філософські, загальнонаукові, та окремих наук.
2. Емпіричні.
3.Теоретичні.
4. Спеціальні.
Цілісна система історично визначенних форм суспільних відносен, що складаються в процесі діяльності людей пов’язаної з приведенням природи і власного життя у відповідність до своїх потреб це:
1. Суспільство.
2. Людина.
3. Формація.
4. Клас.
Суспільство – це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи, головне в суспільстві – боротьба видів або класів, виживання сильних:
1. Натуралістична концепція суспільства (Теорія соціального дарвінізму).
2. Феноменологічна концепція.
3. Діалектико-материалістична концепція.
4. Соціологічна концепція.
Суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв’язками і відносинами це:
1 Соціологічна концепція.
2. Натуралістична концепція.
3. Діалектико-материалістична концепція.
4. Феноменологічна концепція.
Суспільство розглядається як соціальна форма руху матерії, яка має спеціальний статус і свої особливості, основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини:
1. Діалектико-материалістична концепція.
2. Натуралістична концепція.
3. Феноменологічна концепція.
4. Соціологічна концепція.
Суспільство розглядається як людство в цілому, як історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності – це:
1. Соціологічна концепція.
2. Феноменологічна концепція.
3. Натуралістична концепція.
4. Діалектико-материалістична концепція.
К. Маркс ввів в історіографію поняття, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість. Це:
1. Принцип матеріалістичного розуміння історії.
2. Метод пізнання.
3. Діалектичний метод.
4. Закони суспільства.
Категорія, що виражає всі сторони і види матеріального життя людини (матеріальне виробництво, побут, сім’я, відпочинок тощо):
1. Суспільне буття.
2. Суспільна свідомість
3. Суспільне виробництво.
4. Діалектика.
Духовне життя людини, відображення суспільного буття в свідомості людини – це:
1. Суспільна свідомість.
2. Суспільне буття.
3. Діалектика.
4. Культура.
Людина розуміється як частина природи і як біологічний вид – це:
1. Біологічна теорія.
2. Соціологічна теорія.
3. Теологічна теорія.
4. Відповіді немає.
Сутність людини зводиться до її приналежності до соціальної структури суспільства, виходячи з уявлення про те, що людина є частиною суспільства, тобто частиною певної виробничо-цивілізаційної структури – це:
1.Соціологічна теорія.
2. Біологічна теорія.
3. Теологічна теорія.
4. Відповіді немає.
Основні рушійні сили соціального розвитку є:
1. Потреби, інтереси, цінності.
2. Маси, особи.
3. Суспільство.
4. Прогрес.
Філософське вчення, яке заперечує або ігнорує об’єктивні закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти силою за допомогою дії історичних осіб:
1. Волюнтаризм.
2. Фаталізм.
3. Ідеалізм.
4. Матеріалізм.
Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних наук,
протокол № 1 від 27 серпня 2012 р.
Завідувач кафедри О.І. Скловська
Комплект практичних завдань з дисципліни
Практична частина
комплексної контрольної роботи (комплект практичних завдань)
з дисципліни «Філософія» для курсантів напряму підготовки 6.070102 «Аеронавігація»
1. «Нема людини, котра була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої» /М.Бердяев/.
На підставі чого можна, по-вашому, це стверджувати? Що в людині доконечно зумовлює потребу філософствувати?
2. «Філософія —з точки зору здорового глузду — є «перевернутим світом» /Г.Гегель/.
Чи згодні ви з цим? Аргументуйте свою позицію. Якщо так, то заради чого ж потрібна філософія? Спробуйте відповісти, зокрема міркуючи над тим, що якщо сумніваючись у видимому, людина постійно «запитує» світ, то у чому найістотніше, як на вас, констатується це запитання? Що з необхідністю розширює й забезпечує, збагачує в людині постійне формування запитань та поглиблений пошук відповідей на них?
3. «...Мудрість полягає в тому, щоб говорити правду, діяти у відповідності із природою, прислухаючись до неї» /Геракліт/.
Мудрість — це «істинне розуміння» /Платон/.
Мудрість — це «знання причин і наслідків» /Арістотель/.
Чи вбачаєте ви щось спільне у наведених судженнях про мудрість? Якщо «так», то в чому саме? Аргументуйте відповідь.
4. «Наука — це те, що ми знаємо, філософія — те, чого ми не знаємо» /Б.Рассел/.
Як ви гадаєте, чому філософ зробив такі висновки? Чи ви згодні з ним? У чому, на ваш погляд , принципова відмінність між наукою і філософією?
5. «Людина є синтез душі і тіла, створений і засвідчений духом» /С.Керкегор/.
Поясніть таке судження. Чи ви згодні з ним? Ваші аргументи. Чому духу філософ надає пріоритет?
6. «Людина — природне створіння; вона існує у природі, підкоряється її законам, неспроможна звільнитися від неї» /П.Гольбах/.
Чому людина не може «звільнитися» від природи? Чи судження «людина — природне створіння» співвідносне з вашими думками? Ви повністю згодні з ним?
7. «Людина — сукупність суспільних відносин» /К.Маркс/.
Що, на ваш погляд, бракує цьому судженню? Ваші аргументи і контраргументи.
8. «Реальна умова буття людини як духовно-тілесної істоти розширення людської тілесності, додаткова тілесна оболонка, інтимний зв'язок людського «Я» з частиною предметного світу ─ це власність»/С.Л.Франк/.
Розкрийте зміст виразу. У чому глибинне екзистенційне значення для людини приватної власності? Що в першу чергу уможливлює приватну власність, уможливлюючи, відтак, підприємництво?
9. «Бути підприємцем — значить робити не те, що роблять інші. Роби не так, як роблять інші» /Й.Шумпетер/.
У чому сенс цього судження? Охарактеризуйте витоки власності як умови буття людини.
10. «Живучи — помираємо, помираючи — живемо» /П.Флоренський/.
Чи не вбачаєте ви суперечності у такому виразі? Чи має воно сенс і які онтологічні підстави є для цього?
11. «Світогляд породжується умовами життя, життєвим досвідом та нашим психічним складом» /В.Дільтей/.
Які властивості та ознаки світогляду характеризуються цим судженням? Які типи світогляду ви могли б вивести, спираючись на цей вираз і чому?
12. Світогляд — найбільш змістовна, розвинена форма самосвідомості суб'єкта. Він дає змогу оцінювати світ, а на основі цього — виробляти своє ставлення до реалій життя, відстоювати свою позицію, цінності та ідеали.
Поясніть конкретизуючи вираз. Спираючись на власне розуміння світогляду, як би ви визначили світогляд економічний? Які мотиви у зв'язку з цим зініційовує, як на вас, той факт, що, за Платоном, «здивування є початком філософії»?
13. «Перш ніж почати розглядати світ таким, яким він є, завжди необхідно абстрагуватися від деталей, створювати прості гіпотези і схеми, за допомогою яких можна було б узагальнити масу фактів, поставити правильні запитання» /П.Самуельсон/.
Пояснюючи вираз, конкретизуйте такі поняття, як «суб'єкт», «об'єкт» та «носій економічного світогляду».
14. «Здивування е початком філософії» /Платон/. Чому здивування сприяло появі філософії? Чим, як вважали давньогрецькі мудреці, відзначено мислення філософа?
15. «Першоосновою світу є вода» /Фалес/. У чому сенс цієї ідеї? Вода у Фалеса є речовина з ії властивостями, чи передусім поняття єдиної першооснови?
16. «Філософ повинен володіти пізнанням начал і причин сущностей» /Арістотель/.
Який сенс вкладався філософом у поняття «начала» та «причин» сутностей? Що вперше ним розглядалося як першоначало всього сущого?
17. «Пізнай самого себе» /Сократ/.
У чому сенс цього виразу? Якою сферою мудрець обмежував висвітлення життєдіяльності людини?
18. «У всьому є частина всього» /Анаксагор/. У чому сенс такої думки? Про які особливості, спрямування мислення древніх греків вона засвідчує? Чи згодні ви з цією позицією?
19. «Людина для людини — святиня» /Сенека/.
«Коли людина живе за людиною, а не за Богом, вона подібна до сатани» /Августин/.
Яка істотна відмінність цих двох висловів? Які важливі філософсько-світоглядні цінності втілені в судженні Августина?
20. «Стосовно часу переважає авторитет, а стосовно суті справи — розум» /Августин/.
Що стало причиною цього висновку?
21. «Пізнання істини подвійне: це або пізнання через природу, або пізнання через благодать» /Ф.Аквінський/.
Які особливості середньовічного філософського мислення відображає вказаний висновок? Чим, на вашу думку, зумовлена життєва необхідність «пізнання через благодать»?
22. В одному з розділів «Критики чистого розуму» І.Кант ставить три знамениті запитання:
а) що я можу знати ? б) що я повинен робити ? в) на що я можу сподіватися ?
В яких працях і як він відповідає на ним же поставлені запитання?
23. «Що розумне — те дійсне, і що дійсне — те розумне» /Г.Гегель/.
У чому полягає реальний сенс такого вислову? Чому ця думка знаходила як прибічників, так і опонентів? У чому полягає її небезпечність для суспільного буття?
24. «Природа — неорганічне тіло людини» /К.Маркс/. Що тут є природа:
а) «продовження людини»?
б) «частина» людини?
в) реалізація антропоморфного принципу?
25. «Все, що існує в пізнанні, і самий світ є об'єктом стосовно суб'єкта, тільки для суб'єкта він й існує. Світ є моїм уявленням» /А.Шопенгауер/.
Як ви розумієте «світ як уявлення»? Він нереальний? А чи існує в концепції філософа «інший світ за світом уявлення» і яке місце в ньому відводиться людині?
26. «Слабкі і невдахи повинні загинути — перша заповідь людинолюбства. І потрібно ще допомагати їм у цьому» /Ф.Ніцше/.
До якої течії слід віднести автора цих суджень? Що намагається обґрунтувати Ніцше? Чи ви згодні з його точкою зору?
27. «Ми нащадки Славуни і можемо бути горді і не шкодуємо життя... І краще зникнути, але ніколи не бути в рабстві» /”Велесова книга”/.
Що ви знаєте про джерело вказаного вислову? Як би ви охарактеризували світосприймання русичів? Чи відрізняється воно від світосприймання сучасних українців? Якщо так, то чому?
28. «Світ ловив мене, але не спіймав» /Г. Сковорода/. Як ви розумієте вказаний вислів, який основоположний принцип мислителя він ілюструє?
29. «Людина виправляється та вдосконалюється лише при справі. Ставши при ній, людина стоїть на землі. Тільки на землі можна сіяти зерна» /М.Гоголь/.
У чому, на ваш погляд, простежується екзистенціальне спрямування думки Гоголя? Який зміст вкладає він у термін «стояти при справі» та яку концепцію Сковороди повторює?
30. «... Сила економічна завжди багато значила: без неї сила моральна, що душа без тіла» /П.Куліш/.
У чому ж простежується взаємозалежність економіки і моралі? Ваші аргументи.
31. «Бути людиною і бути у світі — одне і те саме» /М.Гайдеггер/. Чому бути людиною означає бути в світі? Чому незалежність від світу у нашій народній традиції подається з негативною оцінкою (згадайте українське слово «пройдисвіт»)?
32. «Пізнавати, щоб більше могти. Більше могти, щоб більше діяти. Більше діяти, щоб повніше існувати» /П.Тейяр де Шарден/.
Чому ці слова часто розглядають як імператив повноти людського смислу, як закон повноти й цілісності ставлення до світу? Що примушує. Вимагає пошуку нових форм буття у світі?
Завдання з логіки
комплексної контрольної роботи (комплект практичних завдань)
з дисципліни «Філософія» для курсантів напряму підготовки 6.070102 «Аеронавігація»
тест № 1
1. Вставьте пропущенное число.
2 5 8 11 ___
2. Подчеркните лишнее.
ДОМ ИГЛУ БУНГАЛО КОНТОРА ХИЖИНА
3. Найдите пропущенные числа.
7 10 9 12 11 _
4. Подчеркните лишнее.
СЕЛЕДКА КИТ АКУЛА БАРРАКУДА ТРЕСКА
5. Подчеркните слово, которое не является маркой автомобиля.
ГОЛАВ
УГЛИИЖ
ЧИВСМОК
АНРУЛС
КАЙАЧ
6. Вставьте слово, пропущенное в скобках.
ОБЛИК (ВИД) ЗРЕЛИЩЕ
ГЛУШЬ (…) ОТВЕРСТИЕ
7. Вставьте слово, которое заканчивает первое слово и начинает второе.
СТ (...) ЬЕР
8. Какая из 6 пронумерованных фигур подходит для свободного места в квадрате? Напишите ее номер в квадрате.
9. Какая из 6 пронумерованных фигур подходит для свободного места в квадрате? Напишите ее номер в квадрате.
10. Вставьте пропущенное число.
тест № 2
1. Подчеркните лишнее.
2. Вставьте пропущенные числа.
3. Вставьте пропущенную букву.
Д Ж К Н С _
4. Вставьте слово, которому могут предшествовать буквы слева:
5. Подберите слова в скобках.
Д + (злак) = (мелкие сокращения мышц).
6. Вставьте пропущенное число.
2 5 7
4 7 5
3 6 —
7. Подчеркните слово в нижней строке, которое подходит ко всем словам в верхней строке.
ДАЧА ДАТЧИК ГОНКА
волна вода палка птица страх макака
8. Какая из 6 пронумерованных фигур подходит для свободного места в квадрате? Напишите ее номер в квадрате.
9. Вставьте слово, которое заканчивает первое слово и начинает второе. (Ключ: судьба.)
ЗА (...) ОТ
10. Подчеркните того, кто не является известным поэтом.
КБОЛ
ИКШНУП
НЕИСНЕ
ВУНОЛАА
ВОСКАРНЕ
тест № 3
1. Вставьте пропущенное число.
2. Закончите слово в скобках.
ОЛ (СТРЕЛОК) РТ
НА (Т..П..Г) ЕР
3. Вставьте слово, которое означает то же самое, что и 2 слова вне скобок.
ДЕРЕВО (...) ПОДДЕЛКА
4. Подчеркните лишнее.
5. Подчеркните, кто из них не является известным композитором.
ЦОМТАР
УСТРАШ
РЕВИД
ЕРОТОЛ
6. Вставьте пропущенную букву.
Й М Ж
О Т К
З М —
7. Какая из 5 пронумерованных фигур подходит для пустого места.
8. Какая из 5 пронумерованных фигур подходит для свободного места? Напишите ее номер.
9. Вставьте слово, пропущенное в скобках.
КОНФЕТКА (ТЕНТ) БОРТНИК
КОНСУЛ (...) НАГЕЛЬ
10. Вставьте слово, которое заканчивает первое слово и начинает второе. (Ключ: трехмерная геометрическая фигура).
Ф (...) Г