6. Способи забезпечення виконання біржових угод

Виконанню зобов'язань біржового договору сприяють спеціальні заходи, іменовані способами забезпечення виконання зобов'язань. Вони полягають в покладанні на боржника додаткових обтяжень на випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань.

Під способами забезпечення зобов'язань варто розуміти передбачені законом або договором спеціальні заходи, покликані додатково стимулювати боржника до належного виконання ним своїх зобов'язань, а у випадку невиконання ним свого зобов'язання - бути засобами задоволення законних вимог кредитора.

Згідно ст. 546 ГК України виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, поручительством, гарантією, заставою, утриманням, задатком. При цьому договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Серед розповсюджених у практиці біржової торгівлі видів забезпечення виконання зобов'язань варто назвати неустойку. Під неустойкою (штраф, пеня) розуміється грошова сума або інше майно, що боржник повинен передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає в кредитора незалежно від наявності збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань. Звичайно розмір неустойки визначається відповідними положеннями типового договору, розробленого біржею, і не може змінюватися на розсуд сторін.

/77

₁₂81

Біржове право

Крім зазначених способів забезпечення виконання біржових угод необхідно звернути увагу на інші види забезпечення виконання зобов'язань. Зокрема Правила біржової торгівлі можуть передбачати певну систему гарантій, які належать до категорії додаткових засобів забезпечення, розроблених у практиці біржової торгівлі.

У науковій літературі мають місце різні точки зору щодо класифікації гарантій виконання біржових угод. Так, Б.П. Дмитрук указує на те, що система гарантування виконання угод розвивалася у двох напрямках: у першому випадку біржа створювала страхові гарантовані запаси біржових товарів; у другому напрямку велике поширення одержав механізм перепродажу тих біржових контрактів, які давали можливість продавцеві й покупцеві замість відмови від виконання біржового договору продати своє договірне зобов'язання або купити нове. Ця остання обставина сприяла появі стандартних біржових договорів з поставкою в майбутньому як самостійних об'єктів біржової торгівлі — ф'ючерс-них контрактів [3, с 23].

Т.Ю. Сафронова підкреслює, що основною гарантією проведення взаєморозрахунків на ринку є система маржуван-ня. Тверда система відбору клірингових членів і брокерів, постійний моніторинг й аналіз фінансового стану учасників торгів, а також виконання ними своїх зобов'язань у процесі й за підсумками торгів є гарантіями здійснення угод [23, с 65].

Додатковою гарантією зниження ризику контрагента є рівномірний розподіл ризику, що досягається за рахунок розробки багаторівневої системи членства в біржі. Так, наприклад, біржа встановлює певну ієрархію серед учасників клірингового обслуговування біржових угод. Це робиться з метою "размиву" одного з основних ризиків, властивій біржовій торгівлі, — ризику контрагента. Найпоширенішими є наступні категорії членства: клірингові члени, торгівельні члени й клієнти. З юридичної точки зору тільки клірингові члени виступають як сторона по біржових угодах.

178

Роздіп 5. Біржові угоди

Відповідно до законодавства України й інших країн у практичній діяльності товарних бірж мають місце дві основні категорії гарантій виконання біржових угод: фінансові й адміністративні. Ці гарантії є спеціальними засобами, покликаними стимулювати боржника до належного виконання ним свого зобов'язання, а у випадку невиконання ним свого зобов'язання - служити засобами задоволення законних вимог кредитора.

Основою фінансових гарантій є система гарантійних внесків, які потрібні від учасників ф'ючерсних операцій. Гарантійні задатки бувають двох типів: первісний (або депозит) і змінний (або маржа). Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1288, затверджене Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок. Цей нормативно-правовий акт установлює, що одночасно із заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов'язаний надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на проведення закупівлі. Крім цього для забезпечення надійності розрахунків по спотовим і форвардними контрактам продавець й уповноважений покупець разом з поданням заявок вносять гарантійний внесок відповідно до Типових правил біржової торгівлі.

Такий порядок передбачає достатній ступінь надійності виконання зобов'язань по угодах з реальним товаром і тому одержав поширення в біржовій практиці товарних бірж України. Так, спільним наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України №52/63/90/221 від 26 квітня 2000 року затверджене Положення про порядок здійснення через біржовий товарний ринок контрактів зустрічних поставок сільськогосподарської продукції й продовольства й матеріально-технічних ресурсів. Це Положення передбачає певний ме-

179

12*

Біржове право

ханізм розрахунків і гарантій виконання укладених контрактів на зустрічні поставки сільськогосподарської продукції й продовольства:

• покупець сільськогосподарської продукції перераховує кошти на рахунок товарної біржі;

• біржа повідомляє товаровиробника (продавця) про зарахування коштів;

• товаровиробник після укладення контракту й поставки товару передає біржі акт приймання-здачі зазначеної в контракті сільськогосподарської продукції, підписаний покупцем і продавцем, що підтверджує факт поставки (передачі) товару покупцеві;

• біржа у дводенний строк на підставі приймально-здавального акту направляє продавцеві кошти покупця, які були перераховані на рахунок біржі.

Такий підхід дозволяє гарантувати виконання біржових угод безпосередніми учасниками угоди. Однак мають місце й негативні моменти. Товарна біржа фактично виступає в ролі посередника, не надаючи яких-небудь гарантій, як організатор торгів. Крім цього, внесення з боку покупця гарантійного внеску до укладення угоди, підвищує фінансові витрати, пов'язані із проведенням біржової операції, що не відповідає інтересам учасників біржової торгівлі.

Гарантійної внесок як спосіб забезпечення виконання зобов'язань може мати характер депозиту або маржі.

Депозит являє собою ту первісну суму грошей, що повинні внести кожен продавець і покупець при укладанні угоди у вигляді своєрідного задатку або внеску, що гарантує виконання клієнтом своїх фінансових зобов'язань. Розмір депозиту встановлюється відповідно до ринковому ризику, як правило, у межах від 5 до 18 % номінальної вартості контракту, але при різких коливаннях цін він може зростати. Методи вирахування депозитів на різних біржах різні. На Чиказькій товарній біржі й на багатьох інших біржах депозити ґрунтуються на чистій довгій (покупка) або короткій

180

___________

Роздіч 5- Біржові угоди

(продаж) ф'ючерсної позиції. Клірингова палата Нью-Йоркської товарної біржі вимагає депозити по кожному виду товарів на довгі й короткі ф'ючерсні позиції, а не тільки на чисту позицію.

Важливо розуміти, що депозит не є вартістю операцій по торгівлі ф'ючерсами. Депозит — це кошти, що гарантують дотримання зобов'язань за контрактом, він не є платою за товар. Гроші, які клієнт переводить на спеціальний рахунок, є його власністю доти, поки в результаті якої-небудь невдалої операції він їх не втратить.

У біржовій торгівлі існує два види маржі: первісна маржа й варіаційна маржа.

Первісна маржа, установлювана у вартісному вираженні, звичайно становить 2-10% вартості ф'ючерсного контракту. Вимоги по цій маржі міняються тільки при істотних змінах рівня котирувань контракту. У нормальних умовах величина первісної маржі уточнюється вгору або вниз тільки кілька разів протягом року, однак у періоди дуже різких і швидких змін цін розміри маржі можуть уточнюватися щотижня, а іноді й щодня.

Біржа встановлює мінімальні вимоги відносно первісної маржі. Кожна брокерська фірма-член біржі може ввести більш високі вимоги для своїх клієнтів. Здійснення операцій без необхідної суми первісної маржі є серйозним порушенням. Як тільки сума первісної маржі клієнта зменшилася до певного рівня, названого варіаційним, або підтримуючим маржу біржа може зажадати від клієнта додаткові кошти. Це називається вимогою поповнення варіаційної (підтримуючої) маржі. На відміну від вимоги про поповнення первісної маржі це викликано несприятливою зміною цін ф'ючерсного контракту, а не відсутністю в клієнта достатніх коштів на рахунку для початку операції.

Більшість бірж установлює підтримуючу маржу на рівні 75% від первісної. Якщо сума коштів клієнта впадуть до 75% і нижче, те біржа запропонує внести суму, що відновлює його

3S3

Біржове право

кошти до первісного рівня. Установлюючи рівень маржі, ф'ючерсні біржі й розрахункові палати є під впливом певних факторів. Якщо вимоги до розміру маржі занадто малі, то кожен випадок ризику невиконання представляє проблему. Якщо вони занадто великі, ціна користування ринком буде занадто велике, що приведе до скорочення числа учасників торгів і ліквідності ринку.

Вимога про варіаційну маржу може бути виконана двома способами: внесенням необхідних коштів; ліквідацією або зменшенням позиції.

Звичайно ф'ючерсні біржі жадають від своїх членів вносити первісну й варіаційну маржу із клієнтів протягом "розумного періоду часу". Це розпливчасте формулювання має підставу, оскільки існує, безліч видів клієнтів, час на переказ грошей у різних географічних зонах і т.д. У більшості випадків період більше декількох днів не вважається розумним з погляду біржі. У періоди нестійкості ринку розрахункова палата може зажадати від своїх фірм-членів внести додаткове забезпечення в будь-який час торгів, щоб одержати додаткові гарантії. Ця сума призначається для забезпечення рахунків протягом дня й не заноситься на рахунок первісного депозиту.

Як первісна, так і варіаційна маржа виникають у взаєминах біржі й учасників ф'ючерсних операцій, а також у взаєминах клірингової палати і її фірм-членів. Біржа встановлює вимоги відносно мінімальної величини первісної й варіаційної маржі, які члени біржі повинні пред'являти до своїх клієнтів (залежно від того, чи є ці клієнти самі членами або не членами біржі).

Для забезпечення виконання зобов'язань клірингового банку як сторони по угодах у випадках виникнення ситуацій неплатежу й/або неспроможності учасника або учасників створюється гарантійний фонд. Біржа використовує кошти даного фонду для виконання зобов'язань клірингового банку як сторони по угодах перед іншими учасниками.

1&Z

Розділ 5. Біржові угоди

Гарантійний фонд формується з гарантійних внесків учасників — клірингових членів біржі. Кошти гарантійного фонду перебувають у загальній частковій власності його учасників, що створюють — клірингових членів. Кошти гарантійного фонду зберігаються на окремому рахунку в кліринговому банку, право розпорядження, яким належить біржі. Мінімальний і максимальний розміри гарантійного внеску учасника встановлюються й змінюються біржовою радою залежно від розміру гарантійного фонду, кількості учасників і категорії членства кожного учасника.

Величина гарантійного фонду визначається таким чином, щоб він покривав максимально можливі неплатежі неспроможних клірингових членів. У випадку настання неспроможності клірингового члена (одного або декількох) біржа використовує кошти гарантійного фонду для забезпечення виконання своїх зобов'язань як сторона по термінових угодах. Використання коштів гарантійного фонду здійснюється в порядку, викладеному в Правилах торгів біржі.

У випадку якщо для повного виконання зобов'язань клірингового банку як сторона по термінових угодах при настанні неспроможності учасника коштів гарантійного фонду недостатньо, біржова рада приймає оперативне рішення про тимчасове припинення торгів на біржі й виставляє в протоколі про стан гарантійного фонду вимогу до кожного учасника — кліринговому члену, за винятком неспроможного, зробити екстрений внесок коштів у гарантійний фонд. Така вимога доводить до кожного учасника — клірингового члена індивідуальним повідомленням.

У сучасних умовах біржової торгівлі є й інші засоби запобігання ризиків невиконання зобов'язань по біржових угодах. Так, В. Фурман на прикладі Ганноверської товарної біржі розглядає такі гарантії як систему «запобіжників». Ця система складається з «запобіжників», що підрозділяють на індивідуальні й колективні фонди. Первісне погашення зобов'язань здійснюється за рахунок фондів, формованих з гарантійних

■— JS3

Біржове право

внесків, які надійшли від самої винної особи, для того, щоб покрити збиток (первісна й варіаційна маржа). У тому випадку, якщо цих коштів не вистачає, додаткові кошти беруться з фондів, які становлять кошти, внесені всіма учасниками біржі (гарантійний фонд), і коштів, виручених у результаті комерційних операцій. У випадку недостачі й цих коштів, на покриття збитку використовується капітал клірингового банку, а в самому крайньому випадку — поручительство відповідної федеральної землі, тобто суспільно-правового інституту. Як підкреслює автор невиконання контракту можливо тільки після відключення шостого «запобіжника». Однак даний випадок не може відбутися внаслідок спрацьовування п'ятого «запобіжника», оскільки за капіталом клірингового банку ховається імідж банку, його грошова стабільність. Тому акціонери банку змушені уважно стежити за подіями на біржі й вживати заходи, щоб не допустити ситуації використання фонду банку.

Важливою й необхідною умовою забезпечення належного виконання біржових угод є також незалежний контроль за дотриманням виконання зобов'язань по біржових угодах з боку біржі як організатора торгів. У цьому випадку біржа фактично надає адміністративні гарантії, які забезпечуються організатором біржової торгівлі шляхом нагляду й контролю за дотриманням правил біржової торгівлі, застосуванням дисциплінарних й економічних санкцій за їхнє порушення. При цьому необхідно підкреслити, що в сучасних умовах господарювання саме товарна біржа повинна не тільки надавати адміністративні гарантії, але й безпосередньо виступати гарантом виконання угод ув'язнених у процесі біржових торгів [24, с 62]. Тому, з метою зниження ризиків, пов'язаних з розрахунками по зроблених угодах, на рівні Закону повинні бути встановлені обов'язки товарної біржі по забезпеченню гарантій виконання зобов'язань сторін біржової угоди.

Розділ 5- Біржові угоди

— ' '

Питання для самоконтролю:

1. Вкажіть основні відмінності між угодами з реальним товаром і терміновими угодами.

2. Розкрийте поняття «біржова операція»

3. Які основні етапи укладання біржових угод Ви можете назвати?

4. Перелічіть основні види термінових біржових угод

5. Назвіть способи забезпечення належного виконання біржових угод.

6. У якій формі укладаються біржові угоди?

7. Які права й обов'язки виникають у сторін ф'ючерсної угоди?

8. Дайте характеристику основних видів біржових угод з реальним товаром.

9. У чому полягають особливості укладання біржових угод з використанням ETC?

10. Що розуміється під належним виконанням зо бов'язань по біржовій угоді?

IS?

13"

Біржове право

Література

1. Петросян Е. Поняття й класифікація біржових угод // Право й економіка.- 2003. — № 8. — С. 35 — 40.

2. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с

3. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі : Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001.-337 с.

4. Щербина B.C. Господарське право України: Навч. посібник. — 2-і вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2001.-384 с.

5. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Навч. посібник. — К.: Наукова думка, 2002.- 261 с

в. Чурют А. Загальна характеристика біржових угод // Підприємництво, господарство й право. — 2002. — № 12. - С.30-34.

7. Губський Б. Біржові технології ринку. — К., Нора-прінт,1997. - 296 с

8. Моісєєв Ю.О. Поняття та ознаки біржових угод, які укладаються на товарних біржах // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка й право. — № 3. — 1999. - С 42-46.

9. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л.Знаменский, В.В. Хахулін й ін.; Під ред. Мамутова В.К.- К.: Юринком Интер, 2002.-912 с

10. Шеленкова Н. Правове інститути, пов'язані з біржовою діяльністю // Російська юстиція. — 1997.- № 12.-С. 42 - 44.

11. Шершеневич Г.Ф. Курс торгівельного права. Т.2: Товар. Торгівельні угоди. — М.: «Статут», 2003.- 544 с

12. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тернопіль : Карта — бланш, 2003. — 602 с

■■--■^;*^аа-

Ж

Розділ 5. Біржові угоди

13. Дегтяръова О.И., Кандинська О.А. Біржова справа. — М.: Банки й біржі, 1997. — 502 с

14. Масленніков В.В. Біржова справа: Навч. посібник. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с

15. Крамаренко В.І. Біржова діяльність: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 264 с

16. Експрес-доповідь Головного управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.

17. Рясенцев В. Види біржових угод // Російська юстиція. - 1998. - № 3-4. - С 7-9.

18. Дудорова К. Біржові операції як різновиди алеаторних договорів // Підприємництво, господарство й право. - 2002. - № 4. - С.7-10

19. Моисеев Ю.А. Види біржових угод, що укладають на товарних біржах // Матеріали наукової конференції профессорсько-викладатського складу економіко-правового факультету Донецького державного університету: Правлведение (м. Донецьк, квітень 1999 р.).- Донецьк: Донну, 1999 .- С 60-63.

20. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договірне право. Книга перша: Загальні положення: Изд. 4-і, стереотипне. — М., «Статут»,2001.- 842 с

21. Петросян Е. Оферта й акцепт на ринку термінових угод // Право й економіка. — 2004. — № 9. — С 35-42.

22. Моісєєв Ю.О. Про порядок реєстрації біржових угод на товарній біржі в Україні // Матеріали підсумкової наукової конференції Донецького національного університету за період 2001 — 2002 р.г.: Правознавство (Донецьк, квітень 2003 р.) — Донецьк: Донну, 2003.-С. 116-118.

23. Сафонова Т.Ю. Біржова торгівля похідними інструментами: Навч. — практ. посібник. — М.: Справа, 2000. 544 с

_ JS7

13*

Біржове право

24. Моісєев Ю.О. До питання гарантій виконання біржових угод, укладених на товарній біржі // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „наука й освіта „2004". Том 51. Право. — Дніпропетровськ: Наука й освіта, 2004 — С. 59-62.

188

Розділ 5. Біржові угоди

Матеріал для обговорення

Протистояння А. Гаврилов,

голова правління Групи компаній "Об'єднана Зернова"

Якщо ми купуємо товар на біржі в Угорщині, то знаємо, що у випадку непостачання товару одержимо не тільки всі свої гроші, але й плюс неустойку, що виплачує біржа, а не якийсь там постачальник. А в нас часом вони й гроші не можуть повернути. І куди ці гроші йдуть? Якщо вони зберігаються на рахунках біржі, то чому вони не платять мені відсотки? Виникає маса проблем і питань. ..Усі говорять про захист товаровиробника. Хотів би я бачити, як вони стягнуть хоча б з одного виробника хоч один цент неустойки. Нічого не вийде. Це всі дешеві розмови, що вони гарантують угоду. Максимум, що вони можуть гарантувати, та й то з великою натяжкою, — це повернення ваших коштів.

Ю. Сидоренко,

генеральний директор СП

с іноземними інвестиціями "АГРОТ"

Наші біржі зовсім не схожі на закордонні, але справа в тому, що там інший механізм виконання угод. Це члени GAFTA й FOSFA (зернових й олійних асоціацій), які регулюють контрактні відносини між продавцями й покупцями. І у випадку невиконання умов укладеного контракту, "потерпілий" автоматом виставить рахунок банку "винуватця" або звернеться в арбітраж, рішення якого буде остаточним. У них це чітко. Піймав на контракті продавця або покупця, усе дружок, виконуєш по повній програмі, а не виконуєш — банкрут. У нас такого немає.

АЕІ "ПРАЙМ-ТАСС".- 2003.- 21 січня// http //www. rambler, ru/click

JS9

Біржове право

Робоча програма Навчальної дисципліни "Біржове право"

Тема 1. Поняття й правова основа біржової- торгово - біржової діяльності

Торгово-біржова діяльність як предмет правового регулювання: поняття, цілі, ознаки й особливості. Умови діяльності товарних бірж. Методи й принципи регулювання діяльності бірж. Джерела правового регулювання діяльності товарних бірж: поняття й класифікація. Історія становлення й розвитку діяльності товарних бірж в Україні й інших країнах.

Тема 2. Правове положення товарної біржі

Поняття й види товарних бірж. Організаційно-правові форми товарної біржі. Порядок створення й реєстрації товарної біржі. Права й обов'язки товарної біржі. Майнова основа діяльності товарної біржі. Відповідальність товарної біржі.

Тема 3. Управління товарною біржею

Правова основа й принципи управління діяльністю товарної біржі. Структура органів управління товарною біржею. Компетенція органів управління товарної біржі. Державне управління діяльністю товарних бірж. Самоврядування діяльністю товарних бірж.

Тема 4. Біржова торгівля

Загальна характеристика біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі. Порядок організації й проведення біржових торгів. Правовий статус учасників біржової торгівлі. Правовий режим електронної біржової торгівлі.

190

У І. .. п і

Робоча програма Навчальної дисципліни "біржове право"

Тема 5. Біржові угоди

Поняття й правова основа біржових угод. Види біржових угод. Порядок укладання й реєстрації біржових угод. Біржовий контракт: форма й зміст. Порядок виконання біржових угод. Особливості розрахунків по ф'ючерсних й опціонних угодах. Способи забезпечення виконання біржових угод. Вирішення спорів, які виникають у ході укладання й виконання біржових угод. Проблеми правового забезпечення становлення й розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі в Україні.