
- •Методичні рекомендації
- •Та насосні станції” для студентів спеціальності „Гідроенергетика”
- •Пояснювальна записка
- •Завдання
- •1. Обгрунтування доцільності будівництва гес.
- •Загальні методичні вказівки з виконання курсового проекту
- •2.1 Вибір гідротурбінного обладнання
- •2.1.1. Схема напорів гес, вибір типу турбіни і числа агрегатів.
- •2.1.2. Розрахунок основних параметрів гідротурбін.
- •2.1.3. Розрахунок робочої зони і визначення висотного положення турбіни.
- •2.1.4. Вибір і розрахунок турбінної камери
- •2.1.5. Вибір відсмоктувальної труби.
- •2.1.6. Підбір елементів системи автоматичного регулювання турбін (сарт)
- •2.2.Підбір гідрогенераторів
- •2.3. Підбір електричних пристроїв гес — трансформаторів, врп
- •2.4. Підбір механічного обладнання гес
- •2.4.1. Сміттєутримуючі решітки
- •2.4.2. Затвори
- •2.4.3. Підйомно-транспортне обладнання
- •2.5. Підбір допоміжного обладнання будівлі гес
- •Розділ 3. Розрахунок і конструювання машинної зали гес
- •3.1. Вибір типу і конструкції будівлі гес
- •3.2. Компонування агрегатного блока будівлі гес
- •3.2.1. Агрегатна (підводна) частина будівлі гес
- •3.2.2. Верхня будівля гес
- •3.2.3. Монтажна площадка
- •3.3. Розрахунок і конструювання водоприймача гес
- •3.4. Водопідпірні і водоскидні споруди гідровузла
- •3.5. Генплан гідровузла
- •3.6. Природоохоронні заходи
- •4.1. Техніко-економічне обґрунтування числа агрегатів
- •4.2. Розрахунок гарантій регулювання агрегату
- •4.3. Вибір числа агрегатів гідроелектростанції з урахуванням
- •4.4. Спецпідрозділ з елементами ндрс
2.1.4. Вибір і розрахунок турбінної камери
Для крупної високонапірної турбіни РО 115 рекомендується приймати металеву зварну турбінну камеру круглого перерізу з кутом обхвату 0 =345, в якій оболонка повністю сприймає внутрішнє гідростатичний і гідродинамічний (від гідравлічного удару) тиск.
Розміри турбінної камери (зовнішній радіус спіралі R=Ra+2, де Ra=Da/2 – радіус вхідних кромок статорних колон. Переріз спіралі визначаємо гідравлічним розрахунком за законом постійності середніх окружних швидкостей vu.cp.=const=9,0 м/с. Тоді,
.
Розрахунок зводимо в таблицю 2.2.
Рис. 2.4. Схема металевої турбінної камери з кутом
охоплення φ0=345°
Таблиця 2.2.
, |
0 |
30 |
75 |
120 |
165 |
210 |
255 |
300 |
345 |
Q, м3/с |
0 |
21,8 |
54,5 |
87,5 |
121 |
153 |
186 |
218 |
250 |
|
0 |
4,66 |
7,4 |
9,35 |
11 |
12,4 |
13,6 |
14,7 |
15,8 |
ср |
0 |
0,875 |
1,4 |
1,115 |
2,075 |
2,375 |
2,625 |
2,825 |
3,0 |
2ср=Dоб. |
0 |
1,75 |
2,8 |
3,55 |
4,15 |
4,75 |
5,25 |
5,65 |
6,0 |
R= Ra+2 |
3,9 |
5,65 |
6,6 |
7,45 |
8,05 |
8,85 |
9,15 |
9,55 |
9,9 |
Схема спіралі приведена на рис.2.4.
Ширина спіралі (поперек потоку) дорівнює Всп = R345 + R165 = 9,9 + 8,05 = 17,95 м, що визначило ширину блока при блочній розрізці Вбл = 21 м, при цьому конструктивні запаси прийняті 1,8 і 1,25 м (рис.ІІ.2.4.).
Максимальну товщину стальної оболонки у вхідному перерізі (=345) приблизно визначимо за котельною формулою об = Рмакс. у.д.Dвх/2Rp, де Dвх = 2345 = 6,0 м; Rp – розрахунковий опір сталі оболонки спіралі, для легированої сталі приймаємо Rp = 210 МПа (2100кг/см2); Рмакс. у.д.– максимальний тиск з врахуванням гідравлічного удару, Рмакс. у.д.= Рст..макс. + Рмакс. у.д.Приймаємо при Рмакс. у.д. 10 МПа Рмакс. у.д.= 0,3 Рст..макс.
Отже, Рмакс. у.д.= 1,3 Рст..макс. = 1,31,044 = 1,36 МПа і об = 1,366/2210 = 0,0386 м = 38,6 мм.
Приймаємо стандартну товщину оболонки з врахуванням запасу на стирання та іржавіння об = 40 мм.
Так як добуток Рмакс. у.д.Dвх = 1,36300 = 816 1100, умова застосування металевої спіральної камери з повним сприйняттям внутрішнього тиску виконується.
Спряження вхідного перерізу спіральної камери з турбінним трубопроводом виконується конічною перехідною ділянкою з кутом конусності 8. Діаметр турбінного трубопроводу приблизно визначимо за формулою для економічного діаметра напірних водоводів ГЕС:
Приймаємо діаметр турбінного трубопроводу Dт.т. = 6,5 м.
2.1.5. Вибір відсмоктувальної труби.
Враховуючи великі розміри турбіни, приймаємо вигнуту відсмоктувальну трубу зі стандартним коліном.
Для турбіни РО 115 середньої швидкохідності турбобудівельним заводом рекомендується відсмоктувальна труба типу 4Н (з коліном 4Н) висотою h= 2,5D1. Основні розміри відсмоктувальної труби приведені в таблиці 2.3, схема вигнутої відсмоктувальної труби представлена на рис.2.5.
Рис. 2.5. Схема зогнутої відсмоктувальної труби з коліном 4Н
(пунктиром позначена типова труба з симетричним коліном і з
вихідним дифузором без зворотнього похилу)
Таблиця 2.3.
Розміри відсмоктувальної труби Н, м |
h |
L |
B5=B4 |
h1 |
D4 |
h4 |
h5 |
h6 |
а R6 |
а1 R7 |
а2 R8 |
При D1 = 1 м |
2,5 |
4,5 |
2,74 |
1,75 |
1,352 |
1,352 |
1,31 |
0,67 |
0,487 1,15 |
1,478 0,815 |
0,107 0,782 |
При D1 = 5 м |
12,5 |
22,5 |
13,7 |
8,75 |
6,76 |
6,76 |
6,55 |
3,35 |
2,44 5,8 |
7,4 4,07 |
0,535 3,91 |
Приймаючи до уваги велику ширину вихідного перерізу В5 = 13,7 м, в дифузорі встановлюємо проміжний бичок товщиною 1,6 м і ширину вихідного перерізу збільшуємо до В5 = 15,4 м. Дифузор розміщуємо в блоці симетрично, для чого коліно влаштовуємо несиметричним (рис.2.5). Отвори у світлі приймаємо наближеними до стандартних по 6,9 м (з врахуванням скосів пазових конструкціях -- по 7 м). Враховуючи що затоплення вихідного перерізу дифузора велике, з метою зменшення скальної виїмки у відвідному руслі ГЕС дифузору надається обернений похил з коефіцієнтом закладання укосів m = 5. При цьому конусність дифузора зберігається.