
- •Методичні рекомендації
- •Та насосні станції” для студентів спеціальності „Гідроенергетика”
- •Пояснювальна записка
- •Завдання
- •1. Обгрунтування доцільності будівництва гес.
- •Загальні методичні вказівки з виконання курсового проекту
- •2.1 Вибір гідротурбінного обладнання
- •2.1.1. Схема напорів гес, вибір типу турбіни і числа агрегатів.
- •2.1.2. Розрахунок основних параметрів гідротурбін.
- •2.1.3. Розрахунок робочої зони і визначення висотного положення турбіни.
- •2.1.4. Вибір і розрахунок турбінної камери
- •2.1.5. Вибір відсмоктувальної труби.
- •2.1.6. Підбір елементів системи автоматичного регулювання турбін (сарт)
- •2.2.Підбір гідрогенераторів
- •2.3. Підбір електричних пристроїв гес — трансформаторів, врп
- •2.4. Підбір механічного обладнання гес
- •2.4.1. Сміттєутримуючі решітки
- •2.4.2. Затвори
- •2.4.3. Підйомно-транспортне обладнання
- •2.5. Підбір допоміжного обладнання будівлі гес
- •Розділ 3. Розрахунок і конструювання машинної зали гес
- •3.1. Вибір типу і конструкції будівлі гес
- •3.2. Компонування агрегатного блока будівлі гес
- •3.2.1. Агрегатна (підводна) частина будівлі гес
- •3.2.2. Верхня будівля гес
- •3.2.3. Монтажна площадка
- •3.3. Розрахунок і конструювання водоприймача гес
- •3.4. Водопідпірні і водоскидні споруди гідровузла
- •3.5. Генплан гідровузла
- •3.6. Природоохоронні заходи
- •4.1. Техніко-економічне обґрунтування числа агрегатів
- •4.2. Розрахунок гарантій регулювання агрегату
- •4.3. Вибір числа агрегатів гідроелектростанції з урахуванням
- •4.4. Спецпідрозділ з елементами ндрс
2.4.3. Підйомно-транспортне обладнання
Для виробництва монтажно-демонтажних робіт по основному гідроенергетичному обладнанню у машзалі передбачається основний кран. Через сурові кліматичні умови приймаємо будівлю ГЕС з високою машзалою, в якій рекомендується встановлювати мостовий кран.
При числі агрегатів Z 10 доцільно застосовувати один кран з вантажопідйомністю, рівною найбільшій масі монтованої деталі. В нашому випадку потрібна вантажопідйомність крану Т визначається масою ротора Т= G рот = 600 т. Враховуючи, що мостових кранів такої вантажопідйомності промисловість не випускає, приймаємо 2 спарених мостових крана, які працюють з траверсою. Сумарна вантажопідйомність спарених кранів з врахуванням маси траверси G тр складає Т= G рот + G тр = (1,10...1,15) G р = 660-690т. Остаточно приймаємо 2 несерійних мостових крана вантажопідйомністю 350/40 т кожний з прольотом 21,5 м і висотою підйому 40/55 м.
Конструктивна схема і розміри основних мостових кранів приведені на рис.2.9.
а)
Рис. 2.9. Мостовий електричний кран мазала
вантажепід”ємністю 350/40 т до прикладу проекта (а)
та конструктивна схема козлового крана (б)
Висотне положення і проліт основного крану визначилися з умови переносу монтованого обладнання (див. верхню споруду будівлі ГЕС на рис. 3.2).
Для обслуговування щитових відділень водоприймача (зі сторони ВБ) і відсмоктувальної труби (зі сторони НБ) передбачається установка козлових кранів.
Вантажопідйомність (силу тяги) крану Ткр.вод. для обслуговування водоприймача підбираємо за найбільшою масою ремонтного затвору (див.табл.2.5.).
Т кр.вод. = 1,1 G зат.вод. + 1,2 Т оп.,
де Т оп. = fP – сила тертя в опорно-ходових частинах; f – коефіцієнт тертя ковзаючих опор. Враховуючи, що турбінний трубопровід перед підйомом затвору заповнюється водою через обвідну трубу (байпас) і навантаження на затвор урівноважується, силу тертя в опорно-ходових частинах не враховуємо. Потрібна вантажопідйомність крану водоприймача рівна
Ткр.вод. = 1,1 90 = 99 т.
Приймаємо козловий кран вантажопідйомністю 100 т з прольотом 13 м. Цей кран обладнується грейфером для очищення решітки.
Вантажопідйомність козлового крану для обслуговування ремонтного затвору відсмоктувальної труби рівна Ткр.о.т. = 1,1 G зат.о.т. = 1,119,5 = 21,5 т, де G зат.о.т. – маса затвора (див.табл.2.5.). Приймаємо кран вантажопідйомністю 25 т прольотом 4 м.
2.5. Підбір допоміжного обладнання будівлі гес
Для осушення агрегату при виконанні ремонтних і профілактичних робіт по агрегату передбачена групова схема відкачування води (1 група з двох насосів на 2 агрегати). При цьому пристрій загального скидного колектора дозволяє виконувати осушення будь-якого агрегату будь-якої групи насосів.
Відкачування виконується свердловинними насосами з трансмісійним валом типу ЦТВ. Двигуни насосів розміщені в приміщені на відмітці 492,5 м, забір води здійснюється з вертикальних колодязів, з’єднаних зі збірним колектором на 486. Скидається вода в нижній б’єф.
Розрахункова витрата в л/с з врахуванням фільтрації через ущільнення ремонтних затворів дорівнює
Q ос.р. = Wос/3,6 tос + qф Lущ.,
де Wос – об’єм води в проточному тракті агрегату при максимальному рівні нижнього б’єфу; tос – час відкачування, приймаємо tос = 6 год; qф – фільтраційна витрата, приймаємо qф = 1 л на 1 метр ущільнення; Lущ. – довжина ущільнення по периметру в ремонтних затворах відсмоктувальної труби і водоприймача
Lущ. = 4(Lз + Нз)відсм. + 2(L р.з + Н р.з)вод. = 4(6,9 + 6,55) + 2(6 + 15,5) = 101 м.
Об’єм води, вміщений у відсмоктувальній трубі, турбінній камері і частині турбінного трубопроводу складає Wос = 4500 м3. Отже,
Qос.р = 45000/3,66 + 1101 = 310 л/с.
Потрібна витрата двох робочих насосів дорівнює
Qос.тр = 1,5 Qос.р = 1,5310 = 465 л/с,
потрібна продуктивність насоса складає
Qн = Qос.тр/Zн = 485/2 =232,5 л/с = 840 м3/год.
Потрібний напір насоса дорівнює
Нн = Нг + hw = НБмакс – ВКмін + hw = 504,3 – 486 + 2,7 = 21 м.
Потрібним параметрам задовольняє насос ЦТВ–20, який опускається в колодязь діаметром 500 мм.
Для видалення фільтраційної води в будівлі ГЕС влаштовується дренажна система зі збором дренажної води в колодязі на відмітці 492,5. Вода видаляється в нижній б’єф спеціальними насосами.
Для технічного водопостачання передбачені СТВ з ежекторною схемою живлення із забором робочої води з турбінного трубопроводу. Загальна витрата води СТВ складає приблизно Q ств = 1,5 Qохол..г = 1,5 0,545 = 0,8 м3/с. Напір у джерела 0,3–0,4 МПа (30–40 м водяного стовпа).