5. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Визначте спільну мету українських партій.

6. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Підготувати повідомлення про події революції 1905-1907 рр. в Україні.

УРОК 5

Тема уроку:Україна в 1905-1914 рр.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного ру­ху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905-1907 рр.; визначати хронологічну послідовність подій революції 1905-1907 рр. в Україні.

На основі аналізу різних джерел інформації:

• характеризувати основні події російської революції на українських землях, соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України у складі Російської імперії в 1907-1914 рр.;

• узагальнювати основні факти щодо проведення Столипінської аграрної реформи та формулювати власну оцінку реформи;

• аналізувати програми та діяльність політичних партій, діяльність української громади в Державній Думі, стан українського національного руху та діяльність українських політичних партій у 1907-1914 рр.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів

• Пригадайте, яким було становище різних верств українського суспільства на початку XX ст.

3. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Події революції 1905-1907 рр. в Україні

Причини революції 1905—1907 рр.
Економічні	Суперечливі процеси модернізації; нерозв’язаність аграрного питання; збереження поміщицьких землеволодінь; малоземелля і безземелля селян
Політичні	Самодержавна форма правління; відсутність демократичних прав і свобод; знищення будь-яких проявів волелюбності; зниження авторитету царату у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні; поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси
Соціальні	Існування станових привілеїв; жорстка експлуатація робітничого класу; тяжке становище народних мас; масове безробіття; тяжкий національний гніт

Початком революції стали події 9 січня 1905 р. у Пе­тербурзі.

1. Як ви вважаєте, чому робітники наважилися вручити петицію царю? На що вони розраховували?

2. Як ви оцінюєте дії російського царя? Чи можна було розраховувати на припинення робітничого руху після такої кривавої розправи?

Учитель. У відповідь на події в Петербурзі по всій Україні прокотилася хвиля страйків робітників: у Києві, Житомирі, Катеринославі, Горлівці, Юзівці, Маріуполі та інших містах.

Особливістю суспільно-політичного життя цієї доби стали взаємовплив та взаємопроникнення робітничого, селянського та національно-визвольних рухів, що сприяло появі іншого нового явища - народних виступів, що відзначалися масовістю, територіальною поширеністю, тривалістю, залученням різних соціальних верств. Лише протягом квітня-серпня 1905 р. в Україні відбулося понад 300 робітничих страйків, у яких взяли участь понад 110 тис. осіб. Червневі виступи українських селян 1905 р. охопили 64 із 94 повітів. За масштабами селянського руху Україна посідала одне з перших місць у Російській імперії. Масовий робітничий і селянський рух, а також поразки царизму в російсько-японській війні вплинули на поширення революційних настроїв серед солдатів і матросів.

Повідомлення учня

Заслуховується повідомлення про повстання на броненосці «Потьомкін», потім учні відповідають на питання.

• Яку роль, на вашу думку, відіграли Г. Вакуленчук та О. Матюшенко в організації повстання?

Учитель. З метою заспокоєння революційної хвилі 17 жовтня Миколою II було підписано Маніфест, в якому народові обіцяли громадянські свободи (недоторканність особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парламенту — законодавчої Державної думи із залученням до виборів усіх верств населення. Цей документ мав надзвичайно важливі наслідки.

Активізація українського визвольного руху під час революції

Вимоги українців: Відновлення української державності (всі партії - за автономію, УНП - за самостійну Україну); ліквідація всіх заборон щодо української мови			Відбувається реорганізація українських партій: 1905 р. - утворилася Українська соціал-демократична українська партія (на базі РУП); УДП і УРП об’єднуються в Українську демократично-радикальну партію
Здобутки українського національного руху
	Листопад 1905 р. - закон, який дозволяв видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх товариств і відкриття театрів; травень 1906 р. - офіційне розпорядження про скасування обмежень проти української мови
	Починають виходити періодичні видання українською мовою: листопад 1905 р. - перша газета «Хлібороб» у Лубнах; грудень 1905 р. - перша щотижнева газета «Громадська думка»; 1906 р. - виходило вже 20 періодичних видань
	У Наддніпрянській Україні починають діяти товариства «Просвіта» (1907 р. - 35 організацій), які поширювали українську літературу, створювали бібліотеки, видавали книжки, відкривали читальні по селах, вели боротьбу за введення української мови в школах, створювали кооперативи
	Тривала боротьба за введення української мови в школах: починають відкриватися початкові школи на українські мові, кафедри української мови в Одеському і Харківському університетах

Українська громада в Державній Думі

Діяльність українських громад в I та II Державних Думах
І Державна Дума	II Державна Дума
Склад: поміщики - 24 осіб; інтелігенція - 26 осіб; селяни - 42 осіб; робітники - 8 осіб; священики - 1 особа	Склад: поміщики - 16 осіб; інтелігенція - 17 осіб; селяни - 6 осіб; робітники - 59 осіб; священики - 4 осіб
Діяльність: 45 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду; мали друкований орган «Український вісник»; голова громади - Ілля Шраг; домагалися автономії України та українізації державного управління і освіти	Діяльність: 47 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду; мали друкований орган «Рідна справа - Вісті з Думи»; домагалися автономії України, місцевого самоуправління, української мови в школах, суді і церкві

Учитель. 3 червня 1907 р. була розігнана II Державна Дума, був підписаний новий виборчий закон. Ці події названо державним переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою монархією. Настав період реакції — придушення всього прогресивного, ліквідація здобутків революції.

В історії цей період пов’язують з іменем Петра Аркадійовича Столипіна.

Аграрна реформа П. Столипіна

«Революція 1905-1907 рр. довела, що аграрне питання з економічного переросло в політичне. Будучи залишком феодалізму, самодержавство тривалий час консервувало свою опору — два інших релікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську общину. На початку XX ст. деградація поміщицького землеволодіння стала цілком очевидною, а община показала не лише свою нездатність ефективно господарювати, а й належно контролювати настрої селян. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини XIX ст. В його основі - три головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та бідності».

1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведення аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?

2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?

3. Як на ваш погляд, чи можна вважати цю реформу «логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини XIX ст.»? Свою думку аргументуйте.

З указу Петра Столипіна (1906 р.)

«... Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих домовласників ділянок, які переходять до приватного володіння з громадського наділу...

1. Кожний домовласник, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі...

4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах...

Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви указати ділянки, що переходять у приватне володіння домовласника...»

1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипінської аграрної реформи.

2. Чи вплинула реформа на життя селян? Зробіть висновки.

Оцінка реформи Столипіна

«Аграрними перетвореннями ГІ. Столипін хотів комплексно вирішити низку важливих завдань: підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, селянського господарювання, зміцнити соціальну опору самодержавства на селі, вирішити проблему аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів у перспективі обіцяло поліпшення ситуації в суспільстві, вони були зустрінуті значною мірою вороже».

1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?

2. ІІродовжте думку О.Д.Бойка і поясніть, чому реформу сприйняли вороже різні суспільні групи.

3. А як, на вашу думку, була сприйнята реформа безпосередньо селянами?

Про наслідки реформи

«Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це пояснюється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росіян, потягом до індивідуального господарювання, порівняно меншою поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907- 1915 рр. па Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні - 42 %, на Лівобережжі - 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуторів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селянських господарств, а переселилися на хутори 10,3 % «.

1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Україні, ніж у Росії.

2. Як на вашу думку, чому на Лівобережжі реформа не мала таких значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?

Значення реформи П. Столипіна

Відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння;

• дала поштовх до розвитку товарно-грошових відносин у сільському господарстві;

• сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції;

• у господарствах заможних селян почали широко використовуватися сільськогосподарська техніка і добрива;

• підвищилася врожайність в селянських господарствах.

Реформа поглибила соціальне розшарування селянства і загострила відносини між бідними та заможними селянами; збільшила кількість селян-емігрантів з України.

Реформа не була доведена до кінця.

4. Узагальнення та систематизація знань

Результати	Значення
Революція зазнала поразки, оскільки самодержавство не було повалено, але революційні маси домоглися значних результатів. Революція принесла полегшення селянам, було скасовано викупні платежі, обмежено напівфеодаль­ні методи експлуатації селян і станові обмеження. Почалося проведення аграрної реформи. Робітники отримали право створювати профспілки, проводити економічні страйки, було підвищено заробітну плату, скоротився робочий день. Населення отримало громадянські свободи, було скасовано цензуру. Створено двопалатний парламент, що обмежував законодавчу владу імператора. Разом з тим головні питання революції не були вирішені: суспільний лад і державний устрій не зазнали змін	Нові суспільно-політичні явища й тенденції дедалі більше почали впливати на історичну долю України: консолідація робітничого, селянського та національно-визвольного рухів; зростання масштабів народних виступів; усвідомлення народними масами ефективності спільного натиску на самодержавство; розширення меж легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення та урізноманітнення; активізація процесу масової самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); поява офіційного каналу впливу на владу — Державної Думи
Народні маси здобули досвід боротьби. Події тих років переконливо продемонстрували, що поступок від самодержавства можна домогтися лише шляхом широкого революційного руху

Історичний диктант

Позначте правильні правдиві та хибні твердження.

Петро Столипін обіймав посаду Міністра фінансів Російської імперії.

Після революції 1905-1907 рр. настав період політичної реакції.

П. Столипін вважав головною причиною відставання розвитку товарно-грошових відносин на селі селянську общину.

Указ про початок аграрної реформи було видано 9 листопада 1907 року.

За реформою селянам дозволялося переходити на хутори і ставати землевласниками.

Продавати свої наділи селяни не мали права.

Переселятися селянам за межі України не дозволялося.

Створювався Аграрний банк, який скуповував землі у поміщиків і продавав їх селянам.

Банк надавав позики селянам терміном на 45 років.

Ліси, річки, луки залишалися в спільному володінні сільської громади.