
- •Політизація українського національного руху
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань учнів
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
- •Узагальнення та систематизація знань
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент уроку
- •Актуалізація опорних знань учнів
- •Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
- •Домашнє завдання
УРОК 4
Політизація українського національного руху
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначити хронологічну послідовність явищ політичного життя, утворення політичних партій та рухів, проблеми становлення української нації на початку XX ст.;
характеризувати процес створення перших політичних партій в Наддніпрянській Україні на початку XX ст. та діяльність політичних партій Західної України; називає їх провідних діячів та цілі; порівнювати український рух початку XX ст. у Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях;
розвинути уміння та навички роботи з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати та аргументувати свою точку зору.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент уроку
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
Що таке політична партія?
Пригадайте, коли і як з’явилися перші політичні партії в Західній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?
Як їхня діяльність позначилася на українському національно-визвольному русі?
Як українські партії намагались розв’язати національне питання? Яким вони бачили майбутнє України?
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Початок XX ст. характеризувався швидким розвитком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах, однак спільним було те, що він поширився по всій території України. З’явилося нове покоління українських діячів, які називали себе «національно свідомими українцями», вимагаючи для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості. «Нові» українці — це переважно студенти, тож особистісні контакти між ними зав’язувалися в межах гімназій та університетів. Тут зароджувались нелегальні рухи, які згодом формувалися в активну опозицію царату. Історик О. Субтельний так описує шлях українського політичного діяча. Спочатку юнак-гімназист ознайомлювався з «підривними» ідеями через ліберально налаштованого викладача, який давав йому нелегальну літературу й залучав до участі в таємних дискусійних гуртках, де він осягав різні ідеології, спілкувався з відомими діячами і нерідко починав займатися нелегальною діяльністю, зокрема публікацією и розповсюдженням антиурядової літератури. За таких умов відбувалось формування перших українських політичних партій на Наддніпрянській Україні.
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проблеми становлення та консолідації української нації
Завдання
Пригадайте, за яких умов відбувався процес формування української нації у другій половині XIX ст. Які чинники впливали на це?
На основі тексту підручника визначте нові тенденції в процесі становлення української нації.
Орієнтовний варіант відповіді
Висока концентрація робітників у промислово розвинених регіонах.
Досить строкатий склад робітничого класу.
Різке погіршення становища населення.
Активізація робітничого і селянського руху.
Суттєві зміни в національному складі населення України.
Процес політизації українського суспільства. Створення політичних партій Наддніпрянської України
Учитель. Отже, на початку XX ст. в Російській імперії посилилося соціальне напруження. Світова економічна криза 1900-1903 рр., що охопила й царську Росію, а також російсько-японська війна надзвичайно загострили ситуацію в суспільстві. Криза поглиблювалася ще й тим, що в національних окраїнах імперії швидко зростав визвольний рух. Уряд, прагнучи подолати сепаратистські настроїв в Україні, що посідала провідні позиції в економіці Російської імперії, змобілізував усі реакційні та консервативні сили держави для боротьби проти українського національно-визвольного руху. Не випадково чорносотенний часопис «Киевлянин» писав: «Український рух є для Росії більш небезпечний, ніж усі інші національні рухи разом узяті». Але за цих умов український національний рух ставав дедалі більш змістовним і організованим. На чолі національного руху в Наддніпрянській Україні постають політичні партії.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника назвіть політичні партії, які утворилися в Наддніпрянській Україні на початку XX ст., визначте їхні програмові вимоги і складіть таблицю.
Назва партії |
Основні цілі |
|
|
Учитель. В Україні діяли загальноросійські партії:
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), що після 1903 р. розкололася на більшовиків і меншовиків. Серйозного впливу на початку XX ст. на революційно-визвольний рух в Україні більшовики не мали. Контактів з Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП) уникали. Назви партій та їхніх соціальних програм майже повністю збігалися. Але українські соціал-демократи до того ж відстоювали національні інтереси свого народу. Саме через це РСДРП вважала УСДРП «дрібнобуржуазною» партією і ставилася до неї ворожо.
Партії українських і російських соціал-революціонерів (есерів) вели пропагандистську роботу серед селян.
Партії ліберального спрямування:
Конституційних демократів (кадетів);
«Союз 17 жовтня» («октябристи»).
Партія «Союз русского народа» — найбільш впливова серед реакційних партій; виступала за єдину неподільну Росію.
Робота з джерелами інформації в групах
Опрацюйте документи і виконайте завдання.
ша група
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Нехай наша історія сумна і невідрадна, нехай ми некультурні, нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як люди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато — цілих 30 мільйонів. Нам належить будуччина...
Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, іцо по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ». ... Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани».
«Ми розуміємо, що боротьба буде люта і довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо і те, що се вже остання боротьба, що потім вже ніколи не настане слушний час для нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах! Ми розіб’ємо їх по схід сонця свободи!»
«Державна самостійність єсть головна умова існування націй, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері національних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас».
Проаналізуйте даний документ за планом:
Як М. Міхновський визначав позицію партії щодо питання про українську державність?
Як він визначає мету партії і шляхи її досягнення?
Як він конкретизує основні принципи боротьби?
Чим була зумовлена поразка визвольних змагань у попередні роки?
Чому саме в даний період настав «слушний час для боротьби»?
Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей документ?
Чому цей документ призвів до розколу РУП?
га група
Із програми УСДРП
«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:
Демократичної республіки...
Автономії України...
Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голосуванням...
Право кожної нації на культурне і політичне самоопреділення...
Широкого самоврядування...
Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів страйків...
Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі..
Рівноправності усіх мов у школах, судах, державних інсти туціях...
Проголошення релігії ділом кожного громадянина...
16. Безплатного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років
В цілях охорони труда партія добивається:
1. Максимального робочого 8-годинного дня...
На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарства:
передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;
знищення всіх пережитків кріпацтва».
Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші політичні партії, й ті, з якими виступали лише соціалісти.
До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?