5.5. Послідовність надання першої допомоги:

• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої зони, загасити одяг, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;

• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів по його рятуванню;

• вжити необхідних заходів по рятуванню потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);

• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;

• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.

3.1. Працювати дозволяється тільки справним інструментом.

3.2. Під час пробивання борозен, отворів та прорізів у кам'яних і бетонних конструкціях необхідно користуватись захисними окулярами.

3.3. Під час перевірки збігу болтових отворів при з'єднанні фланців слід користуватись спеціальними ломиками чи оправками.

3.4. При роз'єднанні фланцевих з'єднань слюсар-сантехнік повинен знаходитись збоку від фланців. Роз'єднують спочатку нижні болти.

3.5. Обробка труб (різка, нарізка, згинання тощо) повинна здійснюватись у спеціально відведених для цього місцях (майстернях).

3.6. Перед нарізанням різьби трубу необхідно надійно закріпити у лещатах.

3.7. Перед тим, як відрубати чи відрізати трубу, її необхідно надійно закріпити, а також встановити підставки для підтримання частини труби, яка відрізається, щоб вона не впала на ноги.

3.8. Під час відрізання труби спеціальною пилкою пальці рук не можна тримати безпосередньо біля місця відрізу. Місце різання необхідно змащувати оліфою чи машинним маслом. Необхідно також стерегтися порізів рук об краї відрізаних та відрубаних труб.

3.9. Під час рознесення санітарно-технічного обладнання на робочі місця його слід розставляти акуратно, не захаращувати проходи. Не допускається залишати обладнання на балконах, лоджіях.

3.10. Збирати стояки опалення, водопроводу та каналізації потрібно знизу вверх, у рукавицях і захисних окулярах.

3.11. Під час роботи з драбини-приступки у місцях руху транспорту і проходу людей необхідно ці місця охороняти; нижні кінці драбини повинні мати наконечники: гумові - для кам'яної підлоги і металеві - для дерев'яної підлоги.

3.12. Дрібні деталі та інструмент на висоту слід подавати у ящиках чи іншій тарі, зачепленій за мотузку.

3.13. Усі без винятку постійні і тимчасові трубопроводи, обладнання та апаратуру підключати до діючої мережі дозволяється тільки з дозволу керівництва.

3.14. Під час прокладання трубопроводів (водопровід, каналізація) у траншеях необхідно, щоб їх стіни були закріплені.

3.15. Кришки люків, оглядових колодязів дозволяється піднімати та опускати тільки за допомогою спеціальних гаків, не дозволяється використовувати для цього випадкові предмети чи відкривати кришку руками. Колодязь, де будуть виконуватись роботи, повинен бути огороджений..

3.16. Робота у колодязях, закритих каналах повинна виконуватися з урахуванням заходів безпеки, зазначених у наряд і-допуску:

робота у колодязях повинна виконуватися бригадою у складі не менше трьох

чоловік (один працює у колодязі, другий тримає кінець страхувальної мотузки, а

третій спостерігає обстановку і охороняє підходи до колодязя);

перед спусканням у колодязь і періодично (через кожні 20-30 хв роботи) виконувати

заміри повітряного середовища на наявність вибухонебезпечних і токсичних газів;

перед спусканням у колодязь необхідно одягти рятувальний пояс; до кінця пояса

прикріпити мотузку, другий кінець якої передається робітнику, який знаходиться

зовні, для страхування. Довжина вільного кінця повинна бути не менше 2 м;

для захисту органів дихання повинен застосовуватися шланговий протигаз,

використання фільтруючих протигазів не допускається;

повинен використовуватися інструмент, що не дає іскор.

3.17. Не можна курити біля відкритого колодязя, запалювати сірники, користуватися гасовим ліхтарем, підходити до колодязя зі свічкою, а також застосовувати відкритий вогонь для відігрівання деталей, як у колодязі, так і над його люком.

3.18. Виконуючи огляд трубопроводів і обладнання, яке знаходиться в експлуатації, слюсар-сантехнік повинен бути обережним і працювати у рукавицях, не братися голими руками за оголені місця труб, засувок, вентилів, відводів та ін.

3.19. Замерзлі ділянки і прилади необхідно відігрівати тільки гарячою водою або парою.

3.20. Випробування санітарно-технічних пристроїв і трубопроводів повинно виконуватися з дотримуванням правил безпеки у присутності майстра.

3.21. Очистка поверхні труб металевою щіткою під фарбування повинна виконуватися в окулярах і рукавицях.

3.22. Під час прочищення внутрішньої системи каналізації користуватися тільки справним металевим тросом і прогумованими рукавицями.

3.23. Слюсар-сантехнік, який має на руках садна, порізи, виразки, до ремонту каналізації не допускається.

3.24. Під час спільної роботи слюсаря-сантехніка (в якості підручного) зі зварником користуватися захисними пристосуваннями (окуляри, маска) і огороджувати себе щитом.

3.25. Під час проведення робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - застосовуються електричні світильники напругою не вище 42В. При роботах в особливо несприятливих умовах повинні використовуватися ручні світильники напругою не вище 12 В.

3.26. У вибухонебезпечних місцях світильники, що застосовуються, повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

3.27. Під час експлуатації систем водяного і парового опалення належить: піддавати детальному огляду елементи системи (магістралі, що розведені на горищах, у підвалах і каналах), сховані від постійного спостереження, не рідше одного разу на місяць;

піддавати детальному огляду найбільш відповідальні елементи системи (насоси, магістральну запірну арматуру, контрольно-вимірювальну арматуру, автоматичні пристрої) - не рідше одного разу на тиждень; робити видалення повітря із системи опалення відповідно до інструкції.

3.28. Під час обслуговування і виконання ремонтних робіт санітарно-технічного обладнання слюсар-сантехнік повинен дотримуватись наступних вимог безпеки:

на висоті не виконувати різання, гнуття та інші роботи з оброблення труб;

деталі, трубні заготовки необхідно укладати горизонтально;

бути уважним під час перенесення труб, трубних заготовок та інших довгомірних

предметів;

під час гідравлічного випробування трубопроводів не ремонтувати на них арматуру

та не виконувати будь-які інші роботи (крім обтягування фланців), не вдаряти по

трубопроводах та арматурі, не знаходитись поблизу заглушок випробуваного

трубопроводу; усувати недоліки тільки після зняття тиску; 3.29. Слюсар-сантехнік зобов'язаний пам'ятати, що для уникнення отруєння газом під'єднувати змонтовані газопроводи і газове обладнання до діючої газової мережі дозволяється тільки працівникам газового господарства.

ГАЗомонтажна майстерня
I. Обладнання та механічний інструмент
0.	Верстат слюсарний з поворотними лещатами		1
1.	Верстат вертикально - свердлильний настільний		1
2.	Електродриль		3
3.	Ножиці електричні вібраційного типу		1
4.	Ножиці ручні, важільні		1
5.	Прес механічний		1
ІІ. Інструмент слюсарний, вимірювальний, перевірочний та розмічальний
1.	Висок із шнуром		3
2.	Воротки різні		10
3.	Зубила слюсарні	15
4.	Кернер	15
5.	Ключі гайкові, двобічні (комплект)		3
6.	Ключі гайкові, розвідні		5
7.	Кутник перевірочний		3
8.	Кутомір		2
9.	Лінійка металічна, вимірювальна	15
10.	Метр металічний, складний		2
11.	Мітчики (комплект)		3
12.	Молотки слюсарні	15
13.	Надфілі (комплект)		3
14.	Напилки драчеві (комплект)		2
15.	Напилки лицьові (комплект)		2
16.	Напилки бархатні (комплект)		2
17.	Плашки (різні)		30
18.	Рамка ножівкова ручна з полотном		5
19.	Рівень брусковий		2
20.	Розмічувальна жердина		2
21.	Розмічувальна рамка з жердиною		1
22.	Розмічувальний трафарет		2
23.	Рулетка		3
24.	Свердла (комплект)		3
25.	Штангенциркулі	15

ІІІ. Допоміжний інструмент
1.	Клеї, різні			За необ-хідністю
2.	Лампа паяльна		2
3.	Паяльник бензиновий		2
4.	Паяльник електричний 36 В	15
5	Паяльник електричний 40 В	15
6.	Припої м’які і тверді			За необ-хідністю
7.	Флюси для м’яких та твердих припоїв			За необ-хідністю
IV. Інструмент для виконання газомонтажних робіт
	Клейма ручні буквені і цифрові (комплект)		5
	Ключі гайкові (комплект)		5
	Ключі гайкові розвідні	15
	Крейцмейсель слюсарний	15
	Круглогубці		3
	Молоток дерев’яний		5
	Молоток рихтувальний зі змінними м’якими головками		5
	Молоток слюсарний стальний	15
	Пристрої для згинання труб		1
	Пристрій для продування балонів інертним газом		1
V. Прилади вимірювальні
	Ваги		2
	Газоіндикатор		1
	Манометри		5
VІ. Улаштування допоміжних приміщень для зберігання балонів
	Шафа для зберігання балонів		3
VII. Допоміжне обладнання, вироби та матеріали
	Балони газові 5 л. з клапаном та регулятором тиску		2
	Балони газові 12 л. з клапаном та регулятором тиску		2
	Балони газові 27 л. з клапаном та регулятором тиску		2
	Балони газові 50 л. з вентилем та регулятором тиску		2
	Балони газові 80 л. з вентилем та регулятором тиску		2
	Побутові газові плити без автоматики		5
ХІ. Інвентар
1.	Діелектричний килимок		2
2.	Окуляри захисні		2
3.	Підставки і підкладки		15
4.	Протипожежні засоби (комплект)		1
5.	Рукавиці брезентові		15

В процесі експлуатації, насамперед перевіряють легкість відкриття і закриття засувок, вентилів і кранів. Потім розбирають кришку, витягають маховик разом зі штоком (шпинделем) і запірним органом (клином, плашками, чи клапаном-пробкою) і перевіряють стан поверхонь, що ущільнюють. Якщо при експлуатації арматури, що перевіряється, не були відмічені пропуски, то досить візуального огляду деталей, після чого їх знову збирають. У разі потреби перебивають сальникове ущільнення чи заміняють прокладку між корпусом і кришкою. Терміни перевірки стану запобіжних і зворотних клапанів (включаючи розбирання і чищення) встановлюються в залежності від характеристики і чистоти газу, але не раніше чим через 4000-4500 годин їх роботи. До несправностей арматури в першу чергу відноситься недостатня щільність сальникового ущільнення, що усувається простим затягуванням натискної гайки, або зносом сальникового набивання. Погане запирання рідини відбувається при зносі деталей затвора (чи сідла клапана). Поява тріщин у корпусі можлива при замерзанні рідини в корпусі. У результаті недбалого обслуговування можливе ушкодження різьблення на шпинделі, поломка штурвала, вихід з ладу приводу. Арматура, що відтинає рідину і зворотні клапани, а також арматура, що працює в умовах високо агресивних середовищ, регулярно перевіряється в наступному обсязі: зовнішній огляд; розбирання для огляду і ремонту ущільнюючих деталей; ретельний огляд окремих деталей (шпинделя, клина, клапана і їхнє кріплення, ущільнюючих поверхонь корпуса, ходової гайки, сальника, кріпильних деталей); ретельний огляд поверхонь корпуса з метою виявлення слідів корозії, ерозії; вимір товщини стінки корпуса і кришки при виявленні корозії, вибраковування і заміна зношених деталей; збірка арматури після усунення дефектів, опресування з метою визначення щільності ущільнюючих поверхонь (затвора) і її міцності.  Ремонт арматури, у залежності від характеру ушкодження може проводитися, як по місцю, так і після демонтажу з трубопроводу. Такі несправності арматури, як знос ущільнюючій поверхні затвора, поломка шпинделя, грундбукси, втулки кришки, виявлені тріщини на корпусі чи кришці, вимагають часткового або повного демонтажу і доставки в майстерню. Перед зняттям арматури роблять мітки на стикових фланцях трубопроводу й арматури, щоб після ремонту під час монтажу не переплутати напрям монтажу. Перед демонтажем запірну арматуру закривають і в такому стані доставляють до місця ремонту. При розбиранні засувок, після розкручування гайок, кришку піднімають строго вертикально, щоб не пошкодити шпиндель у місці посадки клапана. Фланцеві поверхні корпуса ретельно очищають від старої прокладки. Після розбирання всі деталі очищають, промивають  у гасі і протирають насухо, далі оглядають всі поверхневі з’єднання, виявляючи на поверхні задирки, тріщини чи подряпини. Для виявлення волосяних тріщин застосовують лупи з трьох і більш - кратним збільшенням. Найбільш складним ремонтом є усунення дефекту на ущільнюючій поверхні арматури. Незначні риски і подряпини усувають проточуючи і шліфуючи поверхню, а при необхідності проводять притирання поверхонь.  Обробка поверхні деталі за допомогою притиру називається притирка. Притир – це інструмент, виготовлений з м’якого матеріалу в вигляді дисків, циліндрів, плит, конусів, брусків, пластин, кілець і т.п. Технологічно за один прохід знімається прошарок металу товщиною до 0,002 мм. Притирку виконують після обпилювання та шабрування з метою поліпшення точності обробки поверхні. В основному притирка використовується для отримання якісного притискання та герметичності клапанів та кранів. Перед притиранням поверхню промивають бензином або гасом, насухо протирають дрантям, потім на поверхню, що притирається, наносять притиральну пасту (абразивний порошок в суміші з мастильним матеріалом). Притири виготовляють із чавуну, міді, латуні. Для одержання дзеркального блиску використовують притир, виготовлений з свинцю або дерева. В якості абразивного матеріалу під час притирки використовують наждак (окисел алюмінію), електрокорунд, крокус (окисел заліза), карбід кремнію, товчене скло, пасту ГОІ та другі матеріали. Найкращим притиральним матеріалом є алмазний порошок, але він дуже дорогий і тому рідко ним користуються на виробництвах. Паста ГОІ виготовляється груба, середня та тонка. Для притирання використовують пасту ГОІ першого і другого сортів, для доведення застосовують тонкодисперсну пасту 3-го сорту. Після притирки грубою пастою поверхня стає матовою, а для одержання дзеркального блиску використовують пасту ГОІ тонку. Притирання проводять, провертаючи плавно 6-7 разів на 90⁰ по ущільнюючій поверхні.

Якість притирання клапанів перевіряють по світло-матовій поверхні «на олівець» по замкнутому кільцю. Притирку плоских поверхонь проводять на притиральних плитах. Перед початком роботи їх змочують гасом і протирають насухо. Абразивний порошок, змішаний з маслом, намазують на плиту рівномірним шаром. Деталь притираємою поверхнею кладуть на плиту і круговими рухами одночасно з прямими, переміщують по поверхні з невеликим зусиллям. Після 10-12 рухів по одному і тому же місцю плити абразивний матеріал видаляють чистою ганчіркою і наносять другий шар. Такий метод притирки використовують для щічок засувок, кілець торцевого ущільнення. Крани та клапани притирають, використовуючи їх гнізда. Раковини або вибоїни виявлені під час притиру поверхні усувають шляхом наплавлення нового металу з наступним обточуванням і додатковим притиранням. Найбільше часто вживаний метал для наплавлення – це сплави: сормайт і стеліт. Ремонт запірної арматури по місцю допускається тільки після зниження тиску та установки заглушок, при цьому дозволяється проводити ремонт: зміну прокладок, перебивання сальників, заміну шпильок, ремонт штурвалів.

1.3.1. Вступний інструктаж. Організація робочого місця слюсаря з

ремонту газового обладнання. Правила безпеки праці під час

виконання ремонтних та сантехнічних робіт на газових

мережах і в майстерні

Безпека праці під час виконання ремонтних та сантехнічних робіт на газових мережах і в майстерні. Оснащення робочого місця. Номенклатура і призначення інструменту, пристроїв і спецодягу студента.

Підготовка робочого місця до роботи, вмикання і вимикання електричного, механізованого обладнання.

1.3.2. Роботи по підготовці до ремонту трубопроводів та

заготівельні роботи. Згинання труб. Виготовлення

заготовок з труб, прокладок та заглушок

Підготовка труб до ремонтних робіт. Відрізання труб вручну ножівкою та труборізом. Відрізання труб механічним способом, використання електрифікованого інструменту. Підготовка заготовок із урахуванням допусків. Виготовлення колін, відводів, калачів на трубозгинальному верстаті. Контроль якості. Аналіз якості виготовлення деталей. Безпека праці при виконанні заготівельних робіт, колін, відводів, калачів.