2. Вибір раціонального режиму роботи підприємства

Раціональний режим роботи для кожного конкретного підприємства установлюється виходячи з матеріально-технічних умов виробництва. З них першорядне значення має технічна оснащеність підприємства.

З підвищенням рівня технічної оснащеністі підприємств зростає роль і значення режиму їхньої роботи, так як збільшується вартість основних засобів і зростає необхідність більш повного їхнього використання.

Раціональним є такий режим роботи підприємства чи його окремих структурних підрозділів, при якому забезпечується максимальний річний обсяг виробництва:

Qр = Qг КіКеТк max

Qр  річний обсяг виробництва;

Qг  теоретична годинна продуктивність (пропускна спроможність) устаткування;

Тк  річний календарний фонд часу, (год.);

Кі  коефіцієнт інтенсивного використання устаткування;

Ке  коефіцієнт екстенсивного використання устаткування;

Добуток:

QгКі  характеризує технічно годинну продуктивність устаткування;

КеТк  фактичний час роботи устаткування.

Так як технічна продуктивність устаткування практично не залежить від режиму його роботи, а річний фонд календарного часу є постійною величиною, отже, річний обсяг виробництва буде прямо пропорційний коефіцієнту екстенсивного використання устаткування. Величина коефіцієнта екстенсивності залежить від кількості робочих днів у році, кількості робочих годин у добі, тривалості регламентованих перерв протягом робочої зміни і внутрізмінних простоїв за організаційними та технічними причинами.

Ефективним варто вважати такий режим роботи, що забезпечує:

 найбільш повне використання виробничих потужностей і основних засобів підприємства;

 високий рівень продуктивності праці і мінімальні витрати виробництва;

 нормальні умови праці і відпочинку працюючих.

Вибір раціонального режиму роботи підприємства не може вирішуватись окремо від режиму праці і відпочинку працюючих, котрий визначається календарними графіками виходів на роботу.

3. Організація робочого дня. Календарні графіки виходів на роботу і вимоги до їхньої раціональної побудови

Організуючим початком виробничого процесу служить регламентований організаційно-технологічний графік підприємства, частиною якого є календарний графік виходів робітників на роботу.

Календарний графік виходів  являє собою місячний період часу, протягом якого робітник у визначеній послідовності працює у всіх змінах, прийнятих змінним режимом роботи ділянки або цеху (І - II - III або III - II -І).

Тижневий і добовий режим праці і відпочинку робітників знаходить вираження в графіках виходів на роботу, на основі яких складається календар виходів.

Значення графіків виходів на роботу полягає в тому, що:

1) Вони є істотним елементом загальної системи організації праці і виробництва;

2) Графік є початковою і головною ланкою в ланцюзі засобів організації трудової дисципліни;

3) Із графіком тісно пов'язане розміщення робітників по системі нарядів, табельний облік і баланс місячного, а також річного робочого часу підприємства відповідно до прийнятого режиму роботи.

При складанні графіків виходів необхідно дотримуватись наступних умов:

1) Тривалість робочого дня повинна відповідати нормам, трудового законодавства України (Кодексом законів про працю України), тобто дотримання річного планового балансу робочого часу, КЗпП. (ст.50, ст.51)

Згідно КЗпП України:

Стаття 50: Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Стаття 51: Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, не більш 36 годин на тиждень.

Річний плановий баланс робочого часу на 200 рік:

при 40 годинному робочому тижні -_____годин;

при 36 годинному робочому тижні -_____ годин.

«Заповнюються згідно Листа Міністерства праці і соціальної політики на рік»

2) Правильне чергування роботи і відпочинку робітників і змінного інженерно-технічного персоналу з забезпеченням щотижневого безперервного відпочинку не менш 42 годин.

Стаття 70: Тривалість щотижневого безперервного відпочинку не менш 42 годин.

3) При змінній роботі перехід з однієї зміни в іншу повинний відбуватися щотижня, 3-и рази на місяць.

Стаття 58: Робота змінами. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно правил внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожний робочий тиждень у години визначені графіком змінності.

4) Стаття 59: Перерви між змінами. Тривалість перерви в роботі між змінами повинна бути не менш подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. Перерва між суміжними виходами повинна бути не менш подвоєної тривалості зміни в попередній відпочинку робочий день.

5) Недопущення знеособлювання в обслуговуванні устаткування і забезпечення часу для профілактичних оглядів та ремонтів устаткування відповідно до графіка ППР, затвердженого на підприємстві.

6) Забезпечення наступності графіків виходів при переході з одного місяця в іншій.

7) Наявність чітко вираженого циклу графіка. Цикл у календарному графіку виходів на роботу  є період часу, виражений у днях і годинах, протягом якого окремий робітник (бригада), майстер і інші працівники у визначеному послідовному порядку працюють у всіх календарних змінах. Кінцем даного циклу і початком нового є момент повернення робітника або бригади в початкову зміну відпрацьованого циклу. Число і тривалість змін регламентовані режимом роботи підприємства в часі і відображаються графіком виходів.

8) Дотримання скороченого робочого дня:

a) напередодні святкових і неробочих днів;

б) при роботі в нічний час.

Стаття 53: Тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників (крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗоТ) скорочується на 1 годину, як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Стаття 54: Тривалість роботи в нічний час. При роботі, у нічний час тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачене скорочення робочого часу (для особливо шкідливих умов при 36 годинному тижню).

9) Узгодження часу закінчення змін з режимом роботи торгівлі та рухом транспорту.