- •Кафедра гідротехнічного будівництва методичні вказівки
- •1. Мета проекту
- •2. Завдання та вихідні матеріали
- •3. Компоновка споруд гідровузла
- •4. Гідравлічний розрахунок
- •4.1. Визначення розмірів водозливних отворів
- •4.2. Розрахунок гасителів енергії
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2.Суцільна водобійна стінка
- •1. Якщо :
- •2. Якщо :
- •4.2.3. Прорізна водобійна стінка
- •4.2.4.Гаситель- розтікач
- •4.3. Визначення розмірів горизонтального кріплення дна в нижньому б’єфі
- •4.4. Визначення розмірів кріплення з ковшом
- •4.5.Приклади гідравлічних розрахунків
- •5. Конструювання греблі
- •5.1. Побудова профілю водозливної стінки
- •5.2. Елементи підземного контуру греблі
- •5.2.1. Понури.
- •5.2.1.1. Глинистий понур
- •5.2.1.2. Анкерний понур
- •5.2.2. Шпунти.
- •5.2.3. Бетонні зуб’я
- •5.2.4. Дренаж основи
- •5.3. Пристрої нижнього б’єфу
- •5.4. Бики
- •5.5. Оглядові галереї та дренаж тіла греблі
- •5.6. Шви греблі і їх ущільнення
- •5.7. Спряжуючі споруди
- •6. Фільтраційний розрахунок підземного контуру греблі
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Встановлення положення розрахункового водоупору
- •6.3. Визначення числових значень коефіцієнтів опору
- •6.4. Фільтраційні розрахунки за методом коефіцієнтів опору
- •6.5. Приклад фільтраційного розрахунку.
- •7. Статичний розрахунок
- •7.1. Визначення розрахункових навантажень на греблю
- •7.2. Визначення контактних напружень
- •7.3. Розрахунок стійкості греблі за схемою плоского зсуву
- •7.4.Визначення товщини водобійної плити
- •7.5. Приклади статичних розрахунків
- •Об’єм і склад проектних документів.
- •9. Література
6.3. Визначення числових значень коефіцієнтів опору
У відповідності до розрахункової схеми (рис.6.1) у підземному контурі можуть бути виділені наступні елементи:
вертикальні елементи:
при наявності шпунтів: вхідний 1-2, 2-3, і вихідний 7-8, 8-9 (коефіцієнт опору
);внутрішній шпунт – 4-5, 5-6, або (при відсутності шпунта) – внутрішній уступ 4-6 (коефіцієнт опору
).при відсутності шпунтів: вхідний 1-3 і вихідний 7-9 (коефіцієнт опору
)
горизонтальні елементи 3-4, 6-7. Для них коефіцієнт опору
.
Значення коефіцієнтів опору знаходяться за формулами:
Коефіцієнти опору на вході, виході:
При наявності вхідного і вихідного шпунтів
-
,(6.3)
де
,(6.4)
-
глибина залягання розрахункового
водоупору зліва і справа від шпунта чи
уступу, що розглядається (завжди
приймається
).
-
довжина шпунта;
-
.(6.5)
При відсутності шпунта (
)
.(6.6)
При відсутності уступу і шпунта ( ,
)
-
.(6.7)
Для визначення коефіцієнту опору внутрішнього шпунта використовується формула (6.4).
Для горизонтальних елементів довжиною
коефіцієнт опору знаходиться за формулою
-
,(6.8)
де
-
розміри шпунтів, розташованих зліва і
справа від горизонтального елемента.
Якщо шпунт суміщується з зубом чи уступом, то вони також включаються в довжину шпунта.
6.4. Фільтраційні розрахунки за методом коефіцієнтів опору
Прийняті розміри підземного контуру греблі необхідно перевірити за умовами загальної і місцевої фільтраційної міцності ґрунту основи.
Загальна фільтраційна міцність основи забезпечується, якщо
-
,(6.9)
де
-
контролюючий градієнт напору фільтраційного
потоку і його допустиме значення.
У випадку
звичайної схеми підземного контуру,
коли
-
,(6.10)
де
-
сума коефіцієнтів опору при
-
.(6.11)
При розпластаній схемі підземного контуру
-
,(6.12)
де
-
похил лінії епюри фільтраційного тиску
на горизонтальній ділянці підземного
контуру.
Згідно
допустиме значення контролюючого
градієнту
-
,(6.13)
де
-
осереднений розрахунковий критичний
градієнт напору:
(для глини – 1,2; суглинку – 0,65; пісків крупних – 0,45; пісків середніх – 0,38; пісків дрібних – 0,29).
-
коефіцієнт надійності (для І класу –
1,25; ІІ – 1,2; ІІІ – 1,15; IV
– 1,1).
Місцева фільтраційна міцність ґрунту основи забезпечується, якщо виконується умова
-
,(6.14)
де
-
максимальний градієнт напору фільтраційного
потоку (на виході в нижній б’єф або в
дренаж);
-
допустиме значення градієнту напору
(для несуфозійних ґрунтів – не більше
0,3; при наявності дренажу – не більше
0,6).
При перевірці місцевої фільтраційної міцності основи на виході в нижній б’єф або дренаж максимальний градієнт напору фільтраційного потоку визначається за формулою
-
,(6.15)
де
-
сума коефіцієнтів опору при
;
-
,(6.16)
відносяться
до вихідного елементу підземного
контуру, можливі варіанти якого показані
на рис. 6.2.
Формула
(6.15) рекомендується для
.
Методика визначення
в інших випадках викладена в
.
Якщо
дійсний водоупор розташований на значній
глибині (наприклад
),
то вихідний градієнт
необхідно помножити на коефіцієнт
запасу 1,1.
Якщо в результаті розрахунків умови загальної і місцевої фільтраційної міцності не задовольняються, розміри і конструкція підземного контуру повинні бути відкориговані.
Втрати напору при обтіканні елементів підземного контуру визначаються за формулою
-
,(6.17)
де - сума коефіцієнтів опору при ;
-
.(6.18)
По
втратах напору фільтраційного потоку
на окремих елементах підземного контуру
,
будується епюра сили фільтраційного
тиску
рис.6.1. Для цього визначаються її ординати
по величинах
і т.д. Точки епюри з’єднуються відрізками.
Епюра
зважуючого тиску
отримується шляхом відкладання від
основи епюри ординат
,
де
-
глибини занурення характерних точок
підошви споруди під розрахунковий
рівень води нижнього б’єфу (рис. 6.1).
При наявності горизонтального дренажу під тілом греблі епюра зважуючого тиску залишається незмінною, а епюра фільтраційного тиску закінчується в створі початку дренажу, який практично знімає фільтраційний тиск.
Питома фільтраційна витрата визначається за формулою
-
,(6.19)
де
-
сума коефіцієнтів опору при
;
-
коефіцієнт фільтрації.
У випадку
глибокого залягання водоупору (
)
витрата за даною формулою може бути
знайдена лише наближено.
