5.2. Елементи підземного контуру греблі

5.2.1. Понури.

При розробці конструкції понуру необхідно мати на увазі, що коефіцієнт фільтрації матеріалу його водонепроникної частини має бути приблизно в 100 разів менше коефіцієнта фільтрації основи. В зв’язку з цим понури з глинистих матеріалів (рис. 5.3, а) застосовуються при водопроникних ґрунтах основи – піщаних, піщано - гравійних і т. ін. На глинистих основах понури виконуються з таких водонепроникних матеріалів, як бетонні, бітумні суміші та асфальти. Часто при цьому вони виконуються анкерними (рис. 5.3, в). Тип понуру встановлюється студентом самостійно.

При будь-якій конструкції понуру він має бути захищений від підмиву з верхової сторони. Тому перед ним необхідно влаштовувати початкове кріплення у вигляді запобіжного ковша, завантаженого камінням (рис. 5.4).

5.2.1.1. Глинистий понур

Попередньо понуру з глинистих матеріалів можна надати наступних розмірів (рис. 5.3,а):

• мінімальна товщина понуру в верховій частині м;

• в примиканні до греблі м;

• коефіцієнти закладання будівельних укосів і призначають у відповідності до властивостей ґрунтів основи;

• товщину понуру в проміжних вертикальних перерізах можна призначати за залежністю

,

(5.2)

де - втрата напору від початку підземного контуру до вертикального перерізу, що розглядається.

Шов (або його частина) спряження глинистого понуру і тіла греблі роблять зазвичай похилим для того, щоб він не розкривався при осіданні понуру і греблі. У відповідальних випадках цей шов спеціально ущільнюється (рис. 5.3,б).

Аналогічно здійснюється спряження такого понуру зі стінкою верхового відкрилку берегового стояну.

Довжина понуру приймається в межах .

Зверху водонепроникний матеріал понуру прикривається захисним шаром з будь-якого місцевого ґрунту товщиною не менше глибини промерзання для запобігання утворення тріщин глинистого матеріалу в період до затоплення понуру та можливих пошкоджень в період експлуатації. Зверху захисного шару відсипається зворотний фільтр товщиною м. Безпосередньо на глинисту частину понуру зворотний фільтр відсипається лише на маловідповідальних греблях. Зверху зворотного фільтра влаштовується кріплення у вигляді або кам’яної мостової (рис. 5.3,б), або (частіше) у вигляді бетонних збірних або монолітних плит товщиною м (рис. 5.3,а).

5.2.1.2. Анкерний понур

Анкерні понури (рис. 5.4) зазвичай складаються із залізобетонних плит товщиною м, арматура яких з’єднана з арматурою нижньої сітки фундаментної плити. Для створення гнучкого шва між греблею і понуром в місці їх з’єднання цементний бетон замінюється на армований асфальтобетон. Для забезпечення необхідної водонепроникності понуру залізобетонні плити покривають зверху двома шарами бітумних матів та шаром суглинку або глини. Для привантаження понура та захисту його від пошкоджень зверху відсипається місцевий ґрунт (пісок) товщиною не менше глибини промерзання, по верху якого вкладається захисне кріплення по зворотному фільтру.

Довжину анкерного понуру попередньо можна призначити за аналогією з понуром з глинистих матеріалів. Довжина може бути уточнена на основі фільтраційних та статичних розрахунків. Розміри інших елементів таких понурів в проекті можна приймати за аналогами побудованих споруд.