3. Дослідження залежності поверхневого натягу рідини від температури

3.1. Переконатися, що посудина 10 стоїть на електроплитці 8, а кінчик капіляра 5 торкається поверхні спирту.

3.2. За допомогою крана К1 створити послідовність крапель води, які потрапляють у аспіратор.

3.3. Увімкнути електричну плитку в мережу 220 В.

3.4. Використовуючи термометр 7 слідкувати за зміною температури спирту. Як тільки температура збільшиться на 7-10^оС від попередньої температури визначити значення при якому в спирт проскакує бульбашка повітря. Записати значення температури і відповідне значення у табл. 3.

Максимальна температура нагрівання спирту не повинна перевищувати 65^оС. За період часу нагрівання спирту до максимальної температури необхідно через кожні 7-10^оС вимірювати температуру спирту і для даної температури визначати відповідне значення величини . Отримані результати записати в табл. 3.

3.5. За формулою розрахувати поверхневий натяг спирту за різних температур.

3.6. Побудувати графік залежності поверхневого натягу спирту від температури . За початкову точку графіка взяти значення поверхневого натягу спирту, визначеного при кімнатній температурі.

Рис. 7.6. Графік залежності поверхневого натягу дистильованої води від температури

Таблиця 1

№ спостереження	Температура води (кімнатна) t (ºC)	Покази манометра				Результати обчислень сталої приладу
								EA(%)
1
2
3
4
5
Ср.

Таблиця 2

№ спостереження	Температура спирту (кімнатна) t (ºC)	Покази манометра				Результати обчислень поверхневого натягу
		H(мм)
1
2
3
4
5
Ср.

Таблиця 3

№ спостереження	Температура спирту t (ºC)	Покази манометра H(мм)	П оверхневий натяг спирту
1
2
3
4
5

Контрольні запитання

1. Поясніть “енергетичне” і “силове” трактування поверхневого натягу рідини .

2. Поясніть залежність поверхневого натягу рідини від температури.

3. Поясніть метод вимірювання поверхневого натягу рідини, використаний у лабораторній роботі.

Лабораторна робота № 8

Дослідження вольтамперної характеристики напівпровідникового діода

Електричний струм в напівпровідниках

Сучасні досягнення в електроніці стали можливі після відкриття властивостей напівпровідників. Виявилося, що з порівняно невеликої кількості елементів: транзисторів, діодів, конденсаторів, резисторів і т.п. можна створити мікросхеми – універсальні вузли, що входять до складу комп’ютерів, радіо- і відеоапаратури, телефонів мобільного зв’язку.

Напівпровідникові пристрої застосовуються в усіх галузях техніки і, зокрема, в електричних системах автомобілів. Нажаль, принципи роботи простих напівпровідникових діодних випрямлячів змінного струму для більшості випускників середньої школи є незрозумілими. Саме з цих причин, вивчення властивостей напівпровідникових діодів ми почнемо з пояснення їх практичного застосування і тільки потім розглянемо теоретичні основи електропровідності напівпровідників.