Змістовий модуль 14. Правовий режим охорони атмосферного повітря

(2 год.)

План

14.1. Атмосферне повітря як об'єкт еколого-правового регулювання. Правовий режим його використання.

14.2. Правове регулювання управління в галузі охорони атмосферного повітря.

14.3. Правові заходи охорони атмосферного повітря.

14.4. Правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря і відповідальність за їх вчинення.

Загальні поняття та терміни: атмосферне повітря, правовий режим використання атмосферного повітря, правовий режим охорони атмосферного повітря, право користування атмосферним повітрям, правові заходи охорони атмосферного повітря, управління у галузі користування та охорони атмосферного повітря, юридична відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря.

14.1. Атмосферне повітря як об'єкт еколого-правового регулювання. Правовий режим його використання

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Насамперед воно служить незамінним джерелом кисню, необхідного для існування всього живого на Землі. Атмосферне повітря й атмосфера в цілому містять кількість інших екологічно і соціально корисних властивостей. Зокрема, воно є провідником енергії Сонця, служить захистом від різноманітного роду космічних випромінювань, створює основу кліматичних і погодних умов на Землі. В економічній діяльності суспільства атмосфера експлуатується як транспортна комунікація. Нарешті, атмосфера - це середовище для видалення газоподібних і пилових відходів людської діяльності.

Таким чином, правовий режим охорони атмосферного повітря являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення й охорони атмосферного повітря й атмосфери в цілому.

Відношення в галузі охорони і використання атмосферного повітря в Україні урегульовані Законом України «Про охорону атмосферного повітря», розробленим відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» спрямований на зберігання і відтворення природного стана атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки і попередження шкідливого впливу атмосферного повітря на здоров'я людей і навколишнього природного середовища. Він визначає правові й організаційні засади, а також екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Задачею законодавства, що регулює порядок охорони атмосферного повітря, є регулювання відношень у цій галузі з метою зберігання, поліпшення і відтворення стана атмосферного повітря, попередження і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного й іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення законності і правопорядку в даній сфері.

14.2. Правове регулювання управління в галузі охорони атмосферного повітря

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державне управління в галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Основними функціями органів, що здійснюють управління в галузі охорони атмосферного повітря, є:

• стандартизація і нормування;

• контроль в галузі атмосферного повітря;

• державний облік і моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря.

Варто роздивитися кожний із перерахованих вище елементів окремо.

1. Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» зазначає, що стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог, що стосуються охорони атмосферного повітря від забруднення і забезпечення екологічні безпеки.

Ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що стандарти в галузі охорони атмосферного повітря підлягають розробці, прийняттю, схваленню, перегляду, а також зміні у встановленому законом порядку. Їхня дія припиняється також у порядку, передбаченому законодавством.

Ст. 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що в галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі види нормативів:

1) нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. До їхнього числа у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» можна віднести такі:

• нормативи якості атмосферного повітря;

• гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого й інших фізичних чинників і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів;

2) нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Ст. 7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює такі види зазначених нормативів:

• нормативи гранично допустимого викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;

• технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їхніх сумішей, що встановлюються в місці їхнього викиду з устаткування;

3) нормативи гранично допустимого впливу фізичних і біологічних чинників стаціонарних джерел. Ці нормативи встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всім утворюваним їм фізичним і біологічним чинникам;

4) нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах і впливи фізичних чинників пересувних джерел. Ст. 9 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначає, що зазначені нормативи встановлюються для кожного такого джерела. Ці нормативи розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень, що стосуються зменшення створення забруднюючих речовин, зниження рівнів шкідливого впливу фізичних чинників, очищення відпрацьованих газів і економічної доцільності;

5) технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин. До їхнього числа у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про охорону атмосферного» повітря можна віднести такі:

• поточні технологічні нормативи - для чинних окремих типів устаткування, споруджень, а також на рівні підприємств із найкращою діючою технологією виробництва аналогічних по потужності технологічних процесів;

• перспективні технологічні нормативи - для нових і об'єктів, які проектуються, будуються або модернізуються, а також для окремих типів устаткування і споруджень з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій і устаткування.

Законодавством України можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

2. Контроль в галузі охорони атмосферного повітря. У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами. Контроль в галузі охорони атмосферного повітря підрозділяється на державний, виробничий і громадський.

У відповідності зі ст. 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю в галузі охорони атмосферного повітря встановлюється відповідно до закону.

Ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями і громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської й іншої діяльності в тому випадку, коли вона має негативний вплив на стан атмосферного повітря.

У відповідності зі ст. 30 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» громадський контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами в галузі охорони навколишнього природного середовища у відповідності зі ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Державний облік і моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. У відповідності зі ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державному обліку підлягають:

• об'єкти, що негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря;

• види й обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

• види і ступені впливу фізичних і біологічних чинників на стан атмосферного повітря.

Державний облік в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється по єдиній системі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ст. 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою одержання, збору, опрацювання, збереження й аналізу інформації про викиди забруднюючих речовин і рівні забруднення атмосферного повітря, оцінки і прогнозування його змін і ступеня небезпеки, а також із метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі охорони атмосферного повітря. Моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря є складовою частиною державної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища. Порядок організації і проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України.