Змістовий модуль 11. Правовий режим використання і охорони вод

(2 год.)

План

11.1. Поняття правового режиму використання й охорони вод. Водний фонд України.

11.2. Право власності на водні об'єкти і право водокористування.

11.3. Правові заходи охорони вод.

11.4. Управління водокористуванням і охороною вод.

11.5. Відповідальність за порушення законодавства про водні ресурси.

Загальні поняття та терміни: правовий режим використання вод, правовий режим охорони вод, водний фонд України, право власності на води, право водокористування, правові заходи охорони вод, управління у галузі водокористування та охорони вод, юридична відповідальність за порушення водного законодавства.

11.1. Поняття правового режиму використання та охорони вод. Водний фонд України

Варто визначити, що правовий режим використання й охорони вод являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері використання, відтворення й охорони водних ресурсів.

Основним джерелом, що регулює зазначену групу суспільних відносин, є Водний Кодекс України, що (у комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного характеру) покликаний сприяти удосконалюванню екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їхньої охороні від забруднення, засмічення і виснаження.

Крім вищевказаного Водного Кодексу України, правовідносини в галузі використання, відтворення й охорони водних ресурсів в Україні регламентуються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»,«Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства», «Про питну воду та питне водопостачання», а також іншими актами законодавства.

Стаття 3 ВК України встановлює, що усі води (водні об'єкти) на території України складають її водний фонд. До водного фонду України належать такі водні об'єкти:

1) поверхневі води, до складу яких входять:

• природні водойми (озера), водотоки (ріки, струмки),

• штучні водойми (водоймища, ставки) і канали,

• інші водні об'єкти;

2) підземні води і джерела;

3) внутрішні морські води і територіальне море.

Законодавство також визначає коло об'єктів, що належать до земель водного фонду України. Стаття 4 ВК України встановлює, що до зазначених об'єктів варто віднести землі зайняті:

• морями, ріками, озерами, водоймищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

• прибережними захисними смугами вздовж морів, рік і біля водойм;

• гідротехнічними, іншими водогосподарчими спорудженнями і каналами, а також землі, виділені під смуги відводу для них;

• береговими смугами водних шляхів.

Всі водні об'єкти на території України підрозділяються на об'єкти загальнодержавного і місцевого значення. У відповідності зі ст. 5 ВК України, до водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

• внутрішні морські води і територіальне море;

• підземні води, що є джерелом централізованого водопостачання;

• поверхневі води (озера, водоймища, ріки, канали), що знаходяться і використовуються на території декількох областей, а також їхні притоки всіх порядків;

• водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також води, віднесені до категорії лікувальних.

У зазначеній статті також говориться, що до водних об'єктів місцевого значення можна віднести:

• поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення;

• підземні води, що не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.