5.3. Правові методи забезпечення екологічної безпеки

Питання правового забезпечення екологічної безпеки урегульовані у розділі 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, ст. 50 встановлює, що екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки повинні враховуватися при здійсненні будь-якої господарської або іншої діяльності.

Зокрема, закон встановлює, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруджень та інших об'єктів, удосконалюванні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, а також у процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, дотримання нормативів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. При цьому повинне враховуватися уловлювання, утилізація і знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація. Забороняється введення в дію підприємств, споруджень та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво і реконструкцію.

Ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює вимоги по забезпеченню екологічної безпеки при використанні різноманітних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів.

У ст. 53 зазначеного закону визначаються основні засоби охорони навколишнього середовища від неконтрольованого і шкідливого біологічного впливу. Поряд з іншими заходами передбачається, що створення і використання нових штамів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин здійснюється тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я людей і стан навколишнього природного середовища з дозволу спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я і спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає й основні засоби охорони природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого впливу фізичних чинників і радіоактивного забруднення. Ст. 54 встановлює, що підприємства, установи й організації, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різноманітних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечити екологічну безпеку зазначеної діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища і негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобування, збагачення, транспортування, переробки, використання і поховання радіоактивних речовин.

Стаття 55 цього ж закону визначає основні вимоги забезпечення екологічної безпеки при здійсненні підприємствами, установами, організаціями і громадянами діяльності, пов'язаної з забрудненням навколишнього середовища виробничими, побутовими й іншими відходами.

Забезпечення екологічної безпеки транспортних засобів регламентується ст. 56, у якої, поряд з іншими природоохоронними заходами, встановлюється заборона на виробництво й експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скиданнях яких зміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Закон передбачає необхідність дотримання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів і винаходів, застосуванні нової техніки, технології і т.д. Зокрема, ст. 57 забороняє здійснення зазначеної діяльності, якщо вона не відповідає вимогам екологічної безпеки. У випадку порушення зазначених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи залучаються до відповідальності.

Ст. 58 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює вимоги екологічної безпеки стосовно до військових, оборонних об'єктів, а також до здійснюваної військової діяльності.

Завершує розділ 11 зазначеного Закону ст. 59, що встановлює екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів. Дана норма визначає, що планування, розміщення, забудова і розвиток населених пунктів здійснюється за рішенням місцевих Рад з урахуванням екологічної ємності територій, дотриманням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки.

Змістовий модуль 6.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

(2 год.)

План

6.1. Поняття і види управління в галузі природокористування й охорони навколишнього середовища.

6.2. Класифікація органів, що здійснюють управління природокористуванням і охороною природного середовища.

6.3. Функції управління в галузі екології.

6.4. Загальна характеристика діяльності громадських об’єднань в галузі охорони навколишнього середовища.

Загальні поняття та терміни: загальне управління у галузі екології, спеціальне управління у галузі екології, функції управління у галузі екології, органи загальної компетенції, органи спеціальної компетенції, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, екологічна експертиза, екологічний моніторинг, екологічне прогнозування, екологічний контроль, екологічне інформування, стандартизація та нормування у галузі екології.