Лабораторна робота №3 Технологія підготовки есе з використанням інформації, зібраної в результаті пошуку в Інтернет

Мета роботи – придбання навичок написання есе з використанням комп’ютерної програми створення електронних документів (MS Word) на основі інформації, зібраної в глобальній мережі Інтернет.

Дане лабораторне заняття забезпечує напрацювання таких умінь:

добирати та систематизувати інформацію, отриману з мережі Інтернет;

здійснювати комп’ютерну верстку та редагування електронних документів;

підготовлювати есе за заданою тематикою.

Указані вміння надають можливість вирішення наступних задач:

обробка та узагальнення інформації відповідно до заданої теми;

структурування інформації та підготовка висновків та пропозицій;

представлення результатів дослідження у вигляді формалізованого документу (есе студента).

Хід роботи.

1. Опанування основних принципів роботи в комп’ютерних текстових редакторах.

Існуюча реальність є такою, що багато користувачів персональних комп'ютерів часто не вміють коректно працювати в програмах комп'ютерного набору тексту типу MS Word й подібних. Хоча звичайно більшість із них упевнені, що все роблять правильно.

Проблема з'являється тоді, коли людина, створюючи документ, не знає основної «філософії» роботи в подібних програмах, набирає текст «аби як», вставляючи купу пробілів де потрібно й не потрібно й т.п., прагнучи до одного – «головне, щоб виглядало як потрібно».

Всі подальші рекомендації відносяться в більшості до програми MS Word, але їх можна й потрібно застосовувати й у всіх інших програмах подібного плану (OpenOffice.org Writer, AbiWord, Google Docs, й т.п.).

Головним є те, що на початку потрібно забути про зовнішній вигляд документа: потрібно здобути звичку набирати спочатку «чистий» текст, а вже потім його прикрашати.

Пробіли

У першу чергу – ніколи не використовуйте в тексті більше одного пробілу. Зокрема, це відноситься до пробілів перед кожним абзацом для того, щоб зробити новий рядок або відступ перед текстом. Іноді за допомогою пробілів вирівнюють текст по центру або по правому краю, що є помилкою. Також є не дуже гарними «випадкові» вставки двох/трьох пробілів між словами замість одного.

Грамотність набору (розділові знаки + пробіли)

Аспект, що стосується будь-якого набору текстів, будь-де – це правильність набору тексту в плані доречного використання пробілів між розділовими знаками. В українськомовному наборі пробіл обов'язково ставиться:

після, а не до коми, крапки, крапки з комою, двокрапки, знаку питання або знаку оклику (і їх сполучень), крапок наприкінці фрази або речення, закриваючої дужки та лапок;

до, а не після, відкриваючої дужки, лапок і крапок на початку речення;

і до, і після довгого тире;

ніколи не ставиться пробіл між дужкою або лапками і яким-небудь іншим розділовим знаком, крім довгого тире.

Цілісність абзаців

Одним з головних оман є пояснення призначення кнопки Enter як кнопки для того, щоб перенести текст на наступний рядок. Кнопка Enter потрібна тільки для того, щоб зробити новий абзац; ще за допомогою неї можна робити «порожні абзаци» для збільшення відстані між абзацами.

Будь-який редактор переносить текст автоматично, і про це користувачеві не потрібно турбуватися. Коли ви натискаєте клавішу Enter, редактор розуміє, що весь написаний блок є самостійними абзацом. Такий підхід приносить масу зручностей для наступного оформлення/форматування тексту (рис. 1).

Рис. 1. Приклад правильного (праворуч) і неправильного (ліворуч) оформлення абзацу

Відступи

Основним інструментом оформлення абзаців є звичайно «лінійка». Лінійка у всіх програмах виглядає приблизно однаково (якщо її нема, то це може означати, що вона просто відключена). Існує горизонтальна й вертикальна лінійка (рис. 2).

Рис. 2. Горизонтальна лінійка в MS Word

Н а лінійці можна побачити трохи відмінні друг від друга «важільці». Вони потрібні для того, щоб швидко й у наочній формі задати різного роду відступи виділеним абзацам (відступ ліворуч, відступ праворуч і відступ нового рядка).

Рис. 3. Важільці лінійки

У кожного абзацу окремо є список різних параметрів. Самими основними параметрами можна назвати «відступ ліворуч», «відступ праворуч» і «відступ нового рядка». Саме за ці параметри й відповідають вище згадані “важільці”.

На рис. 3 можна побачити, який з важільців за що відповідає:

 - відступ ліворуч першого рядка в абзаці (відступ нового рядка);

 - відступ ліворуч всіх рядків в абзаці, крім першого;

 - відступ ліворуч для всіх рядків в абзаці (по суті, рухає одночасно перші два важельця);

 - відступ праворуч для всіх рядків в абзаці.

Вирівнювання

Нарівні з іншими атрибутами абзацу є така властивість як вирівнювання. За замовчуванням абзаци вирівнюються по лівому краю. Але є також вирівнювання по центру (в основному використовується для заголовків), по правому краю й по ширині (найчастіше підходить для основного тексту, щоб створити рівні краї абзаців як ліворуч, так і праворуч, як у газетах і книгах). Для зміни вирівнювання є дуже простий спосіб – чотири кнопки, які розміщені на панелі інструментів над лінійкою (рис. 4)

Рис. 4. Кнопки вирівнювання абзацу

Для вирівнювання абзаців потрібно використовувати саме ці кнопки, а не робити це за допомогою великої кількості пробілів або за допомогою яких-небудь ще витончених прийомів.

Розширені настроювання абзаців

Ті види відступів, які можна регулювати на лінійці, не є всіма настроюваннями абзаців. До повного переліку цих настроювань у різних програмах можна добратися по-різному (попередньо потрібно виділити потрібні абзаци або ж поставити курсор на одному з них):

MS Word і AbiWord: нажати правою кнопкою миші на виділеному фрагменті й у меню, що з'явився, вибрати «Абзац...»;

OpenOffice.org Writer: нажати правою кнопкою миші на виділеному фрагменті й у меню, що з'явиться, вибрати «Абзац...» («Paragraph...»).

Найцікавішими з додаткових параметрів є можливість регулювання відстані між абзацами й відстані між рядками усередині абзаців. Існують і більш тонкі настроювання шрифту. Потрібно розуміти, що настроювання шрифту застосовуються не до цілого абзацу, а до конкретного фрагмента виділеного тексту.

Текст із «нової сторінки»

Якщо вам потрібно, щоб якась частина документа починалася обов'язково з нової сторінки, не використовуйте купу Enter'ів (порожніх абзаців). Якщо ви раптом вирішите щось змінити вище по тексту, весь текст нижче може «поплисти» і потрібно буде наново переглядати документ для розміщення потрібних частин тексту з початку нових сторінок.

Часто в програмах є можливість вставити «розрив сторінки». В MS Word для цього потрібно нажати комбінацію клавіш Ctrl+Enter, курсор перескочить на нову сторінку, і якщо на місці курсору розташувати потрібний текст, він завжди буде починатися з початку нової сторінки, які б не відбувалися зрушення тексту вгорі.

Заголовки й логічна структура документа

Дуже часто, коли хочуть зробити заголовок (усього документа й підзаголовки), просто пишуть потрібний текст, змінюють його розмір на більший у порівнянні з іншим текстом, додають йому жирності й т.п. І це є абсолютно неправильним.

У всіх програмах комп'ютерного набору є поняття заголовків, тобто мається на увазі, що ви можете виділити потрібний абзац і вказати, що цей абзац є заголовком, і більше нічого робити не потрібно. Причому, вказувати заголовки потрібно з урахуванням їх ієрархії, тому ви можете вказати не тільки факт заголовка як такого, але й ще якого саме він рівня: «Заголовок 1 рівня», «Заголовок 2 рівня», «Заголовок 3 рівня» і т.п (рис. 5).

Рис. 5. Оформлення заголовків в MS Word

Зміст

Часто буває потрібно зробити щось подібне (наприклад, зміст текстового фрагменту) до зображеного на рис. 6.

Рис. 6. Приклад оформлення змісту

Найчастіше його роблять, ставлячи вручну багато крапок між назвою глав і номерами сторінок. При такому способі результат завжди виглядає криво й неохайно.

У багатьох програмах є більш витончений спосіб (наприклад, в MS Word). Для його використання спочатку потрібно підготувати ті абзаци, у яких повинні бути подібні крапки. Потрібно розставити між заголовком і номером сторінки один (і не більше) символ табуляції, натискаючи на клавіатурі кнопку Tab. Приблизно так буде виглядати підготовлений текст, якщо подивитися на нього в режимі відображення невидимих знаків (стрілки позначають символи табуляції) (рис. 7).

Рис. 7. Підготовлений для форматування текст

Основна ідея полягає в тому, що для символів табуляції можна вказати їхній розмір завширшки, а також, який символ буде заповнювати простір, займаний табуляціями.

Більш точний опис подальшого процесу для MS Word і OpenOffice.org Writer:

1. Виділяємо фрагмент, де нам потрібні «крапочки» і ставимо по одній табуляції. Якщо тепер нажати мишкою на порожнє місце лінійки, ми вкажемо розмір першої табуляції в кожному виділеному абзаці. Так само з'явиться відповідний маркер на лінійці (рис. 8).

Рис. 8. Індикація маркера табуляції

2. Цей маркер можна перемістити, куди вам потрібно (у нашім випадку до правого краю документа); надалі його так само можна буде переміщати, коректуючи розмір табуляції (попередньо потрібно не забути виділити потрібні абзаци).

3. Щоб табуляція була заповнена лінією з крапок, в MS Word для цього потрібно «кликнути» правою кнопкою миші на виділених абзацах і перейти в пункт меню «Абзац...», у діалоговому вікні, що з'явилося, нажати внизу ліворуч кнопку «Табуляция...». Далі в секції «Выравнивание» відзначити варіант «По правому краю» і в секції «Заполнитель» відзначити пункт «2...». При цьому табуляція заповниться рівною текстурою із зображеннями крапок.

Навігація по документу

Якщо документ є досить об'ємним, і глави в ньому позначені правильним образом, як різного рівня заголовки, це може дуже допомогти у швидкій навігації по документу. Так можна скористатися цією можливістю в деяких програмах:

MS Word: у закладці «Вид» (вона розташована вгорі) -> відзначити галочку «Схема документа»;

OpenOffice.org Writer: «Виправлення -> Навігатор» («Edit -> Navigation») або нажати клавішу F5 на клавіатурі.

2. Вивчення сутності та структури есе студента.

Есе студента – це самостійна письмова робота на тему, що запропонована викладачем (тема може бути запропонована й студентом, але обов'язково повинна бути погоджена з викладачем). Ціль есе полягає в розвитку навичок самостійного творчого мислення й письмового викладу власних думок.

Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій і аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію по поставленій проблемі. Залежно від специфіки дисципліни, форми есе можуть значно диференціюватися. У деяких випадках це може бути аналіз наявних статистичних даних по досліджуваній проблемі, аналіз матеріалів із засобів масової інформації й використанням досліджуваних моделей, докладний розбір запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбор і детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему й т.п.

Тема есе не повинна ініціювати виклад лише визначень понять, її ціль – спонукати до міркування. Тема есе повинна містити в собі питання, проблему, мотивувати на міркування.

Побудова есе – це відповідь на питання або розкриття теми, що засновані на класичній системі доказів.

Структура есе виглядає в такий спосіб.

Титульний аркуш (заповнюється за єдиною формою).

Вступ – суть і обґрунтування вибору даної теми; складається з ряду компонентів, зв'язаних логічно й стилістично.

На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке ви збираєтесь знайти відповідь у ході свого дослідження.

При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на наступні питання: «чи потрібно давати визначення термінам, що пролунали в темі есе?», «чому тема, що я розкриваю, є важливою в даний момент?», «які поняття будуть залучені в мої міркування по темі?», «чи можу я розділити тему на декілька більш дрібних підтем?».

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання.

Дана частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій по цьому питанню. У цьому полягає основний зміст есе й це являє собою головні труднощі. Тому важливе значення мають підзаголовки, на основі яких здійснюється структурування аргументації; саме тут необхідно обґрунтувати (логічно, використовуючи дані або строгі міркування) пропоновану аргументацію/аналіз. Там, де це необхідно, в якості аналітичного інструменту можна використовувати графіки, діаграми й таблиці.

Залежно від поставленого питання аналіз проводиться на основі наступних категорій: причина – наслідок, загальне – особливе, форма – зміст, частина – ціле, сталість – мінливість.

У процесі побудови есе необхідно пам'ятати, що один параграф повинен містити тільки одне твердження й відповідний доказ, підкріплений графічним або ілюстративним матеріалом. Отже, наповнюючи змістом розділи аргументацією (відповідно до підзаголовків), необхідно в межах параграфа обмежити себе розглядом однієї головної думки.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки по темі з вказанням області її застосування й т.п. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині. Методи, що рекомендуються для складання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, яскраве твердження. Висновок може містити такий дуже важливий, доповнюючий есе елемент, як вказівка на застосування (імплікацію) дослідження, не виключаючи взаємозв'язки з іншими проблемами.

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозалежних складових, таких як:

вихідний матеріал, що буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, записи результатів дискусій, власні міркування й накопичений досвід по даній проблемі);

якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація й доводи);

аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).

Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обмірковування – планування – написання – перевірка – виправлення. Кожна зі стадій є важливою та потребує особливої уваги; не допускається виключення чи «перестрибування» між стадіями в процесі підготовки есе.

3. Використовуючи інформацію, отриману в результаті виконання пунктів 1 – 2, підготувати електронну та роздруковану версію есе за обраною тематикою з використанням інформації, отриманої в результаті пошуку в мережі Інтернет.