Завдання для самостійної роботи
Дайте правильну відповідь або продовжіть речення.
1. Через призму яких підходів найчастіше розглядають фінанси?
2. З якими поняттями нерозривно пов’язано функціонування фінансів?
3. На якій стадії в системі економічного кругообігу виникають фінансові відносини?
4. Що є характерними ознаками фінансів?
5. Необхідність фінансів обумовлена:
6. На вашу думку, фінанси – це:
7. Що є матеріально-речовою формою фінансів? (Прокоментуйте.)
8. Залежно від рівня, на якому проходить формування фондів грошових коштів, вони поділяються на:
9. Об’єктивна необхідність фінансів обумовлена такими явищами:
10. Об’єктами фінансових відносин є:
11. Суб’єктами фінансових відносин виступають:
12. Які функції притаманні фінансам?
13. Об’єктом розподілу за допомогою фінансів є:
14. Суб’єктом розподілу за допомогою фінансів є:
15. Об’єктом контролю за допомогою фінансів виступає:
16. В Україні до органів, що здійснюють фінансовий контроль, належать:
17. Фінанси перебувають в тісному взаємозв’язку з такими категоріями розподільчого характеру як:
Тема 2. Фінансова система України
1. Сутність фінансової системи, її структура та принципи побудови.
2. Загальна характеристика сфер і ланок фінансової системи.
1. Сутність фінансової системи, її структура та принципи побудови
Фінансові відносини у країні, маючи різноманітні форми прояву, разом утворюють цілісну фінансову систему, кожна ланка якої є носієм певних властивих їй фінансових відносин, що реалізуються у створенні та використанні відповідних грошових фондів. Усі ланки фінансової системи в сукупності відображають державний устрій країни, характеризують ступінь розвиненості її грошових, кредитних, валютних та інших відносин.
Термін "система" (з грец. — "поєднання", "утворення") найчастіше трактується як сукупність визначених елементів, між якими є закономірний зв'язок чи взаємодія.
Фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (господарських суб’єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних і соціальних потреб.
Принципами побудови фінансової системи є:
- принцип єдності, який передбачає здійснення єдиної економічної і фінансової політики;
- принцип функціонального призначення ланок, який виражається в тому, що в кожній з них вирішуються свої завдання специфічними методами, а також існують відповідні фонди грошових коштів та апарат управління.
Групування окремих суб'єктів фінансових відносин у загальну фінансову систему держави може здійснюватися за багатьма ознаками, що зумовлює дискусійність самого поняття фінансової системи та проблеми її структурування. Фінансова система визначається як сукупність, з одного боку, певних сфер фінансових відносин, а з іншого – різних інститутів, що забезпечують функціонування і взаємодію всіх сфер, а також управління ними, відповідно теоретично сутність фінансової системи можна розглядати як за внутрішньою будовою, так і за організаційно-інституційною структурою.
За організаційно-інституційною структурою фінансова система — сукупність фінансових органів та інституцій, які здійснюють управління грошовими потоками та фондами грошових коштів. При цьому у фінансовій системі держави виділяють:
- систему органів управління фінансами (Міністерство доходів та зборів, Рахункова палата Верховної Ради України, Державне казначейство і т.ін.),
- фінансові інститути, задіяні у розподільних процесах (Національний банк України, банківські та небанківські фінансові установи, фондові і валютні біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо).
При вивченні внутрішної (змістової) сутності фінансової системи у вітчизняній фінансовій науці соціально-економічна природа фінансів розглядається як досить складне суспільне явище, що охоплює широкий спектр розподільних відносин, які ззовні відображаються у різноманітних грошових потоках. За єдиної сутності цих відносин вони мають конкретні форми вияву, характерні ознаки, а також певні особливості щодо організації фінансової діяльності, формування і використання фінансових ресурсів, які зосереджені у розпорядженні держави, підприємницьких структур, певних фінансових інституцій для фінансового забезпечення їх діяльності.
За внутрішньою будовою фінансова система – це сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних сфер (узагальнена за певною ознакою складова) та ланок (відособлена складова) фінансових відносин, які мають певні особливості в мобілізації та використанні фінансових ресурсів, а також відповідний апарат управління та нормативно-правове забезпечення.
У фінансовій системі окремі сфери (підсистеми) вирізняються за такими ознаками:
- наявністю власної фінансової бази, що утворюється на основі первинних доходів суб’єктів економічних відносин;
- функціональним призначенням кожної підсистеми, що забезпечує фінансування витрат для досягнення конкретних специфічних цілей (для суб’єктів господарювання це виробництво та реалізація товарів і надання послуг з метою отримання прибутку та збільшення капіталу; для працівників – це задоволення матеріальних і культурних потреб індивіда; для держави – це задоволення суспільних потреб, соціальна підтримка і захист економічного неактивного населення та безробітних);
- єдністю та взаємодією підсистем, що визначаються спільністю джерела первинних доходів (ВВП) і фінансової політики, спрямованої на узгодження інтересів суб’єктів економічних відносин, а також взаємоузгодженістю їх фінансових планів і балансів.
Найчастіше фінансову систему структурують відповідно до форм власності (рис. 2.1), основних суб'єктів фінансових відносин (рис. 2.2) та рівнів економічної системи (рис. 2.3).
Рис. 2.1. Структуризація фінансової системи відповідно до форм власності2
Рис. 2.2. Структуризація фінансової системи відповідно до субєктів фінансових відносин1
Рис. 2.3. Структуризація фінансової системи за рівнями економічної системи3
Отже, у складі фінансової системи України виділяють такі основні сфери фінансових відносин: фінанси держави (у тому числі за рівнями органів державної влади й управління — державні і місцеві фінанси), фінанси суб'єктів господарювання, фінанси домогосподарств, фінансовий ринок і міжнародні фінанси (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Структура фінансової системи України
Кожна з цих сфер фінансових відносин характеризується специфічними рисами, має певне функціональне призначення, є носієм властивих їй фінансових відносин, і водночас перебуває в певному зв’язку з іншими ланками системи. Тому фінансова система має певну чітку структуру, завдяки якій, розглядаючи кожну з ланок, можна отримати комплексне уявлення про фінансову систему загалом.