4. Поняття фінансової автономії місцевих органів влади

Фінансова автономія - це база самоврядування те­риторіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.

Фінансова автономія - це самоврядування у сфері фінансів.

Відомо, що фінанси місцевих органів влади - це сис­тема формування, розподілу та використання місцевою вла­дою фінансових ресурсів для забезпечення покладених на неї функцій і завдань.

Принцип автономності реалізується в тому, що таку систему кожен місцевий орган влади створює сам: обирає її модель, внутрішню структуру, визначає співвідношення між окремими елементами.

Фінансова автономія є основною формою реалізації принципів місцевого самоврядування.

Відокремлення від завдань центральної влади за­вдань, що покладаються на місцеву владу, зумовлює потребу в таких фінансових джерелах, на які може впливати місцева влада. Саме такий підхід передбачає Європейська хартія про місцеве самоврядування. Для країн, які підписали хартію, встановлено вимогу визнавати наявність органів місцевого самоврядування, уповноважених приймати рішення, що ко­ристуються широкою автономією щодо компетенцій, поряд­ку здійснення цих компетенцій і засобів, необхідних для ви­конання своєї місії.

Фінансова автономія місцевих органів влади - це фінансова незалежність цих органів при виконанні покла­дених на них функцій. Фінансова незалежність у сукуп­ності з організаційною й адміністративною незалежністю є передумовою ефективного розв'язання місцевими орга­нами влади покладених на них завдань.

Таким чином, головним критерієм, який засвідчує фі­нансову автономію місцевих органів влади, є наявність у них прав прийняття рішень у сфері власних фінансів. Якщо такого права не передбачено в законодавстві, то місцева влада фі­нансової автономії не має.

Право прийняття рішень є загальною передумовою фінансової автономії місцевих органів влади.

Рівень фінансової автономії місцевих органів вла­ди може бути визначено також системою кількісних пока­зників:

• показник питомої ваги видатків на реалізацію власних повноважень: характеризує обсяг функцій, що забез­печуються органами місцевого самоврядування поза межами прямого державного контролю;

• показник питомої ваги обов'язкових видатків: харак­теризує обсяг завдань, що забезпечуються місцевими органами влади під контролем державної влади на рі­вні встановлених нею єдиних державних стандартів;

• показник питомої ваги видатків на фінансування де­легованих повноважень: відображає обсяг завдань державної влади, що делегуються нею для забезпечен­ня місцевими органами влади;

• показник питомої ваги власних доходів у доходах міс­цевих бюджетів: вказує на ступінь залежності доходних джерел місцевих органів влади від їхньої власної діяльності та власних рішень і є найбільш універсальним показником рівня самостійності місцевих бю­джетів;

• показник питомої ваги власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюджетів: показує рівень само­стійності місцевих бюджетів з урахуванням переданої їм державою на довгостроковій основі додаткової доходної бази;

• показник питомої ваги доходів місцевих бюджетів від місцевих податків і зборів характеризує частину до­ ходів бюджетів, які формуються за рахунок податків і зборів, що встановлюються місцевими органами влади;

• показник питомої ваги незв'язаних субсидій у доходах місцевих органів влади відображає обсяги фінансової допомоги місцевим органам влади з боку державної влади, яка не обумовлюється конкретною метою та завданнями. Така допомога може розглядатися як засіб для зміцнення власної доходної бази місцевих органів влади.

Важливим показником фінансової автономії є ко­ефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територі­альної одиниці:

Кп = Пт/Пс

Пт— податкоспроможність окремої території,

Пс — середня податкоспроможність у межах країни,

Податкоспроможність території - це показник, який характеризує абсолютний обсяг ВВП, що виробляється в її межах на душу населення і який може бути об'єктом кому­нального оподаткування.

Коли Кп > 1 – територія є фінансовим донором;

коли Кп < 1 – територія отримує фінансову допомогу в процесі фінансового вирівнювання.

Ко­ефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територі­альної одиниці є показником автономії місцевого органу влади від заходів фінансового вирівнювання його доходів і видатків, котрі здійснюються центральною владою.