Мал. 48. Розміщення особового

складу: а — в БМП; б — в БТР

зарядженою зброєю, то чи поставлено її на за­побіжник; багнети від­микають. У разі потреби розподіляють військово­службовців і матеріальну частину по машинах та вказують спосіб посадки: у бойові машини піхо­ти — через люки і задні двері; у бронетранспор­тери — через праві та лі­ві борти і люки; на ав­томобілі — через праві, ліві та задні борти; на автомобілі із закритим кузовом — через задній

борт; на інші машини — відповідно до розташування люків (дверей). Забороняється здійснювати посадку (і висадку) через лівий борт на машини, що стоять на правому боці дороги. За командою (сигналом) «НА МІСЦЯ!» всі займають свої місця в машинах (мал. 48). Зброю під час посадки беруть як кому зручно, а коли сидять, ставлять її між колінами і підтримують обома руками. Автомати за командою командира можна взяти в положення «на груди». На кожну машину призначають старшого.

Висадку з машин здійснюють: з бойових машин піхоти — через люки і задні двері; з бронетранспор­терів — через праві та ліві борти і люки; з автомобілів — через праві, ліві та задні борти; з автомобілів із закритим кузовом — через задній борт; з інших машин — як зручніше. Для висадки з машин подають сигнал «ДО МАШИНИ!» або конкретну команду (сигнал), напри­клад; «Відділення, через правий і лівий борти та задні двері (задній борт) — ДО МАШИН!» За цією командою (сигналом) особовий склад швидко висаджується з ма­шин і шикується біля них або діє за командою своїх командирів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть елементи строю.

2. Розкажіть про обов'язки солдата перед шикуванням і в строю.

3. Як приймається стройове положення?

4. Які основні правила руху стройовим кроком?

5. Які правила виходу із строю і підходу до начальника?

6. Як здійснюється відхід від начальника і повернення в стрій?

7. Розкажіть про стройові прийоми зі зброєю.

8. Охарактеризуйте дії військовослужбовців біля машин і на ма­ шинах.

В ОГНЕВА ПІДГОТОВКА

В лучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, три­мати її в постійній бойовій готовності і вести з неї влучну стрільбу. Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її збереження, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрі­лецької зброї» Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і правила стрільби зі стрілецької зброї».

Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби.

12. Малокаліберна гвинтівка

Мал. 49. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8М

М алокаліберна гвинтівка Тульського збройового за­воду ТОЗ-8М, калібру 5,6 мм, з відкритим секторним прицілом, є безвідмовною і надійною в експлуатації, має високу купчастість бою (мал. 49). Гвинтівка ТОЗ-12 з діоптричним прицілом має діафрагми, змінні мушки, високу купчастість бою, призначена для початкового навчання із стрільби і тренування стрільців (мал. 50).

Порівняльні характеристики малокаліберних гвинтівок дано у таблиці 2.

Таблиця 2 ХАРАКТЕРИСТИКИ ГВИНТІВОК

1	ТОЗ-8М	ТОЗ-12
Калібр ствола, мм	б,в	5,в
Довжина гвинтівки, мм	1113	1100
Довжина ствола, мм	640	640
Довжина прицільної лінії, мм	587	750
Прицільна дальність, м	250	250
Найбільша дальність польоту кулі, м	1200	1600
Убивча сила, м	300	800
Початкова швидкість польоту кулі, м/с	280	310
Швидкострільність, пострілів/хв	10	12
Число нарізів	4	4
Вага, кг	3,12	3,5

Будова гвинтівки

Розглянемо загальну будову гвинтівки (мал. 51).

10

іа

Ствол служить для спрямування польоту кулі. Ствольна коробка призначена для розміщення зат­вора і спускового механізму. Затвор використовують

Мал. 51. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8:

I — ложе; 2 — шийка ложа; 3 — тильна кришка (ковпачок); 4 —

ствольна коробка із вкладишем і спусковим механізмом; 5 вікно

для заряджання і викидання стріляної гільзи; 6 — приціл; 7 — ствол; 8 — вамушиик; 9 — цівка ложа; 10 — верхня антабка;

II — рукоятка затвора; 12 — затвор; 13 — спусковий гачок; 14 —

спускова скоба; 15 — нижня антабка; 16 — приклад

для того, щоб надсилати патрон у патронник, зак­ривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу. Спусковим механізмом здійснюється спуск курка з бойового зводу. Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання. Тильна кришка захищає очі стрільця від опіку в разі прориву газу під час стрільби. Ложе з'єднує усі частини гвинтівки, служить для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку.

Будова патронів

Для стрільби з малокаліберної гвинтівки викорис­товуються так звані унітарні патрони. В них усі не­обхідні для стрільби елементи об'єднані в єдине ціле. Унітарний патрон складається з: кулі для безпосеред­нього ураження цілі; порохового заряду, що є джерелом енергії, необхідної для випускання кулі зі ствола із визначеною швидкістю; капсуля-запальника для запа­лення пороху; гільзи, що є корпусом і об'єднує всі елементи патрона (мал. 52а і 526).

Патрони повинні задовольняти такі основні вимоги: 1) забезпечувати надійну стрільбу зброї в найрізнома-

Мал. 52а. Патрони, які використовуються в кульовій стрільбі:

1. — гвинтівковий патрон кільцевого запалення;

2. — вкорочений патрон кільцевого запалення

Мал. 526. Патрон 5,6 мм: 1 — ударна суміш; 2 — гільза; 3 — куля

нітніших кліматичних умовах; 2) не втрачати своїх властивостей під час тривалого зберігання; 3) бути безпечними для людини, яка ними стріляє, а також при зберіганні і транспортуванні.

РОЗБИРАННЯ І СКЛАДАННЯ ГВИНТІВКИ

Неповне розбирання малокаліберної гвинтівки ви­конується так:

1. Відокремити тильну кришку (ковпа­ чок). Покласти гвинтівку на ствол прицілом догори. Тримати лівою рукою за шийку ложа і, натискуючи на спусковий гачок вказівним пальцем лівої руки, правою рукою взяти рукоятку затвора і повернути її вліво вгору до упору, відвести затвор назад і, трохи вдаряючи ним по тильній кришці (ковпачку), зсунути її (його) з місця і відокремити від ствольної коробки.

2. Вийняти затвор. Продовжуючи натискати вказівним пальцем лівої руки на спусковий гачок, правою рукою вийняти затвор із ствольної коробки.

Складання малокаліберної гвинтівки виконують у зворотній послідовності.

Потрібно знати, які затримки можуть виникати під час стрільби з малокаліберної гвинтівки, і вміти усувати їх (табл.З).

Таблиця З

ЗАТРИМКИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ СТРІЛЬБІ З МАЛОКАЛІБЕРНОЇ ГВИНТІВКИ, І СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ

Вид за-	Встановлення	Причина	Спосіб усунення
тримки	причини
Осічка	Відкрити затвор,	Нерівномірний	Провернути
	вийняти патрон й	розподіл ударної	патрон і ним же
	оглянути його:	суміші всередині	перезарядити
		закраїни гільзи:	гвинтівку
	1. На закраїні	1. Велика кіль-	Перезарядити
	гільзи є чіткий	кість мастила,	гвинтівку, зроби-
	слід від удару	забруднення	ти постріл; при
	бойка	затвора	повторенні осіч-
			ки розібрати
			гвинтівку і про-
			чистити затвор
	2. На закраїні	2. Ослаблення
	гільзи слабкий	або поломка
	слід від удару	бойової пру-
	бойка	жини

\

Вид -а. тризс:а	Встановленая причини	Причина	Спосіб усунення
	3. Чіткіший слід від удару бойка ближче до центра або відсутність сліду	Несправність ударника	Замінити пружи­ну, замінити ударник
Невики- дання гільзи	При відведенні затвора назад гільза зали­шилась у стволі	1. Накопичен­ня бруду в па­зах ствольної ко­робки і затвора	Почистити пази
		2. Спрацюван­ня або поломка гачка викидача і його пружини	Замінити вики­дач і його пружи­ну, гільзу виштов­хнути шомполом
Розриван­ня гільзи і прорив га­зів	Вкласти гільзу в патронник, за­крити затвор і похитати у гори­зонтальному на­прямі. При не­щільному закри­ванні затвор буде переміщатися вперед-назад	Нещільне закри­вання каналу ствола внаслідок спрацювання задньої частини основи рукоятки затвора або стін­ки колінчастого вирізу ствольної коробки	Здати гвинтівку до збройової майстерні
Самовіль­ний по­стріл		Ослаблення натя гу гвинта спус­кової пружини, внаслідок чого спуск зривається з шомпола	Гвинт спускової пружини закру­тити до упору; якщо ж гвинт не закручується і спуск лишається слабким, то гвинтівку здати до збройової майстерні

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Мал. 53.Прицільна планка малокаліберної гвинтівки

1. Для чого призначені малокаліберні гвинтівки?

2. Що означають поділки прицільної планки малокаліберної гвин тівки (мал. 63)?

1. Назвіть основні частини і механізми малокаліберної гвинтівки.

2. Назвіть етапи неповного розбирання гвинтівки.

3. Які затримки можуть виникнути при стрільбі з гвинтівки?

ПРИЙОМИ І ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ З МАЛОКАЛІБЕРНОЇ ГВИНТІВКИ

Безпека під час проведення стрільби з малокалі­берної гвинтівки вимагає її чіткої організації, знання і точного дотримання порядку і правил, встановлених на стрільбищі або в тирі, високої дисциплінованості всіх учасників стрільби.

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стрільбищі або в тирі, забороняється:

вести стрільбу з несправної зброї;

брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільби;

заряджати і передавати зброю без команди керів­ника;

прицілюватися в мішені навіть незарядженою збро­єю, якщо біля мішеней перебувають люди;

спрямовувати зброю вбік або назад, а також в людей, в якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, навчальна, розібрана);

виносити заряджену зброю з лінії вогню;

перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до зміни, що стріляє;

залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;

використовувати гвинтівки і патрони до них в цілях, не пов'язаних з виконанням Програми допри­зовної підготовки юнаків;

розбирати патрони, запали до ручних гранат, за­пресовані та завальцьовані деталі зброї.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника «За­ряджай!». Патрони видаються за розпорядженням ке­рівника стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання перевіряються після кожного пострілу, то видають ли­ше по одному патрону.

При розбиранні та складанні зброї необхідно користуватися тільки штатним справним приладдям і спеціальним інструментом, не прикладати надмірної сили, не вдаряти частини зброї одна об одну. Зброю дозволяється чистити лише у спеціально відведених

Мал. 54. Положення для стрільби лежачи з руки

місцях. Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (малокаліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачо­хлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в положенні «на ремінь» чи «на плече».

Щоб навчитися влучно стріляти з малокаліберної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички вико­нання прийомів стрільби. До цих прийомів нале­жать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби. Правильне приготу­вання до стрільби передбачає стале положення і того, хто стріляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влучності стрільби. Найзручнішим по­ложенням для стрільби є положення лежачи (мал.54), бо воно забезпечує найкращу сталість для стрільця і гвинтівки.

Приготування до стрільби включає такі моменти: прийняття положення до стрільби, заряджання гвин­тівки, прикладка гвинтівки.

Положення для стрільби лежачи з малокаліберної гвинтівки приймається у такий спосіб. Тримаючи гвин­тівку у правій руці дуловою частиною вперед, зробити правою ногою повний крок уперед і трохи вправо. Нахиляючись уперед, опуститися на ліве коліно. Потім, обіпершись лівою рукою об землю, опуститися на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки. Лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, трохи розкинувши ноги в боки носками назовні. Корпус знаходиться під кутом 25—30° до площини стрільби. Гвинтівку кладуть цівкою на долоню лівої руки.

Заряджання малокаліберної гвинтівки проводиться так: відкривши і відвівши затвор, узяти патрон за головку великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед, поки закраїна гільзи не наштовхнеться на торець ствола; закрити затвор.

Мал. 65. Правильне положення лежачи: а — гвинтівка попереду; б — вид збоку

Прикладка малокаліберної гвинтівки здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки відводиться точно під гвинтівку, передпліччя цієї ж руки просовується вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильника, а його середина впиралась у виїмку плеча. Далі кистю правої руки без напруження охопити шийку приклада, а вказівний палець накласти першим суг­лобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю (підлогу). Голову трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини приклада (мал. 55).

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення (мал. 56). Закін­чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямована гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилилася наліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвинтівка спрямована вправо, то потрібно зро­бити те саме, але тепер у правий бік. Якщо гвинтівка

Мал. 66. Виправлення неправильно прийнятого положення:

а — гвинтівка спрямована лівіше точки прицілювання — корпус

треба зсунути вліво; б — гвинтівка спрямована нижче точки

прицілювання — корпус треба посунути назад

спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед. Правильним вважається положення, якщо під час перевірки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упо­ром — мішечками з піском чи тирсою (мал.57). При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеться цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

М ал. 67. Стрільба лежачи з упором

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього

тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука підтримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола нап­ряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико­нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілю­вання необхідно зажмурити ліве око, а правим диви­тися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по­ложення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в прорізу прицілу і лише періодично, для уточнення прицілювання, переключають зір на точку прицілю­вання.

Прицілювання при стрільбі з діоптричним прицілом значно простіше, бо, встановивши мушку в центрі діоптра, можна в момент пострілу стежити за зміщен­ням лише двох точок — верхівки мушки і точки прицілювання (мал.58).

При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невели­ким просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку му­шки. Величина просвіту залежить від особливостей зору стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні стріль-ців-початківців показано на малюнку 59. Отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то

Акулі підуть вище; якщо мушка спря­ мована вправо, то кулі підуть вправо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть вліво. Коли гвинтівка завалю­ ється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення, а На влучність стрільби суттєво

впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускан-

Мал. 58. Правильне прицілювання: а — при стрільбі з відкритим прицілом; б — при стрільбі з діоптричним прицілом