Заняття 2.2. Визначення потреби господарства в робочих конях. Розрахунок показників ефективності коневикористання

Мета заняття. Навчитися визначати потребу господарства в робочих конях, продуктивність праці на кінних роботах, виробітки коне-днів протягом року і собівартість коне-дня.

Питома вага окремих видів робіт, для виконання яких залучають коней у різних господарствах, є різною, тому необхідно визначити потрібну кількість робочих коней для кожного конкретного господарства, відділення, бригади, ферми тощо. При визначенні цього потрібно виходити з таких основних показників: загальний об’єм робіт у господарстві, що виконується кіньми: знати об’єм робіт у рослинництві і тваринництві з урахуванням сезону року та рівень механізації цих робіт, потребу в живій тязі для забезпечення особистих потреб працівників господарства, потребу в конях для роз’їздів спеціалістів, керівників середньої ланки господарства, страховий фонд та ін.

При визначенні об’єму польових робіт, необхідно всі польові роботи, що виконуються кіньми, перевести у гектари м’якої оранки; денна норма для 1 коня – 0,3 га. Умовна оранка, поділена на денну норму, дасть кількість коне-днів, необхідних для виконання польових робіт.

Об’єм транспортних робіт вимірюється в т/км. Денна норма виробітку коня – 7т/км. Шляхом ділення цих показників (першого на другий) визначають необхідну кількість коней для перевезення вантажів.

У тваринництві потребу в робочих конях визначають за основними видами робіт: спочатку визначається загальна кількість коне-днів, а потім шляхом ділення цього числа на заплановану кількість виробітку коне-днів одним конем у середньому за період визначають потрібне поголів’я коней. Можна потребу в робочих конях для обслуговування тварин визначити і за кількістю умовного поголів’я з урахуванням показників використання коней в зоні: на 100 ум. голів великої рогатої худоби – 2,5 гол. робочих коней, свиней – 0,37, овець – 0,4, коней – 4,2, птиці – 0,07 голів.

Особисті потреби населення в робочих конях задовольняють із розрахунку 10-12 коне-днів на 1 двір протягом року. Для виконання інших робіт, у т.ч. і виїзду, в господарстві додатково потрібно планувати 0,7 гол. робочих коней на 100 га сільськогосподарських угідь.

Страховий фонд робочих коней повинен складати 10–15% від загального поголів’я.

Оптимальний річний виробіток для одного мерина і холостої кобили – 290–300 днів, для робочих кобил, які вижеребилися, – в межах 200 днів.

Визначається загальне поголів’я конеферми, при цьому в її структурі робочі коні складають 65%, з них конематок – 42–43%, меринів – 22–23%, жеребців-плідників – 1–1,5%, молодняку 1–3-річного віку – 33–34%.

Ефективність коневикористання характеризується такими показниками як продуктивність праці на кінних роботах, виробіток коне-днів протягом року і собівартість коне-дня.

Завдання 1. Згідно з індивідуальним завданням, розробити план використання коней у господарстві і об’єм виконаної роботи кіньми в рослинництві і тваринництві, визначити загальне поголів’я конеферми (з урахуванням статево-вікових груп) та економічну ефективність використання коней.

Показники	Умови
Площа с.-г. угідь, га
Поголів’я: великої рогатої худоби
- свиней
- коней
Буде залучено до роботи коней:
- підвезення корму
- підвезення підстилки
- вивезення гною
- звезення молока
- обслуговування рільництва
Вироблено за рік коне-днів
у т.ч. на робочого коня
Сума витрат на утримання коней (із розрахунку 6–6,5 грн утримання 1 голови)
Поголів’я статево-вікових груп:
- жеребців-плідників
- маток
- меринів
- лошат до 1-го року
- лошат 1–2-х років
- лошат 2–3-х років
Вихід лошат на 100 маток