1. Стародавня доба

До нової ери

1,5 млн -150 тис. років тому Ангельська епоха

1 млн років тому Поява першої людини на території сучасної України (ар­хантроп)

I млн -12-10 тис. років тому Епоха палеоліту (давнього кам'яного віку).

Стоянки первісних людей відомо в Королево (Закарпат­тя), Каїк-Коба (в Криму), Молодова (на Дністрі), на Над­дніпрянщині, Західному Поділлі та Донеччині 150-35 тис. років тому Мустьєрська епоха — поява неандертальців

20 тис. років тому Виникнення Кирилівської пізньопалеолітичної стоянки на території сучасного Києва

14-12 тис. років тому Останній льодовиковий період

10-7 тис. років тому Мезоліт (середній кам'яний вік)

VI-IV тисячоліття до н.е. Неоліт (новий кам'яний вік) — приручаються всі основні види домашніх тварин, виникає примітивне зем­леробство

rV-III тисячоліття до н.е. Енеоліт (перехідна епоха від кам'яного до мідно­го віку). Розвиток трипільської культури на території України.

II тисячоліття, початок. Поява колісного транспорту

П-І тисячоліття до н.е. Бронзова доба. Поява нових знарядь праці. Відо­кремлення скотарства від землеробства

II тисячоліття до н.е. Початок етногенезу слов'ян

І тисячоліття до н.е. Залізна доба

Vni-VII ст. до н.е. Розселення кіммерійців у Північному Причорномор'ї

VIII-V ст. до н.е. Велика грецька колонізація Північного Причорномор'я і Криму. Заснування античних міст (Ольвія, Пантікапей, Херсонес, Тіра, Феодосія та ін.)

722-705 pp. до н.е. Успішні походи кіммерійців у Передню Азію

VII ст. до н.е. Поява скіфів у південноукраїнських степах і витіснення

кіммерійців у Передню Азію VI-IV ст. до н.е. Розквіт скіфської державності (Велика Скіфія) ⁵І4 р. до н.е. Війна скіфів з персидським царем Дарієм І

109

480-438 pp. до н.е. Утворення Боспорського царства. Правління династії Ар-хеанактидів

438—П ст. до н.е. Правління в Боспорській державі династії Спартокідів

IV-III ст. до н.е. Найбільший економічний і культурний розквіт Боспорсь-кої держави

339 р. до н.е. Початок занепаду скіфської держави після поразки царя

Атея від Філіпа Македонського

Ш ст. до н.е. Вторгнення сарматських племен у Північне Причорно-

мор'я (алани, аорси, роксолани, яриги). Боспорська дер­жава заснувала в гирлі Дону м. Танаїс

Ш ст. до н.е. - IV ст. н.е. Скіфська держава в Криму та Нижньому Подніп­ров'ї — Мала Скіфія з столицею Неаполь-Скіфський

III ст. до н.е. - II ст. н.е. Розселення слов'янських племен Зарубинецької культури в Подніпров'ї, Побужжі і частині Полісся

II ст. до н.е. - IV ст. н.е. Розселення слов'янських племен пшеворської культури у верхів'ях Дністра, Західного Побужжя і Захі­дної Волині

121-63 pp. до н.е. Правління Мітрідата VI Євпатора в Понтійській державі

107 р. до н.е. Повстання рабів під проводом Савмака в Боспорській

державі

63 р. до н.е. Загибель Мітрідата VI і початок політичної залежності

Боспорської держави від Риму

63-47 pp. до н.е. Правління в Боспорській державі ставленика Римської імперії Варнака

Нова ера

I ст., остання чверть Згадки про слов'янські племена венедів (венетів) рим-

ськими істориками Плініем Молодшим і Тацитом

II ст., друга половина Згадка про слов'ян-венедів у «Географії» Клавдія

Птоломея

П століття Зарубинецька археологічна культура

ІІ-Ш ст. Поширення християнства у містах Північного Причорно-

мор'я

II-IVct. Розселення слов'ян черняхівської культури в межиріччі

Дністра і Дніпра

П ст., кінець Вторгнення готів у Північне Причорномор'я

110

375 Вторгнення гунів у причорноморські степи. Розгром Боспорсь-

кого царства і готів

386 Розгром готами антського війська царя Божа

1V - початок VII ст. Існування держави антів

V ст. Заснування Києва

453 Розпад гунського царства

VI ст. Вторгнення аварів у Північне Причорномор'я 568-635 Слов'яно-аварські війни

602 Остання згадка про антів

679 Булгарська орда Аспаруха перейшла Дністер, вигнала аварів і

заснувала Дунайську Булгарію

І тис, друга половина Слов'янські племена розпадаються на три гілки: схі­дну, західну та південну. Східнослов'янські племена фіксують­ся пам'ятками корчакської, пеньківської та колочинської куль­тур, а згодом — лука-сайковецької та волинцевсько-роменської

II-IV ст. Формування слов'янських союзів племен, в ареалах яких зосере­джуються центри їх інститутів влади

2. Київська Русь і Галицько-Волинська держава

VI-ІХ ст. Формування давньоруської держави — Київської Русі

VII ст. Виникнення в Приазов'ї державного об'єднання булгарських

племен — Великої Булгарії

681-1018 Перше Болгарське царство

838-839 Посольство представників Руської землі до Константинополя, столиць інших країн Близького Сходу

858 Прибуття Аскольда до Києва

860-866 Похід русичів на чолі з князем Аскольдом на Візантію. «Аско-льдове хрещення»

862 Літописна згадка в «Повісті минулих літ» про запрошення нов-

городцями «варягів» — Рюрика з дружиною

862-879 Правління варязького князя Рюрика в ільменських слов'ян

IX ст. 60-ті роки. Просвітницька місія братів Кирила і Мефодія

ІХ-ХІ ст. Поширення на Київську та найближчі до неї землі назви «Русь» («Руська земля»). Остаточне утвердження за населенням серед­нього Подніпров'я етноніма «Русь»

882 Вбивство дружиною Олега київських князів Аскольда і Діра.

Захоплення князем Олегом Києва і об'єднання Київського та Новгородського князівств в одну державу — Київську Русь

882-912 Князювання Олега у Києві. Початок правління династії Рюрико-вичів

907,911 Походи Олега на Константинополь. Укладення договорів Русі з Візантією

912-945 Князювання Ігоря в Київській Русі

914 Успішні походи Ігоря на древлян та уличів

915 Прихід печенігів на Русь 941,944 Походи Ігоря на Візантію

943. Похід Ігоря на південно-західне узбережжя Каспійського моря. Взяття Дербента і Бердаа

944. Перше вживання в літописі стосовно населення Київської землі етноніма «кияни» замість «поляни»

945. Новий договір князя Ігоря з Візантією. Загибель Ігоря від рук повсталих древлян

112

945-957 Правління княгині Ольги, дружини Ігоря

946,957 Візити княгині Ольги до Константинополя, прийняття нею хри­стиянства

959 Посольство княгині Ольги до германського імператора Отгона І

961-962 Місія германського посольства до Києва

957-972 Князювання Святослава Ігоревича

964-967 Походи Святослава проти в'ятичів, волзьких булгар, Хазарсько­го каганату і на Північний Кавказ

968-972 Походи Святослава на Балкани

971. Мирна угода між Святославом і Візантією під Доростолом, за якою він відмовився від претензій на Болгарію і Крим

972. Загибель Святослава під час нападу печенігів

977 Початок міжусобної боротьби за Київський престол між синами Святослава

972-978 Князювання у Києві Ярополка Святославовича

978 (980)-1015 Князювання у Києві Володимира Святославовича (з пере-

рвою)

X ст., 80-ті - 90-ті роки Укріплення князем Володимиром південно-руського пограниччя (спорудження оборонних укріплень на рі­чках Десні, Острі, Сулі, Ірпені, Трубеж та ін.)

982 Приєднання до Київської Русі Червенських міст

983-984 Приєднання до Київської Русі в'ятичів, ятв'ягів та радимичів

987. Взяття Володимиром головної опори Візантії в Криму - Корсу-ня (Херсонеса). Укладення союзного договору між князем Во­лодимиром і візантійським імператором Василієм II

988. Володимир Святославович продовжує адміністративну реформу в Київській Русі. Перша літописна згадка про заснування школи на Русі

988-989 Офіційне запровадження християнства на Русі

989-996 Спорудження в Києві Десятинної церкви

90 Напад печенігів на Русь

Розгром печенігів нар. Трубіж. Подвиг Кожум'яки

Напад печенігів на Переяславську землю. Підкорення князем Володимиром хорватів і завершення об'єднання східно­слов'янських племен у складі Київської Русі

997

Напад печенігів на південні порубіжні землі Київської Русі

113

999-1000 Відвідування Києва посольством папи римського

1013, серпень - вересень Напад на Київську Русь об'єднаних сил поляків (Болеслав І Хоробрий) і печенігів

1015-1019 Боротьба після смерті Володимира за великокнязівський пре­стол між його синами, смерть Бориса і Гліба

1016 Спільний похід русичів і візантійців на хазар

1017-1018, 1019-1054 Князювання Ярослава Володимировича (Мудрого) у Києві

1017,1036 Розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом

1017, осінь Укладення союзного договору між київським князем і герман-

ським імператором Генріхом II, спрямованого проти польського князя Болеслава Хороброго

1018, серпень - вересень Загарбання польським князем Болеславом Хороб-

рим Червенських градів

1024-1036 Князювання Мстислава Володимировича у Чернігові

1030-1031 Походи Ярослава Мудрого на Побужжя і проти Польщі; Возз'єднання з Древньоруською державою всієї Червоної Русі

1037 Завершення будівництва Софійського собору у Києві. Заснуван-

ня Ярославом Мудрим при Софійському соборі першої у Київ­ській Русі бібліотеки

1037-1050 Написання Іларіоном «Слово про закон і благодать»

1038-1039 Укладення русько-польського воєнно-політичного союзу

1046 Посольство Ярослава Мудрого в Германію

1049 Шлюб дочки Ярослава Мудрого Анни з королем Франції Генрі-

хом І

1051 Заснування Києво-Печерської лаври (Печерського монастиря)

1054 Розкол християнської церкви на православну і католицьку. По-

діл Київської Русі на удільні князівства після смерті Ярослава Мудрого

1054-1068 Правління на Русі «тріумвірату» синів Ярослава Мудрого — Ізяслава, Всеволода та Святослава

1061,1064,1068 Напади половців на Чернігівську і Переяславську землі

1068 Народне повстання в Києві. Початок князівських міжусобиць

1072 Укладання «Правди Ярославичів» — збірник руських законів

1075 Посольство Германії до Києва з метою укладення антипольсько-

го договору

114

1076-1077, січень; 1078, жовтень - 1093 Князювання у Києві Всеволода

Ярославича

1086 Заснування у Києві першої школи для жінок

1093-1113 Князювання у Києві Святополка Ізяславовича

1097 З'їзд у Любечі, на якому руські князі домовились про спадко-

вість уділів

1099 Перемога галицьких князів Ростиславичів на р. Сян над війсь-

ком угорського князя Коломана

1100,1101, ПОЗ З'їзди руських князів: Витичівський, Золотчівський, Долоб-ський, де вони домовилися про припинення міжусобиць і виро­блення спільних дій проти половців

1110. Розорення половцями Київщини і Переяславщини

1111. Поразка половців від руських князів на р. Сіверський Донець

1113 Створення монахом Києво-Печерського монастиря Нестором

«Повісті минулих літ»

1113-1125 Князювання Володимира Мономаха у Києві

1115 Перша літописна згадка про будівництво у Києві моста через

Дніпро

1117 Укладання пам'ятки давньоруського письменництва — «По-

вчання» Володимира Мономаха

1120-1123 Спорудження в Чернігові Борисоглібського собору

1124-1152 Князювання Володимира Галицького. Об'єднання галицьких князівств із столицею в м. Галичі

1125 Перемога князя Ярополка Володимировича над половцями на

р. Сулі

1125-1132 Князювання Мстислава Володимировича у Києві 1146-1149,1151-1154 Князювання у Києві Ізяслава Мстиславича 1149-1151,1155-1157 Князювання у Києві Юрія Довгорукого (Суздальського) 1169 Захоплення Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм

Боголюбським. Київ вперше утратив значення столиці древньо-руської держави

1173 Волинським князем стає Роман Мстиславич і веде боротьбу за

приєднання Галичини

1187 Перша літописна згадка назви «Україна». Створення «Слова о

полку Ігоревім»

1199 Утворення Галицько-Волинської держави

115

1199-1205 Князь Роман Мстиславич — на чолі Галицько-Волинського кня­зівства

1201-1264 Роки життя Данила Романовича (Галицького)

1203 Спустошення Киева князем Рюриком Ростиславовичем і полов-

цями

1205 Загибель Романа Мстиславича під час походу на Польщу. Від-

новлення міжусобиць у Галичині й на Волині

1206-1211 Князювання в Галичі новгород-сіверських князів Ігоревичів. Розпад Галицько-Волинського князівства на уділи - міжусобна боротьба князів і бояр

1219 Відвоювання Данилом Романовичем у поляків Берестейщини і

Забужжя

1221 Початок князювання на Волині Данила Романовича (Галицького)

1223, 31 травня Поразка руських князів у битві з монголо-татарами на річці Калка

1225 Відвоювання Данилом Романовичем у поляків Луцька. Початок

боротьби з боярами за Галич

1237-1238 Вторгнення монголо-татар на руські землі, захоплення ними Пі-внічно-Східної Русі

1238-1264 Данило Романович (Галицький) — князь Галицько-Волинської держави

1238 Розгром Данилом Романовичем тевтонських рицарів Добжинсь-

кого ордену

1239-1241 Похід монголо-татар на Південну Русь

1240,15 липня Перемога новгородського князя Олександра Ярославича (Невського) шведів на р. Нева

1240, грудень Зруйнування монголо-татарами Києва

1240. Приєднання Данилом Романовичем до Галицько-Волинської держави Київської землі. Перша письмова згадка терміна «ко­зак» у «Таємній історії монголів»

1241. Вторгнення монголо-татар на територію Галицько-Волинського князівства

1242. Заснування монголо-татарами Золотої Орди — держави з сто­лицею Сарай-Бату в пониззі р. Волги

1245 Розгром Данилом Галицьким польських та угорських військ під

м. Ярославом на р. Сян. Поїздка Данила Галицького за ярликом у Золоту Орду

116

1250-ті роки Заснування міста Львова (перша згадка про його будівництво у 1256 р. в Галицько-Волинському літописі)

1253 Коронування Данила Галицького на короля Русі папським лега-

том у Дорогичині. Тимчасове визнання папи римського зверх-ником над православною церквою

1259 Розорення Галицько-Волинської землі монголо-татарами. За на-

казом золотоординського хана Бурундая були зруйновані укріп­лення у Володимирі, Кременці, Луцьку і Львові

1264-1301 Лев Данилович — князь Галицько-Волинської держави

1280 Спільний похід монголо-татарських та галицько-волинських

військ на Польщу 1286 Спустошення Галицько-Волинської землі ордами Телебуги

1299 Київський митрополит Максим переїздить до Володимира на

Клязьмі (прийняв титул «Митрополит всея Русі»)

1301-1308 Князювання Юрія Львовича в Галицько-Волинській державі, яку він знову об'єднав

1303 Заснування окремої православної Галицької митрополії

1308-1321 Князювання в Галицько-Волинському князівстві синів Юрія І: Лева Юрійовича —- в Галичині та Андрія — на Волині

1325-1340 Правління останнього галицько-волинського князя Юрія II Бо­леслава

117

3. Литовсько-польська доба української історії

1323-1324 Походи литовського князя Гедиміна на руські землі. Приєднан­ня до Литви Київського князівства, Берестейської та Дороги-чинської земель

1340 Початок боротьби між Литвою і Польщею за галицько-

волинські землі. Захоплення Любартом Гедиміновичем Волині

1340-1385 Правління литовського князя Любарта на Волині

1343-1344 Приєднання до Польського королівства Перемишльської землі

1349 Загарбання польським королем Казимиром III Галичини і час-

тини Волині

1354 Перше відоме вживання термінів «Велика Русь» щодо земель

Московської держави і «Мала Русь» - стосовно українських зе­мель у складі Литви і Польщі в рішенні патріаршого собору в Константинополі. Санкціонування візантійським патріаршим собором перенесення руської митрополії з Києва до Володими­ра на Клязьмі

1355-1356 Захоплення литовськими феодалами Чернігово-Сіверщини

1356 Львів отримав Магдебурзьке право

1359 Захоплення Молдавським князівством Північної Буковини

1363 Битва нар. Синюха (Сині води) — перемога литовського князя

Ольгерда над татарами — визволення українських земель від Золотої Орди

1362-1363 Приєднання Київщини, Переяславщини і Поділля до Великого князівства Литовського

1368-1372 Включення Чернігівщини до Великого князівства Литовського

13 74 Надання Кам 'янцю Магдебурзького права

1375 Створення Галицької католицької митрополії — початок експа-

нсії католицизму на українській землі

1377 Захоплення Угорщиною Холмщини і Белзщини

1380 Утворення Чернігівського, Стародубського і Новгород-

Сіверського удільних князівств

1380, 8 вересня Куликовська битва — початок звільнення Московської Русі від монголо-татар

1385,14 серпня Кревська унія Литви і Польщі

1387 Остаточне загарбання Польщею Галичини, де вона панувала до

118

1772 р. (до першого поділу Речі Посполитої)

1392-1430 Ліквідація удільного устрою руських земель (втрата автономії Новгород-Сіверського, Волинського, Київського і Подільського князівств, які було інтегровано у Литовське князівство)

1397-1398 Приєднання князем Вітовтом до Литви Північного Причорно­мор'я

1399,12 серпня Поразка литовсько-української армії Вітовта від татарських орд на р. Ворскла

XTV - поч. XV ст. Спорудження замків у Бережанах, Брацлаві, Вінниці, Му­качевому, Хмільнику, Теребовлі, Острозі

1401,18 січня Віденська унія, за якою Литва визнала васальну залежність від Польщі

1401-1404 Боротьба між Польщею і Литвою за Поділля

1410,15 липня Грюнвальдська битва, в якій польсько-литовсько-руські війська розгромили німецьких рицарів

1413,2 жовтня Городельська унія між Литвою і Польщею, що сприяла окатоличенню Литви

1415 Спорудження фортеці Хаджибей

1416, липень Розорення Києва ордою Едигея

1425 Укладання першого реєстру львівських ремісничих цехів

1430 Захоплення Західного Поділля Королівством Польським

1432 Луцьк отримав Магдебурзьке право

1434 Створення Руського воєводства з центром у Львові (Львівська, Галицька, Перемишльська, Сяноцька і Холмська землі). Поділ земель на повіти, введення земських і гродських судів

1434-1447 Створення Подільського воєводства з центром у Кам'янці

1435 Обмеження галицькою шляхтою права переходу селян від одно­ го землевласника до іншого

1438 Надання м. Кременцю Магдебурзького права

1440 Відновлення Київського і Волинського удільних князівств

1443. Відокремлення від Золотої Орди Кримського ханства, де утвер­дилася династія Гіреїв

1444. Надання Житомиру Магдебурзького права

1447 «Віленський привілей», за яким оформлено право привілейова-

них станів — князів, панів і шляхти. Перший напад кримського хана на українські землі

119

1450-1494 Роки життя Юрія Котермака (Дрогобича) — уродженця Дрого­бича, українського вченого, поета-гуманіста, першого доктора медицини на Україні, ректора Болонського університету

1452. Остаточна ліквідація Волинського князівства, яке перетворено на литовську провінцію

1453. Захоплення турками Константинополя і посилення експансії на українські землі

1456 Молдавське князівство перейшло у васальну залежність від сул-

танської Туреччини

1458 В ідокремлення Київської метрополії від Московської

1471 Ліквідація удільного Київського князівства у складі Литви

1475 Початок васальної залежності Кримського ханства від Османсь-

кої імперії

1479. Перший великий напад кримськотатарських орд на Поділля

1480. Остаточне звільнення Русі від золотоординського ярма

1482 Великий напад кримських татар на Україну, спустошення Києва

XV ст., 80-ті роки Московський князь Іван НІ вперше почав іменувати себе «государем і великим князем усієї Русі»

1490-1492 Селянські повстання в Галичині проти польського панування під проводом Мухи

1490-ті роки Перші документальні відомості про українських козаків, зок­рема в листі (1492) Великого князя Литовського до кримського хана

1500 Розорення кримськими татарами Київської, Волинської, Белзь-

кої та Холмської земель

1500-1503 Війна між Литвою і Москвою

1502. Вторгнення кримської орди на Галичину і Поділля

1503. Приєднання до Московського князівства Чернігово-Сіверщини

1508 Повстання української шляхти на чолі з Михайлом Глинським

проти Литви

1508,1509 Напади татар на Поділля, Волинь і Галичину

1512 Перемога литовсько-українського війська на чолі з князем Кос-

тянтином Острозьким над татарами під Вишівцем

1515 Перемога українсько-польського війська Я. Творовського над

татарами у Теребовлі

1518 Перемога Костянтина Острозького над татарами на Волині та

120

козацького війська Остафія Шашкевича під Черкасами

1528. Загарбання Трансільванією Закарпаття

1529. Перший Литовський статут (звід законів Великого князівства Литовського)

1538 Буковина попадає в залежність від Туреччини

1540 Перша згадка про м. Тернопіль. Відновлення у Львові правосла-

вного єпископату (єпископ М. Тучапський)

1552-1556 Спорудження козаками Дмитра Вишневецького Запорізької Січі на о. Мала Хортиця

1556-1561 У Троїцькому монастирі с. Пересопниця на Волині перекладено на староруську мову Євангелія («Пересопницьке Євангеліє»)

1557 Аграрна реформа польського короля Сигізмунда II Августа —

«Устав на волоки», початок впровадження фільварків, прикріп­лення селян до землі. Напад татар на Хортицю і залишення ост­рова козаками

1558-1559 Походи Вишневецького з українськими і донськими козаками на Перекоп і Азов

1562 Похід Д. Вишневецького в Молдавію, полон і страта його в

Стамбулі

1566 Запровадження Другого Литовського Статуту

1569,1 липня Люблінська унія між Литвою і Польщею, в результаті якої утворилась Річ Посполита, а українські землі Великого князівс­тва Литовського переходять до Польщі

1572. Утворення козацького реєстрового війська за наказом польсько­го короля Сигізмунда II Августа

1573. Заснування Іваном Федоровим у Львові першої в Україні друкарні

1574. Вихід у світ перших книг в Україні: «Апостол» і «Буквар» (у Львові)

1576-1578 Заснування в місті Острог школи (колегії^-) та друкарні

1577. Похід запорізького гетьмана Івана Підкови з козаками в Молдавію

1578. Реформування Стефаном Баторієм козацького реєстрового вій­ська

1581,14 серпня Закінчено видання «Острозької Біблії»

1586 Заснування у Львові першого в Україні братства, відкриття

першої в Україні братської школи у Львові

1588 Введено Третій Литовський статут: остаточне закріпачення селян

121

1591

1591-1593 1594, літо

Створення православних братств у Бресті та Городку

Козацько-селянське повстання на чолі з Кшиштофом Косинським

Похід козаків на чолі з гетьманом Григорієм Лободою й сотни­ком надвірного війська С. Наливайком у Молдавське князівство проти турок і татар. Посольство імператора Священної Римської імперії на чолі з Еріхом Лясотою до запорожців з пропозицією перейти до нього на службу

1594-1596

Козацько-селянське повстання під проводом Северина Нали­вайка

1595,26 грудня - 1657,27 липня Роки життя Богдана Хмельницького

1596, жовтень Брестська (Берестейська) церковна унія, утворення уніат­ської (греко-католицької) церкви

1599

1601

1603-1604 1604-1605

1606 1609

1610-1612

1612

1614-1622

1614

1615

1616

1617 1618

Повстання запорожців на турецьких галерах під проводом Са-мійла Кішки

Участь українських козаків на чолі з Самійлом Кішкою у Ліво­нській війні проти шведів

Сухопутні та морські походи запорожців на Крим і Туреччину

12 тис. українських козаків беруть участь у поході Лжедмитрія на Москву

Взяття запорізькими козаками турецької фортеці Варна

Похід запорізьких козаків на турецькі фортеці Акерман, Ізмаїл, Кілію

Антиунійний виступ міщан і козаків у Києві

Спустошення Поділля кримськими татарами

Гетьманство Петра Сагайдачного

Похід П. Сагайдачного на турецьку фортецю Синоп

Заснування Київського братства та школи при ньому

Козацькі морські походи гетьмана Петра Сагайдачного на Кафу, Синоп, Трапезунд

Створення православного братства у Луцьку

Похід 20-ти тисяч козаків на чолі з Петром Сагайдачним разом з Польським королевичем Владиславом IV на Москву

1618, грудень Даулінське перемир'я між Росією та Польщею, за яким до

Польщі поверталися Чернігово-Сіверщина і Смоленщина

1619, 7 жовтня Підписання між козацькою старшиною й гетьманом Жов-

кевським Раставицької угоди про збільшення до трьох тисяч ко-

122

зацького реєстру

1620, вересень Поразка під Цицорою польсько-козацьких військ у битві з турками і татарами

1620, листопад-грудень Відновлення за сприяння П. Конашевича-

Сагайдачного православної ієрархії в Україні патріархом Фео­фаном

1621, серпень - вересень Хотинська битва польських і козацьких військ з

турками

1621,29 вересня Хотинський мирний договір між Туреччиною і Польщею, за яким обидві сторони зобов'язались утримувати своїх васалів від нападу одна на одну

1624, осінь Українське посольство (І. Борецький та І. Борискович) до Моск­ви з пропозицією прийняти запорізьких козаків у підданство московського царя

1625 Козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом

1625,27 жовтня Куруківська угода поляків з козаками, козацький реєстр збільшено до 6 тис.

1626-1631 Спорудження Збаразького замку

1626, жовтень Розгром кримських татар під Білою Церквою

XVII ст., 30-ті - 40-ві роки Масове переселення селян і козаків з Волині

та Поділля на Слобожанщину

1630 Козацько-селянське повстання під проводом Тараса Федоровича

(Трясила)

1630,22 травня Під Переяславом українські повстанці під проводом Тараса Трясила розбили армію польського гетьмана Конецпольського

1630-1635 Спорудження замку в Бродах

1632 Заснування митрополитом Петром Могилою Києво-

Могилянської колегії. Затвердження польським сеймом «Статей для забезпечення руського народу», які визнавали існування православної церкви

1632-1647 Петро Могила — Київський митрополит

1634,14 червня Полянівський мирний договір між Москвою і Польщею, за яким до Речі Посполитої відійшли Смоленщина та Чернігово-Сіверщина

1635 Спорудження польським урядом фортеці Кодак на Дніпрі

(зруйнована козаками на чолі з Іваном Сулимою). Участь украї­нських козаків у подіях Тридцятилітньої війни

123

1636. Бойові дії козацького корпусу полковника Павла Московського на території Франції

1637. Козацько-селянське повстання під керівництвом Павла Бута (Павлюка)

1637-1638 Козацько-селянське повстання на чолі з Яковом Острянином і Дмитром Гунею

1638 Перше масове переселення українських козаків на Слобожан­ щину

1638, березень - квітень Ухвалення польським сеймом постанови «Ордина­ція війська Запорозького реєстрового», за якою скасовувалося козацьке самоврядування, козаки мали право селитися лише у Черкаському, Чигиринському і Корсунському староствах

1644-1657 Виступи опришків під проводом Степана Солинки, Василя Баю-са, Василя Чепеця на Прикарпатті

1645. Збройний виступ галицьких селян проти утисків Яна Потоцького

1646. Проголошення церковної унії на Закарпатті

124

4. Українська національна революція 1648-1676. Козацька держава (Гетьманщина)

1647, осінь Арешт і визволення з-під арешту Богдана Хмельницького й

прибуття його з найближчими однодумцями на Січ

1648, січень-лютий Взяття козаками Б. Хмельницького Запорізької Сі-

чі і початок національно-визвольної революції

1648-1657 Гетьманування Б. Хмельницького; національно-визвольна війна українського народу проти польського панування

1648, лютий Укладання Б. Хмельницьким договору з Кримським ханом про спільну боротьбу проти Речі Посполитої

1648,19 квітня - 6 травня Битва під Жовтими водами українського

війська проти поляків

1648,15 -16 травня Переможна битва українського війська з поляками

під Корсунем

1648, травень Розгортання масового повстанського руху на Лівобережній Україні, визволення Києва

1648, червень Розгортання масового повстанського руху на Правобереж­ній Україні й остаточне визволення Лівобережжя від поляків. Перше письмове звернення Б. Хмельницького до російського царя Олексія Михайловича з пропозицією про спільну боротьбу проти Речі Посполитої

1648, липень - серпень Звільнення українськими повстанцями територій Брацлавського, Київського, Чернігівського та значної частини Подільського і Волинського воєводств

1648,11-13 вересня Битва під Пилявцями

1648, вересень - жовтеньОблога військами Б. Хмельницького міст Львова і Замостя

1648, жовтень Визволення повстанцями Руського та Белзького воєводств

1648, листопад Переговори послів Б. Хмельницького з семиградським кня-

зем Юрієм І Ракоці про спільні дії проти Польщі

1648,17 листопада Універсал польського короля Яна II Казимира про гаран­тії козацьких привілеїв

1648,23 грудня Урочистий в'їзд Б. Хмельницького у Київ

1649 Юридичне оформлення кріпацтва в Росії

1649, січень Початок переговорів у Москві послів Б. Хмельницького (очо-

125

лював полковник С. Мужиловський) з російськими сановниками про надання Україні воєнної і політичної підтримки

1649, лютий Українсько-польські переговори в Переяславі, де Б. Хмельницький вперше висловив основні принципи незалеж­ної Української держави. Переговори Б.Хмельницького з посо­льствами Молдавії, Трансільванії та Криму про спільну бороть­бу з поляками

1649.17 квітня Прибуття в Чигирин першого московського посольства на

чолі з Г. Унковським

1649, травень Наступ польських військ на південно-східну Волинь

1649, липень Форсований марш українського війська під керівництвом Михайла Кричевського з-під Збаража до Дніпра для відсічі на­ступу литовських військ Яна Радзівіла на Київ

1649,31 липня Козацькі війська Кричевського зазнали поразки під Лоєвом

1649, 5-6 серпня Розгром польського війська під Зборовом

1649,8 серпня Зборівський мирний договір, у результаті якого до Війська Запорізького відійшли Київське, Брацлавське і Чернігівське воє­водства

1649. листопад Друге Московське посольство до Б. Хмельницького

1650. січень Ратифікація польським сеймом Зборівського договору

1650, лютий Повстання проти Б. Хмельницького запорожців під проводом Худолія

1650, квітень Посольство семиградського князя Юрія II Ракоці до Б. Хмельницького

1650, літо Б. Хмельницький погодився прийняти турецьку протекцію в обмін на воєнну допомогу

1650, серпень Спроба Б. Хмельницького укласти антипольський союз із мол­давським господарем В. Лупулом

1650. вересень Підписання молдавсько-української союзницької угоди

1651. лютий Бої козацького війська на чолі з полковником Д. Нечаєм проти

поляків на Поділлі. Смерть Д. Нечая

1651,18-30 червня Поразка козацького війська під Берестечком

1651.18 вересня Білоцерківський договір між Б. Хмельницьким і Польщею

1651, жовтень - грудень Виступи козаків і селян проти реалізації умов Бі­лоцерківського договору

1652,22-23 травня Розгром Б. Хмельницьким польських військ під Батогом

126

1652, серпень Одруження сина Б. Хмельницького Тимоша з дочкою мол-

давського господаря. Укладання молдавсько-українського союзу

1653, березень Напад польських вояків Стефана Чарнецького на Немирів,

Погребище, Коростишів.

1653, 21-21 квітня Похід козацьких військ під проводом Тимоша Хмельни­цького у Молдову і розгром військ С Георгіци, який змістив з трону Василя Лупула.

1653, 17-20 травня Поразка козацьких полків Тимоша Хмельницького під Торговицею.

1653, кінець серпня Напад польських військ на Поділля.

1653, кінець вересня Виступ козацьких військ під орудою Тимоша Хмель­ницького в Молдавію на захист Василя Лупула. Оборона Суча-ви. Поранення і смерть Тимоша.

1653, вересень - грудень Бої під Жванцем. Перемога українського війська.

1653,1 жовтня Земський собор у Москві прийняв рішення взяти Україну «під високу руку царя»

1654,8 січня Переяславська Рада

1654, січень-березень Присяга українського населення Гетьманщини на вір-

ність Росії.

1654,17 лютого Посли Б. Хмельницького (генеральний суддя С. Зарудний і полковник П. Тетеря) повезли в Москву на затвердження варі­ант «просительних статтей» Б. Хмельницького.

1654, березень Ухвалення «Березневих статей» — основи українсько-російського союзу

1654, влітку Укладено «вічний договір» між Кримом і Річчю Посполитою

1654, червень-серпень Визволення українським козацьким військом Гомеля, Нового Бихова, Кричевського і Могилівського повітів Білорусії та створення на визволеній від поляків території Білоруського (Чауського) полку й приєднання його до України. Загострення відносин між Україною та Росією в ході воєнних дій у Білорусії.

1654, жовтень-листопад Наступ 30-тисячної польської армії Станіслава По-тоцького на Поділля.

1654,18-20 листопада Героїчна оборона міщанами Буші свого міста від польських нападників.

1655 Спільні воєнні дії українських і російських військ у Західній

Україні та Білорусії

1655,19-20 січня Битва українсько-російських військ проти польсько-турецьких нападників під Охматовим.

127

1655, серпень Облога українсько-російськими військами Кам'янця-Подільського. Падіння Варшави.

1655, осінь Переговори Б. Хмельницького з послами шведського короля, Трансільванії і Туреччини про спільні дії.

1655.19 вересня-29 жовтня Облога Львова козацьким військом

Б. Хмельницького

1655. жовтень Звільнення Галичини українсько-російськими військами

1656. жовтень Віденське перемир'я між Росією і Річчю Посполитою

1656, жовтень Старшинська рада в Корсуні підтвердила рішення дотри­муватись союзу з Росією одночасно шукати додаткових союз­ників.

1655, 22 листопада Укладення договору, який передбачав нейтралітет Крим-

ського ханства у війні Гетьманщини і Московії проти Польщі

1656, 26 листопада Укладення антипольського договору між Шведським ко-

ролівством і Трансільванським князівством.

1656, грудень Направлення на допомогу Юрію Ракоці 20-тисячного вій-

ська київського полковника Антона Ждановича.

1656-1657, зима Заява шляхти Турово-Пінського повіту про своє приєднан­ня «на віки вічні» до Української держави.

1657, січень-лютий Переговори у Чигирині з посольством шведського коро-

ля й австрійського імператора.

1657, 5-11 квітня Старшинська козацька рада ухвалила рішення про спадко­вість гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його сину Юрію

1657.20 червня Б.Хмельницький прийняв присягу від шляхти Пінського

повіту про прилучення його до Української держави

1657, липень Розгром татарами війська Юрія Ракоці на Поділлі.

1657, 27 липня (6 серпня) Помер творець Української держави Б. Хмельницький в Чигирині

1657,25 серпня Перевезення тіла Богдана Хмельницького до Суботова й поховання в Індійській церкві.

1657,16 жовтня Генеральна рада в Корсуні підтвердила правомірність ге­тьманування І. Виговського. Затверджено рішення про угоду України з Швецією й одночасне дотримання союзу з Росією.

XVII ст., друга половина Активне переселення українців Правобережжя на Слобожанщину. Створення на Слобожанщині Сумського, Охтир-ського, Харківського, Ізюмського та Острогозького козацьких

128

полків. Поширення мануфактурного виробництва на Україні 1657-1659 Гетьманування Івана Виговського

1657, жовтень-1658, січень Поділ старшини на прибічників і противників ге-

тьмана Виговського й початок боротьби між ними.

1657-1658 Народні повстання під проводом Мартина Пушкаря і Якова Ба-рабаша проти І. Виговського

1658, початок січня І. Виговський передав польському королю Яну Казими-

ру згоду на визнання його сюзеренітету й укладення відповідно­го договору

1658.10 червня І. Виговський спільно з татарами завдав поразки повстан-

цям М. Пушкаря біля Полтави (загинуло близько ЗО тис. повс­танців в тому числі і ватажок повстання)

1658.11 червня За наказом І. Виговського м. Полтаву було вщент зруйно-

вано, «козаків велів усіх вирубати, а жінок, дітей, міщан і мужи­ків всіх віддав татарам», - занотував літописець

1658,16-26 серпня Намагання війська Данила Виговського вигнати з м. Києва російський гарнізон. Українсько-московська війна.

1658, вересень Гадяцький договір - спроба утворення федерації України з

Польщею

1659, кін. червня-липень Перемога татарсько-польсько-козацького війська

над російською армією під Конотопом

1659, липень - серпень Виступи проти І. Виговського лівобережних коза­ків під проводом Івана Сірка та Івана Богуна

1659, жовтень Козацька рада під Гермаківкою позбавила І. Виговського

гетьманства і він виїхав до Польщі

1659-1663 Гетьманство Юрія Хмельницького

1659,27 жовтня Підписання нового Переяславського договору, між Ю. Хмельницьким і Московським урядом, яким регулювалося політичне і правове становище козацької України у складі Мос­ковської держави

1660,17 жовтня Слободищенський трактат (Договір Ю. Хмельницького з Польщею), який передбачав відновлення в основному умов Га­лицького договору

1660, кінець-1661, початок Входження правобережного українського

війська і татар в Лівобережну Україну.

1661 Заснування у Львові єзуїтської колегії

*9 Михальчук. Історія

129

1662, літо Наступ українських правобережних і польських військ на Ліво­бережжя та їх поразка.

1662, грудень Царський указ про створення Малоросійського приказу

1664,27 лютого Загинув сподвижник Б. Хмельницького — полковник Іван Богун

1663,17-18 червня «Чорна Рада» в Ніжині: розкол України на Лівобережну і Правобережну і проголошення на Лівобережжі гетьманом Івана Брюховецького

1663-1665 Правобережний гетьман Павло Тетеря

1663-1668 Гетьманство на Лівобережжі Івана Брюховецького

1665-1676 Гетьманство Петра Дорошенка (в основному на Правобережжі)

1665, жовтень Укладення І. Брюховецьким Московського договору з Ро-

сією, який значно обмежив автономію Гетьманщини

1666 Перепис російськими чиновниками українського населення з

метою його оподаткування. Повстання проти цього заходу

1666, весна Встановлення Петром Дорошенком дружніх відносин з турець-

ким султаном

1666,19 грудня Війська Петра Дорошенка спільно з татарами захопили Брацлавщину

1667, ЗО січня Андрусівське перемир'я між Росією та Польщею, яке за-

кріпило поділ України на Лівобережну і Правобережну

1667, вересень Облога військами П. Дорошенка й татарами армії Яна Со-

беського під Підгайцями.

1668, січень Початок масового антигетьманського повстанського руху в

Полтавському, Миргородському та інших полках.

1668, червень Вбивство І. Брюховецького та проголошення під Опішнею

Петра Дорошенка гетьманом Правобережжя і Лівобережжя

1669, березень Козацька Рада у Глухові обрала гетьманом на Лівобереж-

ній Україні Дем'яна Многогрішного. Укладено російсько-український договір — «Глухівські статті»

1669, березень Перехід Петра Дорошенка під протекторат турецького султана

1669, весна Боротьба П. Дорошенка проти Петра Суховія. Гетьманування на

Правобережжі ставленика Речі Посполитої Михайла Ханенка

1670 Козацько-селянське повстання на Слобожанщині під проводом

полковника Івана Дзиковського

1670, червень Похід запорожців на чолі з Іваном Сірком на Очаків

130

1671-1672 Війна П. Дорошенка і Туреччини проти Польщі за Правобереж­ну Україну

1672, березень Обрання на раді в Козачій Діброві гетьманом на Лівобе­режжі Івана Самойловича, замість Дем'яна Многогрішного, який був заарештований і відправлений в заслання

1672, травень-вересень Бойові дії Туреччини й Петра Дорошенка проти Польщі на Правобережній Україні. Взяття Поділля, Волині й ча­стини Галичини

1672,18 вересня Бучацький договір між Туреччиною і Польщею

1674, березень Спроба Самойловича об'єднати Україну, проголошення його на раді в Переяславі гетьманом усієї України — «обох сто­рін Дніпра»

1674-1696 Правління Яна III Собеського в Речі Посполитій

1674 Видання в Києві «Синопсиса»

1676, вересень Зречення П. Дорошенком гетьманської булави в Чигирині і переїзд у Росію

1676 Султанська Туреччина проголосила Ю. Хмельницького «воло-

дарем Руського князівства» — гетьманом України зі столицею в Немирові

1677-1681 Гетьманування Юрія Хмельницького в Немирові, призначеного турецьким султаном

1677,3-28 серпня Перша оборона Чигирина від турецької навали

1677-1681 Московсько-турецька війна за Правобережну Україну

1678, липень-серпень Друга оборона Чигирина від нападу турків і його падіння. Бої під Бужином

1681, січень Бахчисарайський мирний договір Росії з Туреччиною і Кримсь­ким ханством

1683. Участь українських козаків в обороні Відня

1684. Дозвіл польського короля Яна Собеського козакам заселяти не­зайняті землі на північ від річки Рось

1685. Відродження козацьких полків на Правобережжі. Початок боро­тьби фастівського полковника Семена Палія за визволення Пра­вобережної України від поляків

1685 Підпорядкування православної Київської митрополії Московсь-

кому патріархові

1686, 26 квітня (6 травня) Підписання між Москвою і Польщею «Віч-

ного миру»

131

1687,25 липня Коломацькі статті — договірні умови між московським урядом та Іваном Мазепою, укладені при обранні його гетьма­ном України

1687,1689 Невдалі кримські походи російсько-українських військ

1688. Остаточна ліквідація Київської митрополії. Похід українських полків на Очаків . Напад татар на Лівобережну Україну й Сло­божанщину

1689. Звернення фастівського полковника Семена Палія до російсько­го уряду з пропозицією приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини і Росії

1689-1725 Царювання в Росії Петра 1. Посилення його наступу на автоно­мні права України

1691, квітень Перемога козаків С Палія над кримськими татарами під

Очаковом

1691 Розорення і пограбування татарською ордою Слобожанщини

1692, травень Укладення Петром Іваненком (Петриком) договору з

Кримським ханством про боротьбу проти Москви і Польщі

1692 Спроба Петра Іваненка (Петрика) добитися незалежності Укра­ їни від Росії в союзі з Кримом

1695-1696 Участь українських козаків у походах на фортецю Азов

1696 Взяття російськими й українськими військами Азова

1698 Гетьманський універсал про поділ козаків на виборних і підпо-

мічників

1699,16 січня Карловицьке перемир'я Росії з Туреччиною

1699, вересень Постанова польського сейму про заборону православним займати виборні посади в магістратах

1700 Укладення Росією Константинопольського мирного договору з Туреччиною

1700,1 січня Запровадження в Росії нового літочислення

1700-1721 Північна війна між Росією і Швецією

1700-1704 Повстання на Правобережжі на чолі з Семеном Палієм проти польсько-шляхетського гноблення

1701 І. Мазепа видав указ про дводенну панщину для селян Ніжинсько­ го полку. Перетворення Києво-Могилянської колегії в академію

1703,16 травня Побудовано Петропавловську фортецю - основу майбут­ньої столиці Російської імперії

132

1704 Козацькі війська на чолі з І. Мазепою увійшли на територію

Правобережної України, арешт за наказом І. Мазепи полковника Семена Палія

1704. вересень Захоплення шведами Львова

1705. літо - осінь Російсько-українські війська звільнили Львів і оволоділи

фортецею Замостя. Бойові дії козацького корпусу прилуцького полковника Дмитра Горленка в Польщі

1706, березень Похід 14-тисячного війська Івана Мазепи на допомогу ро-

сійській армії в Білорусії

1706, жовтень Перші контакти Івана Мазепи зі Станіславом Лещинським

1707. Домовленості гетьмана І. Мазепи і короля Карла XII, про укла­дання українсько-шведського союзу

1708. Страта під Білою Церквою за наказом І. Мазепи генерального судді Василя Кочубея та полковника Івана Іскри

1708, жовтень Відкритий перехід І. Мазепи на бік шведського короля Ка-

рла XII

1708,2 листопада Захоплення російськими військами столиці Гетьманщини Батурина і страта її захисників

1708-1722 Гетьманування Івана Скоропадського

1709, березень Перехід на бік Карла XII та І. Мазепи запорізьких козаків

на чолі з кошовим К. Гордієнком

1709,14 травня Зруйнування російськими військами Запорізької Січі

1709. 27 червня Полтавська битва (розгром шведів під Полтавою) 1709,22 серпня Смерть Івана Мазепи в Бендерах

1710. 5 квітня Обрання на козацькій раді під Бендерами гетьманом Пили-

па Орлика. Проведення антиросійської політики. Затвердження радою «Конституції»—договору між гетьманом і Військом За­порізьким про державний устрій України після її визволення від російського панування

1710 Укладення в Бендерах П. Орликом «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького»

1710-1742 Гетьманство Пилипа Орлика (в еміграції)

1710-1711 Турецько-російська війна. Невдалий наступ загонів Пилипа Ор­лика на Правобережну Україну

1711 Заснування запорожцями Олешківської Січі (діяла до 1734 р.)

1711,12 липня Підписання Прутського мирного договору між Росією і Туреччиною.

133

1711-1714 Переселення українців за наказом Петра І з Правобережжя на Лівобережжя

1712,5 квітня Константинопольський мирний договір між Росією і Туре­ччиною

1712,21 травня Столицею Російської імперії став Санкт-Петербург

1715. Царським указом скасовано виборність полкової і сотенної ста­ршини у Гетьманщині

1716. Висилка 10 тис. козаків на будівництво каналу між Доном і Во­лгою

1717. Поява перших гайдамацьких ватаг на Правобережжі

1718. Висилка кількох тисяч козаків на будівництво укріплень по р. Терек

1719. Заснування Глушківської та Ряшківської суконної мануфактури;

1720. Указ Петра І про заборону друку українською мовою. Заснуван­ня парусно-полотняної мануфактури у Великому Топалі Старо-дубського полку.

1721. Висилка 12 тис. українців на риття Ладозького каналу

1721, ЗО серпня Підписання Росією Ніштадтського мирного договору зі Швецією

1722-1723 Боротьба української старшини на чолі з наказним гетьманом Павлом Полуботком за збереження автономії Гетьманщини

1725, лютий Розгляд Верховною таємною радою Росії питання про віднов­лення гетьманства в Україні

1726 Створення Харківського колегіуму. Заснування полотняної ма-

нуфактури в Почепі

1727, весна Скасування в Гетьманщині податків, запроваджених Малоросій­ською колегією. Царська заборона скуповувати козацькі землі

1727-1734 Гетьманство Данила Апостола

1728,29 березня Народився останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський

1729-1731 Проведення в Гетьманщині «Генерального слідства про маєтності»

1731-1733 Робота українського населення на будівництві укріпленої лінії _# між Дніпром і Сіверським Дінцем

1732-1737 Реформування слобідських полків

134

1734 Гайдамацьке повстання на чолі з сотником Верланом на Поділ-

лі. Повернення запорожців під владу Росії і заснування ними Нової Січі на р. Підпільній

1734 -1750 «Правління гетьманського уряду» в Україні, засноване указом

цариці Анни Іванівни

1734-1775 Нова Січ

1734-1736 Гайдамацьке повстання на Правобережній Україні

1735,24 квітня Царський указ про поділ лівобережних козаків на виборних і підпомічників

1735 -1739 Російсько-турецька війна, в якій активну участь брали українсь-

кі козаки

1735-1764 Правління в Речі Посполитій Августа III.

1736 -1738 Гайдамацькі повстання на Київщині, Волині і Поділлі

1738 -1745 Рух опришків в Західній Україні на чолі з О. Довбушем

1739,18 вересня Белградський мирний договір між Росією і Туреччиною;

1742 Виникнення першої в Україні Масонської ложі в Кременецько-

му повіті (м. Вишнівець) на Волині

1742. Смерть Пилипа Орлика в Яссах

1743. Заснування першої в Україні Торчинської мануфактури

1747 Указ імператриці Єлизавети «О бытии в Малороссии гетьману

по прежним правам и обыкновениям»

1749, грудень Звільнення гайдамаками м. Умані

1750 Спорудження в Донбасі першої домни. Велике гайдамацьке по-

встання: взяття гайдамаками Умані, Володарки, Корсуня, Фас­това, Вінниці, інших міст і сіл Правобережної України

1750 -1764 Правління останнього українського гетьмана Кирила Розумов-

ського

1751. Введення в дію першої машинної «пильниці» в Батурині

1752. Утворення на півдні України з вихідців з Балкан воєнно-адміністративної одиниці Нової Сербії. Заборона царським уря­дом запорожцям самостійно обирати кошового отамана

1753. Утворення на Слобідській Україні воєнно-адміністративної оди­ниці Слов'яно-Сербії

1754. Ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною і Росією

1756 Заснування в Батурині гетьманом К. Розумовським суконної

фабрики

135

1760 Універсал гетьмана К. Розумовського про заборону селянам пе-

реселятися на нові місця. Реорганізація Генеральського Суду

1763-1764 Перетворення слобідських козацьких полків на регулярні гусар­ські

1764,10 листопада Указ Катерини II про скасування гетьманства в Україні і утворення Другої Малоросійської колегії

1764 Створення Новоросійської губернії з центром у Кременчуці

1764 - 1782 Друга Малоросійська колегія на чолі з графом Петром Румянце-

вим 1765, липень Ліквідація козацького устрою на Слобожанщині та утво­рення Слобідсько-Української губернії

1765 -1769 Перепис населення на Україні

1768 Коліївщина - найбільше гайдамацьке повстання на Правобере­ жній Україні

1768-1774 Російсько-турецька війна за вихід Росії до Чорного моря. Акти­вна участь у війні українських козаків

1769 - 1838 Роки життя і діяльності Івана Котляревського

1772,5 серпня Перший поділ Польщі: приєднання Галичини до Австрії 1774, липень Кючук-Кайнаджійський мир: приєднання Причорномор'я до Росії. Крим став незалежним від Туреччини

1775.4 червня Зруйнування царськими військами Запорізької Січі

1775,3 серпня Маніфест Катерини II про ліквідацію Запорізької Січі. За­хоплення Австрією Буковини

1775-1828 Задунайська Січ

1776 (1777) Заснування м. Катеринослава (з 1926 р. - Дніпропетровськ)

1778 Видання В. Рубаном у Петербурзі «Краткой летописи Малой

России с 1505 по 1700 гг.». Виселення російським урядом з Криму в Північне Приазов'я 32 тис. греків і вірмен

1778, жовтень Заснування м. Херсона

1780 Утворення Харківського намісництва

1781,16 - 18 вересня Утворення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв

1782.5 квітня Указ імператора Австро-Угорщини про скасування особис-

тої залежності селян від поміщиків 1783,3 травня Указ Катерини II про закріпачення українських селян 1783,8 квітня Указ про включення Криму до складу Росії 1783,27 вересня У Херсоні спущено на воду перший лінкор Чорноморсько­го флоту

1783. Заснування м. Севастополя

1783. Формування Бузького козацького війська. Заснування Львівсь­кого університету

136

1785 Грамота на дворянство українській старшині та шляхті та «Гра-

мота на права й вигоди містам Російської імперії»

1785-1786 Підготовка Олександром Рігельманом «Летописного повество­вания о Малой России...»

1786-1788 Секуляризація монастирських маєтностей. Голод в Україні

1786,16 червня Указ австрійського імператора Йосипа II про обмеження панщини трьома днями

1787, серпень Туреччина оголосила війну Росії

1787 Утворення царським урядом Чорноморського козацького війська

1787 -1791 Участь українських козаків у російсько-турецькій війні

1788. Взяття російськими військами Очакова. Відкриття в Катеринос­лаві суконної та панчішної мануфактури

1789. Початок заселення першими німецькими колоністами земель Війська Запорізького. Заснування м. Миколаєва. Взяття козаць­кими полками й корпусом Де Рібаса фортеці Хаджибей. Заміна в Україні національних шкіл народними училищами

1789 -1793 Селянське повстання в Турбаях на Полтавщині 1791, кінець - 1792 Початок переселення колишніх запорізьких козаків (Чо­рноморського війська) на Кубань. Таємна місія Василя Капніста до прусського короля з пропозицією допомоги визволенню України з-під влади Російської держави 1791, грудень Ясський мирний договір між Росією і Туреччиною, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром

1793. Другий поділ Польщі: включення Правобережної України до складу Росії. Секуляризація монастирських маєтностей на Пра­вобережній Україні

1793. Заснування м. Одеси на місці поселення Хаджибейр

1794, березень-листопад Повстання поляків під проводом Тадеуша

Костюшка проти Росії

1795 Третій поділ Польщі. До Росії відійшли Західна Волинь і східна частина Холмщини, населені переважно українцями. Річ Поспо­ лита перестала існувати

Кінець XVIII ст. - поч. XIX ст. Написання «Історії Русів»

137

5. Українські землі під владою Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій

1796,17 січня Царський указ про створення Волинської, Київської, Ма­лоросійської, Новоросійської і Подільської губерній

1796-1805 Створення в маєтку Потоцьких в Умані декоративно-пейзажного парку «Софіївка»

1797,16 квітня Царським указом запроваджено триденну панщину зі збе­реженням натуральних і грошових повинностей

1797, грудень Запровадження рекрутської повинності у Лівобережній Україні

1798 Перенесення Контрактового ярмарку з Дубно до Києва. Видання

«Енеіди» Івана Котляревського

1800 Одержано перший чавун на Луганському ливарному заводі з мі-

сцевих руди й вугілля

1802 Утворення з Новоросійської губернії - Катеринославської,

Херсонської і Таврійської

1803,20 лютого Царський указ про «вільних хліборобів», за яким поміщи­кам дозволялося звільняти селян із землею за викуп

1803, грудень У Соловецькому монастирі на 113 році життя помер остан­ній гетьман (кошовий) Запорізької Січі Петро Калнишевський

1805, січень Відкриття Харківського університету

1805,1 жовтня Відкриття у Кременці Волинської гімназії (від неї бере по­чаток Тернопільський національний педагогічний університет)

1806 -1812 Російсько-турецька війна

1808. Відновлення Галицької митрополії

1809. Завершення спорудження в Одесі оперного театру (архітектор Ж. Тома де Томон)

1812,16 травня Бухарестський мир: до Росії від Туреччини відійшли землі

між Дністром і Прутом 1812,12 червня Вторгнення військ Наполеона в межі Російської імперії 1812,26 серпня Бородінська битва між французькою та російською арміями 1812, липень - серпень Формування в Україні 15 добровільних козацьких

полків і земського ополчення для боротьби з французами 1812 -1835 Селянські рухи під проводом Устима Кармелюка (Кармалюка) 1814,25 лютого (9 березня) День народження Тараса Шевченка (помер

26 лютого (10 березня) 1861) 1814-1861 Життя й діяльність Тараса Шевченка 1815-1816 Діяльність опозиційної царизмові організації офіцерів «Залізні

персні» в Кам'янці-Подільському

138

1816-1817 Виникнення в Петербурзі таємної організації офіцерів «Союз порятунку»

1817 Закриття урядом Києво-Могилянської академії. Повстання вій­ ськових поселенців у Побужжі

1817, квітень Виступ робітників Писарівської мануфактури на Харків­щині

1818 У Полтаві заснована масонська організація «Любов до істини»

1819 - 1820 Створення і діяльність управ «Союзу благоденства» - таємного

товариства декабристів в Україні 1818-1822 Існування в Києві масонської ложі «З'єднаних слов'ян»

1820. Заснування ліцею в Ніжині

1821. Створення в Тульчині таємного Південного товариства декаб­ристів. Створення Василем Лукашевичем у Полтаві «Малоро­сійського товариства»

1822. Збудована перша в Україні цукроварня в маєтку поміщика Поня-товського Канівського повіту. Видання в Москві чотиритомної праці Дмитра Бантиш-Каменського «История Малой России»

1823 -1825 Діяльність таємного «Товариства з'єднаних слов'ян» у Ново-

граді-Волинському 1825,14 грудня Повстання декабристів у Петербурзі 1825, грудень - 1826, січень Повстання Чернігівського полку, піднятого

декабристами на Україні

1827. Видання Михайлом Максимовичем у Москві пісенної збірки «Малоросійські пісні»

1828. У селі Пальчики на Чернігівщині почала працювати єдина в Ро­сійській імперії школа бджільництва

1828 -1829 Російсько-турецька війна

1829. Повстання військових поселенців у Шебелинці

1830. Відкриття в Одесі першої в Україні публічної бібліотеки 1830-1831 Польське визвольне повстання на Правобережній Україні

1833 -1837 Створення і діяльність у Львові просвітницького гуртка «Руська

Трійця»

1834. Заснування Київського університету ім. Св. Володимира

1834. Збудовано перший в Україні механічний завод у Катеринославі. Утворення Київського, Одеського й Харківського учбових округів

1837 Видання альманаху «Русалка Дністрова»

1838,4 травня Викуплено з кріпацтва Тараса Шевченка

1840. Вихід у світ «Кобзаря» Т. Г. Шевченка в Петербурзі

1840. Впровадження першої парової машини в українському сукно-робстві

1841-1895 Життя й творчість Михайла Драгоманова

139

1842-1843 Видання Миколою Маркевичем у Москві п'ятитомної «Истории Малороссии»

1843

1846-1847 1846-1848

1848-1849 1848

Тарас Шевченко створив серію офортів «Живописна Україна». Створення при київському генерал-губернаторові Тимчасової комісії для розгляду давніх актів Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства Видання в Москві Осипом Бодянським «Літопису Самовидця», «Истории Руссов» та інших праць з історії України Революція в Габсбурзькій імперії

Скасування панщини та політичне відродження в Східній Гали­чині та Буковині

1848,13 квітня Організація польською шляхтою у Львові свого представ­ницького органу — Центральної Ради Народової

1848,2 травня Виникнення у Львові Головної Руської ради - першої укра­їнської політичної організації

1848, червень Слов'янський конгрес у Празі

1848, 9 серпня Ліквідація кріпосного права на Буковині

1848,13 вересня Відкриття у Львівському університеті кафедри української мови (очолив Яків Головацький)

1848, жовтень Перший з'їзд українських діячів науки і культури - «Собор руських учених» у Львові. Заснування у Львові «Галицько-руської матиці»

1848 - 1849 Селянський рух на Буковині під проводом Лук'яна Кобилиці

1849,4 березня Проголошення Буковини «Коронним краєм» Габсбурської імперії

1850 Відкриття у Києві першої жіночої гімназії

1851,1 грудня Імператор Австрії Франц-Йосиф скасував так і не введену в дію Конституцію й установив неоабсолютистський режим

1852-1855 Видання у Львові Д. Зубрицьким «Истории древнего Галицко-Русского княжества»

1852 Створення у Києві Центрального архіву — першої архівної установи в Україні

1853 Скасування кріпацтва на Закарпатті 1853-1856 Кримська війна

1854 Австрійський уряд видав указ про поділ Галичини на українську й польську провінції, який так і не був виконаний

1855, березень - квітень Селянський рух, відомий під назвою «Київська ко-

заччина»

1856, березень Росія підписала в Парижі мирний договір із Туреччиною 1856, весна Похід «У Таврію за волею» - самовільне переселення селян пе­ реважно з Катеринославщини й Херсонщини

1856,27 серпня Народився Іван Франко

140

1859-1861 Відкриття в Україні перших народних (безплатних) бібліотек 1859-1876 Видання Старою громадою в Києві газети «Киевский телеграф» 1859, жовтень Відкриття в Києві перших недільних шкіл i860 Створення державного банку в Петербурзі та його філій в украї-

нських містах. Видання Пантелеймоном Кулішем у Петербурзі альманаху «Хата» 1861-1862 Видання в Петербурзі українського журналу «Основа» 1861 Видання в Петербурзі «Букваря южно-русского» Тараса Шевче-

нка. Створення Галицького й Буковинського крайових сеймів 1861,19 лютого Царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії 1861,10 березня Помер Т. Г. Шевченко

1861, 22 квітня Чорноморське козацьке військо перейменовано в Кубанське 1861,22 травня Тараса Шевченка перепоховано в Каневі на Чернечій горі 1863-1864 Визвольне повстання поляків на Правобережній Україні \^-

1863, липень Указ царя про переведення всіх селян Правобережної України

на обов'язковий викуп

1863,18 липня Валуєвський циркуляр

1863-1892 Видання 15-томного збірника документів з історії України і Бі­лорусії XIV-XVII ст. — «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной Росии, собранные и изданные «Археографической комиссией»

1864 Розпочалася земська, судова та освітня реформи царського уряду

1864, жовтень Ліквідація Азовського козацького війська

1865 Відкриття в Одесі Новоросійського університету. Введення в дію першої в Україні залізниці Одеса - Балта

1865 Заснування земських шкіл на Наддніпрянщині

1866-1871 Прокладання залізниці Київ — Одеса

1867 Прийняття в Австрійській імперії Конституції, за якою країна

перетворювалася на дуалістичну Австро-Угорську монархію

1868, 8 грудня Заснування у Львові культурно-просвітницького товарист­ва «Просвіта»

1869-1918 Діяльність культурного-просвітницького товариства «Руська бе­сіда» у Чернівцях

1869. Введення в дію Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Запро­вадження парових машин на нафтових промислах Галичини. Уряд Австро-Угорщини провів шкільну реформу, за якою вво­дилося загальне обов'язкове початкове навчання дітей від 6 до 14 років

1870. Перший на західноукраїнських землях страйк львівських друка­рів. У Галичині москвофіли заснували політичну організацію «Руську раду». Прийняття Закону про створення міських дум

141

1870, лютий Розпочався перший регулярний залізничний рух між Києвом і Балтою

1870-ті роки Початок індустріалізації Донбасу

1871 Початок діяльності першого в Україні Харківського акціонерно-

го земельного банку

1871. Пуск металургійного заводу в Юзівці. Страйк у Львові друкарів і швейників

1872. Почала діяти залізниця Дрогобич - Борислав - Стрий. Перші переселенці з Галичини висадилися в Бразилії

1873. Завершення будівництва Києво-Брестської залізниці (довжина близько 1000 км.); Початок масового «ходіння в народ»

1873,23 грудня Заснування у Львові літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка (в 1892 році перетворене у Наукове товарис­ тво ім. Т. Г. Шевченка (НТШ)). Початок реформи початкової освіти в Галичині v 1874 Заснування в Глухові першого в Україні учительського інституту

1874-1876 Друкованим органом Київської громади стала газета «Киевский телеграф» j*/-1875 Заснування Чернівецького університету

1875, травень В Одесі створено першу в Російській імперії робітничу ор­ганізацію «Южнорусский Союз робочих»

1876,18 травня Емський указ імператора Олександра II про заборону ви­дання та ввезення в Україну літератури українською мовою, за­борону театральних вистав українською мовою

1877 Початок першої масової трудової еміграції населення Західної

України до США. «Чигиринська змова» ^ 1877,12 квітня Початок російсько-турецької війни

1877,12 червня Арешт у Львові австро-угорською поліцією і тюремне ув'язнення І. Франка

1878, березень За революційні виступи виключено 134 студенти з Київсь­кого університету

1878-1882 Видання в Женеві за редакцією Михайла Драгоманова громад­сько-політичних і науково-літературних збірників «Громада».

1878, кінець Нелегальний зїзд земських діячів у Харкові.

1879 Відкриття Донецької залізниці.

1879,9 лютого Вбивство народниками (В. Гольдберг) харківського губер­натора Д. Кропоткіна

1881,1 березня Вбивство народовольцями (О. Желябов, С. Перовська, М. Кибальчич, Т. Михайлов, М. Рисаков) російського царя Оле­ксандра II

1881 У Львові створено Руське (українське) педагогічне товариство (з

1926 р. — товариство «Рідна школа»)

342

1882 Початок видання історико-етнографічного журналу «Киевская у'

старина» 1884 Відкриття в Чернівецькому університеті кафедри української

мови та літератури 1886-1890 Викуп царським урядом Росії приватних залізниць у державну

власність 1887-1894 Видання п'ятитомної праці О. Огоновського «Історія літератури

руської» 1888,23 травня У Києві відкрито пам'ятник Богдану Хмельницькому 1890,1 травня Перше в Україні святкування у Львові дня міжнародної про-_

летарської солідарності (відбувся масовий мітинг робітників)

1890, жовтень Створення у Львові першої української політичної партії

— Русько-української радикальної партії

1891 Заснування нелегальної політичної організації «Братство тарасі- вців»

1891, лютий Перше віче в Коломиї —нова форма боротьби західноукраїн-

ського населення 1891-1895 3 України до Сибіру виїхало 107,1 тис. осіб

1892. У Петербурзі видруковано перший том «Истории Запорожских Козаков» Дмитра Яворницького (другий і третій томи вийшли в 1896-1897 pp.)

1893. Публікація у Львівському журналі «Правда» програмного доку­мента «Братства тарасівців»: «Кредо віри молодих українців»

1894. Створення у Галичині перших молодіжних пожежно-фізкультурних товариств «Сокіл»

1896 Створення І. Стешенком і Лесею Українкою першої української соціал-демократичної організації «Українська соціал- демократія»

1897,13 січня У Києві відкрито перший сінематограф (кінотеатр) 1897, жовтень У Миколаєві введено в дію Чорноморський суднобудівний завод

1897 Проведено перший загальний перепис населення царської Росії (з 126,4 млн чол. українців — 22,6 млн). Початок української еміграції із Східної Галичини до Аргентини

1897,5 грудня На Харківському паровозобудівному заводі завершено бу­дівництво першого паровоза

1899 Заснування у Галичині Української національно-демократичної

та Української соціал-демократичної партій

1900, січень Створення у Харкові Революційної української партії — першої // української політичної партії на східноукраїнських землях. Ви­дання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Украї-

143

на». Заснування у Галичині з ініціативи К. Трильовського пер­ших військово-патріотичних організацій «Січ»

1901,11 січня Віддано в солдати за революційну діяльність 183 студентів Київського університету

1901-1904 Масові мітинги, демонстрації, страйки робітників, селян, студе­ нтів по всій Україні 1902 Утворення Української народної партії

1902, січень-лютий Політичні демонстрації робітників у Києві, Кате­ринославі, Одесі. Страйк робітників-народників у Бориславі

1903 Створення єдиної військової соціал-демократичної організації Чорноморського флоту

1904,27 січня Початок російсько-японської війни

1904 Створення Української радикальної та Української демократич­ ної партій

1905, 9 січня Початок першої демократичної революції (1905-1907 pp.) в Росії

1905 У Східній Україні на заводах та фабриках виникли перші проф­ спілки

1905, квітень-травень Масові антиурядові демонстрації, мітинги, Першо­травневі маївки, страйки в Катеринославі, Харкові, Києві, Одесі, Миколаєві, Черкасах, Полтаві, Львові та ін. містах

1905,14-25 червня Повстання моряків на панцернику «Князь Потёмкин-Таврический» та інших кораблях Чорноморського флоту

1905, вересень-грудень Широкий селянський рух на Україні: відбулося понад 1900 селянських виступів

1905, 7 жовтня Розпочався всеросійський політичний страйк, у якому взя­ли участь 20 тис. робітників України

1905,17 жовтня Під тиском могутнього революційного руху Микола II ви­дав Маніфест, яким проголошував в Росії демократичні права і свободи, створення Державної Думи, до якої в 1906 р. було об­рано 102 депутати від українських губерній nJ 1905, жовтень У Катеринославі створено першу в Україні Раду робітни­чих депутатів

1905, жовтень - листопад Ради робітничих депутатів виникли у Києві,

Миколаєві, Одесі та інших містах

1905, листопад Царський уряд дозволив випуск періодичних видань мова­ми народів Росії, що дало можливість 31 грудня 1905 року вида­ти в Києві одну з перших демократичних газет українською мо­вою «Громадська думка»

1905, грудень Збройні виступи проти самодержавства робітників Горлівки, Катеринослава, Олександрівська, Харкова та ін. міст України

1905-1906 Початок діяльності культурно-освітніх товариств «Просвіта» на Наддніпрянщині

144

1906 Масові страйки селян у Східній Галичині. У Києві почала вихо­ дити щоденна українська газета «Рада» с-*"""

1906,21 травня В Петербурзі почав виходити «Український вісник» — ор­ган української парламентської громади Першої Державної ду­ми Росії

J906, 8 червня У Києві почала виходити перша в Україні легальна більшо­вицька газета «Робітник»

1906-1911 Столипінська аграрна реформа

1906,9 листопада Царський указ про дозвіл виходу селян з общин на хуто­ри і відруби

1907, травень Вибори до Австрійського парламенту, в ході яких українці Східної Галичини і Буковини вибороли 34 мандати

1907. Створення М. Садовським у Києві першого на Наддніпрянській Україні українського стаціонарного театру. Здійснено перше повне видання творів Тараса Шевченка (за редакцією В. Доманицького). Розпочато видання в Києві словника української мови Б. Грінченка /

1908. У Києві створено Товариство Українських Поступовців

1908.12 квітня Мирослав Січинський (уродженець села Чернихівці на Те-

рнопільщині) убив у Львові намісника Галичини графа А. Потоцького

1910, 20 січня Столипінським циркуляром заборонена реєстрація «чужо-родних товариств» і видавництв

1910-1911 Спорудження Лівадійського Великого палацу в Криму за проек­том архітектора М. Краснова

1911,4 вересня У Києві відбулося освячення пам'ятника княгині Ользі

1911.13 вересня Есер Д. Багров смертельно поранив П. Столипіна, голову

Ради Міністрів царської Росії

1912, грудень У Львові засновано Український Січовий Союз

1913,23 лютого (8 березня) Перше святкування в Україні Міжнародного жіночого дня

1913 У Києві збудовані перші багатомоторні літаки «Русский ви-

тязь», «Илья Муромец»

1913, травень Виступ у IV Державній думі Г. І. Петровського з промовою

на захист національних прав українського народу

1914, лютий В Україні, Петербурзі, Москві пройшли масові страйки і демон-

страції протесту проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка 1914,1 березня П. Нестеров здійснив перший авіапереліт на велику від­стань за маршрутом Київ - Одеса

*10 Михальчук. Історія

145

1914,19 липня (1 серпня) Німеччина оголосила війну Росії. Почала^,

Перша світова війна 1914-1918 pp.

1914,1 серпня Створено у Львові за участю представників українських політичних партій Галичини Головну Українську Раду (голова Кость Левицький)

1914,4 серпня Д. Донцовим, В. Дорошенком, М. Залізняком та ін. створе-но у Львові Союз визволення України, який виступив за само­стійність України і підтримку у війні центральних держав на чолі з Німеччиною

1914, серпень Створення у складі австро-угорської армії добровільного Легіону Українських січових стрільців (2500 чол.)

1914,18 серпня - 21 вересня Галицька битва між військами Росії та Авст­ро-Угорщини в результаті якої російські війська окупували Схі­дну Галичину

1914,22 серпня Російські війська зайняли Львів

1914, вересень Російська влада заборонила на західноукраїнських землях

діяльність українських культурно-освітніх товариств і організа­цій, видання української преси 1915,24 квітня Масове винищення вірмен, спровоковане Туреччиною. День пам'яті жертв геноциду вірменського народу

1915, квітень - червень Галицький прорив — вигнання російських військ із

Галичини 1915,22 червня Австро-угорські війська вступили у Львів 1915,21 серпня Створення в австрійській армії на основі куренів УСС пол­ку Українських Січових Стрільців 1915,3-4 вересня Кровопролитні бої полку УСС австрійської армії проти російських військ на горі Лисоня

1916, травень Л. Курбас створив у Києві «Молодіжний театр»

1916, травень - липень «Брусиловський прорив» — успішний наступ Пів-денно-Західного фронту російських військ під командуванням генерала Брусилова Олексія, в результаті якого була окупована Східна Галичина і Буковина

1916,6 листопада Проголошення указу цісаря Франца-Йосипа про автоно­мію Галичини

6. Українська революція і громадянська війна 1917-1921 pp. 917,27 лютого У Росії перемогла Лютнева буржуазно-демократична рево­люція, повалено самодержавство

|917, 2-9 березня У Харкові, Катеринославі, Юзівці, Луганську, Олександ-рівську, Полтаві виникають Ради робітничих депутатів

1917,4 березня У Києві створено Українську Центральну Раду (УЦР), яка стала на чолі української революції 1917-20 pp.

1917,15 березня Засідання Центральної Ради, на якому вперше головував М. Грушевський, який 13 березня повернувся до Києва із за­слання

1917,19 березня Маніфестація і мітинг українських громадсько-політичних сил у Києві, які підтримали ЦР і висловилися за автономію України

1917,6-8 квітня Всеукраїнський національний конгрес, переобрання Центральної Ради

1917,8 квітня Перші загальні збори (сесія) Української ЦР

1917,25 квітня - 6 травня Перша Південноросійська конференція Рад

робітничих і солдатських депутатів у Харкові

1917, квітень - травень Військові, робітничі та селянські з'їзди, які висло­влюються на підтримку УЦР

1917,5-8 травня Перший Всеукраїнський військовий з'їзд

1917,13 травня До Петербурга для переговорів з Тимчасовим урядом з приводу надання Україні автономії з Києва відбула делегація УЦР на чолі з В. Винниченком

1917,28 травня - 2 червня І Всеукраїнський селянський з'їзд у Києві

1917, травень Створення перших в Україні загонів Червоної гвардії у Ка­теринославі, Києві, Харкові, Одесі та ін. містах

1917,10 червня Оголошено І Універсал Центральної Ради: проголошення автономії України

1917,15 червня Утворено уряд (Генеральний Секретаріат) УЦР на чолі з Володимиром Винниченком

1917,29-30 червня Переговори у Києві делегації Тимчасового уряду (О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі) з лідерами Центра­льної Ради

1917,3 липня Оголошено II Універсал Центральної Ради

1917,4-6 липня Збройний виступ військового клубу ім. гетьмана Полубот­ка (голова М. Міхновський) з метою захоплення влади в Києві і проголошення самостійності України

147

1917,4 серпня «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тим­часового Уряду на Україні», видана Тимчасовим урядом Росії, якою визнано Генеральний Секретаріат крайовим органом вла­ди на Україні (в 5-ти губерніях із 9-ти)

1917,25-30 серпня Корніловський заколот і його розгром

1917,1 вересня Затвердження Тимчасовим урядом Генерального секретарі­ату УЦР

1917,8-15 вересня З'їзд представників народів Росії у Києві

1917.22 вересня Ухвала Центральної Ради про скликання Установчих збо-

рів України 1917,3-6 жовтня Всеукраїнський з'їзд «вільного козацтва» у Чигирині, який обрав Генеральну раду на чолі з генералом П. Скоропадським

1917.23 жовтня У Києві створено Українську державну Академію мистецтв 1917,25 жовтня (7 листопада) Жовтнева революція е Росії, повалення бі­ льшовиками Тимчасового уряду і проголошення радянської влади

1917, 26 жовтня Встановлення радянської влади в Луганську, Краматорську та ін. населених пунктах Донбасу

1917, 7 листопада III Універсал Центральної Ради — проголошення Україн­ської Народної Республіки

1917,31 листопада Роззброєння Центральною Радою пробільшовицьки на­лаштованих військових частин Київського гарнізону і їх висилка за межі України

1917, листопад Вибори до Всеросійських Установчих Зборів

1917.3 грудня Маніфест Ради народних комісарів Російської Федерації до

українського народу з ультиматумом до Центральної Ради

1917.4 грудня Відкриття І всеукраїнського з'їзду Рад у Києві

1917, 8-10 грудня Встановлення радянської влади в Харкові

1917,11-12 грудня Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, солдатських і

селянських депутатів у Харкові. Проголошено радянську владу в Україні, обрано Центральний виконавчий Комітет

1917,17 грудня У Харкові утворено перший радянський уряд України — Народний Секретаріат, який очолив М. Скрипник

1917.25 грудня Постанова Народного Секретаріату у Харкові про форму-

вання частин Червоної гвардії для боротьби проти Центральної Ради і білогвардійців

1917.26 грудня Постанова Генерального Секретаріату про створення армії

УНР для боротьби проти радянської влади

1917.27 грудня Вибори до Українських Установчих Зборів

1918, 3 січня Закон, схвалений УЦР, про утворення добровільного війська

(армії УНР)

148

1918,6 січня Початок наступу більшовицьких військ на Київ

1918, 9 січня IV Універсал Центральної Ради, який проголосив УНР само­стійною, суверенною та незалежною державою

1918,16-22 січня Збройний виступ робітників заводу «Арсенал» проти по­літики УЦР

1918,16 січня Бій під Кругами київських студентів і гімназистів з біль­шовицькими військами, які наступали на Київ

1918,26 січня Вступ більшовицьких військ до Києва. Переїзд Централь­ної Ради та уряду УНР до Житомира

1918, 27 січня (9 лютого) Підписання Брестського мирного договору між УНР і державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина)

1918, ЗО січня Переїзд уряду Радянської України (Народного Секретаріа­ту) з Харкова до Києва. Звернення уряду УНР до Німеччини і Австро-Угорщини про військову допомогу у визволенні Украї­ни від більшовиків

1918, січень Встановлення радянської влади в Полтаві, Житомирі, Миколає­ві, Одесі, Сімферополі, Херсоні та інших містах

1918.6 лютого У Радянській Росії запроваджено григоріанський календар

(«новий стиль»), замість юліанського 1918,18 лютого Початок окупації німецько-австрійськими військами України 1918,1 березня Німецькі війська окупували Київ і було відновлено владу

УНР 1918,3 березня Підписання у Бресті мирного договору між РСФРР та країна­ми Четвертного союзу; визнання Російською Федерацією УНР

1918.7 березня Повернення Української Центральної Ради до Києва 1918,17-19 березня II всеукраїнський з'їзд Рад у Катеринославі. Об­ рання ЦВК та уряду Української Соціалістичної Радянської Ре­ спубліки, який очолив Микола Скрипник

1918, березень - квітень Завершення окупації німецько-австрійськими вій­ськами України і Криму.

1918,29 квітня Останнє засідання Української Центральної Ради: ухвален­ня проекту Конституції УНР. Переворот П. Скоропадського і утвердження Гетьманату: повалення УНР

1918,1 липня Заснування Кам'янець-Подільського державного універси­тету

1918, 5-12 липня І з'їзд комуністичної партії (більшовиків) України, секре­тарем ЦК обрано Г. П'ятакова

1918, серпень Заснування Національної бібліотеки у Києві

1918, 18-19 жовтня Створення Української Національної Ради у Львові та проголошення наміру створити державу західних українців на території Східної Галичини, Буковини та Закарпаття

149

1918,1 листопада Українське національне повстання у Львові — перехід влади в Галичині до УН Ради

1918,9 листопада Утворення уряду Західноукраїнської Народної Республі­ки (ЗУНР) — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким

1918.13 листопада Прийняття Тимчасового Закону про державну само-

стійність українських земель колишньої Австро-Угорської імпе­рії, які отримали офіційну назву ЗУНР. Анулювання радянсь­кою Росією Брестського мирного договору 1918, листопад Румуни захопили Чернівці, поляки — Лемківщину, Підля-шшя, Холмщину

1918.14 листопада Утворення Директорії на чолі з В. Винниченком. При-

йнято рішення про збройне повстання проти Гетьманату

1918.20 листопада Початок наступу радянських військ проти Дирек-

торії УНР

1918, 21 листопада Відступ Галицької армії зі Львова, який захопили поля-

ки, і переїзд уряду ЗУНР до Тернополя

1918,24 листопада Урочисте відкриття Української Академії наук (УАН), з 1921 р. — Всеукраїнська Академія наук, з 1994 р. — Національ­на Академія наук України

1918,28 листопада Більшовики утворили Тимчасовий робітничо-селянський уряд, який заявив про встановлення в Україні радян­ської влади

1918,1 грудня Делегація УН Ради ЗУНР і представники Директорії УНР підписали у Фастові попередню угоду про об'єднання УНР і ЗУНР

1918,14 грудня Гетьман П. Скоропадський зрікся влади на користь Дирек­торії

1918,26 грудня Директорія сформувала уряд, який очолив В. Чехівський

1919,3 січня УН Рада на своєму засіданні у Станіславі за участю Є. Петрушевича схвалила договір про Злуку ЗУНР і УНР. Від­новлення радянської влади у Харкові

1919,6 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд України затвердив на­зву радянської держави — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР)

1919,16 січня Директорія оголосила війну Радянській Росії

1919.21 січня Рішення Закарпатських Всенародних зборів у м. Хуст про

возз'єднання Закарпаття з Україною

1919.22 січня Проголошення акту злуки УНР та ЗУНР у Києві

1919,23-31 січня Хотинське повстання проти румунської окупації Бессарабії

1919, січень - лютий Реорганізація Галицької армії в регулярну армію (З

корпуси по 4 бригади, бойові і допоміжні роди військ) 1919,1 лютого ЗУНР прийняла закон про державну мову

150

1919, 5 лютого Вступ радянських військ у Київ, Директорія переїхала до

Вінниці 1919,11 лютого Директорію очолив Симон Петлюра

1919.13 лютого ЗУНР прийняла закон про шкільництво

1919,15 лютого УН Рада ЗУНР прийняла закон про вживання української мови у державних установах. Початок Вовчуківської наступаль­ної операції Галицької армії

1919, лютий Створення комуністичної партії Східної Галичини, з 1923 р. — КПЗУ

1919,4 березня Раднарком України прийняв рішення про безплатність по­чаткової освіти

1919,6-Ю березня III всеукраїнський з'їзд Рад. Прийняття Конституції УСРР

1919,6 квітня Евакуація військ Антанти з Одеси

1919.14 квітня ЗУНР прийняла закон про земельну реформу

1919, квітень - липень Чехословаччина захопила Закарпатську Україну 1919, квітень - вересень Наступ Добровольчої армії Денікіна — «правителя

Півдня Росії» на Україну 1919, травень Заколот отамана М. Григор'єва

1919.1 червня Укладення воєнно-політичного і господарського союзу ра-

дянських республік у Москві

1919,21 червня Ухвалення урядом радянської України декрету про вхо­дження Червоної армії України до єдиної Червоної армії радян­ських республік (фактично — Російської Федерації)

1919, червень - липень Утворення Комуністичної Спілки робітничої мо­лоді України (згодом — ЛКСМУ)

1919, липень Польські війська при допомозі сформованої у Франції і США 80 тис. армії Галлера окупували Східну Галичину: падіння ЗУНР

1919,16-18 липня Відступ ГА за р. Збруч і об'єднання з армією УНР; центром влади ЗУНР стає Кам'янець-Подільський

1919.2 серпня Початок наступу об'єднаних військ УНР та УГА на Київ та

Одесу

1919, ЗО серпня Військові частини УНР і Українська Галицька армія звіль­нили Київ від більшовиків

1919,31 серпня Захоплення Києва денікінцями

1919, серпень - вересень Масові повстання проти білогвардійських окупан­тів (денікінців) в Україні

1919,10 вересня За Сен-Жерменським договором Буковина закріпляється за Румунією, Закарпаття — за Чехословаччиною

1919,2 жовтня Спільний виступ проти денікінців Червоної армії та військ Нестора Махно

151

1919,9 жовтня Оголошення УНР війни денікінцям на Правобережній

Україні 1919, кінець жовтня Створення РНК УСРР дивізії Червоного козацтва

під командуванням Віталія Примакова 1919,6 листопада Входження УГА до складу збройних сил «правителя Пів­дня Росії» генерала Денікіна на основі перемир'я, підписаного в З'ятківцях 1919, 7 листопада Початок нового наступу більшовиків на Україну 1919,16 листопада Виїзд Є. Петрушевича і уряду ЗУНР в еміграцію до Відня 1919,4 грудня Симон Петлюра залишив Україну і виїхав до Варшави 1919, грудень - квітень 1920 Перший «Зимовий похід» військ УНР по ти­лах Червоної армії і денікінців

1919.11 грудня Утворення Всеукраїнського Революційного Комітету на

чолі з Григорієм Петровським 1919,16 грудня Частини Червоної армії визволили Київ від білогвардійців 1919, грудень Відновлення УСРР: Харків став її столицею (до1934 р.)

1919, 26 грудня Більшовицький уряд видав декрет про ліквідацію непись-

менності

1920, 9 січня Проголошення радянською владою військ Нестора Махна

«поза законом»

1920.12 січня Перехід знекровленої і тифозної УГА на бік Червоної Армії

— утворення Червоної Української Галицької Армії (ЧУГА)

1920, 27 січня Ухвалення Всеукрревкомом постанови про дію на терито­рії України декретів РСФРР

1920, лютий Звільнення Червоною армією України від білогвардійських

військ генерала Денікіна

1920, 5 лютого Прийняття Всеукрревкомом «Закону про землю» — пере­дача землі для розподілу між селянами

1920,26 лютого Ухвалення Раднаркомом УСРР закону про хлібну розверс­тку — насильну реквізицію продовольства у селян

1920,21 березня Створено Наркомат закордонних справ УСРР

1920,4 квітня Відставка А. Денікіна з посади «правителя півдня Росії» і призначення на цю посаду генерала П. Врангеля

1920,16 квітня Гуцульське повстання проти польських окупантів, яке було придушено військами

1920,21 квітня Варшавський договір УНР і Польщі (С. Петлюри з Ю. Пілсудським) — передача західноукраїнських земель Польщі

1920,25 квітня Початок наступу військ Ю. Пілсудського і С. Петлюри на Україну (початок радянсько-польської війни)

1920, кінець квітня Перехід частини військ ЧУГА на бік С Петлюри

1920,6 травня Вступ польської армії і військ УНР у Київ

152

1920,18 травня Проголошення Всеукраїнською православною церковною радою Української православної церкви автокефальною

1920, 26 травня -17 червня Початок контрнаступу Червоної армії проти польських окупантів

1920,7 червня Початок наступу з Криму білогвардійських військ П. Врангеля на Україну

1920,12 червня Червона армія визволила Київ від польських окупантів

1920.11 липня Нота міністра закордонних справ Великобританії Керзона

радянському урядові, в якій він від імені Антанти в ультиматив­ній формі вимагав зупинити наступ Червоної армії і укласти пе­ремир'я з Польщею і Врангелем

1920, липень У результаті визволення Червоною армією від поляків час­тини Галичини тут проголошено Галицьку Соціалістичну Ра­дянську Республіку і утворено Галревком на чолі з В. П. Затонським (у м. Тернополі)

1920, серпень Заснування Української військової організації (УВО), яку очолив Є. Коновалець

1920.2 серпня Утворення Південного фронту для боротьби з військами

Врангеля

1920,21 вересня РНК УСРР прийняла постанову про обов'язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою навчання

1920, 2 жовтня Угода уряду УСРР з Нестором Махно про спільні дії в бо­ротьбі з Врангелем

1920.12 жовтня Укладення перемир'я між Польщею та РСФРР і УСРР 1920,28 жовтня Початок контрнаступу Червоної армії проти білогвардійсь­ ких військ Врангеля

1920,14 листопада Уряд УНР назавжди залишив Україну

1920.17 листопада Остаточний розгром армії Врангеля і визволення Криму

1920, 21 листопада Армія УНР перейшла р. Збруч, де була інтернована по-

ляками і розміщена в таборах 1920,25 листопада Розрив радянським командуванням угоди з махновцями 1921 Заснування таємного університету у Львові

1921, січень-лютий Антибільшовицькі виступи українських селян та

моряків Кронштадта 1921,14 лютого Підписання мирного договору між УСРР і Литвою 1921, 8-16 березня X з'їзд РКП(б) ухвалив постанову про запровадження

нової економічної політики (НЕПу)

1921.18 березня Ризький мир з Польщею, визнання нею Української Соціа-

лістичної Радянської Республіки 1921,27 березня Прийнято постанову ВУЦВК про заміну продрозкладки продовольчим податком

1921.3 серпня Укладення мирного договору між УСРР і Латвією

153

1921, вересень Остаточний розгром Червоною армією махновців і перехід їх вцілілого загону (80 чол.) на територію Румунії, де були ін­терновані

1921,18 жовтня Утворення Кримської АСРР у складі РСФРР

1921, 11-27 жовтня Утворення Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом В. Липківським

1921, листопад «Другий зимовий похід» — завершення збройної боротьби військ УНР за незалежність України

1921,25 листопада Укладення мирного договору між УСРР та Естонією

1921, ЗО листопада Ухвала ВУЦВК про амністію робітників і селян, які слу­жили у ворожих арміях і перебувають за кордоном

1921, грудень VI Всеукраїнський з'їзд Рад розглянув питання про продо­вольчий податок

154

7. Україна в міжвоєнний період (1922-1939 pp.)

1921, кінець - 1922 Голод в південних районах України, спричинений полі-

тикою «воєнного комунізму», громадянською війною і посухою 1922,2 січня Договір УСРР з Туреччиною про дружбу і братерство 1922,12 квітня УСРР оголосила амністію всім, хто воював проти радянсь­ кої влади в Україні 1922 Відкриття театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса

1922,19 травня Створення Всесоюзної піонерської організації 1922,6 червня Підписання УСРР і Чехословаччиною угоди про встанов­лення економічних і торгівельних відносин 1922,9 вересня Засновано Київський авіазавод

1922,10-14 грудня VII Всеукраїнський з'їзд Рад схвалив Декларацію про об'єднання радянських республік

1922, ЗО грудня І Всесоюзний з'їзд Рад: утворення СРСР (Російська Феде-

рація, Закавказька Федерація, Білорусія та Україна)

1923.14 березня Рішення Ради послів країн Антанти і США про приєднання

Галичини до Польщі за умов надання їй автономних прав

1923.15 березня Самоліквідація екзильного уряду ЗУНР Є. Петрушевича

1923, березень Уряд Радянської України направив ноту протесту урядам

Англії, Італії та Франції стосовно анексування Східної Галичини 1923,17-25 квітня XII з'їзд РКП(б) схвалив принцип «коренізації» у

національному питанні — початок «українізації»

1923, серпень Прийняття постанови про заходи щодо забезпечення рів-

ноправності мов і сприяння розвитку української мови 1924,31 січня Прийняття на Всесоюзному з'їзді Рад Конституції СРСР 1924,1 травня У Харкові випущено перший радянський гусеничний трак­тор «Комунар»

1924, жовтень Відкриття у Харкові першої в Україні радіостанції

1924,12 жовтня Утворення Молдавської автономної республіки у складі

УСРР 1925 У Києві збудований перший в СРСР пасажирський літак «К-1»

1925, березень «Саморозпуск» Української комуністичної партії і перехід

її членів до КП(б) України 1925, травень Затвердження Конституції УСРР (на основі Конституції

СРСР) 1925,4 липня У Львові створено Українське національно-демократичне

об'єднання (УНДО) 1925, грудень XIV з'їзд РКП (б) проголосив курс на індустріалізацію в

СРСР. Завершення відбудови промисловості України

155

1926.24 квітня Початок кампанії боротьби з «націонал-ухильництвом» в

КП(б)У

1927, 7 лютого Прийнято рішення про початок будівництва Дніпрогесу

(закінчено в 1932 р.)

1927,2-19 грудня XV з'їзд ВІШ(б) ухвалив перехід до колективізації і при­скорення індустріалізації народного господарства

1927-1928 Хлібозаготівельна криза

1928, травень-липень «Шахтинська справа» — сфабрикований судовий

процес про «шкідництво» технічної інтелігенції Донбасу 1928 Початок випуску кінофільмів на Київській кіностудії (з

1957 р. — ім. О. Довженка)

1929, січень Остаточна відмова від НЕПу — оголошення Сталіним

1929 р. — роком «великого перелому» 1929,3 лютого Заснування Організації Українських Націоналістів у Відні

(очолив Є. Коновалець) 1929, квітень Перехід до форсованої індустріалізації в СРСР 1929, травень XI Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив план першої

п'ятирічки (1928/29 - 1932/33 pp.)

1929, кінець - поч. 1930 Ліквідація більшовиками Української Автокефаль-

ної Православної Церкви

1930, січень Постанови ЦК ВКП(б): «Про темпи колективізації і заходи до-

помоги держави колгоспному будівництву», «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колек­тивізації» 1930, 24 лютого Лист-директива С. Косіора місцевим парторганізаціям про

прискорення колективізації на Україні 1930 «Пацифікація» Польщею населення українських земель

1930, березень - квітень Сфабрикований більшовиками судовий процес у справі «СВУ» (Спілка Визволення України)

1930, квітень Початок будівництва Харківського тракторного заводу

(побудовано за 1,5 року)

1930.25 липня Постанова ЦК РКП(б) про загальне обов'язкове навчання

молоді

1931, лютий Арешти радянською владою колишніх членів УНР

(М. Грушевського депортовано до Москви)

1931, березень Сфабрикований більшовиками судовий процес у справі

«УНЦ» (Українського Національного Центру) 1931,1 жовтня Введення в дію Харківського тракторного заводу 1932,7 серпня Закон про охорону соціалістичної власності (так званий

«закон про п'ять колосків»)

1932, 7 жовтня Утворення Чернігівської області

156

1932,8 листопада Таємна постанова ЦК ВКП(б) про припинення відванта­ження товарів для сільської місцевості України

1932,10 листопада Урочисте введення в дію Дніпрогесу в Запоріжжі

1932,31 грудня Постанова про введення єдиної паспортної системи в УСРР і обов'язкової прописки

1932-1933 Масовий голод в Україні (голодомор)

1933 Відновлення університетів в Україні

1933-1937 Друга п'ятирічка розвитку народного господарства СРСР

1934.21 січня Постанова Всеукраїнського ЦВК про перенесення столиці

України з Харкова до Києва 1934, 20 травня У столиці України відбувся міжнародний конгрес учителів 1934,10 червня Створення при НКВС УРСР Головного управління виправ­но-трудових таборів і трудових поселень (ГУЛАГ) 1934,12-21 червня Створення спілки письменників України 1934,15 червня Вбивство у Варшаві членами ОУН польського міністра внутрішніх справ Б. Перацького

1934 Створення поляками концтабору в Березі Картузькій, де перебу­ вало близько 2 тис. політв'язнів, здебільшого українців

1934, листопад Ліквідація карткової системи в Україні 1934,1 грудня Вбивство в Ленінграді С. Кірова і розгортання нової хвилі репресій в СРСР, в тому числі в Україні

1934, грудень Хвиля репресій проти українських кобзарів і лірників,

письменників 1935,31 серпня Встановлено рекорд з видобутку вугілля О. Стахановим з

двома помічниками на шахті «Центральна-Ірміне» у Кадіївці

(102 т при нормі 7 т), початок Стаханівського руху новаторів

виробництва 1935,5 листопада У Києві з'явилась перша тролейбусна лінія

1935, листопад -1936, січень Варшавський судовий процес над 12

членами ОУН, звинувачених у вбивстві Б. Перацького (С. Банд ера, М. Лебедь і М. Карженець засуджені до страти) 1937, 25-30 січня Затвердження XIV-тим Всеукраїнським з'їздом Рад нової Конституції УРСР

1937.22 вересня Створення Житомирської, Миколаївської, Полтавської і

Кам'янець-Подільської областей

1938 Розпуск рішенням Комінтерну Компартії Польщі, а разом з нею

і Компартії Західної України як її складової

1938,20 квітня Постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов'язкове вивчен­ня російської мови в школах України, посилення русифікації

1938,27 червня Встановлено звання Героя Соціалістичної Праці

1938.23 жовтня Здобуття Закарпаттям автономії

157

1938,2 листопада Рішення Віденського арбітражу про передачу північної

частини Закарпаття Угорщині 1938,25-27 листопада Створення спілки художників УРСР 1938,20 грудня Введення трудових книжок в СРСР

1939 Ліквідація національних районів, національних селищних і міс-

течкових Рад 1939,10 січня Утворення Запорізької, Кіровоградської і Сумської областей 1939, березень Відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Києві 1939,5 березня Присвоєння Київському держаному університету імені

Т. Г. Шевченка 1939,15 березня Проголошення самостійності Карпатської України (прези­ дент Августин Волошин) 1939,15-18 березня Окупація Угорщиною Закарпатської України

1939,18 червня Відкрито пам'ятник Т. Шевченку на його могилі у Каневі 1939,23 серпня Підписання між СРСР і Німеччиною «Пакту про ненапад» і таємного протоколу про перерозподіл сфер впливу у Східній Європі («Пакт Молотова-Ріббентропа»)

158

8. Україна в період Другої світової війни (1939-1945 pp.)

1939,1 вересня Напад фашистської Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни (1939-1945)

1939.17 вересня Червона армія перейшла кордон і вступила на територію

Західної України, яка була окупована поляками в 1919-1920 pp. 1939, 28 вересня Договір між СРСР і Німеччиною «Про дружбу і кордон» 1939,22 жовтня Вибори до Народних зборів Західної України 1939,26-27 жовтня У Львові відбулося засідання Народних зборів За-

хідної України, які прийняли ухвалу: про встановлення радян­ської влади на її території; про входження в СРСР і возз'єднання Західної України з УРСР; про націоналізацію банків і великої промисловості та про конфіскацію поміщицьких, монастирсь­ких земель і передачу їх у власність держави 1939,15 листопада Позачергова третя сесія Верховної Ради України ухвали­ли Закон про входження Західної України до складу УРСР 1939,4 грудня Утворення на західноукраїнських землях Львівської, Дро­гобицької, Тернопільської, Станіславської (Івано-Франківської), Рівненської і Волинської областей

1939. 23 грудня Засновано Львівський театр опери і балету

1940. початок року Перший етап масової депортації населення із Західної

України до північно-східних районів Російської Федерації (бли­зько 220 тис. чол.)

1940,10 лютого Розкол ОУН на ОУН(б) та ОУН(м)

1940 квітень Другий етап депортації населення із Західної України (320 тис. чол.)

1940,26 червня Нота СРСР Румунії з ультимативною вимогою про повер­нення Бессарабії

1940,28-30 червня Вступ Червоної армії на територію Бессарабії та

Північної Буковини і приєднання їх до СРСР. Ці землі були окуповані Румунією в 1918 р.

1940, червень Указ Президії Верховної Ради СРСР про перехід на 8-годинний робочий день, семигодинний робочий тиждень, забо­рону самовільного залишення робітниками й службовцями під­приємств і установ

1940, серпень Утворення Молдавської РСР, Чернівецької та Ізмаїльської

областей УРСР

1940.18 грудня Гітлер затвердив директиву № 21 про початок війни проти

СРСР — «план Барбаросса»

1941, січень Львівський процес над 59-членами ОУН

159

1941, квітень Створення ОУН(б) разом з німецькими військовим коман­дуванням Дружини українських націоналістів (ДУН) — баталь­йонів «Нахтігаль» і «Роланд» для боротьби проти СРСР і спри­яння відновленню незалежної Української держави

1941,22 червня Напад фашистської Німеччини на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.

1941, 23-29 червня Запеклі бої в районі Дубно-Луцьк-Рівне механізованих частин Південно-Західного фронту з німецько-фашистською 1-ю танковою групою, які відіграли важливу роль у зриві гітлерів­ського плану «Блискавичної війни»

1941, ЗО червня Проголошення ОУН(б) у Львові Акту відновлення Україн­ської держави, створено уряд під орудою Ярослава Стецька

1941,5 липня ЦК КП(б)У прийняв постанову про організацію партійного підпілля та партизанських загонів на окупованій гітлерівцями території

1941,7 липня - 26 вересня Оборона Києва від гітлерівських загарбників

1941, серпень Німецька окупаційна влада оголосила про розчленування України і створення на території Львівської, Дрогобицької, Ста-ніславської, Тернопільської областей дистрикту «Галичина» у складі Генерального Губернаторства; на більшості території УРСР — Рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному і «Трансністрії» (Одеська, Ізмаїльська обл., частина Вінницької та Миколаївської обл., які було віддано Румунії)

1941 У Берліні завершено розробку «Генерального плану Ост», що

передбачав основні напрямки германізації і колонізації окупо­ваної території СРСР і перш за все України

1941,5 серпня -16 жовтня Оборона Одеси

1941,29-30 вересня У Бабиному Яру на околиці Києва німецько-

фашистські окупанти розстріляли понад 150 тис. мирних жите­лів (переважно євреїв), а також військовополонених

1941, ЗО жовтня - 4 липня 1942 Оборона Севастополя

1941, червень - 1942 Похідні групи ОУН на окуповані німцями терито­рії Центральної і Східної України

1941, грудень - серпень 1943 Діяльність Малинської підпільної антифа-

шистської організації (керівники — П. Тараскін, Н. Сосніна) 1942,21 лютого Розстріл фашистами у Києві поетеси Олени Теліги

1942, січень - 1943, лютий У селі Кримки Одеської області діяла підпі-

льна антифашистська організація «Партизанська іскра» 1942, весна Утворення партизанських з'єднань під командуванням Олекса­ндра Сабурова та Сидора Ковпака 1942, березень - квітень Початок формування на Волині українських війсь­ково-політичних формувань ОУН(б) — майбутньої УПА

160

942,20 червня Створення Українського штабу партизанського руху (кері­вник — генерал Строкач)

942,22 липня Радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловг-радської області — останній населений пункт України було окуповано фашистами

1942, липень Створено Чернігівське партизанське з'єднання під коман-

дуванням Олексія Федорова 1942,23 вересня Гітлерівці повністю спалили с Кортеліси («українська Ха-

тинь») на Волині, 2892 його жителів стратили 1942,14 жовтня Створення Української повстанської армії (УПА) 1942,19 листопада Початок контрнаступу радянських військ під Сталінградом 1942,18 грудня Початок визволення України від німецько-фашистських за­гарбників — звільнення с Півнівка Міловського району Воро-шиловградської області

1943, лютий Початок масового примусового вивезення населення України

на роботу до Німеччини (вивезено за період окупації 2,4 млн. чол.)

1943,2 лютого Завершення розгрому фашистських військ під Сталінградом

1943 Україно-польський кривавий конфлікт («Волинська трагедія»),

головними діючими силами якого були УПА і Армія Крайова внаслідок якого загинули десятки тисяч мирних жителів - поля­ків і українців

1943 Рік масового визволення території України від німецько-

фашистських загарбників (23 серпня — Харків, 2 вересня — Суми, 8 вересня — Сталіно (Донецьк), 21 вересня — Чернігів, 23 вересня — Полтава, 14 жовтня — Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ, 14 грудня — Черкаси, 31 грудня — Житомир)

1943, квітень Формування дивізії «СС Галичина» з українців Галичини (запис добровольців оголосило німецьке командування у Львові)

1943,11 квітня Гітлерівці спалили село Раска на Київщині. Усіх жителів села розстріляли

1943,29 квітня «Молотківська трагедія» - фашисти живцем спалили, роз­стріляли і закатували 617 жителів с Молотків Лановецького ра­йону Тернопільщини

1943, червень - жовтень Рейд на Західну Україну партизанського з'єднання під командуванням Сидора Ковпака—«Від Путивля до Карпат»

1943,5 липня - 23 серпня Курська битва

1943, серпень - вересень «Рейкова війна» — великомасштабна операція ра­дянських партизан на окупованій фашистами території з метою допомоги Червоній армії у битві на Курсько-Орловській дузі

* 11 Михальчук. Історія

161

1943, осінь УПА, виконуючи настанови Центрального Проводу ОУН(б) і НІ надзвичайного Великого Збору, цілком зосередились на зброй­ній протидії Червоній армії та радянським партизанам

1943,11 вересня У Харкові створено Український народний хор (нині — ім. Г. Верьовки)

1943,22 вересня Визволення Донбасу

1943, вересень - листопад Битва за Дніпро

1943,3-13 листопада Київська наступальна операція, в ході якої було визволено столицю України

1944.17 лютого Розгром німецьких військ під Корсунь-Шевченковим

1944,29 лютого У сутичці із боївкою УПА біля с. Мисятин Рівненської об­ласті важко поранений командуючий 1-м Українським фронтом М. Ватутін (помер 15 квітня 1944 р.)

1944, лютий Визволено від німецько-фашистських загарбників Луцьк і Рівне 1944, березень Визволено Херсон, Вінницю, Проскурів (Хмельницький),

Миколаїв, Чернівці

1944,4 березня-17 квітня Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція радянських військ, в ході якої звільнено значну части­ну Правобережної України

1944,9 березня Бійцями УПА вбитий радянський розвідник Микола Куз­нецов

1944, квітень Визволено від німецьких загарбників Одесу, Сімферополь, Тернопіль

1944.8 квітня -12 травня Кримська наступальна операція радянських

військ, в ході якої було визволено Крим

1944.9 травня Визволення Севастополя

1944.18 травня Депортація кримськотатарського населення у східні райони

СРСР

1944,27-28 червня Масове виселення з Криму болгар, вірменів, греків у східні регіони СРСР

1944,13 липня - 29 серпня Львівсько-Сандомирська наступальна опе­рація радянських військ, в ході якої було визволено Львів і Тер­нопільську область

1944,18-22 липня В бою під Бродами була розгромлена радянськими вій­ськами дивізія «СС-Галичина», яка після переформування вою­вала у складі фашистських військ у Словаччині, Югославії та Австрії

1944,1 вересня Останній бій УПА з гітлерівцями в районі м. Коломиї

1944,9 вересня Голова Раднаркому УРСР Микита Хрущов та Голова поль­ського Комітету національного визволення Е. Осубка-Моравський підписали угоду про взаємну евакуацію українців з

162

території Польщі до УРСР і поляків з території України до

Польщі 1944, 8 жовтня Радянські війська звільнили с. Лавочне Львівської області

— останній населений пункт УРСР 1944,16 жовтня Відновив роботу Львівський державний університет ім.

Івана Франка

1944, кінець жовтня Визволено останні населені пункти Закарпаття —

закінчення визволення України від німецько-фашистських за­гарбників (28 жовтня — загальнодержавне свято — День визво­лення України)

1944,26 листопада Рішення 1-го з'їзду народних депутатів Закарпатської України про возз'єднання з УРСР

1944,31 листопада Українську греко-католицьку церкву очолив Йосип Слі­пий (у зв'язку із смертю митрополита Андрея Шептицького)

1945,4-11 лютого Ялтинська конференція лідерів СРСР, Великобританії і США (Сталіна, Черчілля, Рузвельта), яка вирішувала питання повоєнного устрою у світі

1945.25 квітня Зустріч на Ельбі. З'єдналися радянські та американські вій-

ська — союзники у Другій світовій війні

1945.26 квітня На конференції у Сан-Франциско УРСР увійшла до ООН

як член-засновник цієї організації

1945, квітень Заарештовані НКВС усі вищі священнослужителі УГКЦ 1945, 7 травня ЦК КП(б)У і уряд УРСР прийняли постанову «Про заходи

по відбудові і дальшому розвитку господарства Львівської, Дро­гобицької, Станіславської, Тернопільської, Волинської, Рівнен­ської та Чернівецької областей на 1945 р.» — посилення радяні-зації західноукраїнських земель 1945, 8 травня Підписання фашистською Німеччиною акту про капітуляцію 1945,9 травня День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp. 1945, 29 червня Угода між СРСР і Чехословаччиною про входження Закар­патської України до складу Української РСР 1945, 6,9 серпня США скинули атомні бомби на мирних жителів міст Хіро-

сіма і Нагасакі (Японія) 1945,16 серпня Підписано радянсько-польський договір про спільний кордон 1945,2 вересня Підписання Японією акту про капітуляцію — закінчення Другої світової війни

163

9. Українська РСР у 1946-1985 роках

1946,22 січня У складі УРСР утворено Закарпатську область 1646,8-10 березня Собор греко-католицької церкви під тиском органів ра­дянської влади у Львові скасував унію 1596 р. греко-католицької церкви з Ватиканом і підпорядкував її православній церкві Московського патріархату 1946, березень У Києві відбувся закритий судовий процес над представни­ками греко-католицького духовенства

1946. серпень Прийняття Верховною Радою УРСР закону про четвертий

п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства України (1946-1950 pp.) 1947,10 лютого Україна разом з іншими державами підписала Паризькі мирні договори з колишніми союзниками фашистської Німеч­чини: Болгарією, Італією, Угорщиною, Румунією і Фінляндією

1947, квітень-травень Депортація польським урядом українського насе-

лення Лемківщини і Холмщини до Західної і Північної Польщі (операція «Вісла»)

1947,26 жовтня Масова у повоєнний період депортація населення із захід­них областей України (близько 78 тис. чол.)

1947, грудень Введено в дію Дарницький шовковий комбінат (м. Київ)

1947 Українська РСР стала членом Європейської економічної комісії,

Економічної та Соціальної рад ООН

1948,21 лютого Указ Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сіль­ському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя»

1948,18 серпня УРСР підписала в Белграді Конвенцію про режим судно­плавства по Дунаю

1948,1 жовтня Введено в дію газопровід Дашава-Київ, чим покладено по­чаток масової газифікації населених пунктів України

1948,24 жовтня Убито у Львові українського письменника Ярослава Галана

1949.4 квітня У Вашингтоні підписано Північноатлантичний пакт про

утворення НАТО 1949,29 серпня У СРСР випробувано атомну бомбу 1949,21 листопада Схвалення Верховною Радою Державного гімну, герба і

прапора Української РСР

1950.5 березня Загибель головнокомандувача УПА Романа Шухевича

(Т. Чупринки) 1950, вересень Прийнято рішення про будівництво Каховської ГЕС

164

1951.6 березня У Франції помер видатний політичний діяч, лідер УНР,

письменник Володимир Винниченко

1951.7 листопада У Києві почав працювати перший в УРСР телевізійний

центр

1953,5 березня Помер Йосип Сталін (Джугашвілі)

1953,12 серпня СРСР випробував водневу бомбу

1954,19 лютого Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримсь­кої області до складу УРСР

1954,12 вересня У Краснодоні відкрито пам'ятник героям «Молодої гвардії»

1954 УРСР стала постійним членом Міжнародної організації праці

(МОП) і членом комітету ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Ліквідовано Ізмаїльську область, територію якої приєднано до складу Одеської області

1955,18 жовтня Введення в дію Каховської гідроелектростанції на Дніпрі

1956.8 лютого На Ворошиловградському паровозобудівному заводі ви-

пущено перший в країні магістральний тепловоз «ТЕ-3». У Во-рошиловграді побудовано найбільшу в Європі мартенівську піч (600-тисячшщю)

1956, 14-25 лютого ХХ-й з'їзд КПРС, на якому Микита Хрущов виступив з критикою культу особи Сталіна

1956,15 травня Прийнято постанову про звільнення із спецпоселень «укра­їнських націоналістів»

1956, 6 червня В СРСР скасовано плату за навчання у старших класах шкіл, технікумах і вузах (було введено у 1940 р.)

1956, ЗО червня Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків»

1956, липень Запущено магістральний газопровід Шебелинка — Харків. Відкрито у Києві Український державний цирк

1956.28 серпня У Києві відкрито пам'ятник Івану Франку

1956, серпень Запущено в дію Херсонський бавовняний комбінат

1956.29 вересня - 9 жовтня Декада української культури у Польській

Народній Республіці

1956.9 листопада Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про заборону ко-

лишнім ватажкам та активним учасникам українського націона­льного підпілля, які були засуджені і відбували покарання, по­вертатися у західні області СРСР»

1957, травень Львівський автобусний завод випустив перші українські

автобуси 1957,4 жовтня Запуск в СРСР першого у світі штучного супутника Землі 1957,17 грудня ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР прийняли по­станову про видання Української Радянської Енциклопедії

165

1958,25 грудня Прийнято закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» — по­чаток реформування школи

1959,15-22 січня Всесоюзний перепис населення

1959,17 квітня Законом Верховної Ради УРСР встановлено загальноосвіт­нє обов'язкове восьмирічне навчання

1959,21 травня Дрогобицьку область розформовано і її територію включе­но до складу Львівської області

1959,12 вересня Запуск радянського космічного апарата «Луна-2», який здійснив посадку на Місяці — перший в історії переліт із Землі на іншу планету

1959, жовтень Створення раднаргоспів — перехід від галузевої до терито-

ріальної системи управління народним господарством

1959.15 жовтня У Мюнхені вбито провідника ОУН Степана Бандеру спів-

робітником КДБ Сташинським 1959,23 грудня Початок видання «Української Радянської Енциклопедії»

1960, лютий В Україні введено в дію перший атомний реактор

1960,23 липня У Києві відкрито перший в Україні Палац урочистих подій 1960,6 листопада Розпочав роботу Київський метрополітен

1961, січень Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської

спілки (Л. Лук'яненко, І. Кандиба та інші)

1961,12 квітня Здійснено перший у світі космічний політ радянського льо­тчика Юрія Гагаріна

1961,20 травня В УРСР встановлено премію ім. Т. Г. Шевченка в галузі лі­тератури, журналістики, мистецтва та архітектури

1961,1 серпня Став до ладу Дніпропетровський шинний завод — найбі­льший тоді у Європі

1961, жовтень ХХП-й з'їзд КПРС ухвалив програму будівництва комуніз­му в СРСР

1962.16 березня Запуск штучного супутника Землі, розробленого на Україні

в КБ «Південне»

1962,29 липня Пуск Кременчуцької ГЕС

1962,12-15 серпня Космічний політ навколо Землі українського космонав­та Павла Поповича

1963,11-15 лютого Наукова конференція з української мови у Києві, на якій її учасники поставили питання про визнання української мови державною мовою

1963.17 жовтня Пуск першої черги Північно-Кримського каналу

1964,10 червня Відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку в Москві на честь

150-річчя з дня його народження 1964, жовтень Звільнення з посади першого секретаря ЦК КПРС Микити

Хрущова та обрання Леоніда Брежнєва

166

1964.19 грудня Пуск першої черги Київської ГЕС

1965, березень Пленум ЦК КПРС з питань розвитку сільського господарства

1965.20 травня Відкрито Бориспільський аеровокзал

1965, серпень - вересень Перша велика хвиля арештів представників украї-

нської інтелігенції (письменників, працівників культури, журна­лістів — брати Горині, С. Караванський, В. Мороз та інші)

1965.4 вересня Виступ І. Дзюби, В. Чорновола, В. Стуса в київському кі-

нотеатрі «Україна» з протестами проти арештів українських ді­ячів культури

1965.23 жовтня Києву вручено Золоту Зірку міста-героя

1966, листопад Почалось серійне виробництво в Україні найбільшого в

світі літака «Антей» (АН-20)

1966.24 грудня Радянська космічна станція «Луна-13» вперше у світі здій-

снила м'яку посадку на Місяць

1966-1970 Восьма п'ятирічка — одна з найуспішніших повоєнних п'ятирічок в СРСР

1967,1 березня У Запоріжжі на заводі «Комунар» розпочалось серійне ви­робництво українського автомобіля «Запорожець»

1967.5 вересня Скасовано ухвалу 1944 р. про звинувачення кримських та-

тар у сприянні гітлерівським окупантам

1967.21 жовтня Радянський космічний апарат «Венера-4» вперше у світі

здійснив м'яку посадку на Венері 1968, січень В журналі «Вітчизна» опубліковано роман Олеся Гончара «Со­бор»

1970, квітень Відкрито у Києві палац культури «Україна»

1970-1974 Поява 1-8 випусків «самвидавського» журналу «Український

вісник» 1971-1975 Дев'ята п'ятирічка

1971, грудень Введено в дію найбільшу в СРСР Київську теплоелектро-

станцію

1972, січень - травень Друга велика хвиля політичних арештів в Україні

(І. Дзюба, В. Стус, І. Світличний, І. Калинець, В. Чорновіл та інші — всього близько 200 чоловік)

1972, березень Політбюро ЦК КПРС піддало нищівній критиці П. Шелеста і його прибічників в КПУ за недоліки у справі «ін­тернаціонального виховання трудящих» і «примиренське став­лення до проявів націоналізму»

1972, травень Петра Шелеста звільнено з посади Першого секретаря ЦК КП України і обрано Володимира Щербицького

1973 У Львові органи КДБ заарештували і віддали до суду 50 чол. —

членів підпільної молодіжної організації «Український націона­льний фронт». У Києві вийшла у світ за ініціативою академіка

167

Віктора Глушкова перша у світі 2-х томна «Енциклопедія кібер­нетики»

1973,29 березня США закінчили виведення своїх окупаційних військ із В'єтнаму, не добившись перемоги

1973,3 вересня У Києві відкрито пам'ятник Лесі Українці

1974, грудень У Кривому Розі стала до ладу найбільша у світі доменна

піч потужністю 4 млн. т чавуну на рік 1975,25 лютого Прийнято постанову Ради Міністрів УРСР про створення у Києві республіканської бібліотеки для юнацтва

1975, 23 серпня Відкрито першу лінію метрополітену у Харкові 1975, вересень Дні літератури і мистецтва Естонської РСР в Україні 1976,9 листопада Утворення у Києві правозахисної організації Української

Гельсінської групи (очолив Микола Руденко) 1976-1980 Десята п'ятирічка

19. серпня У Луцьку відкрито пам'ятник Лесі Українці

19. квітня Прийняття Верховною Радою Конституції УРСР, яка зако-

нодавчо закріпила роль компартії як керівної і спрямовуючої сили суспільства

1978.11 листопада Директива Міністерства освіти УРСР про вдосконален-

ня вивчення російської мови у загальноосвітніх школах респуб­ліки — посилення русифікації

1978,23-26 листопада У Нью-Йорку відбувся Третій всесвітній конгрес вільних українців

1979, січень Всесоюзний перепис населення

1979.12 грудня В СРСР прийнято рішення про введення до Афганістану

«обмеженого контингенту» радянських військ 1980,20 січня На Харківському тракторному заводі випущено мільйон­ний трактор 1980,2 грудня Пуск атомної електростанції в Рівному 1981,9 травня Урочисте відкриття у Києві меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної вій­ни 1941-1945 років»

1982. травень Урочистості, присвячені 1500-річчю Києва

1983. 26 травня Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додатко-

ві заходи по вдосконаленню вивчення російської мови у загаль­ноосвітніх навчальних закладах союзних республік» (посилення русифікації) 1983, липень Закінчено спорудження трансконтинентального газопрово­ду Уренгой-Помари-Ужгород (4450 км)

168