Петро Михальчук

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК

З історії України

Видання третє, доповнене і перероблене

ТЕРНОПІЛЬ

«ПІДРУЧНИКИ І ПОСІБНИКИ»

2007

Дорогі друзі!

Перед вами друге, доповнене та перероблене видання термінологічного і хронологічного довідника з історії України. У ньому враховано усі ваші по­бажання і пропозиції, висвітлено найважливіші події, факти, терміни та по­няття, дані історичної хронології (дати), історичної географії (місця тих чи інших подій), історико-географічні назви, дати життя та діяльності найвизна­чніших політичних, військових, культурних діячів, які вам необхідно засвоїти під час вивчення вітчизняної історії від найдавніших часів до сьогодення.

Спираючись на сучасні досягнення історичної науки та педагогічної практики, історичну і, зокрема, довідкову та навчальну літературу, опублікова­ну за останні роки, автор-укладач намагався виділити найголовніші події в іс­торії України, а також допоміжних історичних дисциплін, без кон'юнктурних винятків, дати стисле та доступне пояснення основних термінів, подій і фактів, які передбачені програмами загальноосвітніх навчальних закладів.

Історія України - наша дорогоцінна спадщина, в якій акумульовано ба­гатовіковий історичний досвід українського народу в усіх сферах життєдія­льності від доісторичних часів до сьогодення. Цей багатий досвід епохальних звершень українського народу є великим надбанням не лише нашої країни, а й усього людства.

Наша історія далеко неоднозначна. Це історія народу, котрий споконві­ків знали не лише в Європі, айв усьому світі; народу у якого упродовж віків була державність, висока землеробська культура і розвинуті ремесла, були свої церква і військо, школи й академії, література і мистецтво, архітектура і музика.

Разом з тим, це історія народу, який мав родючу, багату щедротами природи землю, що немов магнітом, притягувала сусідів, із зазіханнями яких він постійно вів героїчну і водночас трагічну боротьбу за свою свободу і не­залежність, за щасливу долю і гідне місце у цивілізованому світі.

Історія — це факти, події, люди та їх діяльність. Знання історичних тер­мінів, понять, хронології основних подій і фактів набуває сьогодні особливо­го значення. Адже на їх основі складаються тестові завдання, які ви будете виконувати у випускних класах, незалежних центрах зовнішнього тестуван­ня, проходячи комп'ютерне тестування при вступі до вищих навчальних за­кладів. Пропонований термінологічний і хронологічний довідник допоможе вам якнайкраще підготуватися до виконання цих завдань.

5

І. Термінологічний словник-довідник

_А

Абвер

орган військової розвідки і контррозвідки Німеччини у 19194944 рр.

Абсолютизм

Авансування Авари

Австро-Угорщина

Автаркія

Автокефалія Автономія

Авторитаризм

необмежена самодержавна влада, деспотична форма державного правління, яка грунтується на сваволі пра­вителя (короля, царя, імператора) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади.

виділення коштів в рахунок майбутніх платежів за ви­конані роботи, надані послуги тощо, (за київ, літописом — обри) — тюркомовні кочові пле­мена, які в VI-VII ст. просувались із сходу на територію України.

держава, що утворилася внаслідок компромісної угоди у 1867 р. між Австрією та Угорщиною, політична і економічна незалежність однієї держави від інших.

повне самоврядування церкви, її незалежність, самоврядування певної частини держави, що здійсню­ється в межах, передбачених загальнодержавним зако­ном (Конституцією).

антидемократична система влади, що поєднується з особистою диктатурою; політичний режим, якому при­таманне зосередження в руках однієї людини або неве­ликої групи осіб необмеженої влади, повна відсутність або абсолютна фіктивність представницьких інститутів та системи поділу влади.

Автохтони

Аграрний Агресія

(від грець, autochthon — місцевий, корінний) — роди, групи, етноси, які з часу свого становлення (розвитку) проживають в даній місцевості, сільськогосподарський, землеробський. у сучасному міжнародному праві будь-яке, з точки зору Статуту ООН, застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію або обмеження політичної незале­жності, насильницьке підкорення народу. Агропромисловий комплекс (АПК) складова частина економки, що поєд­нує в собі виробництво сільськогосподарської продук-

ції, її збереження і промислову переробку, матеріально-технічне обслуговування сільського господарства.

Адміністративно-територіальний устрій поділ території (держави, обла­сті, губернії) на певні частини з метою побудови органів управління у центрі і на місцях.

Адміністрація органи управління.

Азовське козацьке військо українське військове формування, створене

російським урядом у 1828 р.

Академія

Акт

Акція

«Азовське сидіння» героїчна оборона фортеці Азов від турків і татар україн­ськими і донськими козаками у 1637-1642 pp. вищий навчальний заклад, а також наукове товариство, дія; документ.

(лат action — рух, дія, дозвіл): дія, вчинена всередині країни або на міжнародній арені для досягнення (виді­лення) конкретної політичної, економічної, дипломати­чної та іншої мети; цінний папір, що свідчить про участь його власника у капіталі акціонерного товарист­ва і має право на одержання певної частки щорічного прибутку.

Альтернатива

Аматор

(від лат. alter — один з двох ): необхідність (можли­вість) вибору однієї з двох (кількох) можливостей; інше вирішення якогось питання, любитель, непрофесіонал, самодіяльний.

Анархія Анархізм

Андрусівське перемир'я укладене 30.01.1667 р. між Росією і Польщею, за яким Гетьманщина (Україна) поділялась на Правобере­жну (польську) і Лівобережну (російську) частини, (гр. Anarhia — безладдя) — хаос, безпорядок. ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в осно­ві якої — заперечення державного управління суспільс­твом; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; стихійність, неорганізованість, свавілля. У Росії і на Україні анархізм особливо популярним був у 1917 — 1921 pp.

Анафема Анексія

Анімізм

Антагонізм Антанта

відлучення від церкви, церковне прокляття, насильницьке захоплення державою території іншої країни і включення її до свого складу, віра, згідно з якою кожна річ має душу, дух, поклоніння їм; одна з форм первісних релігій, непримиренна суперечність.

(фр. — «сердечна угода») — блок Великобританії, Франції і Росії, який оформився в 1904-1907 pp. і об'єднав в роки Першої світової війни 1914-1918 pp.

9

Анти

понад 20 держав проти німецької коаліції («Троїстої^ союзу») в боротьбі за поділ світу, наймогутніше племінне об'єднання східних слов'ян, щ₀ існувало на сучасних українських землях у IV-VII ст.

Антисемітизм

Античний

Антигітлерівська коаліція союз держав і народів, який склався в ході Другої світової війни (СРСР, США, Великобританія, Франція, Китай та ін. кр.) проти агресивного фашистсь­кого блоку (Німеччина, Італія, Японія і їх союзники), одна з форм національної і релігійної нетерпимості, яка, зокрема, проявляється у ворожому ставленні до євреїв, (лат. — «древній»). Під античністю ми розуміємо пері­од «древньої», стародавньої історії (приблизно І тис. р. до н.е. по V ст. н.е.).

Антропогенез

процес виділення людини з тваринного світу, олюднен­ня мавпи під впливом суспільної практики.

Антропологічна періодизація періодизація, заснована на фізичній еволю­ції людини.

Антропологія

наука, яка досліджує походження і розвиток (біологію) людини.

Аншлюс

приєднання, включення Австрії до складу фашистської Німеччини (1938 p.).

Апартеїд

Апостоли

державна політика дискримінації людей за расовою ознакою, учні Ісуса Христа, перші проповідники християнства.

Апостольська столиця місце перебування, резиденція Папи римського (Рим і Ватикан).

Ареал

Аристократія Артіль

територія розповсюдження певного виду рослин, тварин тощо.

Архаїчний Архантроп

вищий прошарок суспільства (правляча верхівка); знать, (сільськогосподарська, риболовецька, промислова і т. п.) — добровільне об'єднання працівників для веден­ня спільного господарства чи досягнення спільної мети, древній, застарілий, стародавня людина (пітекантроп, синантроп та ін.).

Археологічна культура група споріднених пам'яток, що знаходяться на певній території і належать до одного періоду.

Археологічні пам 'ятки матеріальні залишки людської діяльності.

Археологія (від гр. archaios — стародавній і logos — вчення) — на-

ука, що вивчає матеріальні залишки життя і діяльності людей — речові (археологічні) джерела.

Архів установа, де зберігаються і досліджуються документи;

сукупність (збірка) документів, які утворились в ре-

10

Архієрей Архімандрит

Архітектура Асиміляція

зультаті діяльності установи, підприємства, окремих людей.

загальна назва вищих православних священнослужите­лів (єпископ, архієпископ, митрополит). у православній церкві титул настоятеля великого чоло­вічого монастиря, ректора духовної семінарії, глави ду­ховної місії.

(від грецького -— будівничий) — мистецтво створення (побудови і проектування) будинків і споруд, а також їхніх комплексів, самі будинки й споруди, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей, добровільний або вимушений процес розчинення (втра­та) мови, традицій, раніше самостійного народу (етно­су) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як пра­вило, численнішого народу; засіб досягнення етнічної однорідності.

Аскольдова могила частина парку на правому березі Дніпра у Києві, де, за легендою, поховано київського князя Аскольда, якого вбив Олег.

Асоціація

Аташе Атеїзм

об'єднання, спілка, союз, угрупування для досягнення спільної мети.

посада або ранг дипломатичного співробітника, система поглядів, що відкидає усю сукупність релігій­них уявлень про світ.

Атмосфера (Землі) газова оболонка, що оточує нашу планету.

Б

Бабин Яр

Базавлуцька Січ Байдак

Байрак Бакалавр

Банатська Січ

урочище на околиці Києва, місце масової страти в 1941-1943 pp. фашистськими окупантами мирних жителів (переважно євреїв) і військовополонених; пам'ятник жертвам Холокосту.

Запорізька Січ, яка в кінці XVI-на початку XVIII ст. знаходилась на о. Чортомлик, або Базавлук. військове судно запорізьких козаків; річкове плоско­донне однощоглове дерев'яне судно, на якому в XIII-XIV ст. перевозили вантаж.

сухий яр з деревною та чагарниковою рослинністю, у багатьох країнах перший вчений ступінь; людина, яка отримала незакінчену вищу освіту, утворена у 1785 р. із 8 тис. колишніх запорожців на бе-

11

регах Тиси і Дунаю у провінції Банат (підавстрійська територія); проіснувала до 1812 р.

Бандура український народний струнний музичний інструмент

(відома з XV ст.).

Банк установа, яка приймає на збереження кошти та надає

позички (кредити).

Баптисти послідовники однієї з найбільших протестантських (се-

ктантських) течій у християнстві.

Барак житлове приміщення, зроблене, зазвичай, з дошок, при-

значене для тимчасового проживання (у бараках утри­мували військовополонених, ув'язнених сталінських концтаборів).

«Барбаросса» план план агресивної війни фашистської Німеччини проти СРСР.

Бароко мистецький та архітектурний стиль (кін. XVI-

сер. XVIII ст.), якому притаманні підкреслена урочис­тість, грандіозність, пишна декоративність, динаміч­ність композицій.

Барська конфедерація 1768р. військово-політичне об'єднання польської шляхти, спрямоване на збереження необмежених своїх прав і привілеїв, а також католицької церкви. Створена 29.02.1768 р. в м. Барі (тепер Вінницька обл.). Конфеде­рація спровокувала повстання українського населення проти Польщі (Коліївщина).

Баскаки урядовці золотоординського хана, які здійснювали кон-

троль на завойованих землях Русі в XIII - XIV ст. (вели облік населення, збирали податки та ін).

Батозька битва переможна битва українського війська, очолюваного Б.Хмельницьким, з поляками (22-23.05.1652р. біля го­ри Батіг на Брацлавщині).

Бахчисарайський мир договір, укладений 13.01.1681р. в Бахчисараї (Крим) між Росією, Туреччиною і Кримським ханством, за яким Брацлавщина, Південна Київщина і Поділля за­лишались під владою Туреччини.

Башта (вежа) оборонна споруда, складова частина фортечних мурів

козацької доби.

Безштаньки (голоколінники, сірома) незаможні козаки, бідна райя та най­мані робітники на Задунайській Січі.

Бейлербей турецький правитель провінції (еялету); правитель Ос-

манської імперії у 1672-1699 pp. на території Поділля (Кам'янецького еялету).

12

Бекет, пікет козацький спостережний пункт, за допомогою якого ко-

нтролювалася прилегла до фортеці територія.

Береза Картузька

«Березіль»

Белзьке князівство давньоруське удільне князівство(ХІІ-ХУ ст.) на Волині у верхів'ї Західного Бугу. Центр князівства - м. Белз. (сьогодні м. Береза республіки Беларусь) - концентра­ційний табір для політв'язнів, утворений польським урядом в 1934 p., де в основному утримувались українці , не згідні з його анексіоністською політикою, український театр , заснований у 1922 р. Л. Курбасом у Києві (з 1926 р працював у Харкові)

«Березневі статті» («Статті Богдана Хмельницького», «Московські

статті») - російсько-український договір з 11 статей (пунктів, параграфів), складені Б. Хмельницьким та уз­годженні і затверджені Московським царем Олексієм Михайловичем в кінці березня 1654 р., які регламенту­вали політичне і правове становище Гетьманщини у складі московського царства.

Березневий референдум (1991 р.) акт всенародного голосування (впер-

ше проведено в СРСР і в тому числі в Україні) з метою виявлення громадської думки щодо реформування СРСР. На перше запитання (про збереження Союзу РСР) « так» відповіли 70,2% громадян України, які взя­ли участь у голосуванні, на друге (про входження Укра­їни до оновленого Союзу РСР на основі Декларації про державний суверенітет) - 80,2%.

Берестейська битва битва козацько-селянського війська на чолі з Б.Хмельницьким з польськими військами 18-30.06. 1651 р. поблизу м. Берестечко на Волині, в якій Україн­ська армія зазнала поразки.

Берестейська унія

об'єднання православної церкви з католицькою на те­риторії Речі Посполитої, в результаті чого утворилась уніатська (Українська греко-католицька) церква, прого­лошена в жовтні 1596 р. на церковному соборі у м. Бе­ресті (Бресті).

Бессарабія

Битий шлях

Бі-Бі-Сі

Бій під Крутами

історична область між річкою Дністер, Прут і гирлом Дунаю.

широка уторована дорога.

скорочена назва Британської радіомовної корпорації. вирішальний нерівний бій між більшовицькими війсь­ками під командуванням Муравйова, які наступали на Київ, та його оборонцями київськими студентами та гі­мназистами під командуванням сотника А. Гончаренка

13

(за іншими даними, сотника Омельченка) 16.01.1918 р. поблизу залізничної станції Крути.

Білі хорвати Білоцерківський мир

Більшовики

Битва за Дніпро

Берладники Борона Богунці Бойківщина

Бородата рушниця Боротьбисти

Бортництво

Білий рух, білогвардійці головна і найбільша активна складова антибільшо­вицького, антиукраїнського руху у 1917-1920 pp. (осо­бовий склад денікінських, врангелівських та ін. військо­вих формувань), який виступав за відновлення «єдиної і неподільної Росії».

слов'янське плем'я, що проживало в VII-X ст. в районі Карпат та верхів'ї Дністра.

укладений 28.09.1651 р. після поразки українсько­го війська під Берестечком, який мав тяжкі наслідки для України.

ліворадикальна фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП); члени прав­лячої партії в СРСР (РКП(б), ВКП(б), КПРС). одна з важливих наступальних операцій Червоної армії у вересні-листопаді 1943 р. за визволення України від фашистських загарбників, у результаті якої було визво­лено Київ.

збірна назва переселенців із земель Київської держави, які у XII ст. оселилися у Нижньому Подунав'ї (м. Берладь).

знаряддя для поверхневого обробітку (розпушування і вирівнювання) грунту. Вона мала дерев'яний чи мета­левий каркас із дерев'яними чи металевими зубами, особовий склад Богунського полку Першої української радянської дивізії, створеної в кінці 1918 р. (першим її командиром був Микола Щорс).

історична етнографічна область України, що охоплює гірські райони сучасної Львівської та Івано-Франківської областей між верхів'ями річок Сяну і Лі-мниці та Закарпатської області між річками Ужем і То­рцем.

рушниця, в якій порох запалювався не ґнотом, а тлію­чою губкою, схожою на бороду.

популярна назва членів Української партії лівих соціа-лістів-революціонерів. Назва від центрального партій­ного органу газети «Боротьба», збирання меду лісових бджіл

Боспорське царство держава у Північному Причорномор'ї, яка виникла у V ст. до н. є. як об'єднання грецьких міст-колоній на берегах Керченської протоки.

14

Бояри воїни, служит люди, панівні прошарки суспільства в

Київській Русі (пізніше в Російській державі). Після захо­плення українських земель Литвою становили основу її війська, зникли як окрема категорія населення в XVI ст.

Боярська рада (дума) у Київській Русі була вищим державним органом при Великому Київському князі з дорадчими функціями.

Братства релігійні та культурно-просвітницькі організації україн-

ських міщан, які виникли при церковних парафіях в Україні в XV - XVII ст. В XVI ст. набули великого гро­мадсько-політичного і національно-культурного зна­чення в боротьбі за захист прав українського населення від польського гніту, захист православ'я.

Братські школи Брацлавщина

Брестський мир

Братство тарасівців українська таємна організація, заснована влітку 1891р. групою українських студентів (В. Боровик, Б. Грінченко, М. Міхновський та ін.) навчальні заклади в Україні у XVI - XVIII ст., які за­сновували і утримували братства, історична область в Україні XIV - XVIII ст. на півд.-східному Поділлі, яка увійшла до складу Гетьманської держави за Зборівською угодою 1649 р. (сьогодні терит. Вінницької і частково Хмельницької областей). Назва походить від адміністративного центру м. Брацлав. мирний договір, підписаний 27 січня 1918 р. в Брест-Литовському (м. Бресті) між УНР і Німеччиною, Авст­ро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною; договір Ра­дянської Росії з країнами Четвертного Союзу, підписа­ний у Бресті 3 березня 1918 р.(анульований 13 листопа­да 1918 p.).

Броварництво Бронза Бронзовий вік

виготовлення пива, пивоварна промисловість, сплав міді й олова.

один з важливих періодів в розвитку первісного суспі­льства (ІІ-І тис. до н. е.), в якому відбувся перший сус­пільний поділ праці - відокремлення скотарства від зе­млеробства.

Брусиловський прорив успішний наступ російських військ південно-західного фронту (25.05-31.07.1916 р.) в роки Першої світової війни під командуванням генерала О. Брусило­ва, в результаті якого австрійці втратили близько 1,5 млн. осіб і значну частину території.

Буда поширена на Україні назва підприємств, на яких із де-

ревини виробляли поташ, дьоготь, деревне вугілля. Час-

15

Буддизм Бужани

тина буди належала Військовому скарбу, козацькій ста­ршині.

одна із трьох (поряд з християнством та ісламом) світо­вих релігій, яка найбільш поширена в Азії, одне з східнослов'янських племен, яке за даними древ-ньоруських літописів у VIII - X ст. знаходилось в ба­сейні ріки Західний Буг. Бузьке козацьке військо одне з козацьких формувань Південної України, створене Г. Потьомкіним з метою встановлення пану­вання Російської імперії в цьому регіоні. Існувало в 1785-1798. В 1803-1817 pp. було об'єднане з українсь­кими уланськими полками і перетворене в Бузькі улан­ські полки.

Буковина

Булава

Бунчук

Бунчукові товариші

історична назва українських етнічних земель, розташо­ваних на середній течії Дністра, у долинах верхньої те­чії його приток — Пруту та Серета. (Нині на території Пн. Буковини — Чернівецька область України). Буковинське повстання 1848-1849 pp. повстання селян Буковини за своє соціальне і національне визволення під проводом депу­тата австрійського парламенту Л. Кобилиці, вид холодної зброї, що використовувалася у найдавніші часи і мала форму палиці, на одному з кінців якої була закріплена головка у формі кулі (восьмигранника, шес­тигранника та ін.); один з клейнодів у козацькому вій­ську на Запорізькій Січі та Гетьманщині, що був озна­кою влади гетьмана (кошового отамана). один з козацьких клейнодів, військова регалія на Запо­різькій Січі і Гетьманщині у вигляді палиці з срібною кулею на верхньому кінці, під якою прикріплювалися китиці з кінського волосу.

БУНД (союз)

частина козацької старшини в Гетьманщині кінця XVII-XVIII ст., яка хоч і не займала військово-адміністративних посад, але перебувала під покровите­льством гетьмана (йшла в похід під гетьманським бун­чуком) і за ранговою субординацією були першими піс­ля полковників.

Бургомістр Буржуазія

16

загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі, Росії та Україні, загальноросійська єврейська партія лі­вого спрямування, заснована в 1897 р. у Вільно (Віль­нюс), проіснувала до 1921 р. голова міста (мер), суспільний клас власників капіталу, який отримує до-

ходи в результаті торпвельної, промислової, кредитно-фінансової та іншої підприємницької діяльності. Вини­кла в умовах традиційного (феодального та ін) суспіль­ства; в результаті буржуазної революції і реформ XVI-XX ст. отримала значний економічний і політичний вплив, сприяла утвердженню індустріального суспільс­тва і ринкової економіки, демократії в суспільстві.

Буржуазна революція соціальна революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків і утвер-

дження ринкових відносин та системи вільної найманої праці.

Бурса гуртожиток для бідних студентів при середньовічних

навчальних закладах, який утримувався переважно на пожертвування.

Бусурмани так українці називали турків і татар, оскільки вони спо-

відували іншу віру — мусульманство, дотримувалися інших звичаїв та обрядів.

Бухарестський мир підписаний 28.05.1812 р. в Бухаресті, підвів підсумки російсько-турецької війни 1806-1812 pp. - до Росії віді­йшла Бессарабія та ін. території.

Бухенвальд нацистський концтабір поблизу німецького м. Веймар,

де в роки Другої світової війни фашисти знищили деся­тки тисяч ув'язнених.

Бучацький мир мирний договір, укладений між Польщею і Туреччиною

в жовтні 1672 р. в м. Бучачі, за яким Подільське воєвод­ство з м. Кам'янцем відходило до Туреччини, Брацлав-щина і Південна Київщина - під владу її союзника П. Дорошенка.

Бюджет розпис грошових прибутків і витрат держави, підприєм-

ства, установи на певний період.

Бюрократія (фр. bureau - бюро + гр. kratos - влада) - влада чинов-

ництва.

17

В

_________________

Валахія історична область на півдні Румунії між Карпатами і

Дунаєм, з XTV ст. феодальне князівство.

Валова продукція показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції національної економіки, окремих промисло­вих чи сільськогосподарських підприємств в грошовому обчисленні.

Валуєвський циркуляр таємний циркуляр, підписаний 20 липня 1863 р. Міністром внутрішніх справ царської Росії П. Валуєвим, про заборону друкування книг українською мовою.

Варшавський договір угода між УНР і Польщею, укладена у квітні 1920 р. з метою спільної боротьби військ Ю. Пілсудсь-кого і С. Петлюри проти радянської влади в Україні. За цим договором УНР (С. Петлюра) офіційно визнала ане­ксію Польщею Галичини, Зах. Волині, Підляшшя, По-сяння і Холмщини.

Варяги давньоруська і візантійська назва жителів Скандинавії,

нормани; наймані дружинники князів Київської Русі IX-XI ст. і купці, що займалися торгівлею на шляху «з варяг у греки».

Васалітет система відносин особистої залежності між феодалами у

середні віки, за якою одні (васали) визнавали над собою зверхність сильнішого (сюзерена, сеньйора) на основі особистого договору. Васал отримував зазвичай від се­ньйора феод (спадкове земельне володіння) і був зо­бов'язаний нести за це відповідні повинності (військ, службу і т. ін.)

Вектор величина, що характеризується розміром і напрямом

Велика Вітчизняна війна 1941-1945pp. війна, яка розпочалась 22.06. 1941 р. нападом фашистської Німеччини та її сателітів на СРСР, які протягом року окупували майже всю тери­торію України. Український народ повів активну боро­тьбу з окупантами за визволення своєї Вітчизни від на­цистів і протягом грудня 1942 р. - жовтня 1944 р. визво­лив її. Велика Вітчизняна війна закінчилась переконли­вою перемогою над фашистами у травні 1945 року.

Васильківська управа філія «Південного товариства» декабристів, ство­рена в 1823 р. у Василькові, керівниками якої були Сер­гій Муравйов-Апостол і Михайло Бестужев-Рюмін.

18

Велика Скіфія наукова назва скіфського політичного утворення, що іс-

нувало в VII-IV ст. до н. е. в Північному Причорномор'ї.

Велике князівство Литовське держава, що виникла на поч. XIII ст., проіс­нувала до 1569 р. (т. зв. Люблінської унії^-). До складу князівства входили, крім литовських, українські та біло­руські землі.

Великий князь

Великий Луг

вищий князівський титул правителя Київської Русі; в XIV-XVI ст. цей титул носили володарі Великого Ли­товського князівства, а також Московії; в 1797-1917 р. в Російській імперії так іменувалися члени імператорської родини - найближчі родичі імператора та імператриці, історична назва в XV - XVIII ст. дніпровських плавнів, які знаходились нижче дніпровських порогів, де була розташована Запорізька Січ.

Венеди

Вермахт Верф

«Весна народів

Вето

слов'янські племена, які жили на рубежі н. є. між ріками Одрою (Одером) і Дніпром та біля Карпат, збройні сили фашистської Німеччини, сукупність споруд на березі моря чи річки, де будують і ремонтують судна.

таку назву отримали демократичні революції 1848-1849 pp. у багатьох європейських країнах, (від лат. veto - забороняю) - право глави держави забо­роняти або припиняти введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчим органом (на Україні - Верхо­вною Радою).

Виборні козаки

«Вивід прав України» політичний маніфест, з яким Пилип Орлик у 1712р., обстоюючи права України, звернувся до євро­пейських монархів. У ньому викладено зміст угоди між Швецією та Україною (Українським князівством), привілейована частина українського козацтва, яка мо­гла за власний рахунок нести військову службу і була залишена в козацькому реєстрі після реформування російським урядом козацтва на Лівобережній Україні в 1735 р.

Випар, витічка

атака, яку здійснювали війська з обложеної фортеці чи табору; вилазка.

Виписні козаки (випищики) українські козаки, виключені рішенням уря­ду Речі Посполитої з козацьких реєстрів (списків) на­прикінці XV-XVII ст.

Виробничі відносини суспільні відносини між людьми в процесі матері­ального виробництва.

Віватова гармата (мортира) невелика гармата для салютів.

19

Відтворююче господарство сукупність занять первісної людини (земле­робство, скотарство, ремесла), що дозволили їй забезпе­чити своє існування.

Військовий кантаржій військовий служитель на Запорізькій Січі, який був охоронцем військових ваг і мір, що правили за еталон для всіх торгівців на Запоріжжі.

Візантія (Візантійська імперія) - назва держави, що виникла в IX

ст. у східній частині колишньої Римської імперії під час її розпаду (столиця Константинополь), проіснувала до середини XV ст.

Військовий товариш почесне звання, яке надавалося представникам козацької верхівки (друга половина XVII-XVIII ст.), перебували під юрисдикцією гетьмана.

Військовий шафар, шапар збирач податків на користь Війська Запо-

різького на перевозах.

Військові поселення особлива організація військ у кріпосницькій Росії, за якої солдати поєднували військову службу з веденням сільського господарства. На Україні військові поселенці існували переважно у Слобідській Україні з 1817р. по 1857р.

Війт керівник місцевого самоврядування в XVI-XVIII ст. в

Україні, яке грунтувалось на Магдебурзькому праві.

Вільна економічна зона певна територія, де діють особливі пільгові еконо­мічні, податкові умови для заняття підприємництвом, бі­знесом.

Вільне козацтво добровільні військово-міліцейські з'єднання, створені в 1917 р. в Україні для захисту своєї держави і правопо­рядку.

«Вільні хлібороби» селяни Російської імперії, добровільно звільнені помі­ щиками від кріпосної залежності з землею відповідно до царського указу від 1803 р. ВІйск речовина, яку виробляють бджоли для відкладання ме-

ду; матеріал, з якого виготовляють свічки.

«Вісла»— операція насильна депортація польським урядом у квітні-травні 1947 р. українського населення з Лемківщини, Холмщи-ни, Підляшшя, Надсяння до західної і північної Польщі.

Віче Народні збори стародавніх слов'ян; у Київській Русі іс-

нувало як орган місцевого самоуправління в містах.

«Вічний мир» мирний договір між Польщею і Росією, підписаний 6

(16) травня 1686 p., який остаточно затвердив насильни­цький поділ українських земель між двома державами.

20

«Воєнний комунізм» система політичних, економічних та ідеологічних заходів радянської влади на Україні у 1919-1921 pp., в основі якого - повсюдна націоналізація, продрозкладка, заборона вільної торгівлі, загальна трудова повинність, карткова система тощо.

Воєвода воєначальник слов'янських народів, правитель; у Київ-

ській Русі - командуючий князівською дружинною або народним ополченням; у Польщі і Литві - князівський намісник в мирний час і воєначальник - у воєнний. Зго­дом стояв на чолі адміністративно-територіальної оди­ниці - воєводства; в 1921-1939 pp. в Західній Україні, окупованій Польщею, - керівник округу (воєводства).

Воєводство адміністративно-територіальна одиниця у XV - XVII ст.

в Литві і Польщі, а також у Польщі в 1921-1939 pp.

Волинь, Волинська земля давньоруська історична область у північно-

західній частині України, розташована в басейні півден­них приток Прип'яті та верхів'ї р. Західний Буг.

Володимиро-Волинське князівство давньоруське князівство, що займало територію по Бугу та правих притоках Прип'яті з центром у м. Володимир (землі волинян).

Волхви так в Древньоруській державі називали дохристиянських

культових священнослужителів (знахарів).

Волюнтаризм соціально-політична практика, що характеризується не-

хтуванням об'єктивними законами історичного процесу, суб'єктивними бажаннями і довільними рішеннями осіб, які здійснюють її.

Вотчина («отчина») одна з форм феодальної земельної власності в часи Київської Русі. Походить від слова «отчина», тобто ба­тьківська власність, що переходила у спадок. Виникла в Х-ХІ ст. (князівська, боярська, монастирська) в процесі формування приватної власності на землю; успадкована феодальна земельна власність (на відміну від подарова­ної - помістя);

Усеукраїнський з'їзд Рад в 1919-1937 pp. вважався найвищим органом дер­жавної влади УСРР.

Усеукраїнський з'їзд земельних власників скликаний Всеукраїнським Союзом земельних власників29.04. 1918 р. для обрання гетьманом української держави Павла Скоропадського.

Усеукраїнський національний конгрес скликаний Центральною радою в Ки­єві 6-8 квітня 1917 р. з представників усіх губерній України, українських земляцтв Москви, Петрограда, Ку­бані тощо.

21

Г

Гадяцький договір угода, укладена 16.09.1658 р. в м. Гадячі гетьманом України Іваном Виговським з Польщею, після розриву договору з Москвою.

Гайдамаки учасники національно-визвольного руху проти польсь-

кого гніту на Правобережній Україні у XVII ст.; учасни­ки українських військових формувань в 1917-1920 pp., що входили до складу армії УНР.

Гайдуки (угорськ.) точніше - хайдухи - партизани.

Галера веслово-вітрильне військове судно, одне з найпошире-

ніших типів суден у басейні Чорного моря і зокрема у військовому флоті Туреччини (довжина від 40 до 50 м, ширина близько 6 м).

Галицька армія назва Збройних сил Західноукраїнської Народної Респу­бліки (з липня 1919 р.- Українська Галицька армія).

Галицька Митрополія церковна провінція, створена у 1303 р. з благосло­вення константинопольського патріарха Анастасія в Га-лицько-Волинській державі за князювання Юрія І, вилу­чивши її з-під впливу київського митрополита.

Галицька Соціалістична Радянська Республіка держава, проголошена 15.07.1920 р. тимчасовим Радянським урядом Східної Галичини (Галревкомом) під час визвольного походу бі­льшовицької армії на західноукраїнські землі в ході ра­дянсько-польської війни 1920р. (столиця М.Тернопіль). Проіснувала лише до 23.11.1920 р.

Галицько-Волинське князівство назва держави, утвореної в 1199 р.

внаслідок об'єднання Волинським князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств.

Галицько-Волинський літопис цінна пам'ятка літописання з історії Півден-но-Західної Русі XIII ст.

«Галицько-руська матиця» культурно-освітня організація в Галичині, заснована 16.07.1848 р. Головною Руською Радою у Львові, займалася просвітницькою і видавничою діяль­ністю, розвитком українського шкільництва.

Галичина історична назва українських етнічних земель, розташо-

ваних на північ від Карпат в басейні річок Дністер, вер­хньої течії Західного Бугу і Сяну. Нині це територія Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської (за ви­нятком її північної частини) областей України (т. зв. Східна Галичина).

22

Гегемонія керівна, домінуюча роль певної партії, соціальної групи

чи особи по відношенню до решти партій, груп чи осіб.

Генезис виникнення, походження, процес, утворення.

Геноцид (від грець, genos - рід, плем'я і лат. caedo - вбиваю),

один з найважчих злочинів проти людства, винищення окремих груп населення по расових, національних, етні­чних та релігійних ознаках, а також навмисне створення важких життєвих умов, які розраховані на повне чи час­ткове фізичне винищення цих груп.

Генерал-губернаторство тимчасова адміністративно-територіальна

одиниця з центром у Кракові, утворена гітлерівцями (12.10.1939 р.) під час Другої світової війни. До її складу входили і українські етнічні землі - Східна Галичина, Лемківщина, Підляшшя, частина Посяння і Холмщина.

Генеральне слідство про маєтності (1729-1730 pp.) ревізія держав-

них (рангових), церковних, монастирських, приватних маєтків у межах 10 лівобережних полків, проведена Д. Апостолом. В результаті повернуто сотні гектарів незаконно присвоєної чиновниками землі у громадсь­ке користування.

Генеральна старшина найближче оточення гетьмана, вища державна ад­міністрація в Гетьманщині у XVH-XVIII ст. (генераль­ний суддя, писар, обозний, хорунжий, осавул, бунчуж­ний, тощо), яка вирішувала найважливіші політичні, ад­міністративні, військові і фінансові питання.

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради найвищий дер­жавний орган виконавчої влади в Україні, створений вперше 15 червня 1917р., який очолив заступник голови УЦР Володимир Винниченко.

Генеральний український військовий комітет створений у травні 1917 р. на 1-ому Всеукраїнському військовому з'їзді на чолі з С. Петлюрою з метою українізації армії та її пере­формування за національно-територіальним принципом.

Геополітика політична концепція, яка стверджує, що в основі політи-

ки (переважно зовнішньої) держави лежить співвідно­шення географічних чинників: просторове розташування країни та її розміри, наявність природних ресурсів, гус­тота населення, система транспортних магістралей, клі­мат тощо.

Гетьман (від польськ. Hetman - начальник) старший, головний

начальник. Керівник українського козацького війська; глава першої української держави - Гетьманщини, утво-

23

реної в ході національно-визвольної боротьби під про­водом Б. Хмельницького; у Литві та Польщі існували посади коронного та польного гетьманів. Титул гетьма­на мав і керівник Української держави (04-12.1918 р.) П. Скоропадський.

Гестапо державний репресивний орган у гітлерівській Німеччині

(1933-1945 pp.), який здійснював масовий терор і кара­льні операції у своїй країні та на окупованих територіях.

Гетьманат поширена назва Української держави за гетьмана

П. Скоропадського, що існувала з 29.04 до 14.12. 1918 року.

Глухівські статті договір між новообраним гетьманом Лівобережжя Д. Многогрішним і представниками московського царя, укладений в Глухові 16 березня 1669 р.

Гміна (укр. - повіт) назва адміністративно-територіальної одиниці на

українських землях, які входили до складу Польщі.

Гетьманщина (офіц. назва - Держава Війська Запорізького), утвори-

лась в 1649 р. в ході національно-визвольної революції 1648-1676 pp. на території Брацлавського, Київського, Чернігівського і частково Волинського воєводств, відво­йованих у Речі Посполитої.

Головна Руська Рада перша українська політична організація в Галичи­ні, створена в травні 1848 р. у Львові під час революції 1848-1849 pp. в Австро-Угорщині для захисту прав укра­їнського населення.

Головна Українська Рада заснована у Львові 1.08.1914 р. з початку Першої сві­тової війни з представників трьох головних галицьких пар­тій: національно-демократичної, соціал-демократичної і радикальної під проводом Кості Левицького.

Головний Отаман УНР назва верховного головнокомандувача усіх україн­ських військових сил (отаманських загонів), установлена Директорією УНР в листопаді 1918 р., обіймав її С. Пет­люра.

Голодомор соціально-господарське явище, що виявляється в позба-

вленні населення мінімуму продуктів харчування і при­зводить до вимирання, зміни демографії та соціальної структури населення країни чи її окремих регіонів. Го­лодомор виникає внаслідок неврожаю, зумовленого при­родними причинами (посуха, повені, морози і т.п.), вій­нами, недосконалістю господарської системи та антина­родною політикою правлячих режимів (відомий в усьо-

24

му світі голодомор на Україні 1932-33 pp., викликаний сталінською тоталітарною системою).

Голокост (Холокост) винищення, геноцид стосовно євреїв; масове зни­щення нацистами єврейського населення під час Другої світової війни.

Гончарство Городельська унія

Госпрозрахунок

Готи

вироблення різноманітних виробів із глини, договір князя Литовського Вітовта з польським королем Ягайлом, підписаний 2.10.1413 р. в замку Городель, що передбачала обмеження прав православного населення, метод господарювання, що поєднує централізоване керівни­цтво з певною господарською самостійністю підприємств, одне з відомих східно-германських племінних об'єднань, яке в кінці II—IV ст. проживало на території Північного Причорномор'я.

Грамота

письмовий документ, який давав дозвіл на щось або за­свідчував щось, зокрема, право на володіння землею, маєтком тощо.

Готичний стиль

Громади

назва художнього стилю в архітектурі і мистецтві у XII-XVI ст., який прийшов на зміну романського стилю, громадські організації української інтелігенції, що про­водили в другій половині XIX - на поч. XX ст. громад­сько-політичну та національно-культурну роботу серед українців в межах Російської імперії. Започаткували громадівський рух М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, В. Білозерський в Петербурзі. Діяли гро­мади в Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові та ін. містах України.

Громадянська війна найбільш гостра форма боротьби за владу між різ-

ними класами, соціальними групами (верствами) всере­дині країни.

Громадянське суспільство суспільство громадян із високим рівнем

економічних, соціальних, політичних, культурних і мо­ральних якостей, яке спільно з державою формує розви­нуті правові відносини, взаємодіє заради суспільного блага усіх громадян.

Гривня (гривна)

«Грамота до всього українського народу» один з програмних документів Української Держави П. Скоропадського, проголошений ним 29 квітня 1918 р. на конгресі хліборобів у Києві, вагова, лічильна й монетна одиниця в Київській Русі, а також грошова одиниця УНР у 1918-1920 pp. та в неза­лежній Україні з вересня 1996 р.

25

Грецька хата назва будинків, які на Запорізькій Січі призначалися для

проживання іноземних послів

Гречкосії (гнадюки) так січові запорожці іронічно називали тих козаків,

які займалися землеробством у власних зимівниках, а також посполитих (селян).

«Громадська думка» перша щоденна українська газета, що почала вихо­дити в грудні 1905 р. у Києві.

Грошова емісія

випуск паперових грошей при недостатній кількості го­тівки в обігу та для покриття дефіциту державного бю­джету.

Грошова реформа

проведення державного перетворення в грошовому обігу (як правило при інфляції). В СРСР проводилась у 1922-1924 pp., 1947 і 1961 pp., в незалежній Україні - 1996 р.

ГУАМ

Губернія

ГУЛАГ

Гуляй-город

Гуманізм

Грюнвальдська битва оточення і розгром 15 липня 1410 р. лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену об'єднаними зброй­ними силами Польщі, Литви і Чехії поблизу Грюнвальда (українські воїни брали участь у цій битві у складі поль­сько-литовської армії).

Гуни

Гусари Гута

регіональне економічне об'єднання Грузії, України, Азербайджану та Молдови, створене у 1999 р. адміністративно-територіальна одиниця в Російській ім­перії ХІХ-ХХ ст. на зразок області, краю тощо, найбільш уживана назва сталінських таборів, польове рухоме укріплення з дерев'яних щитів на колесах, світогляд, що ґрунтується на принципах рівності, спра­ведливості, людяності, відносин у суспільстві, проник­нутой повагою до людської гідності, кочовий тюркомовний народ, який з'явився в степах України наприкінці IV ст., замінивши іраномовних кочі­вників і відкрив епоху «Великого переселення народів», різновид кавалерії.

у XVI-XVIII ст. в Україні підприємство з виробництва скляного посуду, віконного скла методом видування.

26

Д

Данина

назва натурального або грошового податку, що сплачу­вався у стародавні часи підкореними племенами (держа­вами) на користь своїх переможців (Київська Русь , Зо­лота Орда тощо).

Двовладдя

своєрідне переплетення двох гілок влади в Росії після Лютневої революції (1.03-5.07.1917 p.): Тимчасовий уряд і Ради робітничих, солдатських і селянських депу­татів в особі Петроградської ради.

Дворові селяни

Дворянство

• Деградація Дейнеки

Дежма

в Древньоруській державі феодально-залежне населення (челядь, холопи), які проживали у дворі феодала та об­слуговували його і сім'ю. У XVI ст. по 1861 р. так нази­вали безземельних кріпаків, які проживали при дворах поміщиків і виконували обов'язки слуг, станова частина феодалів, які володіли закріпленими в законі привілеями, що передавались у спадок, поступове погіршення, занепад, рух назад, виродження, (від турецького deqnek — кий, палиця) — селяни, озбро­єні киями.

Дезертир Декларація

Декрет

податок (десятина), який у Задунайській Січі платили на користь свого куреня козаки-хлібороби та рибалки, що мешкали поза Січчю.

особа, яка ухиляється від військової служби або само­вільно залишила військову частину, заява від імені держави, уряду, партії, організації; уро­чисте проголошення її основних принципів, а також до­кумент, в якому вони викладені (напр. - Декларація про державний суверенітет України 16.07.1990 p.). назва найважливіших актів вищих органів держави (на­пр. - декрети радянської влади).

Делімітація (кордонів) в міжнародному праві - визначення загального на­пряму й проходження кордону між державами (угодою, договорами).

Демаркація (кордонів) розмежування лінії кордону на місцевості, водному і в повітряному просторах; лінія, що поділяє на зони окупації, територію переможеної країни.

Демографія наука, що вивчає склад і рух населення та закономірнос-

ті його розвитку.

27

Демократія форма політичної організації суспільства, що характери-

зується участю народу в управлінні державними спра­вами; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, закріплені в законах свободи і рівноправність громадян.

Депортація

вигнання, висилка окремих осіб чи народів як засіб кри­мінального чи адміністративного насилля (часто прак­тикувалась в СРСР).

Держава

базовий інститут політичної системи і політичної орга­нізації суспільства, що створюється для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення полі­тичної влади домінуючою частиною населення в соціа­льно-неоднорідному суспільстві з метою збереження йо­го цілісності, безпечного існування, задоволення загаль­нонаціональних потреб.

Державна мова Державні селяни

Десталінізація Десятина

Дефтери

офіційна мова в державі, мова державних установ, категорія селян в царській Росії (в т.ч. і на українських землях) у XVIII-XIX ст., які в противагу до поміщиць­ких селян-кріпаків вважалися особисто вільними, за ко­ристування державними землями сплачували податки і виконували натуральні повинності, процес ліквідації наслідків сталінізму, започаткований після смерті Й. Сталіна — т. зв. «хрущовська відлига», десята частина доходів, яку сплачувало церкві залежне населення у феодальний період в європейських краї-нах.(у Київській Русі вперше встановлена князем Воло­димиром Великим для будівництва і утримання Десяти­нної церкви у Києві); міра земельної площі на Україні і царській Росії, мала 2400 кв. сажнів (1,0925 гектара), спеціальні журнали (книги), у яких вівся облік усього населення турецьких провінцій (кам'янецьких еялет), усіх маєтностей і доходів від них.

Децентршіаація

процеси чи дії осіб всупереч централізації влади, коли місцеві феодали (Київська Русь, Польща, ін. країни се­редньовіччя) діяли незалежно чи майже незалежно від верховної влади; українська політична система, за якої частина функцій центральної влади переходить до міс­цевих органів самоврядування з метою оптимізації, практичного вирішення загальнонаціональних питань, чи реалізації проблем регіонів.

Джамбуйлуцъка Орда (Перекопська Орда) одна з ногайських орд, що з'явилась на території Північного Причорномор'я після

28

Длсереме

Джура

розпаду Золотої Орди. Прийшла з прикаспійських зе­мель у другій половині XVI ст., знаходилась у васальній залежності від Кримського ханства. У 1860 р. залишки Джамбуйлуцької Орди переселились до Туреччини, на Задунайській Січі штраф на користь товариства, що стягувався із козака, засудженого до покарання бича­ми. Найчастіше штраф вносився горілкою чи вином, козачок, молодий хлопець на Запорізькій Січі, який до­помагав старшому козакові й водночас опановував вій­ськове мистецтво.

ДивЬія СС «Галичина» українська військова частина в складі гітлерівсь­ких військ, сформована в 1943 р. з українців-галичан за сприяння ОУН (м), яка воювала в 1943-45 pp. на боці фашистської Німеччини в Україні, Словаччині і Юго­славії.

Дикеполе

історична назва нерозмежованих і слабо заселених при­чорноморських степів, де у XV-XV1 ст. сформувалося українське козацтво.

Диктатура Династія

Дипломат

нічим не обмежена влада особи, групи, класу, володарі держави з одного роду, влада яких передається у спадок його членам.

Директива Директорія

посадова особа, уповноважена урядом вести переговори з представниками іноземних держав; службова особа (працівник) відомства закордонних справ, яка має пев­ний дипломатичний ранг, розпорядження.

Дисидент Дискримінація

колегіальний орган державної виконавчої влади, який складається з декількох осіб (Директорія УНР, створена в листопаді 1918 p.: В. Винниченко, С. Петлюра, О. Ан-дрієвський, А. Макаренко і Ф. Швець), (незгідний), особа, що не погоджується з панівною ідео­логією.

утиски, обмеження в правах; часткове чи повне обме­ження або позбавлення конституційних прав певної ка­тегорії громадян за расовою чи національною принале­жністю, політичними чи релігійними переконаннями, статтю і т. ін.

Дистрикт «Галичина» одна з чотирьох адміністративних частин, на які фашистська Німеччина розділила окуповану територію України в період Другої світової війни, приєднавши її до Генерал-губернаторства. До неї входили Львівська, Дро-

29

Дитинець Дефензива

Диференціація Діалект \J Діаспора V

Дідич Дніпрогес

Довбиш Догмат

Догмати церковні Домінувати

гобицька, Станіславська і Тернопільська (за винятком північних районів) області, укріплена центральна частина міста (замок), назва контррозвідки в 1918-1939 pp. у Польщі. Основна її діяльність була спрямована на боротьбу з національ­но-визвольним рухом на окупованих Польщею західно­українських землях, поділ, виділення різнорідних частин, говірка, специфічні особливості мови у певній місцевості, (розсіювання) - перебування значної частини народу (етнічної спільності) поза межами країни його похо­дження. Виникає в результаті еміграції, депортації тощо, поміщик, багач, шляхтич, феодал тощо. Гідроелектростанція, побудована на р. Дніпро в м. За­поріжжя у 1927-1932 pp. козак, що відав литаврами.

основні твердження, положення, які сприймаються як незаперечна істина.

Драгуни

Древляни

головні положення християнської релігії, переважати, панувати, підноситися. Донецько-Криворізька «республіка» проголошена більшовиками радянсь­ка республіка на території Харківської, Катеринославсь­кої, частині Херсонської губерній і прилягаючих до них промислових районів Області Війська Донського зі сто­лицею у Харкові (січень-квітень 1918 p.). вид кавалерії у війську Речі Посполитої і Росії. Мали як холодну (списи, піки, шаблі, палаші), так і вогнепа­льну (карабіни, пістолети, мушкети) зброю, (від др. рус. — дерево) - східнослов'янське плем'я, яке в VI-X ст. жило в басейні річок Прип'ять, Горинь, Случ (центр племені - Іскоростень).

Дреговичі

Дружина

(від «дрегва», «дрега» - болото) - східнослов'янське плем'я, яке жило між р. Прип'ять та верхів'ям Західної Двіни. В X ст. дреговичі приєднані до Київської Русі, загін воїнів, об'єднаних навколо вождя племені, згодом - князя, короля; збройні загони у Київській Русі, які ста­новили постійну військову силу князя, брали активну участь в управлінні державою.

Дуб

велике плоскодонне, безпалубне, вітрильно-гребне суд­но запорізьких козаків, довжиною до 20 м, шириною -3,6 м, вантажопідйомністю - 25 т з екіпажем - 50-70 чол. (на 12 пар весел).

30

Дума

Дуван (рада, збори) розподіл між козаками захоплених у ворога трофеїв, рибальської та мисливської здобичі, збори бояр, боярська рада в Київській Русі, назва місь­кого органу самоврядування в царській Росії, а також назва вищого представницького виборного законодора-дчого органу при імператорі Росії (Державна дума).

Думи особливий вид народних пісень, які наспівують під му-

зичний супровід бандури, ліри чи кобзи.

Духовна культура Духовна семінарія

Дунайське козацьке військо (Новоросійське козацьке військо) козацьке військо, створене на початку російсько-турецької вій­ни (1828-1829 pp.), із усть-дунайських козаків та заду-найців, які повернулися в межі Росії до 1828 p., а та­кож волонтерів

те, що створене для задоволення духовних потреб лю­дини.

спеціальний середній навчальний заклад для підготовки священиків.

_Е,Є,Ж.

Евакуація Еволюція

М Егіда Екзогамія

Екологія Експансія

Експлуатація

Експорт Експропріація

Екстенсивний

Екстремізм

вивезення людей і майна у зв'язку з небезпекою, процес поступового, безперервного розвитку без різких якісних, стрибкоподібних змін, катастроф, керівництво, главенство.

звичай, який за первіснообщинного ладу забороняв шлюби між членами однієї родової групи, взаємозв'язок організму та оточуючого середовища, (лат. expansio - розширення, поширення) загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини; політичне та економічне поневолення інших країн, привласнення продуктів чужої праці приватним власни­ком, певною організацією чи державою, вивезення за кордон товарів, капіталів, цінних паперів, примусове відчуження майна, яке здійснюється держав­ною владою. розвиток економіки шлях розвитку, пов'язаний з простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини і матеріалів, крайній радикалізм поглядів і дій.

31

Еліта

(від фр. elite - краще, відбірне), найкраща частина суспі­льства.

Ембарго Еміграція

чі

Емір Емський указ

торгове обмеження, економічна блокада, переселення, добровільний виїзд з однієї країни до ін­шої, зумовлений економічними, політичними, релігій­ними та ін. причинами на постійне або тимчасове пере­бування.

(араб. - повелитель) - князівський титул у мусульмансь­ких країнах.

таємний указ, підписаний російським царем Олександ­ром II в м. Емс (Німеччина) 18 травня 1876 р., про забо­рону друку і поширення книжок українською мовою, те­атральних вистав, публічних виступів українською мо­вою тощо.

Енеоліт Епоха

мідно-кам'яний вік (IV-III тис. до н. е.). проміжок часу в розвитку природи, суспільства, науки, літератури і мистецтва, який має певні характерні особ­ливості.

Есери скорочена назва партії соціалістів - революціонерів.

Етнічна територія споконвічна земля народу.

Етнічні чистки акція масового винищення населення іншої національ­ності.

Етногенез

Етнографія

Етнос

походження народів, наука, яка вивчає життя народів

Еялет

«Єжовщина»

Єзуїти

позатериторіальна, позачасова спільнота людей, об'єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями і звичаями, самосвідомістю тощо, адміністративно-територіальна одиниця в Османській імперії, провінція, яка поділялась відповідно на санджа­ки та нахії (Кам'янецький еялет у XVII ст.). трагічний період масового терору 1937-1938 pp., пов'язаний в історії СРСР і УРСР з ім'ям Народного Комісара внутрішніх справ (НКВС) Миколи Єжова. члени католицьких чернечих орденів, головною метою яких було поширення католицизму та зміцнення влади папи римського.

Єпархія

Єпископ

Єресь

Єрик

церковно-адміністративна територіальна одиниця, вище духовне звання у християнській церкві, вчення, що не визнає загальновизнаних канонів даної релігії.

споруда для лову риби, що широко використовувалася у Задунайській Січі.

32

ЄС (Європейське економічне співтовариство) добровільне об'єднання ряду європейських держав (виникло у 1957 р. з ініціати­ви Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів та Люксем­бургу) з метою поступової ліквідації обмежень у торгів­лі між країни-учасницями, запровадження спільного ми­тного тарифу, ліквідації перешкод для вільного пересу­вання «осіб, капіталів і послуг» і т. п. Сьогодні ЄС об'єднує 25 держав.

Жванецька битва («Жванецька облога») - облога восени 1653 р. українсь­кою армією на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким і за­гонами кримських татар Іслам-Гірея польсько-шляхетських військ під м. Жванцем (тепер село Кам'янець-Подільського району).

Жерці (чаклуни, шамани, волхви) служителі культу в дохристиянський період нашої історії.

«Живий ланцюг» акція, організована Народним Рухом України за перебу­дову 21 січня 1990 р. з нагоди чергової річниці Акту злуки, коли люди, взявшись за руки, створили нерозрив­ний «ланцюг» від Львова до Києва.

Жовтнева революція («Велика Жовтнева Соціалістична революція», бі­льшовицький переворот) — відбулася 25 жовтня (7 лис­топада за н. ст.) 1917 р., коли більшовики повалили Тим­часовий уряд в Петрограді і проголосили владу Рад ро­бітничих , солдатських і селянських депутатів на тери­торії колишньої Російської імперії.

Жовтоводська битва перша переможна битва козацько-селянського вій­ська під проводом Б. Хмельницького над поляками на початку національно-визвольної війни під Жовтими Во­дами 5-6 травня 1648 р.

Жолдаки окрема рота гетьманської охорони, бійців якої крім охо-

рони гетьманської резиденції використовували для різ­них доручень. Утримувались за рахунок військового скарбу. За гетьмана І. Скоропадського біля с Стара на Сеймі для їх проживання було засновано поселення Жо­лдаки (звідси і назва).

Жупан (селянський каптан) у XVI-XIX ст. в Україні довгий, верхній чо­ловічий одяг, який носили козаки і шляхта.

Жупи (комітети) адміністративно-територіальні одиниці у південних і за- А хідних слов'ян у X - поч. XX ст., а також на українських

землях Закарпаття, які входили у XIX ст. до Угорського королівства.

33

_з

Забужжя (Забузька Русь, Забузька Україна) - історико-

географічна назва українських земель на лівому березі річки Буг - Холмщини і Підляшшя.

Задунайська Січ організація колишніх запорізьких козаків, які після зруйнування в 1775 р . російським царатом Запорізької Січі, переселилися на територію підвласну Туреччині і тут у 1776 р. в гирлі Дунаю організували першу Запорі­зьку Січ, яка ще відома під назвою Усть-Дунайської. Проіснувала до 1828 р.

Займанщина елемент звичаєвого права за середньовіччя й нового ча-

су. Давала змогу на підставі першого займу володіти чи користуватися землею, як правило, «нічийною». Найбі­льшого розмаху набрала в часи української національної революції 1648-1676 pp.

Займище певна, обмежена природними ознаками (балками, річка-

ми, гаями) територія, на якій господарювали один чи група господарів.

Закарпатські Всенародні збори— збори народу Закарпаття 21 січня 1919 р. у м. Хусті, на яких прийнято рішення про возз'єднання Закарпаття з Україною.

Закарпаття історична назва українських етнічних земель, розташо-

ваних на південних схилах Карпат та в басейні р. Тиса (нині Закарпатська область України).

Закерзоння науково-публіцистична назва українських етнічних зе-

мель, які знаходились на захід від «лінії Керзона» і вхо­дили до складу Польщі.

«Закон земляний» («устав земляний»), яким Володимир Великий намагав­ся регулювати правові відносини у Київській Русі, при­стосувавши звичаєве право до умов часу.

«Закон про тимчасовий державний устрій України» один з програм­них документів Української Держави гетьмана Скоро­падського, проголошений ним 29 квітня 1918 р. на конгре­сі хліборобів у Києві, яким було скасовано УНР і вся за­конодавча та виконавча влада передавалась гетьманові.

Закупи категорія напівзалежних селян у Київській Русі в XI-

XII ст. та в Україні в XIV-XVI століттях.

Залізна дивізія третя стрілецька дивізія армії УНР, сформована в червні

1919 р. під командуванням полковника О. Удовиченка. За витривалість в оборонних боях проти радянських

34

військ в районі Вапнярка - Житомир отримала офіційну назву «Залізна».

Залізний вік один з періодів розвитку первісного суспільства (з І тис.

до н. е.), в якому використання заліза призвело до різко­го зростання продуктивності праці та відокремлення ре­месла від сільського господарства.

Залозний шлях торговельний шлях з Києва до Тмутаракані (Криму) .Назва від густої лози (різновид верби), що росла вздовж лівого берега Дніпра, який давав початок Залозецького шляху.

«Запоріжсталь» один з найбільших металургійних заводів по випуску сталі і прокату не лише в Україні, але й у Європі, побу­дований в 1930-33 pp. в м. Запоріжжі.

Запорізька Січ військово-політична організація українського козацтва,

укріплений козацький табір за дніпровськими порогами, військово-адміністративний центр Війська Запорізького Низового. Вважають, що перша Запорізька Січ була за­снована Дмитром Вишневецьким в 1556 р. на о. Мала Хортиця.

Запор'їзькі козаки українські козаки, які проживали південніше (нижче) дніпровських порогів. їх військово-адміністративним центром була Запорізька Січ.

Західна область УНР назва Західноукраїнської Народної Республіки піс­ля об'єднання з УНР 22 січня 1919 р.

Західна Україна публіцистична назва Західно-Української Народної Рес­публіки, згодом (з 1919 р.)- назва всіх українських зе­мель у складі Польщі, Румунії і Чехо-Словаччини). З другої половини 40-х pp. XX століття цей термін вжи­вають для означення західного регіону України у складі Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівсь­кої, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької областей.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) українська держава,

проголошена в листопаді 1918 р. на українських землях, які входили до Австро-Угорської імперії (в осн. терито­рія Східної Галичини).

Зборівський договір угода між гетьманом Б. Хмельницьким і польським

королем Я. Казимиром, укладена 8(18) серпня 1649 р. у м. Зборові після перемоги українського війська у Збо-рівській битві в ході національно-визвольної революції, за яким польський уряд визнав Українську державу (Ге­тьманщину) в межах Київського, Брацлавського і Черні­гівського воєводств.

35

Звичаєве право Зелений Клин

Збройний виступ «самостійників» виступ українського полку ім. 17. По­луботка і «самостійників» на чолі з М. Міхновським проти II Універсалу, з настійною вимогою до Централь­ної Ради проголосити самостійність України, сукупність обов'язкових до виконання звичаїв внаслідок санкціонування їх державою. В Київській Русі було ві­доме під назвою «Руська Правда», назва території Східної української діаспори, яка сфор­мувалася в основному в ХІХ-ХХ ст. на Далекому Сході Росії, в пониззі р. Амур у Хабаровському і Приморсько­му краях.

Земельний кодекс України єдиний законодавчий акт, в якому система-

Земельні банки

тизовано норми земельного права, що діють на території України. Затверджений Верховною Радою в 2001 р. (іпотечні банки) - банки, що спеціалізуються на видачі кредитів під заставу нерухомого майна - землі. В коли­шній Російській імперії створювалися активно на украї­нських землях в ході столипінської аграрної реформи. На західноукраїнських землях Земельний банк іпотеч­ний було засновано у Львові в 1910 р.

Земельні комітети організації, утворені в 1917 р. Тимчасовим урядом

Росії для проведення земельної реформи (в Україні по­чали утворюватися з кінця травня 1917 р.). За УЦР ви­конували обов'язки нагляду за поміщицькими господар­ствами. Ліквідовані гетьманом П. Скоропадським у тра­вні 1918 р.

Землеробство

Земства

важлива галузь сільськогосподарського виробництва, пов'язана з вирощуванням сільськогосподарських куль­тур: зернових, овочевих, технічних тощо (жито, ячмінь, гречка, картопля, буряк, соняшник...) органи місцевого самоврядування в Російській імперії, створені згідно з земською реформою 1864 р., які діяли на території Лівобережжя та Південної України в 1864-1917 рр., на Правобережжі - з 1911 по 1917 рр. як пові­тові та губернські земські зібрання та земські управи.

Земський собор 1653 р. собор, скликаний в Москві російським царем Оле­ксієм Михайловичем, на якому було вирішено: «гетмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское с го­родами и землями принять», тобто було вирішено за­ключите між Україною і Росією військово-політичний союз (Переяславську угоду).

36

Земські полки ополчення військові формування, переважно з добровольців-кріпаків, які створювалися земствами-Полтавської і Че­рнігівської губерній відповідно указу Олександра І для боротьби з наполеонівською армію.

Зимівник назва хутора (господарства, приміщення) у запорізьких

козаків, які селились у «Дикому полі» в XVI-XVIII ст. Спочатку зимівники використовувалися для утримання худоби взимку, згодом - як зимові помешкання для ко­заків. З часом перетворилися на великі господарства, в яких козаки займалися землеробством, скотарством та ін. видами діяльності.

Зимові походи Армії УНР бойові рейди військових з'єднань УНР з те-

риторії Польщі по тилах більшовицьких військ і денікі-нців у 1919-1920 pp. у Правобережній Україні.

Злука українських земель акт проголошення 22 січня 1919 р. в Києві

про об'єднання Української Народної Республіки і За­хідноукраїнської Народної Республіки в єдину незалеж­ну УНР. Реальна злука розпочалась лише у вересні 1939 р.

Змієві вали укріплення південніше Києва на правому і лівому березі

Дніпра вздовж його приток - Віта, Красна, Стугна, Тру-беж, Сула, Рось та ін., які побудовані в І тис. до н. є. - у І тис.н. є. для захисту від нападів кочівників і в окремих місцях досягали 10 м. висоти. Залишки їх збереглися і донині.

Значкові товариші проміжна ланка між заможним козацтвом і старшиною в Гетьманщині (XVII-XVIII ст.). Підпорядковувалися без­посередньо полковникам і перебували під малим полко­вим прапором - значком. Звідси і назва.

Зовнішня політика відносини з іноземними державами, захист інтересів держави за кордоном.

Золота Орда татарська держава, яка виникла в XIII ст. на території

Середньої Азії і Східної Європи внаслідок завойовниць­ких походів хана Батия (столиця нар. Волга - Сарай-Бату поблизу сучасного м. Астрахань).

Золоті ворота головна урочиста брама міста Києва за часів Древньору-

ської держави, споруджені в 1037 р. князем Київської Русі Ярославом Мудрим.

Золотник древнєруська дометрична міра маси (ваги), дорівнював

4,266 г.

«Зоря Галицька» перша українська щотижнева політична газета, заснова­на Головною Руською Радою в травні 1848 р. у Львові.

37

І

Ідентичність Ідеологія

Ієрархія Ідол

Ізгої

Ізюмський полк Ізюмський шлях Ікона Іконостас Іллінська церква

«Інтернаціоналізм

Імідж

Імміграція Імператор

Імперія Імпічмент

СХОЖІСТЬ, ВІДПОВІДНІСТЬ.

система поглядів та ідей суспільства, держави, класів, політичних партій, громадських рухів, груп чи окремої людини.

розташування службових (світських чи духовних) звань, чинів згідно з їх підпорядкованістю, зображення язичницького божества, іноді - сам бог, предмет поклоніння. Ідоли були поширені у Київській Русі до прийняття християнства.

категорія неповноправних людей у Київській Русі в XI-XII ст., які вийшли з свого звичайного суспільного сере­довища у зв'язку з різними обставинами, адміністративно-територіальна і військова одиниця на Слобідській Україні в 1685-1765 pp. одне з відгалужень Муравського шляху - найкоротший і найзручніший шлях з Криму до Москви, живописне або мозаїчне зображення Ісуса Христа, Бого­родиці та інших святих чи подій із Святого Письма, стіна з ікон у православному храмі, яка відокремлює вів­тар від центральної частини.

визначна пам'ятка архітектури XVII ст. в с Суботів, зве­дена коштом гетьмана України Б. Хмельницького у 1656 р.

чи русифікація» гостросюжетний твір українського дисидента Івана Дзюби - своєрідний протест проти про­ведення у 1965 р. арештів українських дисидентів, образ, що цілеспрямовано формується і покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб, організації, держави з метою популяризації, політичної реклами.

(від лат. вселення, в'їзд) в'їзд до країни громадян інших держав з метою постійного чи тимчасового проживання, (лат. володар) - вищий ранг правителя порівняно з ко­ролем, титул глави держави в окремих монархічних кра­їнах (в Росії введено за Петра І). Нині титул імператора зберігся лише в Японії, монархічна держава на чолі з імператором, (англ. Impeachment - звинувачення, осуд) - за конституці­ями ряду країн, в т.ч. України, процедура обвинувачення

38

вищих посадових осіб держави (президент, прем'єр-міністр) у службових правопорушеннях, злочинах.

Імпорт ввезення з-за кордону товарів, капіталів тощо.

Інавгурація урочистий акт вступу новообраного Президента на по-

саду - присяга перед членами Парламенту на вірне слу­жіння народу своєї держави.

Індустріалізація процес створення великого машинного виробництва і на цій основі перехід від аграрного до індустріального сус­пільства.

Інвентарна реформа система заходів, проведених царським урядом у 1847-1848 pp. з метою уніфікації повинностей та розмі­рів земельних наділів залежних селян, яка об'єктивно сприяла їх закріпаченню.

Інвестиція капіталовкладення, фінансовий внесок в економіку, у

виробничу чи соціальну сферу.

Інквізиція (лат. Inguisitio) - розслідування. В католицькій церкві в

ХШ-ХГХ ст. особливі церковні суди у справах про єрети­ків.

Інкорпорація включення до свого складу, приєднання.

Інтеграція економічна процес зближення економік ряду країн, їх співпраця.

Інтелігенція (лат. Intelligens - той, хто розуміє, розумний) - люди ро-

зумової праці, які мають спеціальні знання у різних га­лузях науки і культури.

Інструкція Тимчасового уряду Генеральному секретаріатові документ, яким тимчасовий уряд Росії замінив статут Генерально­го секретаріату ЦР, регламентуючи його діяльність як місцевого органу Тимчасового уряду в 5 із 9 українських губерній, значно звузивши його повноваження.

Інтенсивний розвиток економіки шлях розвитку, при якому зростання об­сягів виробництва відбувається за рахунок не кількіс­них, а якісних факторів: впровадження досягнень науко­во-технічного прогресу, нових сортів і технологій, під­вищення рівня організації і управління, ефективного ви­користання техніки, матеріальних і людських ресурсів.

Інтервенція відкрите чи замасковане втручання однієї чи декількох

держав у внутрішні справи іншої держави шляхом за­стосування воєнних, економічних, дипломатичних та ін. важелів (напр. вторгнення військ США і Великобританії на територію Іраку у 2003 р. без санкцій ООН).

інтернування насильницьке затримання однією воюючою державою

громадян іншої воюючої держави чи нейтральною дер­жавою - військовослужбовців воюючих сторін.

39

Інфляція

Іпотека Іслам

Історіографія

Історія Інфраструктура

«Історія Русів»

Історичне джерело Іудеї

переповнення грошового обігу масою надлишкових па­перових грошей, що викликає їх знецінення, зростання цін, падіння реальної заробітної плати тощо, застава (як правило, нерухомого майна) (по-араб. «покірність»), мусульманство - одна з основ­них світових релігій поряд з християнством і буддиз­мом.

письмова розповідь про минуле країни; спеціальна істо­рична дисципліна.

розповідь (наука) про минуле ; суспільна дисципліна, комплекс галузей господарства, які обслуговують виро­бництво (дороги, мости, склади, аеропорти, транспорт, зв'язок та ін.) і забезпечують умови життєдіяльності су­спільства (соціальна інфраструктура - наука, освіта, ме­дицина і ін.).

(Історія України) - історичний твір, написаний невідо­мим автором, в якому описано історичні події на Україні від найдавніших часів до 1769 р.

пам'ятка, що є свідченням минулого, прихильники іудаїзму - релігії з культом бога Яхве, яка виникла в І тис. до н.е. в Палестині, розповсюджена се­ред євреїв, іудаїзм - державна релігія Ізраїлю

_К

Каган правитель держави у тюркських племен.

Кадети (назва членів Конституційно-демократичної партії, з

квітня 1906 р. - Партія Народної Свободи) - російська ліберальна партія, яка була утворена в Москві в жовтні 1905 р. і відігравала важливу роль в діяльності Тимчасо­вого уряду, який прийшов до влади в Росії після пова­лення самодержавства.

Кальміуський шлях одне з відгалужень Муравського шляху, яким користу­валися загони кримських та ногайських татар для роз­бійницьких нападів на Слобожанщину і Московську державу у XVI-XVIII ст.

Канцелярія установа, у якій фіксуються розпорядження, зберігають-

ся документи.

Кам'яний вік початковий період в розвитку первісного суспільства

(палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт) - І млн. - III тис. ро-ків до н.е.

40

Кам'янська січ адміністративно-військовий центр запорізького козацтва у 1711 та 1728-1734 pp., розташований на правому бере­зі Дніпра у гирлі його притоки Кам'янка.

ІСам'янська управа філія «Південного товариства» декабристів, створена в 1822 р. у Кам'янці на чолі з Сергієм Волконським і Ва­силем Давидовим.

Канонізація віднесення до лику святих.

Канцелярія Скарбу Військового вищий фінансовий орган гетьманської

адміністрації в Україні у XVIII ст.

Канцлер начальник канцелярії; глава уряду в Німеччині, напри-

клад.

Капітал кошти, майно; вартість, здатна приносити доходи.

Капітуляція припинення опору (складення зброї) збройних сил або їх

частин, на умовах, запропонованих переможцем чи по­годжених шляхом переговорів.

Капище місце поклоніння язичницьким богам, споруда із дахом

над ідолами.

Карабін рушниця з коротким стволом; в сучасних арміях автома-

тична гвинтівка.

Карловицьке перемир'я угода про перемир'я на два роки між Росією та Османською імперією, укладена на Міжнародному кон­гресі у 1698-1699 pp. в м. Карловцях (Хорватія) між дер­жавами Священної Ліги (Австрія, Венеція, Польща, Ро­сія) і Туреччиною, яка зазнала поразки у війні з Лігою.

Карпатська Україна назва автономної Української республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938-1939 pp., а також офіційна на­зва Української незалежної держави на частині території Закарпаття, проголошеної 15 березня 1939 р. Проіснува­ла лише декілька днів і була окупована угорськими вій­ськами.

Карпатська Січ напіввійськова організація, утворена в листопаді 1938 р. у м. Хусті для військового вишколу учасників українсько­го національного руху та оборони Карпатської України.

Карткова система розподіл товарів і послуг по картках при відсутності або обмеженні товарно-грошових відносин.

Каста спеціальна замкнена група у складі народу, яка володіє

складовим правом на певні заняття.

Катеринославське козацьке військо (Новодонське козацьке військо 1787- 1796) одне з козацьких формувань, що були ство-

рені на півдні України за проектом князя Потьомкіна.

41

Католики представники однієї із двох християнських церков (ка-

Каторга Кафа

Квота

толицької), яка виникла внаслідок розколу християнства на православних і католиків у 1054 році, вид покарання, що полягає у позбавленні волі у поєд­нанні з найважчими примусовими роботами, перша грецька колонія в Північному Причорномор'ї, за­снована в другій половині XII ст. (сучасна Феодосія), згодом - великий невільницький ринок кримських татар і турків, максимальна кількість чогось, на яку має право її власник.

Києво-Могилянська Академія один з перших вищих навчальних закладів у Східній Європі, перша вища школа та визначний освіт­ній і культурний центр в Україні, заснований в 1632 р. на базі Київської братської школи і школи при Києво-Печерській Лаврі. Об'єднаний навчальний заклад отри­мав назву Києво-Могилянської Колегії на честь її покро­вителя Петра Могили. Юридичну назву Академії Києво-Могилянська Колегія отримала в 1701 р.

Києво-Печерський патерик літературний твір часів Київської Русі, що складається з невеликих за обсягом життєписів, легенд, усних переказів про Києво-Печерський монастир, київ­ських князів, художників, будівничих тощо.

стирів на українських землях, заснований бл. 1051 р. св. Антонієм Печерським.

Київська археологічна комісія (Тимчасова комісія для розбору давніх актів при генерал-губернаторі Київському, Волинському, Подільському) наукова установа, що впорядкувала і опублікувала значну кількість джерел з історії України XVI-XVIII ст.

Київська громада одна з перших і найвпливовіших організацій хлопоманів («українофілів»), яка утворилася на основі таємного гур­тка студентів Київського університету.

«Київська козаччина» масовий селянський рух (1855 р.) у Київській губе­рнії, спрямований проти кріпосницьких порядків.

«Київська комуна» гурток народників, що виник у вересні 1873 р. у Києві на основі різночинної інтелігенції та студентів Київського університету.

Київська митрополія перша церковна структура в Русі-Україні після за­провадження християнства. З часу свого заснування (на­прикінці X ст.) мала відносну самостійність, хоча й пе­ребувала під владою константинопольського патріарха.

42

Київська Русь назва давньоруської ранньофеодальної держави з

центром у Києві, яка виникла на рубежі VIII-IX ст. вна­слідок об'єднання східнослов'янських племен (племін­них князівств) і охоплювала територію в період її найбі­льшої могутності від Карпат до Волги, від Балтики і до Чорного моря.

Київське(Богоявленське)братство національна православна громадська освітницька організація, заснована в 1615 р. в Києві в маєтку шляхтички Є. Гулевичівни, яка об'єднала кра­щих представників української еліти. На базі заснованої братством Київської братської школи постала Києво-Могилянська академія.

Київський Літопис одна з найдавніших історичних і літературних

пам'яток Київської Русі, складова частина Іпатіївського Літопису і продовження «Повісті минулих літ», що охо­плює події з 1117 до 1199 pp.

«Київський телеграф» часопис, в якому в 1874-1876 pp. співпрацювали члени «Старої громади».

«Киевская старина» перший в Україні щомісячний науково-історичний журнал (1882-1906 pp.), виходив російською мовою.

Київщина свого часу територія Київського князівства (воєводства,

губернії). Сьогодні - територія навколо Києва (Київська область).

Кинджал вид холодної зброї з коротким, загостреним з обох боків,

прямим чи викривленим клинком.

Кирилиця одна з двох (ще була глаголиця) перших слов'янських

азбук, що створена на основі грецького алфавіту. Назва­но по імені слов'янського просвітителя Кирила.

Кирило-Мефодіївське товариство таємна політична організація, що була заснована у Києві в грудні 1845 - січні 1846 pp. M. Гу-лаком, В. Білозерським, М. Костомаровим, П. Кулішом. Політична програма Товариства знайшла відображення у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія» та «Запи­сці», складеній В. Білозерським. Активну участь в дія­льності Кирило-Мефодіївського товариства брав Т. Г. Шевченко.

Кіммерійці найдавніші з відомих за своєю назвою племен, що про-

живали у VIII-VII ст. до н.е. на території України в При­чорномор'ї.

Кіш центральний орган управління Запорізької Січі, у відан-

ні якого перебували адміністрація, фінанси, суд і т. ін.

43

Клан (від кельт, clan - рід, плем'я, нащадок) - один з синоні-

Класична гімназія

Клейноди Клір

мів до терміна рід, як правило, група родичів, згрупова­них господарськими і побутовими чинниками. Сьогодні в Україні це поняття вживають стосовно невеликих груп мільйонерів, які розбагатіли за рахунок привласнення загальнонародної власності, фінансових махінацій (київ­ський, дніпропетровський, донецький клани), один з видів середніх загальноосвітніх навчальних за­кладів царської Росії з XVIII ст., випускники яких, згід­но освітньої реформи 1864 p., мали право вступу до уні­верситету.

дорогоцінні військові знаки, регалії, атрибути українсь­кого козацтва, що використовувались у XVI-XIX ст. духовенство.

«Книга буття українського народу» (або «Закон Божий») один з ос-

Князівство

Князь

Коаліція

Кобзар

Кодекс Козак

Козацтво

новоположних програмних документів Кирило-Мефо-діївського товариства, написаний К. Костомаровим, державне утворення на чолі з князем, яке іменувалося у Древнєруській державі за назвою головного міста - Гали­цьке, Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське та ін. правитель держави, раніше - керівник війська, племені, роду.

політичний, військовий союз проти спільного суперника для досягнення спільних цілей.

мандрівний співець, який мандрував від села до села і співав народні козацькі пісні, акомпануючи собі на бан­дурі чи кобзі.

єдиний законодавчий акт, що систематизує певну галузь права (наприклад, кримінальний кодекс), вільна людина, прикордонник, охоронець (перші згадки — XIV-XV ст.); козаками називали людей, які ходили в «дике поле» на лови й билися з татарами. У XV-XVIII ст. збірна назва козаків в Україні і Росії, особливий стан тогочасного українського суспільства, привілейований стан населення, який сформувався в Україні в період національно-визвольної війни під про­водом Б. Хмельницького; з XVIII ст. до 1917 р. - особ­ливий військовий стан у царській Росії; українські регу­лярні військові частини під час революції 1917-1920 pp. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.; громадські товариства українських козаків, які виникли в період боротьби за незалежну Україну.

44

Козацька паланка

Козацька рада

адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорізького Низового, одне з найбільш залюд­нених і економічно розвинених частин Запоріжжя, загальні збори козаків, найвищий орган Запорізької Сі­чі, згодом - козаків всієї України.

Козацький суд Козацькі літописи «Козацькі могили»

Козачок

Колабораціонізм

Колегії

Колективізація Коліївщина

Козацька старшина керівна привілейована верхівка українського козацтва, яка складала військово-адміністративне керівництво За­порізької Січі, Гетьманщини та Слобідської України. Була правлячою елітою Української держави з другої половини XVII до початку XVIII ст. система органів, які здійснювали правосуддя в Гетьма­нщині і на Запорізькій Січі.

умовна назва групи українських літописів (літописи Са­мовидця, Г. Граб'янки, С. Величка). музей-заповідник у с Пляшевій Радивилівського району Рівненської області, козацький меморіал, до якого вхо­дить архітектурний ансамбль на острові Журавлиха та поля Берестецької битви 1651р., створений у 1966 р. рішенням уряду УРСР.

український народний танець жвавого типу, який виник серед запорізького козацтва, згодом поширився по всій Україні.

співробітництво місцевого населення з фашистськими загарбниками в захоплених ними країнах під час Другої світової війни.

середні, інколи й вищі школи на Україні, що були побу­довані на зразок західноєвропейських (у 1632 р. право­славну Києво-Могилянську колегію заснував Петро Мо­гила, з 1701 р. - Києво-Могилянська академія), політика об'єднання приватних селянських господарств і створення колективних господарств (колгоспів). На Україні в часи СРСР - це насильна колективізація, яку супроводжували терор проти селян, розкуркулення, го­лодомор.

велике національно-визвольне, антифеодальне повстан­ня проти польського гніту, найвищий етап гайдамацько­го руху в 1768 р. на Правобережній Україні, яке очолю­вали М. Залізняк, І. Гонта, С Неживий тощо.

«Коломацькі статті» договірні умови (22 статті, пункти) між козацькою старшиною і урядом Росії, прийняті на козацькій раді в м. Коломаку (тепер Харківська область) 25 липня 1687 р. під час скинення з гетьманства І. Самойловича і

45

Колонізація

Колчан

обрання на цю посаду генерального осавула Гетьман­щини Івана Мазепи (1687-1708 pp.). заселення вільної' території на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення не­залежної країни на свою колонію шляхом військового, економічного та політичного поневолення, плоска сумка або круглий футляр для зберігання стріл.

Компанійці

Компути

Компроміс

Конвенція

Конверсія

Конгломерат

Компанійські полки кінні, наймані з добровольців полки, які в XVII-XVIII ст. створювалися гетьманами для несення поліцейської, прикордонної та військової служби. у XVII-XVIII ст. в Гетьманщині військовослужбовці ко­мпанійських полків (або виборні козаки у XVIII ст. - на Слобожанщині).

списки козацького війська в Гетьманщині, на основі яких вівся облік козацького реєстру, порозуміння з політичним противником, досягнуті шля­хом взаємних поступок.

міжнародний договір з багатьма учасниками з конкрет­ного питання.

переведення військової промисловості на випуск мирної продукції, механічне об'єднання різних частин.

Конгрес Українських Націоналістів (КУН) - українська політична партія, створена в Києві 17-18 жовтня 1992 р. Діяльність її грун­тується на засадах українського націоналізму.

Конотопська битва 1659 р. переможна битва українсько-татарського війська, очолюваного гетьманом І. Виговським, над мо­сковською армією навесні 1659 р. під Конотопом.

Конотопські статті 1672р. договір, підписаний 17 червня 1672 р. на старшинській раді біля містечка Козача Діброва (неда­леко від Конотопа) новообраним гетьманом Лівобереж­ної України І. Самойловичем і представниками москов­ського уряду.

Консерватизм

Консисторія Консолідація

Консул

напрям, який має на меті збереження та зміцнення існу­ючого стану речей, особливий церковний орган.

зміцнення, згуртування, об'єднання для досягнення спі­льної мети.

дипломатичний представник однієї держави в певному пункті (місті, регіоні і т.п.) іншої держави, який здійс­нює там представництво і захист своєї держави та її громадян.

46

Консорціум тимчасова угода між групою банків і промислових ком-

паній, акціонерних товариств і т.п. для спільного здійс­нення єдиного економічного (промислового) проекту великого масштабу з метою адекватного господарюван­ня і одержання прибутку.

Конституційна монархія форма державного устрою, коли поряд з парламе- \^ нтом владу в межах, встановлених конституцією, здійс-

нює монарх(король, імператор).

Конституційний Суд спеціальний судовий орган, головною функцією якого є контроль за відповідністю законів та інших норматив­них актів конституції держави.

Конституція основний закон держави, який закріплює її політичну і

економічну систему.

Конституція Пилипа Орлика перша у світі демократична конституція су­часного зразка, повна її назва «Пакти і Конституції за­конів і вольностей Війська Запорізького» (1710 p.).

Конституція Північного Товариства (М. Муравйова) програмний до­кумент «Північного товариства декабристів», складений її головою М. Муравйовим, яка передбачала в майбут­ньому адміністративно-територіальному устрої ліквідо­ваної Російської імперії створення у складі 13 федерати­вних штатів Українського зі столицею в Харкові і Чор­номорського - з столицею в Києві.

Конституція України основний закон незалежної України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р.

Конституція УНР основний Закон УНР, прийнятий 29 квітня 1918 р. на останньому засіданні Центральної Ради.

Конституція УРСР основний Закон, що законодавчо закріплював суспіль­ний і державний устрій Радянської України. Перша Кон­ституція УРСР прийнята 14 березня 1919 р; 30 січня 1937 р. було прийнято другу, а 20 квітня 1978 р. - третю Конституцію УРСР.

Контрактовий ярмарок до 1772 р. діяв у Львові, з 1775 р. - в Дубно, з 1797 р. - у Києві. Тут укладались угоди (контракти) на гуртову купівлю-продаж сільськогосподарської продук­ції, нерухомості, промислових товарів, здійснювались кредитні операції.

Контратака атака, здійснювана військами, що обороняються, з ме-

тою зупинки і знищення наступаючого противника.

Контрибуція примусові платежі, які накладаються на того, хто про-

грав війну.

Контрабанда незаконне, умисне, таємне переміщення товарів чи ін-

47

Контррозвідка

ших цінностей через державний кордон, система заходів, спрямованих на обмеження і ліквідацію розвідувальних сил противника і її використання для отримання інформації щодо планів противника.

Концентраційний табір спеціальне місце, обгороджене колючим дротом, з надійною охороною, будівлями, де утримували ув'язнених (військовополонених, жертв сталінських ре­пресій).

Концепція

(дозвіл, поступка) — договір, на підставі якого уряд або місцеві органи самоврядування передають на певних умовах, здебільшого іноземцям, право експлуатації надр, підприємств тощо.

Конфедерація

союз суверенних держав, які зберігаючи свою незалеж­ність, об'єднуються заради досягнення певних спільних цілей.

Конфронтація Кон 'юнктура

Копний суд «Коренізація»

протиборство, протистояння, сутички, конфлікт, сукупність умов, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результати певної справи або процедури (політич­на, економічна кон'юнктури і т. н.). суд сільської громади, який діяв в Україні в період сере­дньовіччя.

напрям національної політики більшовиків, проголоше­ний XII з'їздом ВКП(б) у квітні 1923 р. з метою здобуття прихильності з боку національних республік (на Україні отримав назву «українізації»).

Корніловський заколот збройний виступ антиреволюційних сил на чолі з генералом Л. Корніловим проти демократії в Петрограді в серпні 1917 р.

Корогва бойовий прапор у військових підрозділах (полках, сот-

нях) українського козацтва або церковне знамено (хору­гва) із зображенням Ісуса Христа, інших святих, що ви­носиться з церкви під час хресних ходів, похорон та ін­ших релігійних заходів; підрозділ у польсько-литовському війську в XVI-XVIII ст. чисельністю 80-120 чоловік.

Коронний гетьман у Польщі та Литві з другої половини XV ст. керівник ре­гулярного війська під час походів (польний гетьман — його заступник).

48

Коронний край адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (з

.і 1867 р - Австро-У горської) імперії у XVII -поч. XX ст.

Наприклад, значна частина західноукраїнських земель

входили до Коронного краю «Королівство Галичини і

Лодомерії».

«Королівство Галичини і Лодомерії» адміністративно-територіальна оди-

. ниця Австро-Угорської імперії з центром у Львові, яка

М була утворена на західноукраїнських етнічних землях з

частиною польських земель, що відійшли до Австрії в

результаті трьох поділів Польщі.

Корсунська битва 1648 р. переможна битва української армії на чолі з Б. Хмельницьким з поляками під Корсунем у травні 1648 р. (тепер м. Корсунь - Шевченківський Черкаської обл.).

Корсунська Рада Генеральна Військова Рада козацької старшини 25 жов­тня 1657 р. в Корсуні, на якій Гетьманом України було обрано генерального писаря Івана Виговського (1657-1659 рр.).

Корсунь-Шевченківська операція одна з великих переможних битв Ве­ликої Вітчизняної війни 1941-1945 pp., у результаті якої війська 1-го і 2-го Українських фронтів (25 січня - 17 лютого 1944 р.) розгромили угрупування німецько-фашистських військ (понад 90 тис. солдатів і офіцерів ворога було вбито і взято в полон) в районі м. Корсуня і створили умови для визволення Правобережної України.

Корупція підкуп державних і політичних діячів.

Кошова канцелярія адміністративний орган, через який здійснювалося

керівництво всіма внутрішніми і зовнішніми справами Війська Запорізького Низового.

Кошовий (кошовий отаман) виборна службова особа на Запорізькій Січі, в руках якої була зосереджена найвища адміністративна, військова і судова влада.

КП(б)У (Комуністична партія більшовиків України) - організа-

ційно оформилась 18-20 квітня 1918 р. у Таганрозі на основі більшовицьких організацій України на І з'їзді КП(б) України як складова і невід'ємна частина Росій­ської Комуністичної партії більшовиків. Такою вона за­лишалась до серпня 1991 p., коли Верховна Рада Украї­ни прийняла незаконне рішення про її заборону. В жов­тні 1993 р. створена нова Комуністична партія України.

Михальчук. Історія

49

КПЗУ (Комуністична партія Західної України) - створена ₈

лютому 1919 р. в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) До жовтня 1923 р. називалася Комуністична партія Схі-дної Галичини (КПСГ). Розпущена в 1938 р. за рішенням Виконкому Комінтерну.

Кредит Кресало Криза політична

Кревськаунія

угода, укладена 14 серпня 1385 р. у замку Крево (тепер Республіка Бєлорусь) між Польщею і Великим князівст­вом Литовським, яка передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу внаслідок шлюбу польської ко­ролеви Ядвіги та литовського князя Ягайла і послужила початком експансії польської шляхти на українські зем­лі, які перебували у складі Литовського князівства, кошти, які надаються у позику на певних умовах, пристосування для видобування вогню, тимчасове призупинення або припинення функціону­вання окремих елементів чи інститутів політичної систе­ми, значне посилення і загострення політичних конфліктів між гілками влади чи соціальними групами, партіями.

Кримське ханство Кримськотатарська держава, що утворилася в 1449 р. в період розпаду Золотої Орди на землях Криму, При-азов'я і Причорномор'я. В 1783 р. Кримське ханство пе­рестало існувати, а його територія була приєднана до складу Росії.

Кримські походи 1687 і 1689 pp. спільні воєнні дії російського війська та українських козаків проти Кримського ханства.

Кромань йонець Кріпосне право Кубанське козацтво

Кримські походи 1736-1738 pp. спільні воєнні дії російських та українських військ проти кримського ханства під час австро-російсько-турецької війни 1735-1739 pp. від назви грота Кро-Маньйон у Франції, де була знайдені останки людини сучасного типу епохи пізнього палеоліту. система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала.

мешканці причорноморських і приазовських степів (тепер Краснодарський край Росії), основу якого склада­ли колишні запорізькі козаки (Чорноморське козацьке військо), які в 1792-1793 pp. згідно з указом Катерини II були переселені на Кубань.

«Кукурудзяна епопея» широкомасштабна кампанія в період діяльності М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КПРС, пов'язана з повсюдним запровадженням кукурудзи, як «цариці полів» на шкоду традиційним сільськогосподар­ським культурам.

50

Кульm сукупність релігійних обрядів; жертвоприношення, за-

клинання, молитви.

Kульт особи єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного хара-

ктеру, сліпе поклоніння «вождю», «божеству».

Культура сукупність матеріальних і духовних надбань людства, на-

громаджених упродовж історичного розвитку всіх поколінь.

Курінь найменша військово-адміністративна одиниця Запорізь-

кої Січі, Гетьманщини у XVI-XVIII ст., яку очолював курінний отаман;будівля, в якій жили козаки на Сі-чі;підрозділ у Легіоні УСС, Армії УНР, Галицькій та Українській Повстанській арміях.

Куруківська угода 1625 р. мирна угода між Польщею (коронний гетьман Коне-цпольський) і козацькою старшиною на чолі з гетьманом М.Дорошенком, укладена 27 жовтня 1625 р. біля Куруків-ського озера (недалеко від м. Кременчук), яка дістала офіційну назву «Ординація Запорозьких козаків».

Куфовий збір податок на Запорізькій Січі, який сплачувався з кожної

бочки (куфи) горілки, вина, меду чи пива.

Кучманський шлях (Татарський шлях) одне з відгалужень татарського

Чорного шляху (за ЗО км від сучасного м. Кіровоград), який у XVI-XVIII ст. використовували кримські татари для розбійницьких нападів на Поділля, Волинь і Гали­чину.

Курсько-Орловська битва одна з грандіозних битв у роки Великої Вітчизня­ної війни (5.07-23.08.1943 р.), в результаті якої було від­бито наступ німецько-фашистських військ групи армій «Центр» і «Південь», розгромлено близько 30-ти дивізій ворога і забезпечено корінний перелом у ході війни.

К'ючук-Кайнарджійський мир мирний договір, укладений 10 липня 1774 р. між Росією і Туреччиною після російсько-турецької вій­ни 1768-1774 pp. в селі Кючук-Кайнарджі (Болгарія).

51

_л

Лава бойовий порядок козацьких військ, за якого противника

атакували розімкнутою шеренгою із загнутими для ото­чення краями.

Лавра

назва найбільших і найвпливовіших православних мона­стирів, які в Росії підпорядковувались безпосередньо па­тріарху (на Україні — Києво-Печерська і Почаївсько-Успенська Лаври).

Ладівниця Латифундія

Легати

спеціальна сумка для носіння набоїв або куль, велике землеволодіння. На початку XX ст. на території України існувало близько 100 найбільших латифундій (поміщицьких), які нараховували близько 2 млн. десятин землі, папські посли (посли папи Римського).

Легітимність Лемківщина

Легіон Українських Січових Стрільців українська військова частина у скла­ді австрійської армії, що в роки Першої світової війни (1914-1918 pp.) воювала на боці Троїстого (з 1915 р. Че­твертного) Союзу проти російської армії (Антанта), сформована з числа добровольців - галичан, в основно­му з активістів молодіжних товариств «Січ», «Сокіл», «Пласт» тощо, законність.

українська етнічна територія, на якій здавна проживали українці - лемки, розташована в Карпатах по обох схи­лах Східних Бескидів.

Ленд-ліз

Литаври Литовські

Лихвар «Лихі гроші»

система надання США в борг або в оренду озброєння, боєприпасів, продовольства тощо країнам антигітлерів­ської коаліції під час Другої світової війни, козацькі ударні інструменти. Статути кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяли і на захоплених ним українських землях аж до першої половини XIX ст. людина, яка давала гроші або товар у борг під проценти, мідні гроші (монети), які російські купці прагнули збу­вати на території України з тим, щоб срібні і золоті за­лишались в обігу населення Росії, зосереджувалися у царській скарбниці.

52

» переслідування вчених-новаторів, зокрема генетиків, що исенківщина

розпочались в Україні у 1948 р. з ініціативи Т. Лисенка — керівника ВАСГНІЛ.

Лібералізація пом'якшення існуючого стану речей, надання більшої

свободи дій.

Лібералам напрям, спрямований на визнання і пом'якшення полі-

тичних та економічних прав особи, обмеженої лише ді­єю законів.

Ліга Націй

Лівобережжя(Лівобережна Україна) історико-географічна назва частини українських земель, що обіймали територію сучасних Полтавської, Чернігівської, Черкаської, східної частини Київської (з м. Києвом) і західних районів Сумської об­ластей, які за Андрусівським перемир'ям (1667 р.), а згодом - «Вічним миром» (1686 р.) між Польщею і Мос­квою перейшли у залежність до Росії. її ще називали в XVII - XVIII ст. Гетьманщиною та Малоросією, перша міжнародна міждержавна організація, створена на Паризькій мирній конференції в 1919-1920 pp. з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами.

Лідер

«Лінія Керзона»

особа, яка веде за собою інших.

умовна назва кордону, який мав бути встановлений за рішенням Верховної Ради Антанти 8 грудня 1919 р. між Польщею та Україною і Білоруссю. Названа за ім'ям мініс­тра закордонних справ Великобританії Дж. Керзона, який вніс цю пропозицію. Сьогодні державний кордон між Польщею та Україною проходить майже по цій лінії.

Літопис послідовний запис історичних подій, зроблений сучас-

ником, як правило, написаний від руки.

Літопис С. Велична твір канцеляриста Генеральної військової канцелярії Самійла Величка, який охоплює події з історії України 1620-1700 pp.

Літопис Граб'янки видатний історичний твір козацького літописця, Гадяць-кого полковника Григорія Граб'янки, який охоплює по­дії з історії України від найдавніших часів до 1709 р.

«Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии» друковане видання Катеринославської вченої архівної комісії, в якому було надруковано 182 публікації з історії Півдня України.

«Літопис самовидця» український козацький літопис XVII ст., в якому опи­суються події на українських землях напередодні і в ході

53

Літургія Ліцей

Лобі

української національно - визвольної революції, а також 70-90-х pp. обряд богослужіння.

привілейований середній або вищий навчальний заклад для дітей української шляхти.

Локаут Лояльність

«Луг»

Лук Любецький з'їзд

група діячів (депутатів парламенту), які здійснюють не­офіційну підтримку законопроектів, вигідних певним регіонам, галузям, бізнесменам, масове звільнення працівників, прихильність (до влади, політичних діячів тощо), українське фізкультурно - спортивне товариство, засно­ване в 1925 р. у Галичині з ініціативи Української Ради­кальної партії з метою національно - патріотичного ви­ховання української молоді.

зброя, призначена для метання стріл, у вигляді дуги з пружного матеріалу, кінці якої стягнуті тятивою, з'їзд князів Древнєруської держави 1097 р. в м. Любечі, на якому київський князь Святополк Ізяславич, Переяс­лавський - Володимир Мономах, Чернігівський - Олег Святославич, Володимир - Волинський - Давид Ігоро­вич, Теребовлянський - Василько Ростиславич і Смо­ленський - Давид Святославич домовились про припи­нення міжусобиць і об'єднання зусиль для боротьби проти половців, які постійно робили руйнівні набіги на руські землі.

Люблінська унія

угода, підписана 28 червня 1569 р в м. Любліні між Польщею і Литвою про об'єднання їх в єдину федерати­вну державу - Річ Посполиту, в результаті якої україн­ські землі, що були до цього у складі Великого Литовсь­кого князівства, були приєднані до польської корони. Це привело до посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні, викликало піднесення наці­онально-визвольної боротьби українського народу.

Люлька (трубка для куріння) пристосування для паління тютюну, які ши­роко використовувалися козаками.

Люмпен-пролетаріат частина членів суспільства, яка втратила зв'язки зі своєю професійною групою і не бере участі у суспіль­ному виробництві (жебраки, бомжі, злочинці).

Лютнева революція в Росії Друга російська буржуазно - демократична революція в лютому 1917 р., яка привела до повалення російського самодержавства (2.03.1917 р. цар Микола II зрікся престолу) і влада перейшла до рук Тимчасового

54

уряду і Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів (встановлено двовладдя).

Львівська братська школа перша братська школа в Україні, заснована в 1586 р. Львівським братством, в якій навчалися україн­ською мовою діти різних станів, виховалось чимало ви­датних культурних і громадських діячів українського суспільства.

Львівський літопис пам'ятка української історичної думки, що охоплює по­дії XVI-XVII ст.

Львівське братство одне з найдавніших церковних братств XV-XVIII ст., засноване львівськими міщанами при церкві Успіня Пресвятої Богородиці, відіграло важливу роль у захисті українців від польського національного і релігійного утиску, провідного культурного і духовного осередку всієї Західної України.

Львівсько-Сандомирська операція стратегічна операція, проведена 13.07— 29.08 1944 р. військами 1-го Українського фронту на те­риторії західних областей України, внаслідок якої було завершено визволення України від фашистських загарб­ників.

Магдебурзьке право середньовічне міське право, за яким місто звільнялося від управління і суду великих землевласників та ство­рювало власні органи місцевого самоврядування. Вини­кло в XIII ст. у м. Магдебург (Німеччина).

Магістрат адміністративний орган управління містом, яке мало

грамоту на самоврядування (Магдебурзьке право).

Магістратські селяни селяни, які працювали на землях магістрату - ор­гану міського самоуправління в українських містах XIV-XVIII ст., які мали Магдебурзьке право.

Магія чаклунство, дії людей з метою надприродного впливу.

Магнат великий землевласник в Литві, Польщі, Україні та Біло-

русії.

Мазка козацький (чумацький) віз, призначений для переве-

зення вантажів на великі відстані.

Мажоритарна система система виборів до законодавчих органів держави чи місцевого самоврядування при якій обраними вва­жаються ті кандидати, що одержали більшість голосів по конкретному виборчому округу.

55

Мала Рада орган Української Центральної Ради, створений у квітні

Мала Скіфія

1917 р., який діяв між її пленарними засіданнями, територія поширення пізньоскіфських пам'яток на ниж­ньому Подніпров'ї і в Криму за часів панування в Півні­чному Причорномор'ї сарматських племен (з II ст. до н. е.).

Малиновий клин

регіон компактного проживання українців на Кубані (утв. в кінці XVIII-XIX ст.)

Малоросійська колегія (т. зв. Перша Малоросійська Колегія) - централь­ний орган російської адміністрації в Лівобережній Укра­їні, створена за указом Петра І від 16 травня 1722 р. в м. Глухові для контролю за діяльністю гетьмана, Гене­ральної Військової Канцелярії і козацької старшини, по­силення влади російського самодержавства, обмеження та поступової ліквідації автономії України; Друга Мало­російська Колегія створена указом Катерини II 10 лис­топада 1764 р. після остаточної ліквідації гетьманства.

Малоросійське товариство таємна громадсько-політична організація декабристів, створена в 1821 р. на Лівобережжі України В. Лукашевичем.

Малоросія Мандрика «Мандрівні дяки»

Малоросійський приказ державний орган Московської держави, заснова­ний в грудні 1662 р. для відання українськими справами (взаємовідносини царського уряду з Гетьманщиною), офіційна назва України в складі Російської імперії, українська національна страва (вид сирника), студенти Києво-Могилянської академії, вихованці духо­вних шкіл та інші особи, котрі, мандруючи по Україні у XVII-XVIII ст., займалися навчанням дітей.

Мандрівний театр перші українські театри, створені вчителями та школя­рами, які у XVII-XVIII ст. «мандрували» по містах і се­лах України, показуючи свої вистави.

Маніфест акт верховної влади, політичних партій, громадських ор-

ганізацій у формі урочистого звернення до народу у зв'язку з певними політичними подіями.

Мануфактура підприємство (виробництво), основане на ручній, реміс-

ничій техніці та поділі праці, стадія, розвиток промисло­вості, що передувала великій машинній індустрії.

Мараморщина (Мармарощина) історико-географічний край у басейні

р. Тиса, в північній частині якої проживають етнічні українці (сьогодні — територія Румунії).

Маркетинг вивчення, дослідження ринку з метою забезпечення

ефективного виробництва та високого прибутку.

56

Марксизм

вчення Карла Маркса, в основі якого — ідея здійснення пролетарської революції та встановлення нового суспі­льного ладу - комунізму.

Масонство

альтернативний до державних структур та державної ідеології таємний суспільний рух. В Україні першу ма­сонську ложу (гурток) було засновано в 1742 р. у м. Ви­шнівці на Волині (сьогодні Тернопільська обл.). Матеріальна культура матеріальні цінності (знаряддя праці, одяг, їжа, житло тощо).

Матріархат

Махан Махновщина

Мед

Медаль

Мезоліт

Меліорація Меморандум

форма первісного родового суспільства, в якому жінка відігравала центральну роль, козацька страва: варена баранина або телятина, анархістсько-селянський рух 1918-1921 pp. в Україні (переважно на' Катеринославщині), очолюваний Несто­ром Махном.

у русичів і козаків спиртний напій, виготовлений шля­хом штучного зброджування бджолиного меду, нагрудний знак, що встановлюється державою за особ­ливі заслуги, трудові та бойові подвиги, перехідна епоха кам'яної доби між палеолітом і неолітом (X-VII тис. р. до н. е.). осушення заболочених земель.

Менеджмент Менталітет

Меркантилізм

«Мертва петля»

Месія Металургія

Метрополія

один з видів документів дипломатичного характеру, в якому викладається фактична, юридична або докумен­тальна сторона якогось питання.

форма управління процесом суспільного виробництва в інтересах поставлених завдань.

стійкі структури колективної та індивідуальної свідомо­сті й підсвідомості, що визначають спрямування, нахили, орієнтири людей, у яких виявляється національний хара­ктер, загальновизнані цінності, суспільна психологія, економічна політика періоду раннього капіталізму, яка передбачала активне втручання держави в господарське життя, сприяння експорту своєї продукції, прийом вищого пілотажу, виконаний вперше у світі льо­тчиком Петром Несторовим у районі м. Києва в серпні 1913 р.

спаситель, Бог-визволитель.

галузь науки і техніки, галузь промисловості, яка пов'язана з видобуванням і переробкою руди для отри­мання і обробки металів, країна (місто), що володіє колоніями.

57

Меценат людина, яка матеріально підтримує власними коштами

(фінансує) освіту, науку, мистецтво, їх видатних пред­ставників тощо.

Микитинська Січ адміністративний і військовий центр запорізького козац­тва в 1638-1652 pp., розташована на Микитиному Розі Дніпра (поблизу сучасного м. Нікополя).

Мирові суди

Миряни Мито

Микитинський шлях (Січовий шлях) брав свій початок від містечка Пере-волочної (при впадінні р. Ворскли у Дніпро) і простягав­ся на південь до Микитиного Рогу, особливий вид суду в Російській імперії в т.ч. і на украї­нських землях, створені відповідно до судової реформи 1864 р. для розгляду дрібних кримінальних і цивільних справ з вартістю позову до 500 рублів, на які покладався обов'язок примирення сторін (звідси і їх назва), люди, які не належать до духовенства, особлива плата (податок) на товари, майно, цінності, які перевозяться через державний кордон (на Україні впер­ше згадується в договорах 907, 911 pp. Київської Русі з Візантією); плата, що її стягують нотаріуси та певні державні органи з громадян, організацій, установ, під­приємств, тощо, за надання їм послуг або вчинення пев­них дій.

Митрополія Митрополит

Міграція

церковно-територіальна одиниця, яку очолює митрополит, вище звання православних і католицьких єпископів, другий після патріарха сан у православній церкві, переселення, переміщення народів.

Мідно-бронзовий вік перехідна доба від кам'яного до залізного віку (IV-I тис. до н. е.).

Міжусобиці

Мілітаризація

Місництво Міська дума

суперечка, чвари, протистояння і війни між феодалами (князями) в часи роздробленості Київської Русі, підпорядкування економічного, політичного і громадсь­кого життя воєнним цілям.

пріоритет місцевих інтересів над загальнодержавними, виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії (діяв на українських землях, які були в її складі), заснована в 1785 р. «Жалуваною грамотою містам» на засадах станового представництва.

Міщани (міщанство) суспільний стан доби середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст та містечок.

Мобілізація (військова) — масовий призов до збройних сил.

Модернізація оновлення суспільства, економіки тощо

58

Мозаїка багатокольорове зображення із камінців, шматочків ма-

рмуру, скла, керамічних плиток. У Київській Русі, зок­рема, мозаїкою оздоблювали храми (Десятинна церк-ва(Х ст.), Софіївський та Михайлівський Золотоверхий собори (ХІ-ХІІ ст.) у Києві).

Молдавське князівство (Молдова, Молдавія, Валахія) держава, що існу­вала в XIV-XIX ст. на південному сході Європи.

«Молода гвардія» підпільна молодіжна організація, яка діяла в м. Краснодон Луганської області і вела активну боротьбу в жовтні 1942-січні 1943 р. проти німецько-фашистських окупантів.

«Молода громада» радикально налаштовані молоді члени громад 70-80-х років XIX ст., які рішуче виступали за незалежність українського народу.

Молодики (джури, новики, хлоп'ята) на Запорізькій Січі новоприбулі в ко­заки, у Гетьманщині — кандидати на вступ у компаній­ські та сердюцькі полки.

Монархія форма правління, за якої найвища державна влада ціл-

ком або частково зосереджена в руках одноособового глави держави - монарха (князя, імператора, короля), здебільшого спадкового.

Монастир (від грецького - келія самітника) в ряді релігій (христи-

янство, буддизм) - основна форма організації чернецтва (монахів чи монахинь), чернечих громад, які володіють культовими і побутовими спорудами та керуються єди­ними правилами (статутом), що передбачають аскетич­ний спосіб життя.

Монастирські селяни селяни, які працювали на землях, що належали мо­настирям.

Монголо-татари назва, яку часто вживають історики для означення тю­рксько-монгольських племен, які вперше напали на Русь у 1223 p., згодом захопили її, створивши над Волгою свою державу Золоту Орду, під зверхністю якої перебу­вала значна частина України.

Монетарна політика встановлення державою обсягів випуску грошових знаків та їх наповнення реальними цінностями (дорогоцін­ні метали і каміння, нерухомість, оборотні кошти та ін.).

Монополія юридично оформлена чи неоформлена перевага когось

(чогось) у будь-якій сфері діяльності.

Монумент великий пам'ятник, споруда на честь значної події чи

видатної особи.

59

Мораль сукупність норм і принципів поведінки людей стосовно

Морг

Мортира

Москвофільство

суспільства та інших людей; одна з основних форм сус­пільної свідомості.

міра земельної площі (~ 0,58 га), на укр. землях застосо­вувалась з XVI до середини XX ст. артилерійська гармата з коротким стволом, призначена для стрільби по особливо міцних оборонних спорудах, суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття друг, полов. XIX -поч. XX ст., яка відстоювала мовну національно - куль­турну, а згодом державно - політичну єдність з російсь­ким народом і Росією.

Московські статті 1665 р. міждержавний договір, підписаний 11 жовт­ня 1665 р. між гетьманом Лівобережної України Іваном Брюховецьким і козацькою старшиною та царським урядом, які значно обмежували автономію України, по­силювали її військово-адміністративну і фінансову за­лежність від царського уряду.

Мостове платня (мито), яка збиралася запорізькими козаками з

проїжджих купців, промисловців за проїзд мостами чи переправу через річки.

Мотовилівський бій 1918р. бій між військами Директорії УНР і геть­манськими військами Павла Скоропадського 18 листо­пада 1918 р. у районі станції Мотовилівка на Київщині, в результаті якої гетьманські війська, зазнавши втрат, відступили і було відкрито шлях Директорії на Київ.

Муніципальна власність майно, нерухомість, що належить органам місцевої влади.

Муравський шлях

один з найважливіших шляхів XVI-XVIII ст., який про­лягав з Півдня України (від Перекопу) на північ до кор­дону з Московською державою.

Мушкет

довгоствольна піхотна рушниця, яка використовувалася у XVI-XVII ст.

60

Надвірні козаки

Наддніпрянщина Надсяння

збройні формування, які в XVI-XVTII ст. утримувалися польськими магнатами і використовувалися ними у бо­ротьбі з своїми супротивниками, в охороні маєтків тощо, територія України по обидва боки Дніпра у складі Ро­сійської імперії.

історико-етнічний край, розташований по обидва береги р. Сян, який у X ст. входив до складу Київської Русі.

Наказний гетьман урядова особа в Україні в XVII-XVIII ст., що тимчасово обіймала посаду гетьмана розпорядженням (указом) правителя.

Народна рада

українська політична організація у Сх. Галичині, засно­вана 24.10.1885 р. у Львові народовцями для протидії москвофільській Руській Раді; парламентська опозиція у Верховній Раді України в 1990-1994 pp., яку очолював Ігор Юхновський.

Народний Рух України (НРУ) громадсько-політична організація ство-

рена 8-10 вересня 1989 р. в Києві на Всеукраїнському установчому з'їзді НРУ за перебудову, з 1993 р. - полі­тична партія України правого спрямування.

Народний Секретаріат перший радянський уряд України, виконавчий орган Тимчасового ЦВК Рад України, сформований 17 грудня 1917 р. в Харкові.

Народники представники революційно-визвольного руху, носії на-

родницької ідеології, що панувала серед прогресивної інтелігенції у другій половині XIX ст. на Україні.

Народність Народовці

Народні збори Західної України установчий представницький орган Західної України, обраний 22 жовтня 1939 р. населенням захід­ноукраїнських земель. Народні збори Західної України на своєму засіданні 26-28. 10. 1939 р. у Львові прийняли Декларації про встановлення радянської влади на захід­ноукраїнських землях; про прийняття Західної України до складу СРСР і УРСР та ін.

спільнота людей, що формується у процесі злиття різних племен, якій притаманні спільна територія, мова, культура, суспільно-політична течія серед молодої західноукраїн­ської інтелігенції, що виникла в 60-х pp. XIX ст. в Гали­чині на противагу москвофілам; її представники (украї-

61

нофіли) виступали за єдність українських земель, розви­ток української мови та культури.

НАТО військово-політичний союз — організація Північноатла-

нтичного договору, утворений 10 європейськими краї­нами, СІЛА і Канадою 4 квітня 1949 року. Зараз до НАТО входить 26 держав.

Натуральне господарство господарство панів і селян, продукція якого при­значалася тільки для власного виробництва.

Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка (НТШ) науково-культурна

громадська організація, заснована у Львові в 1873 р. і довгі роки виконувала функції української академії наук на західноукраїнських землях.

Науково-технічна революція процес докорінних якісних змін у техніці

і технологіях виробництва, енергетиці, організації праці, використання найновіших наукових досягнень у процесі виробництва.

«Нахтігаль» німецька назва бойового підрозділу Дружини Українсь-

ких націоналістів, утвореного в 1941 р. з ініціативи ОУН (б) під егідою німецького генштабу за підтримки Абве­ру, який брав участь у фашистській окупації українських земель в 1941 р. Українським командиром його був Ро­ман Шухевич.

Націоналізація перехід з приватної власності у власність держави чи су­спільства землі, промислових підприємств, банків, транспорту, зв'язку тощо.

Націонал-соціалісти члени Націонал-соціалістичної робітничої партії (НСРП), яка діяла в Німеччині в 1919-1945 pp.

Національний дохід новостворена у сфері матеріального виробництва вар­тість, або частина сукупного (валового) суспільного продукту, що залишається після спожитих засобів виро­бництва .

Національно-демократична партія галицько-українське політичне угру- пування, засноване в грудні 1899 р. у Львові.

Нація історична спільність людей, що складається у процесі

. формування спільної території, економічних зв'язків,

мови, етнічних особливостей культури і характеру.

Начальна Команда УГА вищий орган управління Галицької Армії ЗУНР, утворений в листопаді 1918р.

Неандертальці давні люди (100-40 тис. років тому).

Недільні школи безплатні загальноосвітні або професійно-технічні шко­ли в Україні в XIX - поч. XX ст. для незаможних дітей та дорослих, які працювали у недільні та святкові дні.

62

Нейтралітет невтручання.

Нелегальна організація та, що діє таємно, яка не має дозволу на легальну \ (відкриту) діяльність.

Ненаситець один з найскладніших і найнебезпечніших для прохо-

дження Дніпровських порогів.

Неоліт новий кам'яний вік (VII-IV тис. до. н. е.).

Неонацисти

Неп

Низове козацтво НКВС

Неолітична революція перехід племен в епоху неоліту від привласнюючого господарства (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворюючих форм господарювання, до добування їжі шляхом вирощування рослин і розведення тварин, «нові нацисти», послідовники нацистської ідеології, які намагаються пристосувати її до сьогодення, нова економічна політика більшовиків, деяка лібераліза­ція економічного життя в 20-х pp. XX ст., яка передба­чала запровадження продподатку, товарно-грошових відносин, вільну торгівлю, міжнародні концесії і т. ін. назва запорізьких козаків.

(Народний Комісаріат Внутрішніх Справ) - одне з вико­навчо-адміністративних відомств уряду Російської Фе­дерації, який відав справами місцевої адміністрації, охо­рони громадського порядку, реєстрацією актів громад­ського стану, в'язницями тощо. В 1934 р. створено сою­зно-республіканські НКВС, які стали головними орга­нами масового політичного терору в СРСР. У 1946 р. НКВС перейменовано у Міністерство Внутрішніх Справ.

Нова Сербія

адміністративно-територіальний та військовий округ, створений у 1752 р. у зв'язку з організацією спеціальних поселень переважно з сербів, болгарів, угорців, валахів, греків для оборони Південної України від нападів турків і татар.

Нова Січ

«Новий порядок»

остання із Запорізьких Січей, що була заснована козака­ми колишньої Олешківської Січі в березні 1734 р. на р. Підпільній. 5 червня 1775 р. за наказом Катерини II російські війська зруйнували Нову Січ, конфіскували сі­чову скарбницю та майно, а останнього її кошового Пе­тра Калнишевського заслали на Соловки, окупаційний режим, встановлений у загарбаних фаши­стською Німеччиною країнах в роки Другої світової вій­ни 1939-1945 pp.

Ногайські орди

державні утворення тюркських кочових племен, уза­гальнюючий термін для означення усіх кочовиків (крім

63

кримських татар), які у XVII-XVIII ст. складалися з чо­тирьох орд - Буджацької, Джамбуйлуцької, Єдичкульсь-кої і Єдисанської.

Номінальний той, що тільки за назвою належить до чогось.

Норманська теорія наукова течія, що послужила основою норманізму - на­прямку в українській і зарубіжній історіографії XVIII -XX ст., прихильники якої вважали норманів (скандина­вів, у літописах - варяги) засновниками Київської Русі.

О

Обозний (Генеральний і полковий обозний) - виборна службова

особа, яка займала одну з найвищих військових та адмі­ністративних посад на Запорізькій Січі і серед козацької старшини в Гетьманщині у XVII-XVIII ст. Генеральний обозний відав козацькою артилерією, постачанням геть­манського війська, виконував інші важливі доручення гетьмана, інколи заміняв його.

Оброк натуральний або грошовий податок, який сплачували

залежні селяни (кріпаки) своєму панові за користування землею.

Община первісна форма соціальної організації людей, що виник-

ла при первіснообщинному ладі; територіальне об'єд­нання людей на основі спільної власності на землю та самоврядування.

«Общество им. Духновича» москвофільська організація, яка була

створена і діяла за підтримки чеського уряду на Закар­патті у 20-30-х роках XX ст.

Оковита поширена у XVI-XVIII ст. назва горілки.

Октябристи («Союз 17 октября») політична партія, яка сформувалася

в Росії в листопаді-грудні 1905 р. і представляла праве крило ліберальної буржуазії.

Окупація тимчасове захоплення збройними силами однієї держави

(групи держав) території іншої держави .

Олешківська Січ організація запорізьких козаків у пониззі Дніпра на терито­рії кримського ханства в районі урочища Олешки (нині м. Цурюпинськ Херсонської обл.), де в 1711р. запорізькі козаки після гоніння царського уряду заснували Січ.

Олігархія політичне та економічне панування, влада, правління

великої групи людей, а також сама правляча група.

Ольвія грецьке місто-колонія у нижньому Побужжі (поблизу

с. Парутино Миколаївської обл.), яка V—III ст. до н. є.

досягла найбільшого розвиту як центр торгівлі, рибальс­тва і землеробства.

Опозиція

Опришки

Орда Оренда

протидія, опір певній політиці; організація, партія, група осіб, які виступають проти панівної думки, уряду, сис­теми влади, політичної системи в цілому, учасники національно-визвольної боротьби в Галичині, на Буковині та Закарпатті у XVI-XIX ст. військо, об'єднання кочових племен під владою хана, тимчасове, оплатне володіння і користування чим-небудь на основі орендного договору.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація держав, створена в 1945 р. з метою підтримання і зміцнення ми­ру, безпеки і розвитку міжнародного співробітництва (Україна була серед 50 держав - засновниць ООН).

Організація Українських Націоналістів (ОУН) - створена на початку 1929 р. у Відні (Австрія) для боротьби за встановлення незалежної соборної української держави.

«Ординація війська Запорозького реєстрового» постанова польського сейму (1638), яка встановлювала новий жорстокіший порядок урядового нагляду за козацтвом, значно урізу­вала козацьке самоврядування.

Осавул

Осадники «Освенцім»

«Оселедець»

виборна службова особа на Запорожській Січі; обіймав в XVII-XVIII ст. одну з військово-адміністративних посад у Гетьманщині. Осавули поділялися на Генеральних, полкових, сотенних і відали військовою підготовкою ко­заків, озброєнням і боєприпасами, складали козацькі ре­єстри.

назва польських колоністів на західноукраїнських зем­лях, що були під польською окупацією у 1919-1939 pp. фашистський концтабір у м. Освенцім (Польща), який був створений в 1940 р. і в якому одночасно утримува­лося від 180 до 250 тис. в'язнів. Понад 15 тис. українсь­ких в'язнів пройшло через нього.

одна з характерних ознак запорізького козака - зачіска у вигляді довгого пасма волосся на маківці голеної голови.

Османська імперія (Туреччина) держава в Малій Азії, заснована династією Османів на початку XIV ст.

«Основа» перший український громадсько-політичний і літерату-

рно-мистецький щомісячний журнал, що виходив в 1861-1862pp. в Петербурзі, заснований М.Костомаро­вим, П. Кулішем і В. Білозерським.

65

Основні виробничі фонди активи, які не призначені до продажу, а викорис­товуються заново для виробництва продукції (земля, бу­дівлі, машини і обладнання тощо).

Остарбайтери (нім. Ostarbeiter «східні робітники») - німецький термін для означення осіб, вивезених гітлерівцями в роки Дру­гої світової війни на примусові роботи до Німеччини із східних окупованих територій.

Острозька Академія вища греко-слов'янська школа заснована в 70-х роках XVI ст. в м. Острозі на кошти князя Костянтина Остро­зького, яка відігравала важливу роль в розвитку педаго­гічної думки та організації національної школи в Украї­ні. Відновила свою діяльність після проголошення неза­лежної України.

Острозька Біблія перше повне видання Біблії у перекладі церковно­слов'янською мовою, здійснене І. Федоровим у 1581 р. в м. Острозі. Є зразком друкарського мистецтва XVI ст. України.

Охотники наймані полки Гетьманщини, сформовані старшинською

адміністрацією в 70-х pp. XVII ст. переважно для підтри­мки порядку, прикордонної служби, охорони гетьмана.

66

_П

Пакт міжнародний договір, як правило, великого політичного

значення.

Пакт Молотова-Ріббентропа назва таємного додаткового протоколу до Пакту про ненапад, підписаного 23 серпня 1939 р., у Москві міністром закордонних справ СРСР В. Молото­вим і міністром закордонних справ Німеччини Й. Ріббентропом, згідно з яким було проведено перероз­поділ сфер впливу обох держав у Східній Європі.

Паланка адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запо-

різькій Січі

Палеоліт стародавній кам'яний вік.

Панславізм політико-ідеологічна доктрина, в основу якої покладена

ідея об'єднання усіх слов'ян у формі федерації. В Україні ці ідеї знайшли поширення на початку XIX ст. у програмах

декабристів, Кирило-Мефодіївського братства тощо.

Пантеон усі боги того чи іншого культу.

Пантікапей місто, столиця Боспорського царства, засноване в 590-

570 pp. до н. е. в районі сучасного м. Керчі.

Панщина відробіткова форма феодальних повинностей селян, за-

кріплена законом.

Парламент збори; представницький, законодавчий орган держави.

«Партизанська іскра» одна з найвідоміших молодіжних підпільних орга­нізацій, яка діяла в роки В.В. війни на окупованій фаши­стами території України (с. Кримки Миколаївської обл.), очолювана директором місцевої школи В. Моргуненком.

Парламентська республіка держава, в якій відсутня посада президента або його вибори проводяться парламентом і влада пре­зидента обмежується лише представницькими повнова­женнями.

Партія група людей, яких об'єднує спільна мета у боротьбі за

владу, має програму своєї діяльності.

Партизанський рух одна з важливих форм боротьби народних мас проти іноземних загарбників на окупованій ними території. Особливо широкого розмаху набув партизанський рух на Україні проти німецьких окупантів в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.

Парцеляція поділ землі на дрібні ділянки (парцели).

Пастрама козацька їжа — сушена на сонці або солена баранина.

67

Патріарх Патріархат

Пацифікація

Пектораль Пергамент

вищий духовний сан у православній церкві на Україні, останній період в історії первіснообщинного ладу, який передував класовому суспільству, (від лат. pacificatio - умиротворення, замирення, успоко­ения) - офіційна назва масових репресій щодо західно­українського населення, проведених урядом Польщі (Ю. Пілсудським) восени 1930 р.

нагрудна золота прикраса, яка має форму півмісяця (си­мвол влади).

спеціально оброблена теляча чи овеча шкіра, що вико­ристовувалось у давнину для написання грамот, літопи­сів, книг.

Перебудова в СРСР курс, проголошений М. Горбачовим після приходу в 1985 р. до влади в СРСР, що передбачав реформування економіки, демократизацію суспільства і гласність в управлінні державшою, відкритість зовнішньої політики, зближення із Заходом, відмову від силових методів розв'язання міжнародних проблем.

Пересопницьке Євангеліє багато орнаментоване, писане у 1556—

Переяславська

1561 pp. у с Двірець і Пересопницькому монастирі Ми­хайлом Васильовичем з Сянока й архімандритом Григо­рієм, яке було знайдене у 1837 р. О. Бодянським. На ньому складають присягу новообрані президенти Украї­ни під час інавгурації. рада загальна військова рада, скликана гетьманом Б.Хмельницьким 8 (18) січня 1654 р. в м. Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Україною та Росією.

Переяславські статті 1659р. українсько-московський договір, укла-

дений в Переяславі 18.01.1659 р. між гетьманом Ю. Хмельницьким та московським урядом.

Переяславська угода 1630 р. угода між козацькою старшиною і польсь­ким гетьманом С.Канецпольським, укладена в ході по­встання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

Переяславські статті 1674р. договір, підписаний козацькою старшиною і представниками московського уряду при обранні Івана Самойловича гетьманом обох берегів Дніпра.

Періодизація історії виділення періодів в історії України, які відрізняються засобами праці та організацією життя.

Пернач вид лимоноподібної срібної або позолоченої булави з

шістьма ажурними перснями, що був головним симво­лом полковницької влади в Україні XVII-XVIII ст.

68

дерун

головний бог у східних слов'ян у дохристиянський пері­од, бог грому і блискавиці.

Перша світова війна військове протиборство в 1914-1918 pp. між двома блоками найбільших світових держав: австро-німецьким (або Троїстим союзом) та Антантою (Великобританія, Франція, Росія), у яке поступово було втягнуто близько 40 держав і % населення світу.

Петиція

Печеніги

(лат. petitio - прохання), письмове звернення - прохання групи людей до офіційних осіб чи установ держави, тюркські кочові племена (об'єднання племен), які в IX ст. із заволзьких степів перекочували у північно-причорноморські степи включно до гирла Дунаю, витіс­нивши звідти інші племена, і постійно нападали на Київ та інші руські землі, особливо в X і в першій половині XI ст.

Південне товариство декабристів таємна організація декабристів в Україні, створена в березні 1821 р. членами Тульчинсь­кої управи колишнього «Союзу благоденства» П. Пестелем, О. Барятинським, О. Юшневським та ін. Програмним документом Південного товариства слугу­вала «Руська правда», написана П. Пестелем.

Північне Причорномор'я сучасні українські береги Чорного моря.

Підпомічники

Підскарбій

Піка Пікінерські полки

Підкарпатська Русь офіційна назва центрально-східної частини Закарпаття, яка в 1919-1939 pp. становила автономну адміністратив­но-територіальну одиницю Чехословаччини. незаможні козаки, які не могли нести службу за власний рахунок, а тому були виключені з козацьких реєстрів на Лівобережжі і Слобожанщині на початку XVIII ст. та позбавлені козацьких прав і привілеїв, і повинні були допомагати в усьому виборним козакам, посадова особа державної адміністрації в Гетьманщині у середині XVII-XVIII ст., яка відала фінансами українсь­кої держави.

різновид списа, колюча древкова зброя, збройні формування військових поселенців Нової Сербії і Слов'яносербії, сформовані царським урядом у 1764-1783 pp.

Пістоль (пістолет) ручна вогнепальна зброя з коротким стволом для стрі­льби з однієї руки.

Пітекантроп представник групи найдавніших людей, які проживали

на Україні (1,5 млн. - 500 тис. р. тому).

69

Пилявецька битва 1648 р. переможна битва українського війська, очолюва­ного Б. Хмельницьким, над польськими військами 12-14 вересня 1648 р. під м. Пилявцями (тепер с. Пилява Ста-роконстянтинівського району Хмельницької області).

Писар старшинська посада в козацькому війську, пов'язана з

документуванням управлінської діяльності.

Плавні заболочені й порослі переважно очеретом низькі береги

рік, що затоплювалися під час повеней.

Пласт українська молодіжна скаутська організація, метою якої

є патріотичне виховання молоді на засадах християнсь­кої моралі.

Плебісцит опитування населення з найважливіших питань суспіль-

ного та державного життя.

Плем'я об'єднання кількох родів, якому притаманні спільна те-

риторія, мова, елементи культури.

Плюралізм принцип суспільно-політичного і соціального розвитку,

що базується на існуванні декількох незалежних начал політичних знань і розумінь буття; свобода переконань.

Повіт адміністративно-територіальна одиниця, що існувала на

українських землях з др. пол. XIV ст.

Повстання 1591-1593 pp. перше велике козацько-селянське повстання проти польсько-шляхетського панування під проводом К. Косинського.

Повстання 1594-1596pp. велике козацько-селянське повстання під прово­дом Северина Наливайка.

Повстання 1625р. козацько-селянське повстання проти польського пану­вання під проводом Марка Жмайла проти польського гноблення.

Повстання 1637р. козацько-селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка) проти польського панування.

Повстання 1638 р. повстання проти польсько-шляхетського панування під проводом Якова Острянина і Дмитра Гуні.

Повстання під проводом Мухи Народне повстання в Галичині та Буковині у 1490-1492 pp. під проводом селянина Мухи.

«Повість минулих літ» найвидатніша пам'ятка літописання Київської Русі, укладена на поч. XII ст.

«Повчання» В. Мономаха пам'ятка давньоруської літератури, написана Ки­ївським князем Володимиром Мономахом і адресована дітям та чернігівському князю Олегу Святославичу, в якому Володимир різко засуджує князівські міжусобиці.

Погост місце збору данини, виконання князівських розпоря-

джень і судочинства в Київській Русі.

70

Поділля (Подільська земля) історико-географічна область, що займає ба­сейн Південного Бугу і лівих приток Дніпра (сьогодні це територія Вінницької, Хмельницької, Тернопільської обл.)- Вперше назва «Поділля» згадується в історичних документах XIV ст.

Подимне один з найдавніших прямих податків у Київській Русі і

на українських землях у складі Литви і Польщі.

Подушна подать (подушне, подушний податок) основний прямий пода­ток, який сплачувало все чоловіче населення Російської імперії (крім дворян, духовенства і державних службов­ців), запроваджений Петром І у 1724 р. На українських землях, які були у складі Росії, цей податок було введе­но в останній чверті XVIII ст.

Покуття межиріччя Дністра, Прута і Черемоша, південь сучасної

Івано-Франківської області.

Політична система сукупність державних і недержавних соціально-політичних інститутів, які здійснюють владу, управління справами суспільства, регулювання відносин між соціа­льними групами, націями і державами.

Поліс грецьке місто-держава в Північному Причорномор'ї і

Криму у І тис. до н. є.

Полкова старшина військова і цивільна адміністрація полку у другій поло­вині XVI-XVIII ст. на Запоріжжі та в Гетьманщині. До неї входили: полковник, обозний, писар, суддя, осавул, хорунжий.

Полковий устрій територіально-адміністративний, військовий і судовий устрій в козацько-гетьманській державі XVII-XVIII ст., яка поділялася на полки, якими керували полковники і полкова старшина (суддя, обозний, писар, осавул, хору­нжий).

Полтавська битва велика битва 27 червня 1709 р. під Полтавою між швед­ським військом Карла XII, на сторону якого перейшов І. Мазепа, та російським військом Петра І, в якій шведи зазнали нищівної поразки.

Половці (кипчаки) середньовічна народність тюркської групи, кочівники, які здійснювали грабіжницькі напади на своїх сусідів, в середині XI ст. - і на південно-східні кордони Київської Русі. колонізація насильницьке ополячення (насадження польської мови і

культури), окатоличення західноукраїнського населення. Плуботківці солдати українського полку ім. П. Полуботка, які в ніч з

4 на 5 липня 1917 р. піднялися на збройний виступ про-

71

ти Тимчасового уряду і II Універсалу з настійною вимо­гою до Центральної Ради проголосити самостійність України.

Полюддя

щорічний об'їзд князем Київської Русі з дружиною своїх

володінь та підлеглих племен з метою збирання данини.

Поляни

східнослов'янське плем'я (союз племен), що проживало

в VI-IX ст. у середньому Подніпров'ї, центром якого був

Київ, навколо якого і сформувалась Київська Русь.

Польська Ліквідаційна комісія організація, заснована поляками

28.10.1918 р. у Кракові з метою перейняття влади від ав-стро-угорської адміністрації в Галичині.

Польське повстання 1863-1864pp. національно-визвольне повстання по­ляків проти російського самодержавства з метою здо­буття національної незалежності і відновлення Польщі в кордонах 1772 р.

«Помаранчева революція» масовий виступ молоді та інших демократи-

чно налаштованих верств населення, переважно західної і центральної України, під час президентських виборів 2004 р. проти існуючого в країні олігархічного режиму і його спроб фальсифікації виборів.

Помісна церква

Помістя Популізм

православна церква, що існує з перших століть поши­рення християнства, (маєток) велике господарство пана, домагання політиків визнання їхньої думки, прийняття рішень, що базуються не на врахуванні реальної соціа­льно-економічної та політичної ситуації, а зорієнтованих на реалізацію миттєвих запитів населення, потреб на­товпу.

Порта офіційна назва турецького уряду Османської імперії.

Посполиті

«Потьомкін»

Посольський приказ центральна державна установа царської Росії в 1549-1720 pp., яка відала зовнішньою політикою та управлінням окремими територіями на південному сході країни (в певний час - і українськими), узагальнююча назва не шляхетського і некозацького на­селення (селян, міщан в Україні XV-XVIH ст.). ескадрений панцерник російського Чорноморського флоту «Князь Потьомкін-Таврійський», на якому 14-25 червня 1905 р. відбулося повстання моряків, переважно українців.

Почаївська Лавра

православний чоловічий монастир (з 1831 р. - Лавра) у м. Почаєві (Тернопільщина), найбільша православна

72

святиня Волині і друга, після Києво-Печерської Лаври, в Україні.

правління Гетьманського уряду орган управління Гетьманщиною,

створений за указом російської імператриці Анни Івані­вни в 1734 р. після смерті гетьмана Д. Апостола, який складався з трьох росіян і трьох представників козацької старшини.

Правоберезкне козацтво сукупність козацьких формувань, що існували у 1686-1714 pp. на Правобережній Україні.

Прапор (корогва, знамено, стяг) емблема держави, військового під-

розділу чи організації у вигляді прикріпленого до дер­жака полотна.

Правобережжя (Правобережна Україна) історико-географічна назва ча­стини території України на правому березі Дніпра, яка охоплювала Київщину, Брацлавщину, частково Волинь та Поділля, і за Андрусівським перемир'ям (1667 р.) ві­дійшла до Польщі.

Правова держава держава, в основі якої лежить верховенство закону, по­діл влади, правовий захист особи, юридична рівність громадян держави.

Правозахисник борець за права людини.

Православна церква організація віруючих, яка появилась на українських зем­лях після запровадження християнства у Київській Русі, її головний церковно-релігійний центр. Нині одна з най­більших релігійних конфесій на Україні.

«Православний катехізис» програмна заява членів Васильківської управи Південного товариства декабристів на чолі з С. Муравйовим-Апостолом, які 29 грудня 1825 р. підня­ли на повстання солдатів Чернігівського полку в с. Три-лісах, із закликом до народу повалити самодержавство, ліквідувати кріпацтво і встановити демократичний лад.

Президент глава держави (компанії, організації, спілки).

Приватизація передача державної чи муніципальної власності у при-

ватну власність. 'Ривілей грамота, форма урядових документів у Литовській і

Польській державах, яка мала багато різновидів. Ривілей Казимира IV законодавчий акт загальнодержавного значення, виданий в 1447 р. Великим литовським князем і королем польським Казимиром IV Ягеллончиком, яким значно розширювались права шляхти.

73

Привласнююче господарство форма господарювання первісних людей при якій вони споживали лише дари природи, здобуті мисливством, рибальством, збиральництвом.

Присяжний повірений адвокат.

Пріоритет першість у відкритті, висловлюванні ідеї, переважне

право у чомусь.

Продовольчий податок твердо фіксований натуральний податок з селянсь­ в березні 1921 р. у зв'язку з введенням НЕПу.

Прожитковий мінімум характеристика мінімуму життєвих засобів, необ­хідних для підтримання життєдіяльності людини.

«Просвіта» українське культурно-освітнє товариство, засноване на-

пригінці 1868 року у Львові групою народовців на чолі з

А. Вахнянином, який і був його першим головою.

Промисловий переворот переведення ручного виробництва на машинне.

Протекціонізм економічна політика держави, спрямована на захист на­ціональної економіки від іноземної конкуренції та на розширення зовнішніх ринків.

Пропорційна система виборів виборча система, коли населення голосує за політичні партії, а не конкретних осіб. Політичні партії набирають кількість місць пропорційно до поданих за них голосів виборців.

Протоміста попередники міст.

Прутськиймир Мирний договір, підписаний 12.07.1711 р. між Росією і Туреччиною у військовому таборі нар. Прут поблизу м. Ясси.

Пуд одиниця виміру ваги (маси), що застосовувалась в Укра-

їні з часів Київської Русі (бл . 16,380 кг)

74

рада український термін для визначення державного, політич-

ного, представницького чи керівного органу, керівного органу партії, громадської організації чи установи. Вжи­вається ще з часів Київської Русі - Боярська Рада, згодом — Січова Рада, Рада козацької старшини; з 1917 р.— Українська Центральна Рада; Всеукраїнський з'їзд Рад; з 1920 р. в більшовицькій Росії і Україні термін «Рада» вживався для означення органів державної влади усіх ступенів; в незалежній Україні — Верховна Рада — най­вищий законодавчий орган держави.

Рада Генеральної Старшини дорадчий орган при гетьманові, що склада­лась з членів генеральної старшини, виконувала функції управління справами Гетьманщини в 1649-1764 pp.

Рада Європи дорадча організація європейських країн, до якої Україна

вступила у 1995 р. як 37-й повноправний член.

Рада Міністрів України найвищий виконавчий і розпорядчий орган держа­вної влади України, уряд держави: в УНР називався Гене­ральний секретаріат, 21.01.1918р. перейменований у Раду Народних Міністрів; в УСРР уряд називався з березня 1919 р. Рада Народних Комісарів УСРР, а з 1946 р. — Рада Міністрів Української РСР; з 1991 р. — Кабінет Міністрів УРСР, за Конституцією 1996 р.— Кабінет Міністрів України — найвищий орган виконавчої влади держави.

Радикальний рух (радикалізм) намагання докорінно змінити, перевернути стан речей (становище в країні).

Ряди робітничих і солдатських депутатів масові політичні виборні орга­ нізації робітників і солдатів Росії, створені в результаті перемоги Лютневої революції 1917 р. На Україні ради робітничих депутатів почали виникати в березні 1917 р. переважно в робітничих центрах: Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Луганську та інших містах. "дянізація запровадження на західноукраїнських землях, приєдна-

них у 1939-40 pp. до СРСР, радянської (комуністичної)

системи влади.

Радянська влада більшовицька влада. Оскільки органами влади у більшо-

виків були ради, звідси й пішла назва.

примітивне знаряддя для обробітку землі в період доплуж-ного землеробства (І тис. р. до н. є.) і до нинішнього часу.

75

Рапорт письмове повідомлення про щось (застосовується у дер.

жавних установах, військових органах тощо).

Ратуша назва органу місцевого самоврядування в українських мі-

стах XIV-VIII ст., які не мали магдебурзького права; бу­динок, в якому знаходиться орган місцевого самовряду. вання. До наших днів збереглися такі ратуші в м. Бучачі (з 1751 p.), Кам'янці-Подільському (1754 р.) та ін.

Реабілітація Реальне училище

Ревізії

Революція

Регент

Регламентація Редут Реєстрові козаки

Рать, ратні люди військо, військові люди.

виправлення, відновлення доброго імені неправильно звинуваченої (засудженої) особи.

середній учбовий заклад в Російській імперії, в т.ч. й на українських землях, з семирічним строком навчання, в яких головна увага приділялась вивченню фізики, мате­матики, креслення і природознавства, (лат. revisio — перегляд) — в Російській імперії у XVIII-XIX ст. — перепис населення, яке було зобов'язане пла­тити подушний податок (селяни, міщани, купці) і відбу­вати рекрутську повинність.

докорінна зміна, переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

тимчасовий правитель замість монарха (при неповноліт­ньому монарху).

унормування, система дозволів і заборон у якій-небудь сфері діяльності.

замкнуте польове укріплення, пристосоване для кругової оборони в ході бойових дій.

частина українських козаків, узятих урядом Речі Поспо­литої на військову службу (з др. пол. XVI ст.) і внесених в особливий список-реєстр (звідки і назва).

Рейхскомісаріат «Україна» одна з чотирьох великих військово-адміністративних зон, на які фашистські окупанти розді­лили Україну в 1941 р. Згідно з наказом Гітлера від 17.07.1941 р. «Про запровадження цивільного управління на окупованих східних територіях», вона включала біль­шість території УРСР (6 генеральних округів: «Волинь і Поділля», «Київ», «Дніпропетровськ», «Миколаїв», «Жи­томир», «Таврія») з центром у Рівному.

Рейхстаг центральний представницький орган з 1867 р. у німець-

ких державах, його резиденція.

Резиденція місце постійного (довгострокового) перебування прави-

теля, пана, полководця тощо.

76

Реквізиція насильне відчуження-чи тимчасове вилучення державою

для її потреб майна, продовольства, що належить окре­мим громадянам, підприємствам чи установам.

релігія

Ремесло

Рента

Рентабельність Репатріація

Репарація

Репресії

Республіка

Реставрація Референдум

Реформа

н

Реформація

(рекрутська повинність) система комплектування регулярного війська царської Росії, яка була поширена на українські землі після ліквідації тут залишків державності (1780 p.). віра в існування надприродних сил — богів, духів, душ, і їхнє панування над світом.

дрібне виробництво готових виробів, що грунтувалося на ручній праці.

частина доходу із зданого майна в оренду, яку отримує власник; повинність.

прибутковість виробництва, його дохідність, повернення на батьківщину колишніх полонених, біжен­ців, вимушених переселенців.

повне чи часткове відшкодування переможеною держа­вою збитків, заподіяних в ході війни, державі-переможниці.

каральні заходи, покарання вжиті державними органами щодо народу своєї країни чи підкореного (незаконні осу­дження, розстріли, виселення тощо), держава з виборними органами влади; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним орга­нам (парламент, президент), відновлення старого чи пошкодженого, всенародне опитування шляхом голосування з найважли­віших питань.

перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури (політичної системи), широкий соціально-політичний рух проти католицької церкви, який у XVII ст. охопив більшість західноєвропей­ських країн. Наслідком реформації було виникнення про­тестантської церкви.

Рід

«Рішип

Нешетилівські статті законодавчий акт царського уряду (липень 1709 p.), який врегульовував відносини Російської держа­ви з Гетьманщиною за гетьманування І. Скоропадського, об'єднання кровних родичів, для якого характерні спіль­на власність на засоби виробництва, виробництво та спо­живання, звичаї тощо. чтельні пункти» нормативний акт царського уряду, виданий у серп­ні 1728 р. у формі указу гетьману Д. Апостолу, який per-

77

ламентував його діяльність і обмежував автономні npag. Гетьманщини.

Річ Посполита (республіка) офіційна назва Польської держави (1569-1795 pp.) після укладення Люблінської унії 1569 р. в резуль-таті якої польське королівство об'єдналося з Великим Ли-товським князівством в одну державу — Річ Посполиту.

Ринський Розкуркулення

«Роланд»

Ризький мирний договір угода підписана 18 березня 1921 р. в м. Рига між Польщею, з одного боку, і РСФРР та УСРР, з другого, пі-сля завершення польсько-радянської війни, яким встано­влювалися нові кордони між вказаними сторонами та врегульовувалися інші міждержавні питання, грошова одиниця в Австро-Угорщині, політика знищення (ліквідації) багатого і середнього се­лянства в СРСР і УРСР.

німецька назва одного з двох батальйонів «Дружини українських націоналістів», який було сформовано в кві-тні-травні 1941 р. за домовленістю керівництва ОУН(б) і німецького абверу у складі 11-ї фашистської армії групи «Південь».

«Руно зрошене»

збірка переказів про чудеса ікони Богородиці Чернігівсь­кого Троїцько-1ллінського монастиря, видана у XVIII ст.

«Русалка Дністрова» галицько-український альманах, виданий в 1837 р. у Будапешті «Руською Трійцею», який мав велике значення

Русини

Русифікація «Руська бесіда»

«Руська правда»

для національного відродження українського народу, старовинна назва українців, яка походить від держави «Київська Русь». У Закарпатті, а також на Пряшівшині (Словаччина) на побутовому рівні і сьогодні ще вжива­ють цей термін щодо місцевих українців, цілеспрямована державна політика, спрямована на зни­щення української мови і культури, насаджування росій­ської мови та культури.

українські культурно-просвітницькі товариства, які вини­кали до пол. XIX ст. у Східній Галичині і Буковині з ме­тою поширення серед селян освіти рідною мовою, украї­нської культури.

перший давньоруський писаний звід норм світського права, складений в ХІ-ХІІ ст.; найважливіше джерело вивчення су­спільних відносин, історії та права Київської Русі.

«Руська правда» П. Пестеля основний програмний документ Південного товариства декабристів, складений П. Пестелем в 1823 р-

«Руська Трійця» напівлегальне демократично-просвітницьке та літератур-не угрупування, створене в 30-х роках XIX ст. у Львові

78

трьома друзями-студентами Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким з метою сприяння піднесенню освітнього рівня та пробудження національної свідомості галичан.

Руське воєводство адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала в XV-XVIII ст. на захоплених Польщею землях Галицько-Волинського князівства.

рух опору в Україні підпільна і партизанська боротьба в Україні в роки Ве­ликої Вітчизняної війни 1941-1945 pp., яка охоплювала діяльність радянських партизан і підпільників та ОУН-УПА.

Рядовичі категорія залежних людей у Київській Русі (за соціальним

і юридичним становищем близькі до закупів), які уклада­ли на певних умовах договір («ряд») із феодалом і відбу­вали відповідно до нього певні повинності, сплачували данину тощо.

Сагайдак комплект озброєння, що складався з лука та колчана для

стріл.

Самвидав у Радянському Союзі неофіційне копіювання і розповсю-

дження творів, не схвалених режимом.

Сакнкція

«Санація» (лат. sanation - оздоровлення) в економіці країни - це система фінансових заходів (надання субсидій, збільшення креди­ тів та ін.) для запобігання банкрутства підприємств, ком­ паній; назва воєнно-політичного режиму Ю. Пілсудського в Польщі у 1926-1939 pp., який висунув гасло оздоровлення суспільного життя країни шляхом обмеження демократії і зміцнення виконавчої влади. Особливо обмежувався національний розвиток українців, посилилася їх полонізація. ондмсаки адміністративні одиниці в Османській імперії, на які по­ ділялися еялети (провінції). Кам'янецький еялет (1672- 1699 pp.) поділявся на 4 санджаки. Сандомирський плацдарм плацдарм (територія) радянських військ на лівому березі р. Вісли в районі м. Сандомир, який був від­ войований у фашистських окупантів 29.10.1944 р. війсь­ ками 1-го Українського фронту в роки Великої Вітчизня­ ної війни, дозвіл.

79

Сармати іраномовні кочові племена, які в III ст. до н. є. розселили-

Сателіт

Світова війна

ся в степах від Тоболу до Дунаю, поділялися на кілька територіально-племінних груп, одна з яких - роксолани та алани проживала в Північному Причорномор'ї, держава, яка перебуває під контролем більшої і могутні­шої держави і слухняно виконує її волю, збройне протистояння, у яке втягнуто країни майже усіх частин світу (континентів).

«Священна ліга»

Сейм

антитурецька коаліція європейських держав (Австрія, Ве­неція, Ватикан, Річ Посполита і Росія) в 1684 р. - поч. XVIII ст. Севастопольська оборона (в роки Великої Вітчизняної війни) 250-денний (30.10.1941-4.07.1942 pp.) захист червоноармійськими військами м. Севастополя від фашистських загарбників, станово-представницький орган влади в Литві, Польщі, Угорщині, Чехії, а також законодавчий орган Карпатської України.

Секуляризація

Сепаратизм Сервітути

(лат. Saekulans - світський) - перетворення церковної і монастирської власності (землі) у державну власність. Селянська реформа 1861 р. система заходів російського уряду, спрямо­вана на поступову ліквідацію кріпацтва. Семилятня війна війна протягом 1756-1763 pp. між Австрією, Росією, Францією, Іспанією, Саксонією і Швецією з одного боку, та Прусією, Британією і Португалією — з іншого. Сен-Жерменський мирний договір один з міжнародних договорів, що визначали підсумки Першої світової війни, підписаний 10.10.1919 р. в м. Сен-Жермен (поблизу Парижа) між державами Антанти та Австрією (передбачав передачу Буковини Румунії).

прагнення окремих груп населення до відокремлення від даної держави.

встановлене право користування чужою власністю (на­ пр., захоплення дідичами Австро-Угорщини лісів, пасо­ вищ загального користування). Сердюцькі полки (добровольчі полки) наймані піхотні полки Гетьма-

Сердюки

Символіка

Синдикат

80

нщини, які у XVII-XVIII ст. створювалися для несення охоронної^ прикордонної та військової служби, наймане постійне військо у збройних силах Гетьманщи­ни, започатковане П. Дорошенком, відмінна ознака, розпізнавальний знак (державна симво­ліка - герб, прапор, гімн), об'єднання трестів, що виробляють однорідну продукцію.

Синьожупанники» (Синьожупанна дивізія) назва (від кольору уні-

форми) двох українських дивізій, сформованих у люто-му-березні 1918 р. з військовополонених - українців ко­лишньої російської армії, які перебували в таборах на території Німеччини.

Синод

Синопсис

Сіверяни

у царській Росії - найвищий орган управління Руською православною церквою, створений у 1721 р. Петром І. перший короткий нарис історії України і Росії з найдав­ніших часів і до XVII ст., виданий у 1674 р. Києво-Печерською друкарнею, використовувався на початку XIX ст. як офіційний підручник з вітчизняної історії, східнослов'янське плем'я (союз племен), що займало область лівого берега Дніпра: басейни р. Десни, Сейму та верхів'я Сули і Ворскли.

«Сільський господар» українське крайове господарське товариство, за­сноване в 1899 р. в містечку Олеську Золочівського по­віту Галичини (тепер Львівська обл.) з метою захисту інтересів та поліпшення добробуту селян шляхом під­вищення продуктивності сільськогосподарського вироб­ництва.

Сірий Клин неофіційна назва Середньо-азійського степового краю -

регіону компактного проживання українців у Росії.

Сірома (голота) Січовий рух

Січовики

«Січ»

«Сірожупанники» (Сірожупанна дивізія) назва походить від кольору уніформи вояків-українців колишньої російської армії, які перебували в австрійському полоні, з яких після укладання Брестського миру 1918 р. за угодою між УНР та австро-німецьким військовим командуванням було створено українську військову частину, незаможні козаки.

український фізкультурно-спортивний рух на західноук­раїнських землях початку XX ст.

запорожці, козаки Війська Запорізького Низового, які постійно проживали на Запорізькій Січі, назва українських громадських студентських організа­цій, що займалися у др. пол. XIX - пер. пол. XX ст. куль­турно-освітньою діяльністю серед населення на західно­українських землях; фізкультурно-спортивні і протипо­жежні організації, що діяли у Галичині, Буковині і на Закарпатті у 1900-1930-х роках.

Січневе збройне повстання повстання робітників Києва з центром на за­воді «Арсенал», які під керівництвом більшовиків 16-

81

22 січня 1918 р. виступили проти Української Централь­ної Ради.

Січ Запорізька військово-політична організація українського козацтва.

Січові стрільці військові регулярні частини, сформовані з українських добровольців в 1914 р. у складі австро-угорської армії; одне з найкращих військових з'єднань в арміях ЗУНР та УНР під час Української національної революції 1917-1920 pp.

Скіпетр жезл (кий, палиця), прикрашений дорогоцінним камін-

ням і різьбою.

Скіфи (скити, сколоти) іраномовні племена (група племен), які проживали в VII-III ст. до н.е. на території сучасної України, пере­важно в Причорномор'ї і залишили глибокий слід у дав­ній історії нашого народу, як скіфи-землероби, орачі та скіфи-кочівники.

Склавши грецька (візантійська) назва слов'ян, які проживали на

захід від Дністра на території Польщі, Словаччини, Трансільванії та частково України.

Скотарство розведення свійських тварин, бере свій початок з часів

неолітичної революції.

Слобода поселення українських селян в основному на пограничній з

Росією землі (Слобожанщина). Звільнялися від податей, але за це тримали оборону від вторгнення турків і татар.

Слободищенський трактат договір, укладений 17 жовтня 1660 р. геть­маном України Юрієм Хмельницьким з Польщею в міс­течку Слободищі (нині Бердичівський район Житомир­ської області), за яким Гетьманщина розривала союз з московським царем і поверталася під владу Речі Поспо­литої на правах автономії.

Слобожанщина (Слобідська Україна) регіон, що утворився на теренах Ди­кого поля між кордонами Росії, Речі Посполитої і Крим­ського ханства в XVII-XVIH ст., територія сучасних Ха­рківської, Сумської і суміжних з ними областей України і Росії.

«Слово і діло государеве» Таємна канцелярія (політична поліція), запрова­джена російською імператрицею Анною Іоанівною, яка зобов'язувала населення під страхом смертної кари до­носити про «слово і діло», ніби-то спрямовані проти ім­ператриці.

«Слово о полку Ігоревім» видатна пам'ятка давньоруської і світової літера­тури, присвячена невдалому походу новгороД-

82

сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р. Створена в 1187 (1188) р.

Слов'яни

Слов 'яносербія

Смерди СНД

велика група європейських народів, об'єднаних близькі­стю мов і спільним походженням. Це - українці, росіяни, білоруси, лужичани, словаки, поляки, чехи, болгари, бо­сняки, македонці, серби, словенці, ховати і чорногорці, адміністративно-територіальна область на півдні України, створена в 1753 р. з сербських військових поселенців, які мали охороняти південні кордони Російської імперії (в 1764 р. увійшла до складу Новоросійської губернії)-на Русі — вільні селяни.

Співдружність Незалежних держав, утворена натомість СРСР 8 грудня 1991 р. лідерами України (Л. Кравчук), Ро­сії (Б. Єльцин), Білорусі (С. Шушкевич) у Біловезькій Пущі.

Собор руських учених перший з'їзд діячів української науки, освіти і культури Галичини (99 чол.), який відбувся 19-26 жовт­ня 1848 року у Львові з метою об'єднання зусиль інтелі­генції в підвищені освітнього рівня українського народу.

Сойм (Сейм) Карпатської України законодавчий представницький орган Карпатської України, який вперше було обрано загаль­ним таємним голосуванням 12 лютого 1939 р. у складі 32 депутатів.

«Сокіл» назва українських фізкультурно-спортивних та проти-

пожежних товариств, які діяли в Галичині та Буковині з 1894 р.

«Сокольський кордон» умовна назва лінії, створеної керівництвом Речі Посполитої у міжвоєнний період для розмежування Га­личини та ін. окупованих нею українських земель (Во­линь, Полісся, Холмщина).

Соловки узагальнююча назва групи островів у південно-західній

частині Білого моря, де царська Росія, а згодом СРСР утримували переважно політичних в'язнів.

Соляний

Солтис (сільський староста) з XIV ст. до 1939 р. службова особа на за­хідноукраїнських землях, що виконувала функції розпо­рядчого органу сільської громади.

шлях

Com,

ник

старовинний торговельний шлях, по якому возили сіль у Київську Русь з Прикарпаття на Правобережну Україну, а також торговельний шлях, яким возили в XVI-XVIII ст. сіль з Кримського узбережжя Чорного моря, особа, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю -сотню у Гетьманщині та Сло-

83

бідській Україні в XVII-XVIII ст., а також старшинське звання в армії УНР та УГА.

Соха знаряддя для оранки землі, яке використовувалося селя-

нами з найдавніших часів до поч. XX ст. На відміну від плуга, соха землю не перевертала, а розгортала, пропо­рювала.

«Софіївка» видатна пам'ятка паркового будівництва, дендропарк в

м.Умані, закладений у 1796-1800 pp. гр. Ф. Потоцьким на честь дружини Софії. У 1929 р. оголошена держав­ним заповідником.

Соціалізація землі перехід землі із приватної власності у суспільну власність.

Соціалізм вчення про суспільний лад, який на думку його прихиль-

ників, повинен прийти на заміну капіталізму, заперечує

приватну власність і експлуатацію людини людиною.

Соціальне розшарування поділ, збільшення розриву між багатими і бідними.

Соцький керівник сотні у військовому ополченні Київської Русі;

на українських землях, які перебували у складі Російсь­кої імперії виборна службова особа на селі.

«Союз благоденства» таємне товариство декабристів, яке виникло в січні 1818 р. у Петербурзі і проіснувало лише три роки.

Союз визволення України (СВУ) самостійницька політична організа-

ція, створена в серпні 1914 р. емігрантами з Наддніпря­ нщини, лідерами українських політичних партій (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський,

О. Скоропис-Йолтуховський, Ю. Бачинський та ін.) з метою усамостійнення України.

Союз земельних власників (Всеукраїнський союз хліборобів-власників) кон­сервативна монархічна організація, (виникла в травні 1917 р. на Полтавщині з ініціативи поміщика Михайла Коваленка), яка сприяла приведенню 29 квітня 1918 р. до влади в Україні П. Скоропадського.

«Союз порятунку» таємна організація декабристів, створена в 1816 р. у Пе­тербурзі.

Союз Радянських Соціалістичних республік (СРСР) держава, у складі

якої Україна під назвою УСРР (згодом УРСР), перебу­вала в 1922-91 pp., була утворена більшовиками на Все­союзному з'їзді Рад 30 грудня 1922 р. юридично як фе­деративна, а фактично унітарна держава.

«Союз руского народа» чорносотенна монархічна організація, утворена в жовтні 1905 р. в Петербурзі для боротьби проти рево­люційного руху і збереження самодержавної неподіль-

84

ної Росії, яка активно діяла на Україні, зокрема у Волин­ській губернії.

Союз українок найбільша українська жіноча організація, створена в

1917 р. в Галичині, метою якої була суспільна активіза­ція жінок, піднесення їх освітнього і фахового рівня, участь у світовому жіночому русі.

Спис вид довгої древкової зброї.

^Спілка» (Українська соціал-демократична Спілка) політична партія,

яка утворилася в кінці 1904 - поч. 1905 р. в результаті розколу Революційної української партії і входження до Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) на автономних правах.

Стабіл'їзація досягнення стану спокою (призупинення спаду вироб-

ництва, негативного розвитку подій), утримання його деякий час на одному рівні.

Ставропігія право монастиря, братства не підпорядковуватися міс-

цевій єпархії, а безпосередньо патріархові або Синоду.

Сталінградська битва одна з найвирішальніших битв у період В.В. війни (17.07.1942 - 2.02.1943 pp.), в результаті якої під Сталін-градом було оточено і розгромлено 22 фашистські диві­зії армії фельдмаршала Паулюса, що поклало початок корінному перелому у війні.

Стани великі групи людей, що різняться своїм спадковим юри-

дичним становищем в суспільстві, певними правами, обов'язками. Напр. в Україні в XVII-XVIII ст. головни­ми суспільними станами були козацтво, шляхта, міщани, селяни і духівництво.

Станиця назва великих козацьких поселень (куренів) на Кубані піс-

ля переселення туди Чорноморського козацького війська.

Староста адміністративна посада: у Київські Русі - представник

найнижчої адміністративної ланки, що наглядав за пев­ними ділянками в господарстві князя; у Польщі - пред­ставник короля у воєводстві, старостві або повіті; в Га­личині за Австро-Угорщини (1772-1918) - спочатку представник імператора в окрузі, згодом - представник уряду в ловіті; на українських землях часів панування російської імперії - голова найнижчої адміністративної одиниці - сільської громади; в Українській державі ге­тьмана П. Скоропадського - губернські і повітові старо­сти; існували також повітові старости на українських землях під польською окупацією у 1918-1939 pp.

85

Стара громада культурно-освітницька організація, створена на початку 70-х років XIX ст. з ініціативи В. Антоновича у Києві, до якої увійшли відомі представники наукової і творчої ін­телігенції (на відміну від студентських громад).

Старшина (Старшинська Рада) до неї входили: писар, обозний, двоє

суддів, підскарбій, двоє осавулів, бунчужний, хорунжий і полковники.

Статус становище, правовий стан.

Статут документально оформлені правила; кодекс законів (ста-

тут сільськогосподарської артілі).

Степова Україна

Стаханівський рух рух новаторів виробництва, названий за ім'ям його іні­ціатора - вибійника шахти «Центральна-Ірміно» у Дон­басі О. Стаханова, який в ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. разом з двома помічниками встановив світовий рекорд видобутку вугілля, що перевищував норму в 14,5 разів. Південна Україна, історико-географічна область Украї­ни між Чорним та Азовським морями на півдні та лісо­степом на півночі, яка з кінця XVIII і до 1917 р. мала офіційну назву Новоросія.

Стоянка

Страйк

місце постійного або тимчасового проживання чи пере­бування первісних людей.

одна з форм розв'язання конфлікту між працюючими і роботодавцями, яка полягає у тимчасовому колективно­му припиненні роботи з метою домогтися підвищення оплати чи поліпшення умов праці та ін. причин. Є і по­літичні страйки.

Стрибог Стяг

Суверенітет Суд присяжних

«Судебник»

один з язичницьких богів східнослов'янського пантеону, давньоруська назва військового прапора, незалежність, верховенство влади, одна з форм судів, які були запроваджені на українських землях судовою реформою царського уряду в 1864 р., суть яких полягала в тому, що при винесенні вироку, особливо при розгляді важливих кримінальних злочинів, брали участь прості громадяни, т. зв. присяжні, збірник норм права і судочинства у період середньовіч­чя (на певній території українських земель діяли: Суде­бник 1468 р. Великого князівства Литовського, Судеб­ники 1497 р., 1550 р. і Зведений Судебник 1606 р. Мос­ковської держави).

Судебник Івана III перший загальний кодекс Московської держави (1497 p.), який об'єднав положення «Руської правди»,

86

поточне законодавство московських князів, поклав по­чаток загальному закріпаченню селян.

Судова палата

Судебник Івана IV Основний законодавчий акт Московської держави, при­йнятий у 1550 p., що поклав основи для закріплення ста­ново-представницької монархії в Росії, одна із найдавніших інституцій поряд з мировими й окружними судами, запроваджена судовою реформою від 1864 р.

Султан Сурмач

назва правителя держави країн Сходу, військовий музикант, який подавав сигнали війську.

Суспільні відносини відносини між групами людей, які виникають у процесі їх діяльності.

Суспільство Східна Галичина

Схизма

Суспільно-політичний рух рух, учасники якого пропонують різноманітні ідеї вдосконалення життя суспільства, спільнота, яка живе на певній території, назва частини українських земель, що у 1772-1918 pp. перебували у складі Австро-Угорської імперії, розкол усередині християнської держави в 1054 p., унас­лідок якого утворилися православна і католицька кон­фесії. Схизматиками поляки називали українців.

Т

Табель про ранги

Табу Табунник

Табір

російська імперська система, започаткована Петром І (закон від 24.01.1720 р.) для встановлення відповідності між різними чинами військової, цивільної та придворної служб, визначення її ієрархії та правил надання дворянс­тва державним службовцям, заборона.

наглядач за громадським табуном на випасі (за кіньми, великою рогатою худобою).

Таврія (Таврида)

козацька тактика ведення бою і активної оборони в сте­пу, що являла собою укріплення з возів по обидва боки козацького війська, т.зв. «рухома фортеця», назва Кримського півострова, поширена у середні віки. В ХІХ-ХХ ст., Таврією називали не лише Крим, але й прилеглі до нього райони Північного Причорномор'я, що входили до складу Таврійської губернії. Таврійська «республіка» тимчасове державне формування, проголошене біль­шовицьким декретом Таврійської губернії від 22.03.1918 р. на території Криму (проіснувало лише місяць).

87

Таври автохтонне населення Криму (в писемних джерелах зга-

дується в V ст. до н. є. - X ст. н. є.)- Звідси і назва півос­трова - Таврида, Таврія.

Тавро знак, клеймо, яке роблять на шкірі (руці, спині, грудях)

випалюванням, фарбою або за допомогою хімічних пре­паратів.

Таємний український університет український нелегальний вищий на­вчальний заклад, який діяв в умовах польської окупації у Львові протягом 1921-1925 pp., де на філософському, юридичному і медичному факультетах навчалось понад 1000 студентів.

Талер (таляр) велика срібна монета, випуск яких було започатковано у

1518 р. в м. Йоахіметалі (тепер м. Якимов - Чехія), яка перебувала в грошовому обігу багатьох країн Європи, в т. ч. у XVI-XVIII ст. - на західноукраїнських землях.

Таллергоф концентраційний табір на території Австро-Угорщини

(поблизу м. Граца), заснований в роки Першої світової війни, де перебували репресовані, переважно українці з Галичини, Буковини, а також військовополонені росій­ської армії.

Татарбунарське повстання збройний виступ українських селян Півден­ної Бессарабії проти румунської окупації (23-29.10.1824 р.).

Тенденція напрям розвитку якогось явища (економіки, політики і

т. ін.)

Теологія вчення про бога, богослов'я.

Теребовлянське князівство давньоруське удільне князівство, засноване близько 1084 р. за кн. Василька Ростиславича (1084-1124), до складу якого входили землі південно-східної Галичини, Буковини і Поділля з центром у м. Теребовля.

Тиверці один із східнослов'янських племінних союзів, які за

«Повістю временних літ» проживали між Дністром, Прутом і Дунаєм, з X ст. входили до складу Київської Русі.

Тимчасовий Державний Секретаріат перший уряд ЗУБР, утворений

9 листопада 1918 р.

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України радянський уряд Украї­ни, створений 28 листопада 1918 р. в Курську під безпо­середнім контролем Москви (очолив Г. П'ятаков) для керівництва українським повстанським рухом проти ні­мецько-австрійських окупантів і Гетьманату

88

Тимчасовий Уряд

центральний орган державної влади Росії (2.03.1917-25.10.1917), сформований в основному з кадетів і октяб­ристів після Лютневої революції за згодою між тимчасо­вим комітетом Державної Думи та керівництвом Петро­градської Ради робітничих і солдатських депутатів. Тимчасовим називається тому, що мав діяти до скликан­ня Установчих зборів.

Тисяцький

у Київській Русі ІХ-Х ст. — воєначальник, який очолю­вав міське військове ополчення («тисячу»); в Х-ХШ ст. -вища виборна особа у давньоруських містах, начальник міського ополчення і міський суддя, який обирався з чи­сла бояр.

Титул

Тіра (Тира, Тірас)

почесне звання, яке надавало певні права і привілеї, давньогрецьке місто-держава на правому березі Дніст­ровського лиману (територія сучасного м. Білгорода-Дністровського), засноване в VI ст. до н.е. вихідцями з грецького міста Мілет.

Тіун (тивун)

господарський управитель князя, боярина або іншого феодала у Київській Русі, на українських землях у складі Великого князівства Литовського і Московської держа­ви (до XVII ст.). Тмутараканське князівство давньоруське князівство, розташоване на Таман-

ському півострові з центром у м. Тмутаракані (Х-ХИ ст.) Товариш титул рядового козака, повноважного члена товариства

на Запорізькій Січі (у XVII-XVIII ст. існували ще у Ге­ тьманщині титули: військовий товариш, бунчуковий то­ вариш тощо) Товариш Міністра в Російській імперії так називали заступника міністра. Товарне виробництво Форма виробництва, при якій продукти виробля­ ються в основному на ринок. Товариство Українських Поступовців (ТУП) нелегальна міжпартійна

громадсько-політична організація, створена на поч. 1908 р. в Києві за ініціативою членів колишньої Україн­ської демократично-радикальної партії для координації українського національного руху, яку очолювали М. Грушевський, В. Винниченко, С Єфремов, С. Пет­люра, Є. Чикаленко, І. Шраг та ін. Після Лютневої рево­люції 1917 р. рада ТУП разом з представниками інших громадських організацій утворили Українську Центра­льну Раду. Товариство об'єднаних слов'ян таємна політична організація (декабристи), заснована на початку 1823 р. у Новограді-Волинському

89

офіцерами російської армії, вихідцями з українських дворян братами Андрієм і Петром Борисовими та поль­ським революціонером Юліаном Люблінським.

Толерантність терпиме ставлення до інших, чужих думок, поглядів, політичної опозиції.

Томакіеська Січ одне з перших військових укріплень запорізьких козаків на о. Томаківка на Дніпрі поблизу сучасного м. Марга­нця.

Тоталітарний режим тип політичного ладу, при якому влада зосереджу­ється в руках певної групи, яка знищує демократичні свободи, підпорядковує усі сфери життя своїм інтересам і утримує контроль над суспільством шляхом терору, політичного, соціально-економічного та духовного зака­баления.

Традиція форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми,

що передаються з покоління в покоління.

Трансільванія (Семиграддя) історична область у східних і південних Ка­рпатах на півночі Румунії

Трансністрія (рум. «Задністров 'я») назва території, яка вживалась німе­цько-румунськими окупантами щодо земель між ріками Дністер, Буг та Чорноморським узбережжям під час Ве­ликої Вітчизняної війни 1941 -1945 pp.

Трест і об'єднання виробничих підприємств певних галузей

^ промисловості.

Тріумвірат Ярославичів співправління на Русі синів Ярослава Мудрого: Ізяслава київського, Всеволода - переяславського і Свя­тослава - чернігівського в 1054-1073 pp.

Тріумф великий успіх (перемога над супротивником)

Тризуб геральдичний знак київських князів династії Рюрикови-

чів; з 22.03.1918 р. - державна символіка УНР як вели­кий і малий герб у відповідному орнаментальному об­рамуванні; з 1992 р. - малий Державний герб України

Трипілля система обробітку землі, сівозміна на трьох частинах

земельної ділянки

Трипільська культура археологічна культура (етнокультурна спільність) ча­сів мідного віку (приблизно IV-III тисячоліття до н.е.), пам'ятки якої вперше дослідив В. Хвойка у 90-х роках XX ст. біля с Трипілля на Київщині, звідки і походить назва трипільської культури.

Трипільська трагедія жорстока розправа отамана Зеленого (Д. Терпила) у березні 1919 р. над комсомольцями Трипілля, яких за його наказом покидали зв'язаними з круч у Дніпро.

90

«Троїстий союз»

Трон Троякові вали

Трибунал (спец. Суд) у Польській державі (в т. ч. на українських землях) іс­нував, зокрема коронний трибунал — найвищий у коро­лівстві; в СРСР існували «революційнЬ та військові три­бунали, які розглядали справи не лише про злочини вій­ськовослужбовців, а й слугували тогочасному режиму для закритого розгляду справ політичних противників військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879-82 pp. і був спрямований проти Франції і Росії; ініціатор розв'язання Першої світової війни 1914-1918 pp. символ монаршої влади; престол; прикрашене крісло (місце) монарха під час офіційних церемоній, комплекс земляних оборонних споруд у Подністров'ї, початок зведення було покладено у І-ІІ ст. за правління імператора Трояна (в Україні збереглися на території Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Чернівець­кої областей).

«Трудова громада»

Трудодень

українське парламентське об'єднання в російській Думі, яке домагалося автономії України та українізації освіти, міра виробітку та оплати праці в колгоспах Радянської України(СРСР). Кількістю вироблених трудоднів вимі­рювалася участь селянина у колгоспному виробництві і його частина при розподілі доходів.

Трудовий конгрес (Всеукраїнський трудовий конгрес) вищий тимчасо­вий законодавчий орган УНР періоду Директорії, що проходив 23-29.01.1919 р. у Києві з метою визначення форми влади в Україні, повноважень Директорії, її внут­рішньої і зовнішньої політики.

Тульчинська управа філія Південного товариства декабристів, створена в 1818 р. ад'ютантом командувача 2-ої російської армії, розквартированої в Тульчині (тепер райцентр Вінниць­кої обл.), Павлом Пестелем. Перестала існувати в січні 1826 р. після його арешту.

Тяглові селяни

Турівське князівство древньоруське князівство в центрі правобережного Полісся, що існувало в середині Х-ХИ ст. (населяли в основному дреговичі та древляни), категорія залежних селян на українських землях у складі Литви, Польщі, Росії (XIV-XIX ст.), які обробляли пан­ську землю своєю тягловою силою (кіньми, волами) і сільськогосподарським реманентом.

91

Уділ доля (частка) члена князівської родини в родовому во-

лодінні князя.

Удічьні князівства князівські володіння, що утворились внаслідок розпаду Київської Русі.

Узурпація протизаконне захоплення влади, привласнення чиїхось

прав на що-небудь.

Українізація український різновид політики «коренізації», проголо-

шеної XII з'їздом РКП(б) у квітні 1923 p., яка була спрямована на висунення на керівні посади представни­ків корінної національності, розширення вживання укра­їнської мови у державних установах і навчальних закла­дах, сприяння розвитку національної культури тощо.

Українська військова організація (УВО) нелегальна військово-

політична організація, створена в 1921 р. на західноукра­їнських землях Є. Коновальцем з метою продовження боротьби за незалежність України силовими методами.

Українська Автокефальна православна церква (УАПЦ) одна з православ­них церков в Україні, яка офіційно оформилась 4-5. 06. 1925 р. на соборі єпископів України в Лубнах (Полтав­ська обл.) У 1930-х роках була ліквідована радянською владою, відновила свою легальну діяльність в період боротьби за незалежність України.

Український Вільний Університет перший вищий навчальний заклад

української еміграції за кордоном, заснований у Відні в січні 1921 року, в кінці цього ж року переїхав у Прагу. З 1946 р. працює у Мюнхені (ФРН).

Українська Гельсінська Група (Українська Гельсінська Спілка з 1988 р.) -легальна громадсько-політична організація діячів украї­нського правозахисного руху (М. Руденко, О. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лук'яненко та ін.), засно­вана у Києві в листопаді 1976 р. з метою сприяння вико­нанню на Україні Гельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР у 1975 р. у Гельсінкі.

Українська Греко-католицька Церква (УГКЦ) утворена на Берестейському (Брестському) соборі в 1596 р. і запроваджена на україн­ських та білоруських землях, які входили до складу Речі Посполитої, як уніатська церква. З 1774 р. носить назву - греко-католицька церква, 1960 р — Українська като­лицька церква (в офіційних документах Ватикану).

92

Українська демократична партія перша ліберальна партія на українсь­ких землях Російської імперії, створена в 1904 р. у Києві (її лідери С Єфремов, Б. Грінченко, Є. Чикаленко).

Українська держава офіційна назва української держави за Гетьманату, оголошеної П.Скоропадським 29.04.1918р. у «Грамоті до всього українського народу» і «Законах про тимчасо­вий державний устрій України» після повалення Центральної Ради і ліквідації УНР.

Українська діаспора збірне визначення української національної спіль­ноти поза межами території української національної держави (поза кордонами України).

Українська допоміжна поліція назва охоронних з'єднань, створених за сприяння ОУН для підтримання порядку серед місцево­го населення під керівництвом німецьких окупаційних органів на захопленій території України (переважно на західноукраїнських землях) в роки Другої світової війни

Українська комуністична партія (боротьбистів) політична партія лівого спрямування, яка виникла у травні 1918 р. внаслідок розколу УПСР (лідери Г. Гринько, П. Любченко та ін).

Українська лінія система прикордонних укріплень загальною довжиною близько 300 км, призначена для захисту південних кор­донів України (Російської імперії) від нападів татар, споруджена за наказом російської імператриці Анни Іо-анівни на початку 30-х років XVIII ст.

Українська Народна Республіка (УНР) назва української держави, яка впе­рше була проголошена III Універсалом Центральної Ра­ди 7.11.1917 р. у складі Російської федерації. Проіснува­ла з перервами до листопада 1920 р.

Українська національна армія (УНА) збройне формування, що воювало на боці фашистської Німеччини на завершальному етапі Другої світової війни, сформоване у березні-квітні 1945 р. з радянських полонених-українців, вояків дивізії СС «Галичина» та ін. збройних формувань українців під командуванням генерала П. Шандрука як зародок май­бутньої української армії.

Українська Національна Рада (УН Рада) вищий законодавчий орган За-. хідноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР - ЗО УНР), створена 18.10.1918 р. у Львові як Конституційні Збори (Конституанта) українців, що перебували під владою Австро-Угорської імперії. (Назву «Українська Націона­льна Рада» носив ще представницький орган українців,

93

створений ОУН на окупованій фашистами території України.

Українська Православна Церква (УПЦ) одна з найбільших православних церков світу, яка бере свій початок з хрещення Київської Русі у 988 р. Сьогодні на Україні діють парафії трьох православних церков: УАПЦ, УПЦ Київського і Мос­ковського патріархату.

Українська радикальна партія (Русько-українська радикальна партія) пе­рша українська політична партія, заснована у Львові 4.10.1890 р. з ініціативи І. Франка, М. Павлика та ін. В основу її програми було покладено етичний і науковий соціалізм на демократичній і консервативній базі, боро­тьбу за політичну свободу українського народу.

Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР), до 1937 р. нази­валась Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) - форма державності, що існувала в Україні (пе­реважно у складі СРСР) у 1917-1991 pp.

Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) політична партія, що утворилася в червні 1917 р. з колишніх членів Украї­нської демократично-радикальної партії і Товариства українських поступовців (лідери С. Єфремов, О. Лотоцький, А. Ніковський, П. Стебницький, І. Шраг та ін.).

Українська партія соціалістів-революиіонерів (есери) всеукраїнська по­літична партія, організована в квітні 1917 р. у Києві, пе­реважно студентами: М. Ковалевський, Я. Ковалів, О. Севрюк, П. Христюк, В. Залізняк та ін., виступала за територіальну автономію України.

Українська Повстанська Армія (УПА) збройна політична формація, що дія­ла на західноукраїнських землях у 1942-50-х роках, створена в жовтні 1942 р. на Волині. Вела боротьбу про­ти фашистських окупантів і радянської влади

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) політична організація національно-демократичного спрямування, що утворилась у грудні 1905 р. на базі Рев. Укр. партії (лідери В. Винниченко, Д. Антонович, Б. Мартос, С. Петлюра та ін.).

Києві в березні 1917 р. з представників різних полі­тичних, громадських, наукових і культурних осередків з метою домагання «територіальної автономії України з

94

державною українською мовою». Після проголошення УНР виконувала роль вищого законодавчого органу.

Український національний конгрес зібрання у Києві 6-8.04.1917 р. пред­ставників від усіх українських громад Росії з метою під­тримки діяльності Центральної Ради по Домаганню ав­тономії України у складі федеративної Російської рес­публіки.

«Український історичний журнал» періодичний науковий і громадсько-політичний часопис, орган Інституту Історії України та Інституту національних відносин і політології Націона­льної Академії наук України, заснований у Києві в пері­од «хрущовської відлиги» в липні 1957 р.

Українські козацькі полки 1812-1815 pp. добровільні військові (козаць­кі) формування, створені у Київській, Подільській, Пол­тавській і Чернігівській областях для боротьби проти наполеонівської Франції.

Українські січові стрільці добровільне військове формування українців у складі Австро-Угорської армії в роки Першої світової війни.

Український штаб партизанського руху орган, створений 30 травня 1942 р. для здійснення оперативного керівництва парти­занським рухом на Україні в період В.В. війни (нач. штабу Т. Строкач).

Українсько-польська війна збройні конфлікти між Польською держа-

вою і ЗУНР в 1918-1919 pp. за володіння територією Східної Галичини.

Уличі східнослов'янське плем'я (союз племен), які за літопис-

ними відомостями проживали в пониззі Дніпра, між Дніпром і Південним Бугом та на побережжі Чорного моря. За князювання Ігоря увійшли до складу Київської Русі.

Улус володіння монгольського хана.

Ультиматум категорична вимога (під загрозою застосування санкцій)

у вказаний термін виконати запропоноване.

«Український центр білогвардійців-терористів» одна із сфабрикованих органами ДПУ-НКВС справ проти української інтеліге­нції, в результаті якої в грудні 1934 р. лише до розстрілу було засуджено 28 осіб.

УНДО Українське національно-демократичне об'єднання —

найчисельніша політична сила на західноукраїнських землях, окупованих поляками у 1919 р.

95

УНДП

Українська національно-демократична партія, створена у грудні 1899 р. у Львові, її мета — боротьба за незале­жну Українську державу.

Універсали

(лат. Universalis - загальний, різнобічний) - державні до­кументи, що в XV-XVIII ст. видавалися королями Польщі, гетьманами України і носили характер маніфес­ту або розпорядчо-адміністративного акта, наділеного вищою юридичною силою. Видавались також УЦР як програмні та державно-правові акти (1917-1918 pp.) - I-V Універсали УЦР

Унітаризм

Унія

Утопія

Урбанізація

Уряд Урочні літа

Унітарна держава форма державного устрою, що базується на зверхності верховної влади єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена державний устрій, який характеризується централізова­ним керівництвом адміністративно-територіальними одиницями і відсутністю самоврядних засад, союз, спілка, об'єднання держав або церков фантазія, мрія, що не збувається

процес збільшення кількості населення в містах і підви­щення ролі міст в розвитку суспільства виконавчий і розпорядчий орган державної влади строк, протягом якого у Московському царстві власники маєтків за посередництвом держави мали право вимага­ти повернення їм селян-втікачів і вивезених селян інши­ми землевласниками (від 5 до 15 років). Діяло це поло­ження з 1597 до 1649 pp.

Урочні селяни

селяни, що отримували від пана щоденне завдання (урок), часто такий, що на його виконання необхідно бу­ло кілька днів.

«Устава на волоки»правовий акт, запроваджений 1.04.1557 р. у Великому князівстві Литовському (на українських землях, які вхо­дили до складу князівства), і на основі якого була про­ведена волочна поміра (волока - 33 морги - 19,5 деся­тин), регламентувалося проведення аграрної та фінансо­во-податкової реформи.

Усть-Дунайське (Буджанське) козацьке військо козацьке формування створене в 1807 р. із задунайських козаків, чорноморців та іншого православного населення Бессарабії, Молдо­ви, Валахії.

Утраквістичні школи так звані двомовні, фактично одномовні (польські) школи, які запроваджувались польським урядом на оку­пованих у 1919 р. західноукраїнських землях.

96

Уходники

у XV-XVI ст. люди із пограничної зі степом («Диким полем») смуги українських земель — Канівщина, Чер­кащина, Київщина, Брацлавщина, які, об'єднавшись у ватаги, йшли на Середнє і Нижнє Подніпров'я, тікаючи від польського гніту, для ведення сезонного промислу.

фабрично-заводські селяни особисто-залежні селяни, що були довічно прикріплені до заводів і фабрик, які належали приват­ним особам.

Фарватер безпечний у навігаційному відношенні шлях для суд-

ноплавства по річці, морю, океану або іншій водній по­верхні.

Фашизм (від. італ. Fasio - пучок, об'єднання, зв'язка) реакційна

політична партія, що виникла в Італії в 1919р., пов'язана з режимом Муссоліні, а також форма тоталітаризму, відкрита терористична диктатура.

Федерація союзна держава, яка складається з державних утворень

(республік, штатів, земель і т. ін.), які мають певну полі­тичну самостійність.

Феодал землевласник, власник земельного володіння (феоду),

що передавалось у спадщину.

Феодальна роздробленість процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя в період феодалізму.

Феномен виняткове, надзвичайне, рідкісне явище.

Фемінізм теорія рівності двох статей, яка служить ідейною осно-

вою організованого руху жінок.

Фермерство форма господарювання на селі, що базується на приват-

ній (орендній) формі власності на землю.

«Фігура» сигнальна вогняно-димова вежа, що споруджувалась із

просмолених дерев'яних бочок, очерету і використову­валась козацькою сторожею для передачі інформації про наближення ворога шляхом її підпалу.

Фільварок (польськ. Folwark, від нім. Vorwerk - хутір) у XIV-

XIX ст. в Польщі, Литві, на Правобережній Україні -комплекс земельних угідь, на яких феодал вів господар­ство, застосовуючи працю селян-Тсріпаків. В Україні на­зва «фільварок» вживалася щодо означення поміщиць­кого господарства до 1917 р.

«Фольксдойч» (етнічні німці) загальна назва німецьких національних

меншин у європейських країнах, окупованих фашистсь-

97

кою Німеччиною та її союзниками в роки Другої світо­вої війни 1939-1945 pp. (на території України їх прожи­вало близько 200 тис).

Форпост укріплення на прикордонні.

Форум Фракція

Фреска

Фортифікаційні споруди оборонні споруди (укріплення), до яких входить система веж, фортець, ровів та інших перешкод, з'їзд, представницьке зібрання.

організована група однодумців у представницькому ор­гані влади чи організації, партій.

живописний твір, виконаний технікою малювання фар­бами по свіжій штукатурці. У Київській Русі був основ­ним видом внутрішнього мистецького оформлення хра­мів.

Фундаменталізм

напрям в ісламі, який закликає до повернення до його засадних принципів, сформульованих ще за часів серед­ньовіччя.

_X

Фунт Фюрер

міра ваги у Російській імперії (409,5 г.). вождь. Так німці називали Адольфа Гітлера.

Халіф у ряді мусульманських країн Сходу — верховний прави-

тель, який одночасно поєднує світську і духовну владу.

Халупники категорія залежних селян на українських землях у складі

Речі Посполитої, Австрії та Російської імперії (до 1861 p.).

Хартія документ про права і привілеї.

Хан титул правителя у країнах Сходу в давні часи; вища по-

сада в Кримському ханстві та деяких інших східних кра­їнах; в Монгольській імперії — правитель улуса (Золо-тоординський хан).

Хасидизм (від «хасид» - благочестивий, побожний) один з напря-

мків іудаїзму, який виник у 30-х роках XVIII ст. серед єврейського населення Поділля, згодом поширився на Волинь, Галичину, Наддніпрянщину та сусідні країни. Характеризується особливою ортодоксальністю, сум­лінним виконанням усіх релігійних обрядів.

Характерник назва чаклуна на Запорозькій Січі, який займався і ліку-

ванням поранених козаків, був своєрідним духовним на­ставником, хранителем козацьких традицій.

98

Харківський університет перший університет на українських землях, що входили до' складу Російської імперії, заснований у 1805 р.

Херсонес Таврійський (у слов'янських джерелах - Корсунь) - давнє міс-то-держава на південно-західному узбережжі Криму (нині околиці м. Севастополя), засноване у 422-421 pp. до н. є. переселенцями з грецького міста Гераклеї Пон-тійської.

Хлопоманство

«Ходіння в народ»

Хозари (хазари) «Холерні бунти» Холмщина Холодний Яр

народницько-культурна течія українського національно­го руху 50-60-х pp. XIX ст. (хлопоман від польського те­рміну «хлоп» - селянин), метою якого було зближення з простим народом, піднесення його культурно-освітнього рівня тощо.

рух демократичної молоді (народників) в Російській ім­перії 70-х роках XIX ст. (у т.ч. на українських землях), масова організаційно-пропагандистська акція серед се­лян з метою підняти їх на боротьбу проти самодержавс­тва за землю і волю.

тюркомовні племена, які кочували в Прикаспії, де в VII ст. створили власну державу — Хазарський каганат. У VIII ст. підкорили слов'янські племена в'ятичів, по­лян, сіверян, родомичів, обклавши їх даниною, масові виступи закарпатських селян у 1810-1815, 1831 pp., приводом до яких стали обмеження (каранти­ни, заборона пересування), уведені у зв'язку з епідемією холери.

Холодна зброя «Холодна війна»

(Забужжя) — історико-етнографічна область на р. Буг (тепер у Республіці Польща). Отримала назву від м. Хо­лма (тепер Хелм), заснованого в XIII ст. галицько-волинським князем Данилом Романовичем (Галицьким), урочище поблизу м. Чигирина (нині Черкаська обл.), де у XVIII ст. збиралися селяни-втікачі від феодального' гніту чи запорожці, які створювали гайдамацькі загони. В 1768 виступом з Холодного Яру гайдамаків під про­водом М. Залізняка розпочалося велике антифеодальне повстання — Коліївщина.

зброя, використання якої не пов'язане із застосуванням вибухових речовин (шабля, спис, піка, булава, і т. п.). гостре протистояння (ідеологічне, економічне, політич­не) між колишніми союзниками у Другій світовій війні — СРСР з одного боку, і США, Великобританією та ін. державами, між комуністичною і буржуазною система-

99

ми, який бере відлік з фултонської промови У. Черчеля 5.03.1946.

Холопи категорія залежного населення, яке у Київській Русі, а

пізніше в Московському царстві (до XVIII ст.) за своїм правовим становищем було близьке до рабів.

Хортиця (колишня Велика і Мала Хортиця) - острови на Дніпрі

нижче дніпровських порогів, яка за часів Київської Русі була важливим торговим пунктом, а за козаччини — форпостом Запорізької Січі. На о. Мала Хортиця в 1552-56 pp. Дмитро Вишневецький заснував першу Запорізь­ку Січ.

Хорунжий (від корогва, хоругва - прапор) прапороносець у війську

більшості слов'янських країн, пізніше — особа, яка очо­лювала військовий підрозділ, з XIV ст. — посада і чин при польському королівському дворі; в XVII-XVIII ст. в українському козацькому війську були посади Генера­льного хорунжого, члена генеральної старшини, полкові і сотенні хорунжі; в 1917-20 pp. - військове звання в ар­мії УНР.

Хотинська війна 1620-21 pp. війна Османської імперії (Порти) проти Польщі з метою загарбання польських і українських зе­мель, яка завершилась перемогою українсько-польського війська та підписанням 23-25.09.1621 р. Хо­тинського миру між Туреччиною і Річчю Посполитою.

Хотинське повстання національно-визвольне повстання українського на­селення Хотинського повіту Бессарабії проти румунсь­ких окупантів (23.01-1.02.1919 p.).

Християнство одна з трьох (поряд з буддизмом та мусульманством) світових релігій, яке запроваджене на Україні (Київській Русі) в 988 р. за князювання Володимира Святославича

Хроніка послідовний запис подій, літопис.

Хронологія галузь історичної науки, яка визначає дати всіх історич-

них подій в часовій послідовності; допоміжна історична дисципліна.

«Хрущовська відлига» термін, який започаткував письменник І. Еренбург для характеристики історичного етапу політичних змін в СРСР, пов'язаних з діяльністю М. Хрущова у другій по­ловині 50-х - першій половині 60-х років XX ст.

Хутір сільське, часто однодвірне поселення, що виникло в

процесі освоєння нових земель (в період козаччини час­то називали «зимівник»).

100

Хутро

вироби з шкури тварин: диких звірів (соболь, песець, лисиця, заєць, норка та ін.), свійських (вівця, коза, коро­ва, бик, кріль тощо).

_1С

Царський курган

велика поховальна споруда (висота 17 м, окружність 260 м.), курган IV ст. до н.е. на околиці м. Керч Кримсь­кого півострова, де за припущеннями було поховано од­ного з правителів Боспорського царства.

Цвинтар (кладовище) територія, яка спеціально виділена для захоронен­ия покійників (в ранньофеодальному суспільстві назива­ли могильниками, в Росії — погостами).

Цілина (цілинні землі) земля, покрита природною травою, рослинністю, яка придатна для землеробства.

Цінні папери Ціп

Цісар Централізм

форма вкладення капіталу (акції, облігації, векселі та ін.). примітивне знаряддя, що використовувалося селянами для обмолоту зернових і зернобобових культур, монарх, імператор (назва правителя Австрійської імперії), система управління, за якою центральні органи підпо­рядковують собі місцеві, не враховуючи їх особливостей та інтересів.

Ценз

майнові, вікові, статеві, релігійні чи расові обмеження, що законодавчо встановлюються для населення, обме­жуючи їх права.

Центральна Рада Народова керівний орган польського визвольного ру­ху, створений 13 квітня 1848 р. з метою відродження Польщі в кордонах 1772 р.

Центральний фронт оперативне об'єднання кількох радянських армій і кш. рпусів, що діяло в ході Великої Вітчизняної війни з 15.02 по 20.10.1943 р. (командувач — К. Рокосовський) проти фашистських загарбників на території Курської, Орловської, Сумської, Чернігівської та частини Київсь­кої областей.

Цензура

Церква Церковні селяни

система державного нагляду за змістом та розповсю­дженням інформації, друкованих видань, театральних вистав, радіо, телебачення та інших носіїв інформації, дім Божий, святе місце, призначене для християнських богослужінь і молитов.

категорія феодально-залежних селян на українських зе­млях, які належали монастирям і церкві.

101

Церковно-приходські школи початкові школи при церковних парафіях, які діяли на Україні уже в ХІ-ХІІ ст., але особливого поширення набули у XV-XVI ст., в яких навчалися гра­моти не лише діти, але й дорослі.

Цецорська битва битва військ Речі Посполитої з турецько-татарською ар­мією під селом Цецора (поблизу м. Ясси) в ході Хотин­ської війни 1620-1621 pp., в якій поляки зазнали пораз­ки. В цій битві загинув батько Б. Хмельницького чиги­ринський сотник М. Хмельницький, а він сам потрапив у полон.

Цех (спілка, гільдія) основна форма організації ремісничого

виробництва в середні віки у країнах Європи. На Україні цехи з'явились у XIV ст. в Галичині.

Цивілізація форма існування живих істот, наділених розумом; істо-

ричні типи культур, локалізовані в часі і просторі; рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягну­тий суспільством.

Цигани етнічна група населення індоарійського походження, яка

проживає на українських землях з найдавніших часів.

_Ч

Чабан пастух громадської отари овець.

Чайка військовий парусний човен запорізьких козаків завдов-

Чалма Челядь

Червона армія

жки 18-20 м., завширшки - 3-6 м, в якому розміщалося 40-70 чол. (в т. ч. половина — веслярі), головний убір чоловіків-мусульман. назва залежного населення у Київській Русі. В Україні XV-XIX ст. так називали слуг у господарстві, основа збройних сил Радянської республіки на початку 1918 р. (Робітничо-селянська червона армія), згодом — Радянська Армія.

Червона гвардія

добровільні напіввійськові та військові робітничі фор­мування, що почали виникати під час Лютневої (1917р.) революції, на Україні активно створювались у квітні-травні 1917 р. на підтримку більшовиків.

Червона Українська Галицька армія (ЧУГА) військове формування, створе­не 7.02.1920 р. у складі більшовицької Червоної армії з вояків Української Галицької Армії, які опинилися на грані загибелі.

Червона Русь історична назва Галичини, що зустрічається у XVI-

XIX ст. переважно в іноземних писемних джерелах.

102

Червенські міста (гради) група міст і феодальних замків Волинської землі Х-ХП ст., назва яких походить від м. Червен, що було центром цих міст на західних окраїнах Русі.

Черкаси (черкеси) назва українських козаків, яка вживається в офіційних документах Московської держави в XVI - перш, полов. XVII ст.

Червінець (рос. червонец) — російська назва іноземних дукатів, які

карбувалися з високопробного золота («червоного золо­та» - 3,48 г.), започаткованих в Росії за Петра І; грошова одиниця Радянської Росії, запроваджена у 1922 р. з ме­тою стабілізації валюти. Золотий червінець становив 7,7423 г. чистого золота.

Червоне козацтво загальновійськове з'єднання, створене для захисту ра­дянської влади на Україні на противагу збройним фор­муванням «Вільного козацтва» УНР.

Чернець віруюча людина, яка зреклася світського (мирського)

життя задля служіння Богові (пішла в монастир).

Черняхівська культура археологічна культура II-V ст., поширена головним чином в лісостеповій і степовій частинах України — на Придніпров'ї, у верхньому Побужжі та Подністров'ї, на­зва якої походить від могильника біля с. Черняхова на Київщині, досліджуваного археологами в 1899-1901 pp.

Чернь простий народ; один з видів декоративного мистецтва,

яке відоме з античних часів.

Четвертий Універсал УЦР документ, яким Центральна Рада проголо­сила 9 (22).01.1918 р. Україну «самостійною, ні від кого не залежною Вільною, Суверенною Державою українсь­кого народу»

Четвертний союз військово-політичний блок (Німеччина, Австро- Угорщина, Болгарія і Туреччина), який утворився в V 1915 р. після розпаду Троїстого Союзу (Німеччина, Авс-

тро-Угорщина та Італія), що протистояв країнам Антан­ти в Першій світовій війні 1914-18 pp.

«Чети Мінеї» твір про життя святих, де містяться і повчально-

проповідні тексти (перша православна енциклопедія), упорядкований Данилом Туптало і виданий у чотирьох томах упродовж 1689-1705 pp.

Чехо-Словацька Республіка (Чехословаччина) держава в Центральній Європі, що утворилася в жовтні 1918 р. на уламках Авс-тро-Угорської імперії, до складу якої в 1919 р. було включено і Закарпатську Україну (Підкарпатська Русь), нині - окремі держави: Чехія і Словаччина

103

Чигиринські походи воєнні дії турецької армії в серпні-вересні 1677 та у чер­вні 1678 р. з метою захоплення Правобережної України і гетьманської столиці Чигирина.

«Чигиринська змова» невдалий антиурядовий виступ селян Чигиринши-ни, організований народниками у 1877 р.

Чинш податок, найчастіше грошовий.

«Чорнарада» загальна козацька рада (17-18.06.1663 р.) на околицях

Ніжина, в якій брали участь не лише козаки, але й селя­ни та міщани - «чернь» (звідси і назва ради), де було об­рано гетьманом Лівобережної України Івана Брюхове-цького (1663-1668 pp.).

Чорний шлях старовинний торговий шлях, який у XVI-XVII ст. крим-

ські татари використовували для грабіжницьких набігів на українські і польські землі.

Чорноморське козацьке військо воєнне формування, створене восени 1787 р. російським урядом з колишніх запорізьких козаків з ме­тою використання його у російсько-турецькій війні 1787-1791 pp.

Чортківська офензива наступальна операція Галицької Армії ЗУНР в ра­йоні м. Чорткова 7-28 червня 1919 р., в результаті якої вдалося прорвати польський фронт і визволити значну частину Галичини (Бучач, Підгайці, Бережани, Терно­піль, Золочів, Рогатин і ін.).

Чортомлицька Січ (Базавлуцька Січ, Стара Січ) - одне з укріплень, назва Запорізької Січі, яка була заснована в кінці XVI ст. на о. Чортомлик (Базавлук), зруйнована в травні 1709 р.-царськими військами за наказом Петра І як помста за перехід запорожців на чолі з кошовим К. Гордієнком на сторону шведського короля Карла XII.

Чортомлик один з найбільших скіфських курганів (висота 21 м,

окружність 350 м) IV ст. до н. е., розташований недалеко від м. Нікополя.

Чуднівська кампанія 1660р. бойові дії у вересні 1660 р. на Волині (по­близу м. Чуднів на Житомирщині) між пропольськими і промосковськими силами, які закінчилися переходом Ю. Хмельницького на бік Речі Посполитої та розгромом московських військ і підписанням Слаборищенського трактату з Польщею.

Чумацький шлях (українська народна назва Молочного шляху) - торгове­льно-візницький шлях, яким у XVI-XIX ст. чумаки вози­ли в Крим з України сільськогосподарську продукцію, а звідти - сіль.

104

Чумаки категорія населення України, здебільшого козаки і дер-

жавні селяни, частково міщани, які у XVI-XIX ст. за­ймалися торговельно-візницьким промислом.

Шапка Мономаха золотий філігранний гострокінцевий головний убір, увінчаний хрестом, оторочений хутром — один із сим­волів влади московських князів, а згодом — російських царів.

Шарварок додаткова (крім поміщицької) феодальна повинність се-

лян в Україні XV-XVIII ст., яка полягала у будівництві та ремонті шляхів, мостів, гребель, панських будівель тощо.

Шаріат мусульманське право, релігійні та юридичні норми, які

базуються на Корані.

«Шахтинська справа» перший політичний процес в СРСР (18.05. -6.07.1928), під час якого засуджено велику групу керів­ників, інженерів і техніків вугільної промисловості Дон­басу, звинувачених у причетності до «контрреволюцій­ної організації», сфабрикований з метою виправдання прорахунків сталінської індустріалізації.

Шашка холодна зброя Чорноморського і Кубанського козацько-

го війська, яка згодом використовувалась кіннотниками інших військових формувань.

Шеляг поширена на Україні назва середньовічних срібних та

мідних монет.

Шельська культура археологічна культура раннього палеоліту,

пам'ятки якої було знайдено біля с Королеве на Закар­патті.

«Шестидесятники» умовна назва групи молодих літераторів, митців і вче­них України, які на поч. 1960-х років (звідси і назва) в епоху десталінізації намагались відроджувати націона­льну свідомість, боролися за збереження української мо­ви, сприяли демократизації суспільно-політичного жит­тя в Україні.

Школа січова система навчальних закладів, відкритих і утримуваних

на кошти Війська Запорізького, які беруть початок з першої січової школи, заснованої в 1576 р.

Шкільні театри театри, які виникли при навчальних закладах (переваж­но церковних), Києво-Могилянській академії (1670 р.) тощо.

105

Шляхта

Шлях «з варягу греки» назва основного водного торговельного шляху Ки­ївської Русі (описаного в «Повісті временних літ» та ін. творах ІХ-Х ст.), який пролягав з Скандинавії Балтійсь­ким морем, Фінською затокою, по Неві і Ладозькому та Ільменському озерах, далі - по р. Ловаті, Зах. Двіні і їх притоках до Дніпра, потім по Дніпру в Чорне море і вздовж зах. берега Чорного моря до Константинополя, привілейований феодальний стан у Польщі, Литві та на загарбаних ними в XIV-XVIII ст. українських землях (рос. - дворяне), а також рицарі, основним заняттям яких була військова служба.

Шпіцрутен

довга тонка і гнучка палиця або прут, яким били засу­джених у царській армії, проганяючи їх через шеренгу солдатів.

Шовінізм

політика, яка полягає у пропаганді національної виня­тковості, розпалюванні національної ворожості й нена­висті.

Шолом

Шомпол

Шпиталь Штурм

Ювелір

захисний металевий головний убір, що застосовується у військовій справі, у спорті, на виробництві і в побуті, пристосування спочатку для заряджання ствольної вог­непальної зброї, а згодом - для її чищення, притулок для поранених, хворих і старих людей (лікарня), спосіб оволодіння фортецею, укріпленим районом, по­зицією, міцною оборонною спорудою супротивника, майстер, який спеціалізується на виготовленні прикрас із дорогоцінних каменів і металів.

Юліанський календар система літочислення, запроваджена Юлієм Цеза­рем в 46 р. до н. е., вживався в Росії та на українських землях до 1918р., до введення григоріанського календа­ря (нове літочислення).

ЮНЕСКО

Юнкер

Юрисдикція Язичництво

спеціальна установа ООН з питань освіти, науки і куль­тури.

(нім. Junker — молодий пан) — дворянин-землевласник; в російській армії (XVHI-XIX ст.) — унтер-офіцер з дворян, і з 1864 р. — вихованець юнкерських та ін. військових училищ, що готували молодих офіцерів для рос. армії, підсудність, право здійснювати правосуддя, вирішувати правові питання, обожнення сил природи.

Ялтинська (Кримська) конференція зустріч глав трьох союзних держав -Й. Сталіна (СРСР), Ф. Рузвельта (США), У. Черчіля (Ве­ликобританія) 4-12.02.1945 р. в Лівадійському палаці

106

Якір (судновий) Ямна культура

м. Ялта, де було погоджено дії головних учасників анти­гітлерівської коаліції на заключному етапі Другої світо­вої війни (1939-1945 pp.). пристосування для фіксування судна на воді, археологічна культура другої половини III тис.-поч. II тис. до н. е., пам'ятки якої поширені у Східній Європі від пониззя Дунаю до Уралу.

Яничари

Янівський концентраційний табір нацистський табір, створений у Льво­ві по вул. Янівська (звідси і назва) в листопаді 1941 p., де постійно перебувало понад 10 тис. чол. (військовопо­лонені та цивільні). За деякими даними в цьому концен­траційному таборі фашисти знищили понад 200 тис. чол. турецька регулярна піхота, яка комплектувалась почи­наючи з XIV ст. спочатку із військовополонених, пізні­ше шляхом насильницького набору хлопчиків із христи­янського населення, яких виховували в дусі мусульман­ського фанатизму, суворої дисципліни, відданості сул­танові.

Ярлик

(наказ, веління) - грамота хана Золотої Орди, що нада­вала право на управління окремими державами чи обла­стями, підлеглими монголо-татарам.

Ярмарки контрактові ярмарки, на яких укладали контракти (угоди, дого­вори) на гуртову купівлю-продаж ремісничих, згодом, промислових виробів, сільськогосподарської продукції; на продаж, купівлю, оренду чи заставу маєтків та іншого майна і т. ін. Існували на Україні, починаючи з XV ст. у містах Львів, Київ, Дубно та ін.

Ясир

захоплені в полон татарами або турками мирні жителі (бранці) для використання на важких роботах та прода­жу в рабство.

Ясський мир

Ятаган

мирний договір, укладений між Росією і Туреччиною 29.12.1791 р. в м. Ясси після російсько турецької війни 1787-91 pp., за яким до Росії відійшов Крим, а також зе­млі між Дністром і Південним Бугом, крива турецька чи татарська шабля, якою іноді користу­валися і запорізькі козаки.

107

II. Хронологія

основних подій

в історії України