3. Стратегічні плани воюючих держав.

Німеччина.

1. Прагнула стати військовим, економічним і політичним лідером в Європі.

2. Переділити світ у своїх інтересах, захопити нові колонії.

3. Розширити свою територію в Європі за рахунок земель Франції та Росії.

4. Перетворити загарбані території на сировинну базу Великонімецької імперії.

Австро-Угорщина.

1. Посилити свої позиції на Балканському півострові.

2. Захопити Сербію.

3. Навічно зберегти своє панування в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті.

4. Захопити Волинь і Поділля.

Туреччина.

1. Посилити свій вплив на Балканському півострові.

2. Захопити Північне Причорномор’я.

3. Встановити свій контроль над акваторією всього Чорного моря.

Велика Британія.

1. Розгромити основного суперника в Європі – Німеччину.

2. Зберегти свої колонії.

3. Зберегти своє панування на морях.

4. Захопити нові нафтові володіння у Месопотамії і на Аравійському півострові.

Франція.

1. Повернути Ельзас і Лотарингію, які були захоплені Німеччиною у франко-прусській війні 1870 р.

2. Захопити Саарський вугільний басейн.

3. Зберегти свої колонії.

Росія.

1. Розширити свою територію до Карпатських гір, захопити під прикриттям ідеї «об’єднання всіх руських земель» Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.

2. Посилити свій вплив на Балканському півострові.

3. Встановити свій вплив над Чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли.

Японія.

1. Прагнула завоювати німецькі колонії на Тихому океані.

2. Підкорити Китай.

Сербія.

1. Новоутворена (1878) держава прагнула утвердитися на Балканах як лідер слов’янських народів півострова.

2. Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов’ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії.

3. Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини.

4. План Шліффена та його крах.

За планом «блискавичної війни» німецького генерала Шліффена, за яким почала діяти Німеччина, передбачалося:

1. Зосередити свої основні зусилля проти Франції, наступаючи через Бельгію і Люксембург.

2. Війну проти Франції планувалося закінчити через 6-8 тижнів.

3. Після цього перекинути армію на Східний фронт для розгрому Росії.

Шліффен (1933-1913) – був начальником німецького генерального штабу з 1891 по 1905 р.

Фронти, які сформувалися у 1914 р.:

Західний (тут німецькій армії протистояли французькі, бельгійські, англійські війська);

Східний (тут об’єднаним силам айстро-угорської армії протистояли російські війська).

21 серпня 1914 р. Німецькі війська через Бельгію, обминувши французькі укріплення (лінію Мажино), вторглися у Францію і рушили на Париж.

На кінець серпня 1914 р. німецькі війська опинилися за 17 км. від Парижа.

2 вересня президент і уряд Франції змушені були покинути Париж.

Німецькі війська вийшли на річку Марна.

5 – 12 вересня 1914 р. Битва на Марні в якій брали участь з обох сторін понад 1,5 млн. чоловік. Війська Антанти перейшли в наступ і витіснили німців до річки Ена. Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» - основи плану Шліф фена.

Наприкінці 1914 р. війна на Заході стає позиційною.

Позиційна війна:

• солдати обох воюючих сторін заривалися в окопи;

• будувалися бетонні і земляні укріплення;

• перед окопами встановлювалися мінні поля й ряди колючого дроту.