Розділ 3. Турист

Є багато визначень поняття туриста. Втім, варто нагадати, що над цим визначенням фахівці працюють понад 50 років. Перші визначення туриста були сформульовані 1937 р. спеціальним комітетом Ліги Націй.

У теорії туризму стосовно до українських умов, це визначення таке:

турист це – особа, яка здійснює поїздку в місце, що знаходиться за межами її постійного місця проживання, з оздоровлювальною, пізнавальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною або іншою метою без зайняття оплачуваною діяльністю на термін від 24 годин до одного року підряд або здійснює не менш ніж одну ночівлю в країні (місці) відвідування.

Особи, що перебувають в країні перебування менше, ніж 24 години, вважаються екскурсантами і не фіксуються як туристи.

Серед туристичних поїздок за тимчасовим чинником варто виокремити такі:

1. Поїздки на вихідні тривалістю 1-3 дні.

Для поїздок на вихідні характерні мінімальні транспортні витрати, найчастіше вони здійснюються в зони відпочинку або культурні й туристичні центри.

2. Поїздки на 5-7 днів.

Тижневі поїздки найпоширеніші у світовій практиці туризму.

3. Поїздки на 8-12 днів (півтора тижня).

Для певної категорії туристів поїздки на півтора тижня дуже вигідні й супроводжуються зниженням витрат на перевезення. Дешевше поїхати у віддалений туристичний регіон один раз на два тижні, ніж двічі по сім днів.

4. Поїздки на тривалі терміни: більш ніж на два тижні.

Поїздки більш ніж на два тижні настільки рідкісні, що багато готелів навіть пропонують третій тиждень безоплатно, якщо турист купує тур на два тижні відпочинку.

Поняття "турист" вужче, аніж поняття "відпочивальник", тому що до відпочивальників належать і ті особи, які відпочивають вдома. Природно, активний відпочинок у туристичній подорожі істотно відрізняється від пасивного відпочинку вдома. Вибір конкретного виду відпочинку залежить від фізичних можливостей людини, стану її здоров'я, статево-вікових особливостей, професії, культурного рівня, фінансових можливостей тощо.

Діяльність туриста обмежується певним проміжком часу і пов'язана з тимчасовою й добровільною зміною місця проживання, не обумовленою комерційними або фаховими намірами.

Розділ 4. Туристична індустрія

Бурхливий розвиток масового туризму у світі зумовив відповідний розвиток індустрії туризму і суміжних галузей економіки, науки і культури, системи освіти.

Зважаючи на ці передумови, туристична індустрія – сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Індустрія туризму бере свій початок ще у часи середньовіччя – в сфері організації паломництва з країн Європи до святих місць.

На сучасному етапі розвитку, незалежно від державного устрою країни або території туристичного центру, у сфері туризму діють декілька різноманітних типів підприємств, що здійснюють туристичну діяльність, власне як організатори туризму (туроператори і туристичні агентства), перевізники, готелі й інші підприємства системи розміщення, підприємства громадського харчування, видовища й розваги, а також інші туристичні й суміжні з ними послуги, до яких варто віднести підприємства банківської сфери, послуг страхування, інформації та інші. До спеціальних видів туризму можна залучати лікувальні заклади, заклади освіти, спортивні й інші, адекватно меті конкретного туристичного продукту. Важливо, щоб ці організації гармонійно доповнювали один одного і здійснювали всі послуги, необхідні споживачеві й достатні за кількісними, якісними і асортиментними показниками.