8.2. Порівняльний метод у країнознавстві
Одним з найбільш розроблених напрямів у порівняльно-географічних дослідженнях є метод географічних аналогів, який прийшов з праць вчених-аграрників. У конкретних роботах з географії сільського господарства цей метод одержав назву методу ландшафтно-географічних аналогів, який застосовується для обґрунтування раціонального використання земельних ресурсів. При цьому порівнюються особливості сільського господарства тих територій, які є подібними за природними умовами для сільського господарства. До уваги береться не лише ступінь подібності природних умов, але й соціально-економічні умови ведення сільського господарства. Проводилися дослідження з порівняння Північної Америки і Європи, Канади і Західного Сибіру. Таке розширення кола порівнюваних територій суттєва доповнює і методично збагачує дослідження, які раніше проводилися лише в межах окремих країн чи їхніх частин.
Досить добре відомим є використання методу районів-аналогів для порівняння шляхів освоєння півночі Канади й Аляски. Як територію-аналог рекомендовано розглядати більш старі території, на яких основні соціальні, економічні і політичні фактори первісного росту були подібними, визначаючими сучасний розвиток досліджуваних територій.
У методі добору територій-аналогів утримуються два необхідних логічних правила порівняння.
Обґрунтованість вибору аналога визначається подібністю вихідних передумов розвитку. Власне самі передумови є визначальними факторами сучасного розвитку території. Території-аналоги в даному випадку — це ті ж “ключі” (тільки взяті в генетичному аспекті), метод яких вже давно застосовується в географії. Такий підхід є можливим при вивченні еволюції територіальних структур шляхом порівняння країн і районів, які знаходяться на різних етапах свого розвитку. У такому випадку країни (райони) високого рівня розвитку виступають аналогами для країн нижчого рівня розвитку.
Для добору “староосвоєного” району вводиться поняття “вік освоєння”, яке визначається за шкалою характерного (відносного, а не абсолютного) часу. Абсолютний вік — недостатньо інформативна характеристика, слабко пов’язана з досягненням будь-яких якісних станів освоюваного простору.
Порівняння в географії здійснюються в трьох “площинах”.
─ Порівняння в просторовому аспекті як виявлення просторових відмінностей є найбільш традиційними в країнознавстві. Їхній недолік у статичності. Це ніби моментальна фотографія визначених властивостей країни чи району. Звідси і випливає нестабільність багатьох підручників з економічної географії, яка має справу з дуже динамічними явищами.
─ Порівняння в часі з використанням великих динамічних рядів даних також властиві географії, і в останні роки цьому приділяється особливо велика увага. Це пов’язано з тим, що великої суспільної значущості отримало прогнозування. Порівняння в часі має два аспекти: 1) порівняння з минулим (ретроспективний аналіз); 2) порівняння відносно майбутнього (прогнозування).
У географії традиційною є практика використання порівняльного підходу для розвитку іншого класичного у нашій науці підходу — історичного. Знаючи минуле і сьогодення, географи повинні навчитися визначати загальні тенденції і шляхи розвитку (стану і поводження систем), які не можуть бути простою екстраполяцією від сьогоднішніх процесів, оскільки для розвитку характерною є як просторова, так і тимчасова нерівномірність. Науково-технічна революція загострила нелінійність розвитку, тобто стрибки в часі і територіальну нерівномірність розвитку.
─ Просторово-часові порівняння, у яких враховується реальна нерозривність (ергодичність) простору — часу. Розвиваються філософські і теоретичні основи таких порівнянь у географії.
Особливе місце в країнознавстві займають міжнародні порівняння. При висвітленні концепції поєднання країнознавчих досліджень із глобальними проблемами людства підкреслювалося, що глобальний підхід орієнтує на порівняльні міждержавні дослідження не стільки для доказу відмінностей, скільки використовує розходження для проникнення в глибинну суть явищ.
Наприклад, без міжнародних зіставлень майже неможливо оцінити показники густоти населення. Так, за густотою населення і дорожньої мережі територія України перевершує азійську в 8 разів, але за цими ж показниками поступається закордонній Європі в 3 рази.