Тема 9. Процесуальні положення антимонопольно-конкурентного законодавства

1. Загальні процесуальні положення антимонопольно-конкурентного законодавства. Значення і зміст процесуальних положень антимонопольно-конкурентного законодавства. Законодавчі та підзаконні процесуальні норми антимонопольно-конкурентного законодавства.

2. Порядок підготовки і проведення перевірок додержання антимонопольно-конкурентного законодавства. Нормативна основа проведення перевірок. Планові виїзні перевірки, умови та порядок їх організації і проведення. Позапланові виїзні перевірки, підстави їх проведення. Основні завдання перевірок. План проведення перевірки. Результати перевірки та їх оформлення. Заходи, що застосовуються за результатами перевірок.

3. Розгляд заяв органами Антимонопольного комітету. Підвідомчість заяв про порушення конкурентного законодавства органам Антимонопольного комітету. Строки розгляду заяв. Залишення заяви без руху. Залишення заяви без розгляду. Порядок розгляду заяв.

4. Розмежування компетенції органів Антимонопольного комітету. Загальні засади розмежування компетенції органів Антимонопольного комітету. Підвідомчість справ адміністративній колегії територіального відділення Антимонопольного комітету. Підвідомчість справ постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету. Підвідомчість справ тимчасовій адміністративній колегії Антимонопольного комітету. Підвідомчість справ державному уповноваженому Антимонопольного комітету. Підвідомчість справ Антимонопольному комітету.

5. Розгляд справ органами Антимонопольного комітету. Підстави для початку розгляду справи. Початок розгляду справи. Особи, які беруть участь у справі, їхні процесуальні права. Повноваження службовців органу Антимонопольного комітету по збиранню доказів. Докази у справі. Подання з попередніми висновками. Розгляд справи. Попереднє рішення у справі. Рішення у справі, його прийняття та виконання. Оскарження рішення органів Антимонопольного комітету.

Методичні вказівки до семінарських (практичних) занять

Вища школа навчає студентів основ окремих галузей науки, а також самостійному набуванню знань. Однією з форм самостійної роботи студентів є семінар. Семінар - форма навчального заняття, коли викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем. Готуючись до семінарського заняття і виступаючи на ньому, студент набуває вмінь обґрунтовувати і формулювати свої думки, удосконалює навички публічного виступу, ведення дискусій, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться її відстоювати. Підготовка до семінарського заняття включає:

1. усвідомлення завдання щодо кожного семінарського заняття, з’ясування логічної послідовності питань, що визначені у темі;

2. перегляд конспектів лекцій, які мають відношення до теми семінарського заняття. У лекціях викладаються найновіші досягнення відповідної галузі юридичної науки і законодавства, подається критичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури;

3. вивчення рекомендованої літератури (список рекомендованих джерел може не бути вичерпним, тому необхідно проявляти самостійність у пошуках нових джерел).

Виступ на семінарському занятті має бути чітким, висвітлювати зміст питання в головних напрямах. Допускається користування своїми записами для точного цитування першоджерел.

Учасники семінару:

1. уважно слухають виступ;

2. при потребі ставлять запитання; відзначають помилки, спірні твердження;

3. вносять необхідні поправки, уточнення;

4. розвивають далі суть проблеми.

Плани семіцнарських занять включають практичні завдання, кожне з яких містить викладення обставин конкретної життєвої ситуації, яка регулюється конкурентним правом. Практичне завдання має на меті навчити студента надавати юридичну кваліфікацію викладеним у ньому обставинам, правильно знаходити і застосовувати необхідну норму закону, відповідно до законодавства розв’язувати спірні питання.

При розв’язанні практичних завдань студент надає юридичну кваліфікацію викладеної ситуації, наголошує права та обов’язки її учасників відповідно до законодавства і пропонує свій варіант розв’язання спору, що викладений у завданні. На пропозицію викладача інші учасники семінару мають можливість викласти іншу точку зору, якщо вона є. Різні точки зору у разі їх наявності співставляються за допомогою викладача та інших студентів. Викладач надає свою оцінку ситуації, що викладена у практичному завданні.

Семінар завершується заключним словом викладача, в якому: підсумовується робота групи, робляться зауваження щодо висвітлення змісту проблеми, яка виносилась на семінарське заняття, оцінюються підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.