Лекція 1. Комунікації в організації

1. Сутність і види комунікацій

У сучасних умовах фахівці з менеджменту підкреслюють надзвичайну важливість комунікацій в управлінні. Майже всі дії, які здійснюють керівники, щоб полегшити організації досягнення її цілей, вимагають ефективного обміну інформацією, що дозволяє їм працювати разом, формулювати цілі й досягати їх. Однак, як з'ясується далі, комунікації – це складний процес, що складається із взаємозалежних кроків. Кожний із цих кроків дуже потрібний для того, щоб зробити думки й наміри зрозумілими іншим особам: підлеглим, клієнтам, партнерам тощо.

Тому метою навчальної дисципліни «Комунікативний менеджмент» є вивчення сутності, природи й складностей комунікацій, ознайомлення з потенційними небезпеками на шляху до розуміння суті повідомлень, а також з тим, що можна зробити, щоб більш ефективно обмінюватися інформацією як серед менеджерів, так і за межами їх кола.

Термін комунікації широко застосовується в повсякденному житті й серед фахівців. Так, транспортні комунікації забезпечують вантажні й пасажирські потоки всіма видами транспорту від одного пункту до іншого. Інженерні комунікації утворюють складну підземну інфраструктуру міста й мікрорайонів, підводячи до будинків і підприємств воду, тепло, електроенергію й ін. Інформаційні комунікації забезпечують телефонний, радіо-, телевізійний зв'язок користувачів.

Разом з тим, спілкування людей також є комунікативним процесом, що відіграє у діловому житті важливу роль.

Комунікація (від лат. communicatio – повідомлення) – специфічний обмін інформацією, процес передачі емоційного й інтелектуального змісту. Вони є способом спілкування й передачі інформації від однієї людини до іншої у вигляді усних і письмових повідомлень, рухів і параметрів мови.

Види комунікацій. Спілкування людей здійснюється за допомогою вербальних і невербальних комунікацій.

Вербальні комунікації реалізуються за допомогою усних і письмових повідомлень. Усна передача інформації здійснюється в процесі мовного діалогу, нарад, переговорів, презентацій, телефонної розмови, коли найбільший обсяг інформації передається за допомогою голосового зв'язку. Письмові комунікації реалізуються через документи у формі листів, наказів, розпоряджень, інструкцій, положень, коли керівник передає підлеглому письмові вказівки. Незважаючи на розвиненість вербальних комунікацій, їхня питома вага в процесі людського спілкування, на думку вчених, не перевищує 10%.

Невербальні комунікації здійснюються за допомогою відповідних рухів і параметрів мови. Рухи – головний компонент невербальних комунікацій, що виявляють вплив на іншу людину (до 55% усіх комунікацій). Параметри мови – другий за значимістю із компонентів невербальних комунікацій, який становить до 35% усіх комунікацій. До параметрів мови ми відносимо інтонацію, тембр голосу, темп мови, вибір слів, уживання жаргону, гучність голосу, вимову слів і ін.