- •Методичні вказівки щодо проведення практичних занять
- •І. Пояснювальна записка
- •2 Тематичний план практичних занять
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Приклад виконання типового завдання:
- •Практичне заняття № 2
- •Теоретичні основи
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Приклад виконання типового завдання:
- •Завдання до практичної роботи:
- •Практичне заняття № 3
- •Теоретичні основи
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Приклад виконання типового завдання:
- •Практичне заняття № 4
- •Теоретичні основи
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Практичне заняття № 5
- •Теоретичні основи
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Практичне заняття № 6
- •Вимоги щодо виконання практичної роботи:
- •Приклад виконання типового завдання:
- •Завдання до практичної роботи:
- •1.2 Акунова л.Ф., Приблуда с.З. „Материаловедение и технология производства художественных изделий”, м., „Высшая школа”, 1976, 216 с.
- •4 Перелік навчально – методичної літератури
Вимоги щодо виконання практичної роботи:
Робота повинна бути оформлена на А4, в практичній роботі повинні бути зроблені розрахунки по визначенню повітряної, вогневої та повної усадок, згідно своїх дослідних даних (зразків).
Приклад виконання типового завдання:
Зразок №1
Знаходимо середнє значення довжини двох діагоналей. Наприклад:
l0 = 50мм;
l1 =48мм;
l2 = 45мм.
1. Визначаю по формулі повітряну усадку:
2. Визначаю по формулі вогневу усадку:
3. Визначаю по формулі повну усадку:
Рекомендована література
1.1 Французов И.Г. „Общая технология производства фарфоровых и фаянсовых изделий бытового назначения”, М., „Высшая школа”, 1991, 192 с.
1.2 Акунова Л.Ф., Приблуда С.З. „Материаловедение и технология производства художественных изделий”, М., „Высшая школа”, 1976, 216 с.
Практичне заняття № 4
Тема роботи: «Визначення узгодження глазурі з керамічним черепком»
Мета роботи: навчитися визначати узгодження глазурі з керамічним черепком методом пластинок.
Обладнання та матеріали:
форма з виштовхувачем відповідних розмірів;
масло машинне, відповідна сировина;
ступка з товкачем;
сито №1;
совок;
залізний піддон;
волога тканина;
скалка металева;
дерев’яний молоток;
ніж;
голка;
скло для відкладення зразків;
полива;
муфельна піч:
тонкий папір для укладки зразків.
Теоретичні основи
Поливою називають тонке, скловидне покриття, яке утворюється в результаті наплавлення на поверхню керамічних виробів легкоплавких з’єднань. Полива захищає поверхню керамічних виробів від забруднення, дії кислот та лугів, від проникнення газів та рідин. Поливами декорують керамічні вироби.
Таблиця 4.1 Шихтовий склад фарфорових полив,%.
Матеріал |
Завод імені М. В. Ломоносова |
Дулевський завод |
Завод в м. Кала (Германія) |
Завод „Нова Рола” |
Дмит- рівський завод |
Польовий шпат |
4 |
36 |
14,5 |
21,45 |
37 |
Кварц |
42,5 |
30 |
38 |
45,34 |
27 |
Доломіт |
9,5 |
12 |
7,57 |
7,36 |
15 |
Каолін сирий |
6,5 |
5 |
5 |
15,58 |
7 |
Каолін випалений |
9,5 |
- |
27,04 |
- |
- |
Крейда |
- |
- |
6,75 |
- |
- |
Мармур |
7,5 |
- |
- |
- |
- |
Бій виробів після 1 випалу |
20,5 |
17 |
- |
- |
14 |
Волластоніт |
- |
- |
- |
6,06 |
- |
Глинозем |
- |
- |
- |
3,77 |
- |
Окис цинка |
- |
- |
1,14 |
0,4 |
- |
Петаліт |
- |
- |
- |
- |
- |
Для проведення контроля узгодження поливи з керамічним черепком існує ряд способів: визначення термічної стійкості поливи, метод тигельків, метод кілець, метод пластинок.
Визначення термічної стійкості поливи
Термічну стійкість поливи можна визначити методом теплозмін: послідовним нагріванням та охолодженням випалених глазурованих зразків (метод Харкорта).
Для проведення випробувань із маси , до якої підбирають поливу, пластичним формуванням виготовляють зразки у вигляді плиток 55*55*8мм. Після підсушки та шліфування однієї площини зразки випалюють при температурі близькій до виробничої. Суспензії полив, що випробовуються доводять до визначеної густини (у фарфоровій поливі 1,37-1,39, у фаянсовій 1,42-1,44) і методом окунання наносять шар поливи на підшліфовану площину плиток, слідкуючи за тим, щоб товщина шару на зразках була однаковою, що досягається регулюванням густини суспензії.
Після підсушки в термостаті зразки встановлюють на рівну шамотну підставку (неглазурованою поверхнею) і поміщають в піч политого випалу в горизонтальному положенні.
Метод тигельків
Для визначення узгодження поливви з черепком по методу тигельків із маси, до якої потрібно підібрати поливу, звичайно методом пластичного формування виготовляють тонкостінний (1,5-2 мм) тигельвисотою 2см і внутрішнім діаметром 4см. В тигель до половини висипають висушену після подрібнення несплавлену поливу. Потім тигель з поливою випалюють в виробничій або лабораторній печі при температурі политого випалу виробів.
Якщо після охолодження на тиглі не будуть виявлені розриви, а полива небуде мати тріщин, тото, між черепком і поливою немає значних напруг і полива правильно підібрана дочерепка.
Метод кілець
Характер напруг між поливою і черепком можна визначити методом кілець.
Із маси, що випробовується при її робочій вологості через мундштук готують методом пртяжки труби зовнішнім діаметром 40-45мм і внутрішнім 30-32мм. Після підв’ялювання з них нарізають кільця висотою 25мм. Одну частину кілець (3-5шт) глазурують з зовнішньої сторони, а іншу з внутрішньої. Ділянки кілець, які не підлягають глазуруванню, попередньо покривають парафіном.
Після политого випалу замірюють діаметр кільця. Якщо нанесена на кільце полива має менший коефіцієнт термічного розширення, ніж маса, і знаходиться в стані зжимання, то внутрішній діаметр кілець, заглазурований з зовнішньої сторони, буде меншим діаметра кілець з поливою, нанесеної з внутрішньої сторони.
При випробовуванні поливи з близьким до черепка коефіцієнтом термічного розширення різниці в розмірі внутрішнього діаметру кілець, заглазуровиних з різних сторін, не буде.
Метод пластинок
При дослідженні поливи по методу пластинок напруги між поливою і черепком визначають по величині прогину тонких пластинок, глазурованих з однієї сторони.
По направленню згину призми можна судити про характер напруг. Якщо при охложенні полива скорочується швидше, ніж черепок, зразок прогинається в бік поливи. Якщо полива скорочується менше, ніж черепок, і схильна до відшаровування , зразок згинається в бік неглазурованої частини черепка. Встановлено, що ступінь згину призми прямо пропорційна напрузі між поливою і черепком.
Тобто, величина відхилення зразкоа пропорційна різниці між коефіцієнтами термічного розширення черепка та поливи.
Якщо напруги відсутні, то зразок, що досліджується не деформується.
Хід роботи
Із пластичної маси, до якої потрібно підібрати поливу відформувати 3 зразка довжиною 55мм, шириною 15мм і товщиною в сердній частині 3мм (середню частину призми вирізати до товщини 3мм).
Відформовані призми випалити в муфельній печі.
Середню тонку частину призми покрити поливою.
Підсушити
Висушену призму з нанесеною на неї поливою випалити при температурі , що відповідає политому випалу.
