Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник з фарми.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
35.69 Mб
Скачать

! Основні терміни і поняття

Розчини, розчинники: олійні, спиртові та водні; відвари, співвідношення відварів, настої, слизі, мікстури, емульсії: олійні, насіннєві; настойки, сиропи; масовий, об’ємний, та масово – об’ємний способи приготування розчинів.

Теоретичні вказівки

Для лікування тварин у ветеринарній практиці широко застосовують рідкі лікарські форми. Вони зручні при введенні, легко готуються та широко застосовуються.

Найбільш зручні у застосуванні розчини. Вони бувають олійні, водні та спиртові в залежності від розчинника.

Розчини – однорідна прозора рідина, яку одержують в результаті повного розчинення лікарських речовин (твердих, рідких) в розчинниках.

Водні: дистильована (Agua destillata), кип’ячена вода (Agua cocta);.

Спиртові: спирт етиловий (Spiritus aethylicus), ефір (Aetheris).

Олійні: гліцерин (Glуcerinum), оливкова олія (Oleum olivarum) касторова (Ricini), персикова (Oleum persicorum), соняшникова олія (Oleum Helianthi) льняна (Oleum Lini).

Залежно від того, в якому розчиннику лікарська речовина, розрізняють водні (Solutionіs aguosae), спиртові (Solutionis spirituosae) і олійні (Solutionis oleosae) розчини.

Розчини застосовують для зовнішнього і внутрішнього вживання, а також для парентерального введення – підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. Для парентерального введення ліки мають бути стерильними або відпускатись в ампулах.

Виготовляють розчини трьома способами: масовим, об’ємним та масово – об’ємним.

При виготовленні розчинів крупнокристалічні речовини, сухі та густі екстракти спочатку розтирають у ступці з незначною кількістю розчинника до утворення однорідної маси, а потім уже додають необхідну кількість його. Фільтрують розчини через фільтрувальний папір або кілька шарів гігроскопічної вати. Використовують також спеціальні фільтри.

При виписуванні олійних або спиртових розчинів після зазначення лікарської форми та назви її в родовому відмінку пишуть олійного чи спиртового, а далі концентрацію і кількість розчину.

Зразок рецепту за скороченою формою

Rp.: Solutionis Novocaini 0,5% – 210,0

Sterilisetur!

D.S. Для ін’єкцій

Зразок рецепту за розгорнутою формою

Rp.: Novocaini 1,01

Aquae destillatae ad 210,0

M. f. solutio. Sterilisetur!

D.S. Для ін’єкцій

Зразок рецепту в ампулах

Rp.: Solutionis Novocaini 0,5% – 10,0

D.t.d № 21 in ampullis

S. Для ін’єкцій

Зразок олійного розчину

Rp.: Solutionis Camphorae oleosae 20% - 50 ml

D.S. Зовнішньо.

Зразок спиртового розчину

Rp.: Solutionis Iodi spirituosae 5% - 50 ml

D.S. Зовнішньо.

Настої і відвари. Настоями і відварами називають рідкі лікарські форми, що є водними витяжками з рослинної сировини діючих початків.

При виготовленні настоїв добувають алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, вітаміни, гормони, а відварів – дубильні речовини, слизі, таніди, крохмаль.

Настої частіше виготовляють з ніжних частин лікарських рослин (листків, квітів), трав. Це доцільніше робити тоді, коли рослинний матеріал містить леткі сполуки (ефірні олії) або коли речовини легко руйнуються при тривалому нагріванні.

В ідвари звичайно виготовляють з насіння, кори, кореневищ і коріння, зрідка з листків.

Настої і відвари призначаються для внутрішнього і рідше для зовнішнього застосування. Виготовляють їх перед вживанням. Оскільки настої і відвари швидко псуються, їх виписують на 3 – 4 дні і рекомендують зберігати в прохолодному місці. Дозують настої і відвари ложками, склянками, пляшками. Виписують їх частіше в скороченій формі з зазначенням кількості лікарської сировини і загальної кількості настою чи відвару.

П ри виготовленні настоїв і відварів здебільшого користуються трьома співвідношеннями: 1 : 10 (1 частина рослинної сировини і 10 частин води) – для не сильнодіючих речовин; 1 : 30 – для трави горицвіту, конвалії, кореневищ валеріани; 1 : 400 – для сильнодіючих і отруйних засобів.

Виготовлення настоїв і відварів. Для виготовлення настоїв і відварів зважену кількість висушених і грубо подрібнених частин рослини висипають у прогрітий протягом 15 хв на водяній бані фарфоровий, емальований або з нержавіючої сталі посуд, що називається інфундиркою. Потім туди доливають дистильовану воду кімнатної температури, закривають кришкою і ставлять на киплячу водяну баню або в інфундирний апарат: настої на 15 хв, відвари на 30 хв. Відвари проціджують в гарячому стані (через 10 хв), а настої – після повного охолодження (через 45 хв).

Відпускають настої і відвари тільки свіжо виготовленими. При цьому на склянках повинні бути етикетки з надписами: “Зберігати у прохолодному місці”, “Перед вживанням збовтувати”.