Графічний диктант

1 Діуретичні засоби впливають на весь організм?

2 Чи можна використовувати діуретики при набряках та водянках?

3 Чи можливе застосування діуретичних засобів при дегенеративних змінах нирок?

4 Чи будуть активні сечогінні засоби при спазмах кровоносних судин?

5 Чи застосовують сечогінні засоби при отруєннях?

6 Чи активний гексаметилентетрамін в лужному середовищі?

7 Чи розпадається гексаметилентетрамін на аміак та формальдегід?

8 Чи входить до складу меркузалу ртуть?

9 Сечогінні засоби мають антисептичні властивості?

10 Пітуїтрин в дозі 3 – 5 мл для рогатої худоби вводять внутрішньовенно?

11 Окситоцин застосовують вагітним тваринам?

12 Маткові ріжки нормують в ОД?

13 Доза окситоцину для великої рогатої худоби 30 – 50 МОД?

14 Синестрол застосовують у вигляді олійного розчину?

15 Пітуітрин вводять підшкірно?

16 Чи можна застосовувати пітуітрин при затримці посліду?

17 Гормональні препарати стерилізують перед ін’єкцією?

ЗМІСТ

1.Анатомічні і фізіологічні особливості будови еферентних нервів. Поняття про парасимпатичну і симпатичну нервову систему.

2.Засоби, що діють на холінергічні нерви їх характеристика.

2.1Холіноміметики непрямої дії: карбахолін, фізостегміну саліцилат, прозерін.

2.2Холінолітики прямої дії: ареколіну гідробромід, пілокарпіну гідрохлорид, лобеліну гідрохлорид, цитітон.

2.3.М- та Н- холінолітики: атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, пахікарпіну гідройодит, сферофізину бензоат.

3.Міорелаксанти: диплацин, дитилін.

4.Адреноміметики прямої та непрямої дії: адреналіну гідрохлорид, мезатон, ефедрину гідрохлорид.

 Література

1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 114 – 130 с.

2. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія. - Харків Парітет, 1995. – 105 – 120 с.

! Основні терміни і поняття

Синапс, холінергічні нерви, соматичні, парасимпатичні, симпатичні, адренергічні, медіатор, ацетилхолін, норадреналін, гангліолітики, холіноміметики, адреноміметики, адренолітики, міорелаксанти, карбахолін, фізостегміну саліцилат, прозерин, ареколіну гідробромід, пілокарпіну гідрохлорид, лобеліну гідрохлорид, цитітон, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, пахікарпіну гідройодит, сферофізину бензоат, диплацин, дитилін, адреналіну - гідрохлорид, мезатон, нафтізін, ефедрину гідрохлорид.

 Теоретичні вказівки

Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів

Еферентні нерви складаються з вегетативних і соматичних (рухових). Вегетативна система іннервує гладенькі м’язи, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, трофіку всіх без винятку органів і тканини організму. Особливістю її анатомічної будови є те, що вона має велику кількість нервових клітин на периферії, тіла яких утворюють ганглії та сплетіння. Тому нервові волокна поділяють на прегангліонарні і постгангліонарні.

Тіла прегангліонарних нейронів знаходяться в середньому та довгастому мозку, а також у грудинно-поперековому і . сідничному відділах спинного мозку. Вищі вегетативні центри знаходяться у підкірці і корі великого мозку.

GВегетативна нервова система складається з двох конкуруючих у фізіологічному відношенні нервових волокон – парасимпатичних і симпатичних. Парасимпатична нервова система вважається вісцеральною, оскільки регулює переважно функцію внутрішніх органів; симпатична система – судинна, оскільки вона більше пов’язана з системою крово-лімфообміну.

Ф ункціонально парасимпатична і симпатична системи є певною мірою антагоністами.

З будження парасимпатичної нервової системи виявляється в значному посиленні моторної і секреторної функцій травного каналу, що виражається клінічно слинотечею, проносом, сповільненням ритму серця, зниженням тиску крові, спазмом м’язів бронхів, інтенсивним виділенням бронхіального слизу і утрудненням диханням, пітливістю, скороченням м’язів матки, збільшенням діарезу, звуженням зіниці ока і короткозорістю.

Збудження симпатичної нервової системи виявляється насамперед прискоренням пульсу та значним підвищенням тиску крові, сухістю слизових оболонок і шкіри, розслабленням м’язів бронхів та полегшенням дихання, розширенням зіниці ока і далекозорістю.

Периферійні нерви (еферентні та аферентні) служать для швидкої і безвідмовної передачі сигналів – нервових імпульсів, які являють собою не електричний струм, а розповсюджуючу електрохімічну реакцію.

На прикритому мієліном відрізку волокна відбувається звичайна пасивна передача імпульсу, який через низьку електропровідність цитоплазми і слабкі ізолюючі властивості клітинної оболонки поступово послаблюється, але в ділянці перехватів Ранв’є, де оболонка не прикрита міеліном, автоматично посилюється до початкової величини. Таким чином імпульс доходить до соматичної клітини, де нервове волокно обривається. Далі відбувається синаптична передача імпульсів.

Синапс – це контакт між клітинами, цитоплазма кожної з яких покрита оболонкою. Між пресинаптичною і постсинаптичною мембраною існує щілина, розділена безперервним фіброзним шаром (базальною мембраною). У синапсах відбувається хімічна передача нервових імпульсів за допомогою специфічних речовин - медіаторів. Медіатором постгангліонарних парасимпатичних нервів, є ацетилхолін, тому їх називають холінергічними. Медіатором постгангліонарних симпатичних нервів є норадреналін, тому їх називають адрнергічними.

Доведено, що за допомогою ацетилхоліну передається імпульс у парасимпатичних і симпатичних гангліях, мозковому шарі надниркових залоз, скелетних м’язах. Тому прегангліонарні волокна симпатичних і парасимпатичших нервів, нерви до надниркових залоз і соматичні нерви є також холінергічними.

GОтже, до холінергічних нервів належать постгангліонарні парасимпатичні, соматичні, симпатичні і парасимпатичні прегангліонарні нерви; до адренергічних – лише постгангліонарні симпатичні.

Під впливом нервового імпульсу в синаптичну щілину виділяється порція медіатору, який відразу взаємодіє з відповідними молекулами-рецепторами на постсинаптичній мембрані, що відповідаю дістали назву холінорецепторів і адренорецепторів. Рецептор являє собою скупчення функціональним хімічних груп, які мають здатність вступати в реакцію з відповідним медіатором. Внаслідок реакції “медіатор-рецептор” постсинаптична мембрана стає проникливою до позитивно і негативно заряджених іонів.

Дія медіатору, що виділяється в синаптичну щілину, миттєво припиняється за допомогою специфічних ферментів:

ацетилхолінестераза руйнує ацетилхолін, пірокатехін-орто-метилтрансфераза – відповідно норадреналін. У разі появи наступного нервового імпульсу все повторюється.

Холінорецептори поділяють на мускариночутливі (М-) і нікотиночутливі (Н-)

Мускариночутливі рецептори збуджуються алкалоїдом гриба-мухомора мускарином і блокуються алкалоїдом атропіном. Вони знаходяться в органах, що іннервуються постгангліонарними парасимпатичними нервами.

Нікотиночутливі рецептори збуджуються малими концентраціями алкалоїду нікотину, а блокуються великими концентраціями нікотину. Вони знаходяться в міжнейронних синапсах центральної нервової системи, у синапсах парасимпатичних і симпатичних гангліїв, мозкового шару надниркових залоз, каротидних клубочків синокаротидної зони, а також скелетних м’язів.