Нейролептики

Похідні фенотіазину

Більшість похідних фенотіазину діють на організм тварин різних видів нейролептично та седативно, підсилюють дію наркотиків, анальгетиків та місцевоанестезуючих засобів, а також діють протигістамінно та жарознижувально.

До цієї групи відносяться аміназин, пропазин, трифтазин.

Аміназин - Aminazinum

Білий або жовтуватий гігроскопічний дрібнокристалічний порошок, добре розчинний у воді. Випускають драже по 0,025 і 0,1г; ампули по 1,2 і 5 мл 2,5% розчину.

Знижує збудливість та провідність рухливих відділів кори мозку. При цьому він знижує рухливу активність тварин завдяки розбавленню скелетних м’язів і діє заспокійливо.

Доза: внутрішньовенно 0,002 на 1 кг маси.

Анальгезуючі засоби

Аналгезія – це процес знеболення чи послаблення болю. Таким чином, анальгезуючі засоби або анальгетики це засоби, які послаблюють або знімають відчуття болю при збереженні свідомості та інших видів чутливості. Біль є фізіологічним механізмом суб’єктивного прояву неблагополуччя в організмі, тому носить захисний характер. Але сильний біль виснажує організм і навіть може привести до смерті в результаті шоку.

Тому застосовують анальгетики для усунення болю після травм, під час операцій, при запальних процесах, що спричиняє не тільки неприємне відчуття, а й порушує функцію серцево-судинної та дихальної системи.

Анальгетики поділяються на дві основні частини: наркотичні й ненаркотичні.

Наркотичні анальгетики – це опій та препарати, що мають подібну до нього дію. На центральну нервову систему вони діють болезаспокійливо, особливо у випадках не пов’язаних із запальними процесами. Крім того, препарати опію діють неоднаково на тварин різних видів, викликаючи в одних сон, а в інших – загальне збудження, занепокоєння і навіть корчі. Більшість з них уже в невеликих дозах пригнічують центр дихання та кашлю, тому деякі застосовуються виключно як протикашльові засоби. До цієї групи препаратів належать: опій в порошку, кофеїн чистий. У ветеринарній медицині застосовується лише один алкалоїд опію – папаверин, який викликає ейфорію у людей.

Папаверину гідрохлорид - це порошок білого кольору, гіркий на смак, розчиняється у воді (1 : 40). Застосовують для послаблення болі при коліках, ниркових та печінкових каменях, спазмах сечового міхура, а також для зниження тиску крові. Дози підшкірно: ВРХ і коням 0,3 – 0,8г, ДРХ та свиням 0,1 – 0,3, собакам 0,03 – 0,1г.

Н енаркотичні анальгетики – це засоби, які проявляють болезаспокійливу, протизапальну та жарознижувальну дію. В основі аналгезії лежить протизапальна дія, тому їх застосовують при запальних процесах в суглобах, кісткових, м’язових та інших тканинах. Цей вид не викликає снотворного ефекту та ейфорії, не пригнічує дихальний і кашльовий центри. Важливе практичне значення має жарознижувальний ефект ненаркотичних анальгетиків. Жарознижувальні засоби, пригнічують збуджений центр терморегуляції, а через нього гальмують теплопродукцію та підсилюють тепловіддачу, тим самим знижуючи температуру тіла.

Препарати саліцилової кислоти та її похідні:

Саліцилова кислота – Acidum salicylicum

Голкоподібні кристали, погано розчинні у воді та добре в спирті, ефірі, оліях. Зовнішньо в 1 – 2% концентрації має кератопластичну, а в 5 – 10% концентрації – кератолітичну дію. Тому її застосовують для стимуляції росту епітелію шкіри при виразках та екземах. Має добре виражену протимікробну, протигрибкову, протипаразитарну дію. Після всмоктування в кров діє протизапально, жарознижувально та болезаспокійливо. Всередину застосовується як антисептичний і протиревматичний засіб в дозі: коням – 15,0 – 20,0г, ВРХ 20,0 – 75,0, вівцям 2,0 – 10,0, свиням 2,0 – 5,0, собакам 0,2 – 2,0.

Н атрію саліцилат – Natrii salicylas

Білий кристалічний порошок солодкувато – солонуватого смаку, легко розчинний у воді. Випускають у порошках та таблетках по 0,25 – 0,5г. Місцево не діє подразнююче, але в кислому середовищі легко переходить у саліцилову кислоту, яка всмоктуючись в кров і так само діє. Застосовують всередину коням у дозі 10,0 – 50,0г, ВРХ 15,0 – 75,0, вівцям 10,0, свиням 5,0, собакам до 2,0 г.

Кислота ацетилсаліцилова – Acidum acetylsalicylicum - (аспірин)

Випускають у порошку та таблетках по 0,75 – 0,5г. Голчасті кристали білого кольору, погано розчинні у воді (1 : 300), легко – у лужних розчинах. Після внутрішнього введення поступово розкладається в кишечнику на саліцилову та оцтову кислоту. За протизапальною активністю дещо поступається натрію саліцилату, але краще переноситься тваринами. Добре виражена анальгетична дія. Застосовують як протизапальний, болезаспокійливий та жарознижувальний засіб у дозах: коням 25,0 – 50,0, ВРХ 25,0 – 75,0, вівцям 3,0 - 10,0, свиням 3,0 – 5,0, собакам 0,2 – 2,0.

Метилсаліцилат – Methylii salicylas

Безбарвна або жовтувата рідина з характерним ароматним запахом, практично нерозчинна у воді, змішується лише з органічними рідинами. Добре всмоктується шкірою, застосовують у формі лініментів та сумішей з хлороформом, скипидаром, рослинними оліями шляхом втирання при суглобовому та м’язовому ревматизмі, артритах, тендовагінітах, плевритах. Застосовують зовнішньо, а інколи підшкірно в дозах: коням 2,0 – 5,0, собакам 0,5 мл.

Фенілсаліцилат – Phenylii Salicylas

Синонім силол. Містить 40% фенолу і 60% саліцилової кислоти. Білий кристалічний порошок, не розчиняється у воді. В лужному середовищі кишечника поступово розкладається на фенол і саліцилову кислоту. Складові компоненти виділяються нирками, діючи дезінфікуючи на сечовивідні шляхи. На рани та виразки діє антисептично та дезодоруюче. Застосовують як протибродильний і протимікробний засіб при запаленні тонких кишок, сечових шляхів. Протипоказаний котам. Дози в середину: коням і ВРХ 15,0 – 25,0г, вівцям 2,0 – 10,0, свиням 2,0 – 5,0, собакам 0,5 – 1,0г, на добу, на рани у формі присипки та спиртового розчину.