Історія становлення та розвитку соціології Питання для обговорення

1. Передумови виникнення соціології.

2. Головні етапи розвитку світової соціології.

3. О.Конт – засновник соціології.

4. Класична та інтегральна соціологія.

5. Типологія соціальних дій М.Вебера.

6. Становлення соціологічних знань в Україні на початку ХХ століття. Женевський гурток та його історичне знання.

7. Розвиток соціології у радянський період.

8. Сучасні завдання української соціології.

Теми рефератів

1. Соціологічне вчення Огюста Конта.

2. Герберт Спенсер – один із засновників соціології.

3. Соціологічна канцелярія Еміля Дюркгейма.

4. Соціологія К.Маркса, М.Вебера.

5. Інтегральна соціологія Питирима Сорокіна.

6. М.Ковалевський – видатний соціолог.

7. Соціологічні погляди Івана Франка.

8. М.Грушевський і українська соціологія.

Контрольні питання

1. Що таке протосоціологія?

2. Розкрийте спільне та відмінне між міфом та епосом.

3. Чому науки про природу виникають у стародавньому світі набагато раніше, ніж науки про людину та суспільство?

4. Що таке «філософія історії» та «соціальна філософія»?

5. Як розуміли предмет та завдання соціології О.Конт, Г.Спенсер, К.Маркс?

Ключові поняття і терміни

Історія соціології, протосоціологія, соціальні знання, філософія історії, гуманізм, соціальна філософія, соціологія, інтеракція, структура, теоретична соціологія, емпірична соціологія, соціологічний позитивізм, соціологічний психологізм, «розуміюча соціологія», ортодоксальний марксизм.

Методичні рекомендації

У першому питанні потрібно розкрити соціальні, природознавчі і теоретичні передумови виникнення соціології, а також основи емпіричної бази соціології та її методів пізнання.

У другому питанні необхідно дати повну характеристику всіх етапів розвитку світової соціології від початку ХІХ століття до ХХІ століття.

Зміст третього питання може бути таким: засновником соціології є О.Конт. Зокрема, він сформулював закон про три стадії інтелектуального розвитку людини, закон розподілу і кооперації праці та ідею «соціальної системи», вважав, що «соціальна статика» і «соціальна динаміка» – дві частини соціології, розглядав людину лише як природну істоту.

У четретому питанні потрібно охарактеризувати ключові ідеї представників класичної соціології ХІХ – ХХ століття О.Конта, Г.Спесера, К.Маркса, Е.Дюркгейма, М.Вебера; наголосити на тому, що П.Сорокін об’єднав у єдине ціле всі аспекти соціологічного вивчення суспільного життя, створив інтегральну соціологі; навести його праці.

Відповідаючи на п’яте питання, слід охарактеризувати соціологічну систему Макса Вебера. Визначити, як висунуті Вебером ідеї вплинули на розвиток цілого ряду соцільних наук, а його розробки стали стрижнем сучасної теорії соціальної дії.

Розгляд шостого питання слід почати з того, що становлення на заході соціології як окремої науки дало поштовх для українських мислителів щодо бачення певних способів і моделей пізнавальної соціальної реальності; охарактеризувати розвиток вітчизняної академічної соціології, її інституалізацію; проаналізувати дослідження Женевського гуртка українських учених, які друкувалися у часописі «Громада», як початок української соціології, а саме: праці М.Драгоманова, С.Полонського, Ф.Вовка, історико-соціологічні погляди М.Грушевського, видатного соціолога М.Ковалевського; внесок І.Франка у розвиток національної та соціальної свідомості українського народу; охарактеризувати соціологію М.Туган-Барановського.

У сьомому питанні розглядаються етапи розвитку радянської соціології та української соціології, які були нерозривно пов’язані між собою.

Перший етап – 20-ті роки: інституалізація соціології, зусилля М.Грушевського, підрозділи ВУАН. Другий етап – 30-40-і роки: посилення ідеологічного тиску на соціологію, гоніння, криза і деградація її в умовах тоталітарного режиму. Третій етап – з кінця 50-х до кінця 80-х років: початок відродження української соціології. Потім необхідно охарактеризувати українську соціологію в еміграції від 20-х років і дотепер.

У восьмому питанні потрібно дати аналіз української соціології з 1991 року як якісно нового, сучасного етапу, етапу наукового пошуку і справжнього відродження української соціології, показати її основні напрямки і завдання.

Семінар 3

Актуальні проблеми соціології особистості

Питання для обговорення

1. Особистість як предмет соціологічного дослідження.

2. Соціальна структура особистості.

3. Сучасні підходи, теорії та концепції соціології особистості:

3.1. Соціалізація особистості.

3.2. Рольова концепція особистості.

3.3. Нормативні теорії особистості.

4. Особливості соціалізації спеціалістів-аграріїв.

Теми рефератів

1. Соціальна типологія особистості.

2. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.

3. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.

4. Проблеми соціальної адаптації студентів під час навчання у вищому навчальному закладі.

Контрольні запитання

1. У чому виявляються особливості соціологічного вивчення людини?

2. Як відбувається соціалізація особистості?

3. Як взаємопов’язані соціальний статус і соціальні ролі особистості?

4. Якими є причини рольового конфлікту особистості?

5. Якими є основні елементи соціальної структури особистості?

6. Якими є різновиди девіантної поведінки особистості?

Ключові поняття і терміни

Людина, індивід, індивідуальність, особистість, потреби, інтерес, життєва позиція, соціалізація, соціальний статус, соціальна роль, особистий статус, соціальна установка, соціальна диспозиція, референтна група, соціальна адаптація, десоціалізація, девіантна поведінка, ресоціалізація, агенти соціалізації.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід звернути увагу на те, що проблема вивчення особистості в соціології є однією із центральних, оскільки кожен соціолог для розуміння сутності соціальних явищ, системи взаємозв’язку людей у суспільстві повинен зрозуміти, чим зумовлені конкретні дії окремої людини. На відміну від психології, соціологія розглядає людину не як неповторну індивідуальність, а в сукупності її соціально-типових якостей. Далі потрібно сформулювати визначення соціології особистості як прикладної спеціальної теорії; охарактеризувати проблеми людини в теорії і проблеми людини в соціології з використанням поняттєвого апарату «людина» – «індивід» – «особистість».

Висвітлюючи друге питання, студенти мають проілюструвати різні підходи до трактування структури особистості, що дозволить окреслити соціальну структуру особистості як єдність взаємопов’язаних і взаємозалежних трьох компонентів: включеність у соціальне середовище (соціальні статуси і ролі); спрямованість особистості (цінності, ціннісні орієнтації, мотиви); життєвий контроль, соціальний і самоконтроль.

Розглядаючи третє питання потрібно зауважити, що процеси становлення, формування та розвитку особистості, її взаємодії із суспільством дуже складні, і теорій та концепцій чимало. Тому слід почати з питання 3.1: розглянути соціалізацію людини як процес залучення людей до соціуму. Необхідно охарактеризувати етапи соціалізації (дотрудовий, трудовий, післятрудовий), фактори (сім’я, трудовий колектив, школа, ЗМІ, власна діяльність, традиції, ситуація в країні тощо), девіантну поведінку (позитивну, негативну, делінквентну, кримінальну), ресоціалізацію, десоціалізацію. Питання 3.2. передбачає характеристику основ рольової концепції особистості: соціальний статус та його різновиди, соціальна роль та її характеристики, значення цієї концепції. Слід навести конкретні приклади з життя свого курсу, академгрупи. Висвітлюючи рольові концепції особистості, потрібно згадати про праці відомих соціологів Р. Ліптона, Д. Міда, Р. Мертона, Т. Парсонса, П. Сорокіна, О. Якуби та інших. У питанні 3.3 необхідно звернути увагу на те, що соціологія особистості оперує також рядом теорій, що носять нормативний (установчий) характер. Студенти мають дати характеристику теорії соціальної установки У.Томаса, Ф.Знанецького; теорії диспозиційної регуляції соціальної поведінки особистості В.Ядова; теорії референтних груп Г.Хаймана.

Важливість четвертого питання полягає у тому, що його осмислення може бути свідченням усвідомлення основних проблем соціології особистості.

Семінар 4