2. Контроль діяльності змагання

Контроль діяльності змагання заснований на зіставленні спортивних результатів із запланованими або вже показаними раніше і направлений на виявлення сильних і слабких сторін підготовленості спортсмена в цілях її подальшого вдосконалення.

В процесі контролю реєструється загальне число і результативність окремих технічних прийомів і тактичних дій; визначається стабільність, варіативність спортивної техніки і тактики; вивчається реакція основних систем життєдіяльності організму спортсменів, включаючи протікання психічних процесів.

Контроль діяльності змагання вимагає, разом з обліком спортивних результатів (інтегральні показники), реєстрації комплексу параметрів, що характеризують окремі компоненти дій спортсменів в різних частинах, фазах, елементах вправи змагання. Це і визначає специфічні особливості контролю в різних видах спорту.

У видах спорту з метрично вимірюваним спортивним результатом (легка атлетика, плавання, велосипедний, ковзанярський, лижний, грібний спорт і ін.) при оцінці діяльності змагання реєструється час реакції на старті, час досягнення і тривалість утримання максимальної швидкості, рівень максимальної швидкості, швидкість на окремих ділянках дистанції, характер тактичної поведінки, ефективність фінішування, довжина і частота кроків, гребків і ін..

У видах спорту, в яких спортивний результат вимірюється в умовних одиницях (бали, окуляри), що присуджуються за виконання обумовленої програми змагань (художня і спортивна гімнастика, акробатика, стрибки у воду, фігурне катання і ін.), контроль діяльності змагання пов'язаний з оцінкою точності, виразності, артистичності рухів.

Велике значення надається порівнянню результатів діяльності змагання у відповідальних змаганнях і контрольно-модельних заняттях, облік помилок і їх класифікація на випадкові і систематичні.

У видах спорту, в яких спортивний результат визначається кінцевим ефектом або перевагою в умовних одиницях (окулярах), за виконання дій у варіативних ситуаціях (футбол, хокей, баскетбол, гандбол, боротьба, бокс, фехтування і ін.). В процесі контролю враховується активність і результативність техніко-тактичних дій окремих гравців, ланок, команд в цілому. Активність оцінюється по загальному числу виконаних техніко-тактичних дій. Результативність визначається шляхом процентного відношення успішно і невдало виконаних дій.

3. Контроль тренувальних і змагань навантажень

Контроль тренувальних і змагань навантажень може бути здійснений на двох рівнях. Перший рівень пов'язаний з отриманням найбільш загальної інформації про тренувальні і змаганнях навантаження і передбачає реєстрацію і оцінку наступних основних показників: сумарного об'єму роботи в годиннику, кількості тренувальних днів, тренувальних занять, кількості днів змагань і ін.

Другий рівень передбачає детальну характеристику навантажень, що вимагає введення ряду приватних показників, а також великої кількості специфічних параметрів, характерних для конкретного виду спорту.

Контроль тренувальних навантажень. При цьому застосовуються показники, що відображають величину навантажень (великі, значні, середні, малі) в різних утвореннях структури тренувального процесу (етапи, мікроцикли, заняття і ін.); їх координаційну складність, переважну спрямованість на вдосконалення різних сторін підготовленості, розвиток різних якостей і здібностей. Зокрема, при контролі навантажень, направлених на розвиток фізичних якостей, визначається об'єм роботи (у годиннику і відсотках від загального об'єму), витрачений на розвиток наступних якостей: швидкісних, швидкісний-силових, силових, витривалості при роботі анаеробного, змішаного і аероба характеру, рухливості в суглобах, координаційних здібностей. Контролюватися навантаження можуть по їх фізіологічній або біохімічній спрямованості, інтенсивності і відношенню до того або іншого виду підготовки аналогічним чином контролюються навантаження, направлені на вдосконалення техніко-тактичної підготовленості.

Враховуючи те, що в спортивній практиці широко застосовуються засоби і методи, сприяючі одночасному вдосконаленню різних сторін підготовленості, тренувальні вправи часто розбивають на групи залежно від методу (наприклад, об'єм дистанційної або інтервальної роботи, направленої на розвиток витривалості); умов їх виконання (робота на рівнині або в среднегорьї; біг в гору, по піску, по перетнутій місцевості, на стадіоні і ін.); додаткових засобів (силові вправи з штангою, опором партнера, використанням різних тренажерів і ін.).

Використовуючи вище перелічені показники, можна контролювати навантаження в різних структурних утвореннях тренувального процесу починаючи від окремих занять і закінчуючи багаторічною підготовкою.

Контроль навантажень змагань. Використовуються показники, кількість, що відображають, і співвідношення змагань різних видів (підготовчих, контрольних, таких, що підводять і ін.), загальна кількість стартів (ігор, сутичок, поєдинків) змагань і їх максимальна кількість в окремих змаганнях, в окремих днях, кількість зустрічей з рівними і сильнішими суперниками і ін.

Проілюструємо вищевикладене на матеріалі підготовки видатних радянських спортсменів, що спеціалізувалися в спортивній гімнастиці (жінки) до Ігор Олімпіади 1988 р. Дані, приведені в табл. 32.8-32.12 і на мал. 32.37, дають достатньо повне уявлення про тренувальні і змаганнях навантаження радянських гімнасток в чотирилітньому циклі підготовки до Ігор XXIV Олімпіади, що відбулися в Сеулі (Родіоненко, Черешнева, 1989). На цих Іграх радянські гімнастки виступили успішно, завоювавши золоту медаль в командній першості і 5 медалей (1 золоту, 2 срібні і 2 бронзові) в різних видах багатоборства.

Контроль тренувальних навантажень здійснюється в строгій відповідності із завданнями, змістом і особливостями побудови різних структурних утворень - занять, мікро - і мезоциклів, періодів і етапів підготовки.