Положення про змагання складається з назви та 8 основних розділів.

Назва заходу повинна відображати інформацію про вид змагання, його зміст, учасників, приналежність до певної організації. Наведемо коротку інформацію, щодо змісту розділів положення.

1. Мета змагань. Окрім основної мети, у розділі зазначаються додаткові завдання, що можуть бути вирішені в процесі проведення заходу.

2. Організатори змагань. У розділі повідомляється про керівників змагань, організації, на які покладено підготовку місць змагань та їх безпосереднє проведення.

3. Час, місце проведення - зазначаються чітко і зрозуміло.

4. Учасники змагань. У розділі зазначається хто допускається до змагань, кількісний склад команд, вимоги до учасників, та умови, яких вони повинні дотримуватися.

5. Програма змагань. Висвітлюються змагальні вправи, що будуть проведені для всіх груп учасників.

6. Порядок визначення переможців. Правило визначення переможців за кращими особистими результатами не завжди підходить для фізкультурно-спортивних заходів. Для підсумкової оцінки результатів виступів осіб різної статі, віку, фізичного стану застосовуються зрівнювальні коефіцієнти, заохочувальні бали. Окрім зазначеної інформації, у розділі повідомляється про кількість учасників заліку, порядок визначення командної першості.

7. Нагородження переможців. Зміст розділу залежить від фінансових можливостей організаторів змагань. При проведенні фізкультурно-спортивних заходів, бажана є велика кількість недорогих призів, які є свідченням успіхів, запорукою хорошого настрою та подальшої участі в оздоровчих заняттях.

8. Заявки та порядок репрезентації команд. У розділі зазначаються терміни, місце та форма подання заявок, а також місце та час проведення засідань суддівської колегії разом із представниками.

У сфері фізкультурно-оздоровчої діяльності доволі часто проводяться змагання за спрощеними правилами: менше число учасників, або навпаки більший склад команд (в ігрових видах спорту), зменшені розміри площадок, воріт, час гри, вага м’ячів та ін. У такому випадку положення повинно містити інформацію про характер спрощення.

Нагородження переможців змагань в особистих номерах програми краще проводити у ході змагань, по закінченню кожного виду.

Командні місця визначаються після підрахунку всіх результатів по закінченню змаганню. Підсумкова таблиця результатів змагань вивішується на видному місці. Поряд бажано вивішувати повідомлення про наступні змагання, місце та терміни їх проведення.

3. Особливості проведення род у літніх дитячих таборах

Період літніх шкільних канікул – найсприятливіша пора для активізації рухового режиму. Впродовж навчального року більшість школярів відчуває хронічний дефіцит рухової активності. Її обсяги у тижневому циклі в два рази нижчі природньої біологічної потреби.

Власне в умовах літнього табору існують можливості вирішити в комплексі велику кількість оздоровчих, освітніх та виховних задач фізичного виховання учнів, поповнити дефіцит рухової активності.

У табір скеровуються діти віком 7-16 років. Згідно з гігієнічними нормами РА, щоденна тривалість рух. діяльності повинна бути забезпечена у таких межах: для 7-10-річних – 4-5 год; для 11-15-р. – 3.5-4.5 год.

Виділяють такі основні типи таборів для дітей шкільного віку:

1. Оздоровчий- табір– найбільш поширений тип.

2. Спортивний табір ДЮСШ - покликаний забезпечити активний відпочинок та зміцнення здоров’я юних спортсменів, підвищити їх загальну фізичну підготовку, спортивну майстерність. Табір створюється відомством або спортивним товариством, якому підпорядкована ДЮСШ.

3. Табір праці і відпочинку - покликаний підготовити учнів до активної праці у народному господарстві, організувати змістовний відпочинок, вдосконалити фіз. розвиток учнів, зміцнити їх здоров’я.

4. Міський дитячий оздоровчий або спортивно-оздоровчий табір – створюється під час канікул на базі ЗОШ, спортивних споруд, закладів культури та охорони здоров’я. Він покликаний забезпечити активний відпочинок та зміцнення здоров’я дітей, які у канікулярний період залишилися в місті.

5. Туристично-оздоровчий табір – як правило, розташовується у мальовничій місцевості. Осн. засобом оздоровлення у цих таборах є туризм.

Штат табору слід формувати на конкурсній основі. Перед початком роботи літніх таборів необхідно проводити семінар для працівників таборів з диференційованою програмою занять, враховуючи їх різноманітні функціональні обов’язки. Необхідно завчасно підготувати матеріальну базу, документи планування, ін. У штатному розкладі табору повинні бути передбачені посади інструктора з ФК і педагога-інструктора з плавання, на яких покладається керівництво всіма фізкультурно-оздоровчими і спорт. заходами. Заг. відповідальність за стан ФВ в таборі несе директор табору.

Основні завдання РОД в літніх дитячих таборах:

1. Зміцнення здоров’я, сприяння норм. розвитку і загартуванню дітей.

2. Сприяння гармон. розвитку рух. якостей і пов’язаних з ними здібностей.

3. Залучення дітей до занять ФКіС.

4. Поповнення фізкультурних знань, формування і вдосконалення рухових вмінь і навичок, які складають основу фізкультурної освіти.

Основними формами РОД у таборах різного типу є такі:

• ранкова гігієнічна гімнастика;

• загартовуючі процедури;

• година ФК (фізк. заняття та ігри на місцевості в загоні);

• навчально–тренувальні заняття у фізкультурних гуртках, сп. секціях;

• заняття з плавання;

• спорт. змагання, конкурси, турніри (в загонах і загальнотабірні);

• самостійні заняття фіз. вправами (рухл. і спорт ігри);

• показові виступи, ігри, фізк. забави та спорт. атракціони на вечорах та загальнотабірних святах.;

• ігри та забави на місцевості;

• прогулянки, екскурсії, турпоходи.

У залежності від місця розташування табору можна навчити школярів техніці нових видів спорту: скейбордінгу, сепактакроу та ін. Скейтбордінг – катання на дошці з роликами. Заняття проводяться на майданчику з асфальтовим чи ін. рівним покриттям з ділянками, що мають різні нахили. Сепактакроу – волейбол без гри руками. М’яч можна лише подавати руками, а відбивати головою або ногами.

Діти з відхиленнями в стані здоров’я займаються в фізкульт. гуртках, де застосовується комплексний підхід. Загальна тривалість заняття 60-90 хв.

Якщо заклади відпочинку знаходяться біля водоймищ, тоді приділяється велика увага навчанню дітей плавати. Це не лише життєво необхідна рухова навичка, а також ефективний засіб загартування і зміцнення здоров’я. Традиційно у таких таборах проводиться свято Нептуна з яскравою театралізованою програмою.

Однією з важливих форм як навч.-тренувальної, так і масової фізк.-спорт. роботи є спорт. змагання. Вони застос. І як форма пропаганди ФКіС.

Важливе місце в організації РОД в таборах займають ігри на місцевості. Великою популярністю користуються воєнізовані ігри. Більшість з них мають сюжетний характер, примушують гравців проявляти спостережливість, винахідливість, рішучість дій, потребують вміння маскуватися, розбиратися в дорожніх знаках, орієнтуватися за компасом, зірками, читати карти.

Проводяться також розваги та ігри спорт. спрямованості на місцевості. Вони пов’язані з проявом спритності, витривалості, сили, вмінням долати перешкоди. Застосовуються також командні ігри типу естафет.

Важливе місце в РОД посідають прогулянки, які поділяють на види:

• гігієн. спрямованості (у повільн. темпі без особливих фіз. зусиль);

• прогулянки з метою зміцнення здоров’я і загартування організму;

• тренувальні;

• пізнавальні (збір рослин для гербаріїв, комах для колекцій).

Екскурсії у музеї, старовинні садиби застос. як пізнавальний і тренувальний захід.

Досвід роботи таборів різного типу свідчить, що обсяг, форми і тривалість фізичних навантажень для школярів мають бути регламентовані. Вони повинні виключати перевтому і прояв негативних реакцій, пов’язаних з небажанням продовжувати рекреаційно-оздоровчі заняття.

Особливості організації турпоходів в літніх таборах. У залежності від виду пересування розрізняють піший, велосипедний та водний туризм. Найбільш поширеним в таборі є піший туризм. Він доступний для кожного школяра. Для дітей віком 6-7 років можливі походи на відстань 1-3 км.

В багатьох таборах у кожній зміні створюються туристські клуби, які включають гуртки юних істориків, географів, археологів, фотокореспондентів. До керівництва клубом і гуртками залучають інструкторів та вихователів, які працюють в школі вчителями природничих і суспільних дисциплін. Головним завданням туристського клубу є підготовка і проведення туристських походів.

Збираючись у похід треба намітити завдання і маршрут походу. Маршрут походу з його малими великими привалами повинен допомагати вирішенню поставлених завдань. Перед складанням маршруту походу треба всебічно вивчити місцевість, на якій він буде здійснюватися. Краще всього керівник походу особисто повинен перевірити місцевість. Маршрут також можна вибрати. користуючись топографічною або туристською картою.

Організація та проведення турпоходу. За день до походу відбій і підйом школярів оголошується на 1 год. раніше. Ранком після зарядки загін шикується в повній готовності до походу. Лікар чи медсестра перевіряють стан здоров’я учасників походу, відповідність одягу та взуття в поході.

Дистанцію маршруту туристи долають з трьома привалами для відпочинку. Перший – 5-хв. – роблять через 15-20 хв для того, щоб перевірити одяг, взуття, поправити наплічники. Під час другого і третього привалу (по 20хв) туристи знімають наплічники, взуття, відпочивають лежачи, поклавши ноги на підвищення. У випадку необхідності медсестра надає допомогу.

Прибувши у кінцевий пункт походу, туристи впродовж 20-30 хв відпочивають. Керівники проводять з ними бесіду, знайомлять з планом походів і програмою занять (встановити намет на швидкість, заготовити дрова, краще чергування, приготування їжі, згортання табору, ін.).

Після відпочинку туристи шикуються командами і приступають до виконання першого завдання: ставлять намети, готують місце для ночівлі (якщо похід дводенний), збирають дрова для вогнища.

Техніка безпеки при проведенні турпоходу. Усі учасники походу повинні знати і правила безпеки і дотримуватися їх під час походу. Їх недотримання, неорганізованість і низька дисципліна можуть призвести до травм чи фатальних наслідків. Палки, сокири, ножі слід носити лише у спеціальних чохлах. На привалах гострі предмети складати в одному місці. Їх не можна встромляти в дерева, а треба ховати під палатку. Обрубуючи гілки з лежачого дерева, треба знаходитися по іншу сторону стовбура та ін.

Запобігати випадкам харчових отруєнь або розладу шлунка можна, дотримуючись простих гігієні. правил: не вживати варені ковбаси, не проварені м’ясні продукти і молоко, консерви у здутих банках. Питну воду потрібно брати з чистих джерел і кип’ятити не менше 10-15 хв. Не залишати для повторного вживання консервовані продукти у відкритих, особливо металевих банках. Не вживати продукти, які втратили свій звичний запах, колір, і вигляд.

Під час грози не слід ховатися під високими деревами (особливо небезпечно – під дубом, тополею, сосною, ялинкою, які ростуть поодинці). Причиною ураження громом може бути мокрий одяг, тому під час грози треба швидко поставити намет, переодягнутися у сухий одяг, лягти у наметі і не підніматися. Сокири, посуд та ін. металеві предмети віднести за кілька метрів у бік від намету.

Щоб запобігти опікам потрібно дотримуватися застережливих заходів: чергові біля вогнища мають мати довгі штани і бути взутими.

У спеку для запобігання перегріванню і тепловому удару не варто одягати теплий одяг, який не вентилюється і не всмоктує піт. Переходи організовують вранці або у прохолодний вечірній час, а відпочинок - в спекотний час. На голову потрібно одягати головний убір світлих тонів з козирком; при переході використовувати (по можливості) затінені місця.