4. Особливості використання ациклічних вправ у фор з дітьми.

На сьогодні РГ в нашій країні розвивається на основі кращих сучасних зарубіжних напрямків. Це системи Джейн Фонди, Сідне Ром, Марлен Шарель, Моніки Бекман та ін.

Джейн Фонда – відома амер. кінозірка, тисячі клубів в США названі її іменем. Вона автор системи фізичних вправ, яка називається “аеробіка”.

Самі по собі рухи в її системі традиційні, але організовані по-іншому, об’єднані заг. муз. ритмами. Відмінність від звичної ранкової гімнастики – в інтенсивності і тривалості занять. В комплекс входять елементарні гімнастичні вправи, які найчастіше викон. на 2 або 4 рахунки, і різні види стрибків та бігу. Дозування вправ залежить від їх складності і коливається від 8 до 30 повторень.

Не менш популярна система ще однієї амер. кінозірки– Сідне Ром. ЇЇ гімнастич. вправи дуже прості у виконанні і сприяють розвитку всіх фіз. якостей. Вел. увага приділяється прав. ритміч. диханню, яке полегшує виконання вправи.

Хар-на особливість комплексу Сідне Ром – дуже велика к-сть вправ (біля 185) і велике їх дозування Н-д, нахили в сторони викон. в заг. понад 40 разів. Багато часу відводиться біговим і стрибковим вправам.

Комплекси вправ у Марлен Шарель з Німеччини і Моніки Бекман зі Швеції в основному схожі з тими, що пропонує Сідне Ром, але більш танцювальні. У М.Шарель вправи, в першу чергу, спрямовані на розвиток витривалості.

“Сила, витривалість, гнучкість плюс краса” – ось формула сучасної РГ.

Сучасна РГ не є новою формою РА, а об’єднує у собі різноманітні елементи існуючих раніше систем ФВ. У даний час спостерігається свого роду друге народження РГ, популярність якої з кожним днем зростає.

Вправи РГ застос. у різних формах ФВ школярів:

1. У фізк.-озд. заходах в режимі навчального і продовженого дня (з усіма віковими категоріями школярів): під час проведення гімнастики до занять, продовжених перерв та годин здоров’я у групах продовженого дня.

2. На уроках ФК (з учнями 5-11 класів).

3. У позакласних формах занять (гуртки РГ).

4. Під час масових фізкультурно-оздоровчих заходів.

5. РГ можна поєднувати з ін. видами –лижами, бігом, плаванням.

Мета занять РГ – покращення стану здоров’я і підвищення функціон. можливостей організму школярів. РГ покликана компенсувати нестачу РА і ліквідувати наслідки гіпокінезії.

Вплив РГ на організм школярів:

1. Засоби РГ (ЗРВ, елементи танцю) сприяють формуванню прав. постави.

2. Формуються життєво важливі навички та вміння, збагачується рух. фонд.

3. Розвив. рухові якості: витривалість, швидкість, гнучкість, спритність, координація рухів.

4. Підвищується фізична працездатність під впливом динамічних вправ РГ, які викон. з великою амплітудою. Вже через 2 місяці занять РГ (3 рази на тиждень по 30-40 хв) у підлітків на 11-12% зростає показник МПК.

5. Підвищ. кровообіг та активізуються обмінні процеси (нормаліз. маса).

6. Підвищ. функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем (зміцнюються дихальні м’язи та збільшується сила серцевого м’язу).

7. Покращуються функції ЦНС: розвивається увага, формується здатність до стійкої уваги і зібраності, що важливо для успішного навчання.

8. Покращується психічний стан школярів: музичний супровід викликає емоційне піднесення, радісні відчуття, хороший настрій.

9. Сприяє естетичному розвитку дитини: ритмічність, краса і виразність рухів, які виконуються під музику, формують відчуття прекрасного.

10. Підвищ. інтерес до фк-занять, формується потреба у систематичній РА.

Комплексний вплив на нервово-м’язовий апарат, серц.-судинну, дихальну та ендокринну системи, обмін речовин та емоційну сферу робить РГ привабливим та ефективним засобом усунення відхилень у стані здоров’я. Отже, РГ сприяє всебіч. розвитку і є чудовим засобом виховання школярів.

Особливості методики проведення РГ. Комплекси РГ проводяться фронтальним методом. Вправи виконуються поточним способом.

Слід враховувати, що фізичний розвиток і підготовленість у дітей навіть однієї вікової групи можуть бути різними, тому навантаження треба збільш. поступово, переважно за рахунок підвищення к-сті повторень і темпу виконання вправ; збільшення амплітуди виконання, ускладнення вправи.

Дуже важливо правильно підібрати музику до занять РГ. Музичні твори підбираються під уже складений комплекс вправ, відповідно до їх темпу і ритму.

Через кожні 3 місяці рек. поновлювати комплекси вправ, а з ними і музичний супровід. Муз. твори підбираються з урахуванням віку школярів.

Досвід проведення показує, що заняття Бажано проводити тричі на тиждень, оптим. тривалість занять РГ для дітей така:

4-5 років – 10 хв.;

6-9 років – 15-20 хв.

10-12 років – 25 хв;

13-15 років – 30 хв;

16-17 років – 35-40 хв.

За зовн. ознаками можна виділити 4 групи вправ, які застос. у РГ:

1 група – вправи, що виконуються на місці, без просування у будь-якому напрямку (В.П. може бути стоячи, сидячи, лежачи на животі, боці);

2 група – біг і ходьба в різних варіантах і сполученнях;

3 група – вправи з предметами (м’ячами, скакалками, обручами);

4 група – вправи, що виконуються біля опори і з предметами.

Під час занять слід звертати увагу на правильне В.П. і виконання вправи. Навчання починають з простих рухів і полегшених В.П. Поступово опановують складніші В.П., з’єднують засвоєні рухи в комбінації, змін. ритм, виконують вправи в різні боки.

У методиці проведення занять з дівчатами і хлопцями старш. шк. віку є багато відмінного. Для дівчат у заняття вкл. різноманітні танц рухи. Для юнаків заняття носять більш виражену атлетичну спрямованість. Ширше застос. вправи силового хар-ру (з обтяженнями), а танц. елементи більш прості за координацією.

Доцільно правильно розподіляти час по частинах заняття: 20%, 70% і !0% на підготовчу, основну і заключну частини.

За темпами виконання впарави РГ поділяють на швидкі, помірні та повільні. Підготовча частина проводиться у швидкому темпі, основна – в усіх трьох темпах, заключна – у повільному й помірному.

Існує певна залежність між темпом виконання вправ та участю у роботі різних груп м’язів. Як правило, швидкі вправи (це рухи на кожний рахунок) вкл. у роботу м’язи окремих частин тіла (рук, ніг, голови) та дрібні групи м’язів (рухи кистями, передпліччям, ступнею). Помірний і повільний темп (на 2 та 4 рахунки) дозволяє викон. вправи за участю більших груп м’язів та частин тіла.

При підборі вправ для кожної частини заняття, можна керуватися схемами, які побудовані за анатомічною ознакою. Н-д, схема для підгот. частини така: руки – ноги тулуб – шия і т.д. В основну частину включають більше вправ для м’язів тулуба: черевного пресу, спини, бокової поверхні тулуба, рук. У зал. частині - вправи на розслаблення, віднов. дихання.

Дуже важливо контролювати фізичний стан школярів під час занять РГ.

Вимірювати ЧСС рек. після: підготовчої частини; інтенсив. вправ, у яких задіяні великі групи м’язів: вправ у швидкому темпі; після заключної частини.

Оптимальним вважається навантаження, при якому ЧСС знаходиться в межах 130-160 уд/хв. При виконанні окремих вправ у швидкому темпі ЧСС може збільшуватися до 180 уд/хв. Одразу після виконання вправ РГ ЧСС у дітей молодшого шкільного віку не повинна перевищувати 140 уд/хв.

Суб’єкт. відчуття учні сер. і старш. віку можуть фіксувати у щоденнику самоконтролю. Вчителю потрібно також стежити за зовнішніми ознаками втоми: колір шкіри; вираження втоми на обличчі; порушення координації рухів; зменш. уваги; потовиділення; погіршення постави; зниження активності, в’ялість.

Шейпінг-юні - програма для дітей та підлітків, побудована з урахуванням фізіологічних особливостей зростаючого організму. Концепція «Дитячого шейпінгу» будується на вирішенні наступних завдань: залучення дитини до занять фізичними вправами; створення м'язового корсету шляхом динамічної тренування м'язів; формування правильного стереотипу постави; поліпшення психоемоційного стану; гнучкості.

Методика « Шейпінг для підлітків » передбачає:

- оцінку ступеня статевого та фізичного розвитку;

- визначення медичних обмежень у навантаженні;

- визначення передбачуваних параметрів статури до закінчення статевого дозрівання;

- складання програми шейпінг-занять та харчування, виходячи з відхилень поточних параметрів фігури підлітка від параметрів фігури її шейпінг-моделі без обмеження надходження необхідних харчових компонентом для зростаючого організму.Особливість занять – індивідуальні навантаження, з обов'язковим тестуванням вихідного стану тих, які займаються, що дозволяє з'ясувати не тільки недоліки фігури, але і тип нервової системи, фізичний розвиток, рівень функціональних можливостей організму й інші параметри. Результати тестування проводиться за допомогою комп'ютерів, що на основі аналізу вихідних даних дають конкретні «поради», щодо вибору програми занять у поєднанні з харчуванням.

Гідроаеробіка – це виконання у воді під музику фіз. вправ середньої та малої інтенсивності. Працездатність м’язів у дошкільнят незначна, тому під час статичного навантаження вони досить швидко втомлюються. А під час виконання вправ у воді чергуються напруження та розслаблення різних груп м’язів, що збільшує їх працездатність та силу.

Дитина почувається ніби у стані невагомості, оскільки щільність води у 769 разів перевищує щільність повітря. Вода чинить опір, тому достатньо кілька повторення однієї вправи, щоб дати необхідне навантаження на м’язи дитини.

У воді зменш. статичне напруження тіла, навантаження на хребет, формується прав. постава, створ. сприятливі умови для роботивнутр. органів.

Заняття позитивно впливають на механізм терморегуляції, підвищують імунітет дитини, поліпшують адаптацію до умов зовні. середовища, зміцнюють нервову систему, покращують сон та апетит, приносять задоволення. Вправи можна виконувати з предметами (м’ячі, палиці, іграшки). Тривалість комплексу 15-20 хв. Розминка проводиться на суші.