60

ЛЕКЦІЯ 4 (3 КУРС)

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ

План Вступ

1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей різного віку

2. Організація та методика проведення рухливих ігор.

3. Особливості використання циклічних вправ у ФОР з дітьми.

4. Особливості використання ациклічних вправ у ФОР з дітьми.

5. Нетрадиційні засоби оздоровлення.

Література:

1. Адашкявичеш Є.Й. Спортивные игры и упражнения в детском саду: Книга для воспитателей детского сада. – М.: Просвещение, 1992. - 159 с.

2. Вавилова Е.Н. Укрепляйте здоровье детей. – М.: Просвещение, 1986. - 127 с.

3. Вільчковский Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів: ВНТЛ, 1998. - 336 с.

4. Гуреев Н.В. Активный отдых. - Москва: Советский спорт, 1991. - 61 с.

5. Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю. - Вінниця, 1995. - 123 с.

6. Матов В.В., Иванова О.А. и др. Ритмическая гимнастика для школ / Новое в жизни, науке, технике. - № 4. - 1989. - С. 98-190.

7. Мурза В.П.Фізичні вправи і здоров”я –К.: Здоров”я, 1991-256с.

8. Сосина В.Ю. Азбука ритмической гимнастике. - К.: Здоров’я, 1986. - 64 с.

9. Толкачев Б.С. Физкультурный заслон ОРЗ. – М.: ФиС, 1992. - 175 с.

Львів

Вступ

Правильне ФВ дітей, в тому числі проведення оздоровчих занять можливе при умові врахування особливостей їх вікового розвитку. Коротко зупинимося на характеристиці основних систем і функцій дитини на різних етапах її вікового розвитку. В лекції буде подано узагальнену інформацію про розподіл школярів на медичні групи для проведення фізкультурних занять. Детальніше ці питання будуть розглядатися на предметах кафедри ТіМФВ.

Вчені прийшли до висновку, що для ефективного оздоровлення, профілактики масових респіраторних захворювань необхідно розвивати таку фізичну якість, як витривалість. У поєднанні з загартуванням та ін. компонентами ЗСЖ вона захищає дитячий організм від багатьох захворювань.

Для підвищення заг. витривалості використовують вправи циклічного характеру, тобто достатньо тривалі, рівномірні навантаження, які повторюються.

В роботі з дітьми дошк. і мол. шк. віку широко застос. ігри. Крім ігор популярним засобом ФВ дітей слугує ритмічна гімнастика. Власне розгляду цих та інших засобів оздоровлення і буде присвячена наша сьогоднішня лекція.

1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей.

У дошкільному віці організм дитини швидко росте й розвивається. При цьому збільшуються не лише розміри тіла, але й удосконалюється ЦНС: недостатньо врівноважені процеси збудження та гальмування, збудження переважає.

Кістково-м’язова система дитини дошкільного віку має свої особливості. Скелет складається із хрящової тканини. Кістки містять багато води і тільки 13% мінеральних солей. Вони еластичні, м’які, гнучкі, можуть легко змінювати свою форму. Суглоби дуже рухливі, зв’язковий апарат легко розтягується, сухожилля коротші та слабші, ніж у дорослих. Важливо не допустити викривлення хребта, потрібно стежити, щоби дитина уникала невірних положень тіла, не носила важких предметів в одній руці та ін.

У новонароджених на черепі є тім’ячко, яке заростає до1 року, затримується при рахіті.

Показником правильності розвитку і формування кісткової системи є процес прорізування зубів. Перші молочні зуби – 6-8міс., проте у здорових дітей – 4-9міс.

Характерним для цього віку є високі темпи росту і розвитку організму. Народжуючись дитина має 45-56 см; вага – 2,500кг-6,000кг. У 3міс середній зріст становить 60см, у 9міс – 70см, 1рік – 75см. Так, за 1-й рік життя довжина тіла дитини збільшується на 50% від початкової; з 3-7 р. майже в 2,5 рази (30см). До 1 року втричі збільшується масса. З 3-7рр збільшується на 8-10кг, але нерівномірно, а до 6-7 р. – ще в 2 рази.

М’язова система у дітей складає лише 20-22% від загальної маси тіла (у дорослого 40-45%). Особливо слабкі м’язи кінцівок, вони повільно скорочуються. М’язи містять багато води і мало білкових речовин та жирів. Нерівномірно розвиваються окремі м’язи. Сила мязів –згиначів вища, ніж сила мязів розгиначів, що визначає особливості пози дитини: голова нахилена, ноги зігнуті в колінах. Впродовж дошкільного віку відбувається розвиток стопи (сплощення і плоскостопість).

Мязи стопи слабі – не можна стрибати з висоти. Характерна низька витривалість м’язової системи (не можуть тривало виконувати рухи, йти спокійно,і т.д.)

Інтенсивно відбувається ріст розмірів серця: 20грам у новонародженої дитини. До 2-х років його маса збільшується і у 6 років - 92грам. Артерії та капіляри досить широкі, кров тече швидше, більш еластичні судини. Ця особливість (велика маса серця, відносно короткий шлях кровотоку) забезпечує більш сприятливі умови для кровообігу, але відносно велика кількість циркулюючої крові та інтенсивні обмінні процеси висувають до серця високі вимоги. В зв’язку з тим дитяче серце виконує відносно більшу роботу, ніж серце дорослої людини. ЧСС у новонародженої дитини складає 140 уд/хв, до 1 року 100-130 уд/хв, у 2-4 р. – 90-120., у 5-6 р. - 80-100 уд/хв.., У дівчаток пульс на 5-7ударів більший, ніж у хлопчиків.

АТ у на першому році життя становить 80-85/ 55-60мл рт.ст.

3-6рр =80-100/50-70мл рт.ст.

5-6 рр.- 95/60 мм. рт. ст.

Крові більше ( на 1кг ваги припадає 60-80г, а в дорослого – 50г. Шлях по судинах значно коротший, а швидкість кровообігу більша.

Дихальна система – верхні дихальні шляхи у дітей відносно вузькі, розмах дихальних рухів обмежений. У зв’язку з цим дихання дитини поверхневе і не економне. У новонароджених переважає діафрагмальне дихання. 1-2рр – поєднання діафрагмального та грудного дихання. Потреба організму в кисні забезпечується більшою частотою дихальних рухів. Частота дихання 1-річної дитини – 36-33 разів на хв; 5, 6-річної –24-20 рази

У дошкільному віці в основному закінчується формування легеневої тканини. Глибина дихання зростає до 140-145 см³, а частота знижується до 23 в 1 хвилину. Хвилинний обсяг дихання досягає 3200 см³; ЖЕЛ – 1200-1500 см³.

З трирічного віку привчається дихати через ніс.

Нервова система. Проходить тривалий шлях розвитку. До народження мозок є незрілим у морфологічному і функціональному відношеннях. У новонародженої існують лише безумовні рефлекси:смоктальний, ковтальний, захисний. У перші місяці – виникають умовні рефлекси (слухові, зорові, смакові та нюхові).

Головний мозок – найбільший орган у новонародженого. Його маса – 1/8-1/9 маси тіла, а до кінця 1 року життя – 1/11-1/12.

Шкіра дитини відіграє важливу роль у теплорегуляції. Через тонкі шкірні покриття кров легко віддає своє тепло, внаслідок чого теплова рівновага у дітей порушується швидше, ніж у дорослих. Під впливом холоду судини шкіри звужуються: кров відпливає до внутрішніх органів. Водночас в організмі починає посилено утворюватися тепло. При високій температурі повітря збільшується тепловіддача: розширюються судини шкіри, посилюється виділення поту, що запобігає перегріванню.

Температура тіла. Ректальна температура тіла дитини відразу після народження перебуває 37,7-38,2. Протягом 2-3год ця температура знижується.

Молодший шкільний вік – інтенсивний період розвитку організму. Ріст щороку збільш. на 3-5 см, маса на 2-2,5 кг. Хребет дуже гнучкий і рухливий, кістки скелета легко деформуються.

М’язи і зв’язковий апарат слабкі – потрібне значне напруження м’язів, щоби утримати тіло у вертикальному положенні (неправильне положення, однобічне навантаження, велике м’язове напруження спричиняють викривлення хребта).

У цей період поступово відбувається окостеніння кистей рук. Для правильного фіз. розвитку необхідно стежити за симетричним розвитком рук (в І-ІІ класах 90-95% дітей – яскраво виражені “правші” і лівою рукою не можуть нічого робити).

М’язова система розвив. інтенсивно, але нерівномірно – відстають у розвитку дрібні м’язи. У 7-8-р. м’язи складають 27% маси тіла. М’язова сила рук збільш. приблизно на 2 кг щорічно. У 10 р. сила правої руки складає 16-17 кг.

ССС. Серцевий м’яз ще слабкий. Триває процес розвитку серця і його складного нервового апарату, тому спостерігаються різкі коливання пульсу, порушення ритму скорочень серця. Водночас, серце швидко пристосовується до фізичних навантажень. Поступово сповільнюється ЧСС: у 7-8р. - 80-92 уд/хв, 9-10р. – 76-86 уд/хв.

Дихальна система. Збільшується ОГК до 64 см, дихальні м’язи відносно слабкі. Недостатня глибина дихання компенсується більшою частотою дихання – до 20-22 рази/хв. Повітря, яке видихає дитина, містить лише 2% СО₂ (у дорослого – 4%). ЖЕЛ від 7 до 10 р. збільш. з 1300 до 2000см³, у дівчат значно менші показники. Відбувається диференціація типів дихання: у хлопчиків формується діафрагмальне, у дівчаток – грудне дихання.

ЦНС - закінчується анатомічне формування структури головного мозку, проте у функціональному відношенні мозок ще слабо розвинений. Посилюються процеси збудження і гальмування, зростає роль другої сигнальної системи.

Сприйняття чіткіше (порівняно з дошкільнятами) – краще засвоюють абстрактні поняття, швидше запам’ятовують. Однак, увага не стійка і зосереджується більше на тому, що справляє сильне враження. Діти цього віку легко збуджуються, вони дуже емоційні.

Недостатня сила і врівноваженість нервових процесів, перевага збудження над гальмуванням можуть призвести до швидкої втоми .

Діти легко оволодівають складними за координацією рухами, оскільки пластичність НС висока. Однак під впливом сильних та монотонних рухових подразнень у них знижується стійкість до зовнішнього впливу. Уникнути цього можна шляхом внесення різноманітності у заняття, включенням рухливих ігор.

Середній шкільній вік - продовжується інтенсивний ріст і розвиток дитини, період "другого витягування" (перше - у 6-7 р.). У хлопчиків максимальні темпи росту відзначаються у 13-14 рр. (зріст за рік збільш. на 7-9 см), а у дівчат - в 11-12 років (на 7-8 см).

Маса суттєво відстає від зросту. З'являються ознаки нерівномірного росту частин тіла, що веде до зміни пропорцій. Дуже швидко ростуть довгі трубчасті кістки верхніх і нижніх кінцівок. Ріст кісток у ширину незначний. Не можна використовувати надмірні фізичні навантаження, які прискорюють процес окостеніння і можуть сповільнити ріст кісток у довжину.

М'язова система розвивається швидкими темпами. До 14-15 р. високого рівня розвитку досягає суглобно-зв'язковий апарат, м'язи, сухожилля. Збільш. загальна маса м'язів до 32-35% від маси тіла (найбільше росте у хлопчиків 13-14 рр. і дівчаток 11-12 рр.). Більш високими темпами розвиваються м'язи ніг, меншими - рук. Стають помітнішими відмінності у показниках абсолютної та відносної сили у хлопчиків і дівчат.

Продовжують розвиватися великі групи м'язів. Тонус згиначів переважає над тонусом розгиначів тулуба, тому часто спостерігається сутулуватість, опущена голова, неправильна постава тіла.

ССС. Серце підлітка швидко збільшується в розмірах, але часто розвиток серця відстає від збільшення розмірів тіла. Створюються передумови для появи порушень функцій серця. У цей період збільшені адаптаційні можливості, підвищується економічність серцевої діяльності. Поступово знижується ЧСС: у 13 р. - 80 уд/хв.

Дихальна система. Відбувається подальше удосконалення функцій дихального апарату: підвищується ЖЄЛ., знижується частота дихання - до 18 разів/хв. Після навантаження обов'язково слід включати вправи на відновлення дихання.

ЦНС. Швидко розвивається друга сигнальна система. Вона відіграє все більшу роль у формуванні нових умовних рефлексів та навичок. Посилюється концентрація процесів збудження та гальмування, в результаті зростають емоційність та неврівноваженість, часта зміна настрою (процеси збудження домінують над процесами гальмуваннями).

Характерним є ріст самосвідомості. ЦНС характеризується переходом від конкретного до більш абстрактного мислення, з'являється інтерес, захоплення.

Моторика підлітка відрізняється різноманітністю, але рухам не вистачає граціозності, з'являється незграбність. Проявляються різкі відмінності між тими, хто займається і не займається спортом.

Старший шкільній вік - сповільнюється ріст тіла в довжину та приріст в масі. Розбіжності між юнаками і дівчатами в розмірах та формах тіла досягають максимуму. У дівчат - довший тулуб, коротші ноги та руки, нижче знаходиться центр тяжіння.

В 15-16 р. починається процес окостеніння хребців (їх верхніх і нижніх поверхонь), грудини і її зрощення з ребрами. Зростає міцність хребта. Посилено розвивається грудна клітка, завершується окостеніння ступні та кисті.

У дівчат, на відміну від юнаків, менший приріст м'язової маси, відстає у розвитку плечовий пояс, зате інтенсивно розвиваються м'язи тазового дна.

Грудна клітка, серце, легені, ЖЕЛ, сила дихальних м'язів менш розвинені, ніж у юнаків, тому функціональні можливості ССС і ДС у них нижчі, ніж хлопців.

У юнацькому віці відбув. подальше формування органів кровообігу та дихання, продовжується ріст серця, удосконалюється його регуляція.

У 16-17 р. високої досконалості досягає нервова і гуморальна регуляція діяльності серця і кровоносних судин – їх робота стає більш злагодженою: підвищуються функціональні можливості ССС, зростає витривалість серця до фізичних навантаження, стають доступними вправи зі статичним навантаженням і ті, які вимагають швидкості і витривалості.

ЦНС. Завершується її розвиток, зростає рухливість нервових процесів. Ще деякий дисбаланс у співвідношенні збудження і гальмування, збудження й надалі домінує.

Розвиток другої сигнальної системи досягає високого рівня. У порівнянні з підлітками старшокласники більш спокійні, врівноважені, їх увага стійкіша.

У шкільний період дуже важливо своєчасно виявити дітей з відхиленнями у стані здоров’я та спрямувати зусилля на їх ліквідацію. Розподіл учнів на медичні групи для занять ФК здійснюють медичні працівники та вчителі ФК. Всі учні шкільного віку, на основі даних про стан здоров’я, фізичний розвиток та підготовленість) розподіляються на три медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну.

1. До основної належать школярі без відхилень у стані здоров’я, та учні, які мають незначні відхилення у стані здоров’я при достатньому фізичному розвитку.

2. До підготовчої відносяться учні без відхилень у стані здоров’я при недостатньому фіз. розвитку та з незначними відхиленнями у стані здоров’я.

3. До спеціальної - учні, які мають відхилення у стані здоров’я постійного або часткового характеру, що вимагає обмеження фізичного навантаження.

Розподіл школярі за групами дозволяє правильно дозувати навантаження на уроках фізичної культури, позаурочних та позакласних фізкультурно-оздоровчих заняттях.