
- •Практичне заняття 6 (пз 6) Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Складові збитків від надзвичайних ситуацій
- •Порядок розрахунку збитків від наслідків над звичайних ситуацій на об’єктовому рівні
- •2.1. Розрахунок збитків від втрат життя та здоров’я населення (Нр)
- •2.2 Розрахунок збитків від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти (Мр)
- •2.2.1 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення (Фв)
- •2.2.2 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (Фн)
- •2.2.3 Розрахунок збитків від втрат готової промислової продукції (Прп)
- •2.2.4 Розрахунок збитків від втрат сільськогосподарської продукції (Прс)
- •2.2.5 Розрахунок збитків від втрати сировини, напівфабрикатів, проміжної продукції, майна громадян та організацій
- •2.2.6 Розрахунок збитків від втрати іншого майна громадян (Мдг)
- •Приклади з оцінки збитків від нс на об’єктах господарювання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Г.П. Демиденко, проф.
Практичне заняття 6 (пз 6) Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Складові збитків від надзвичайних ситуацій
Збитки від надзвичайних ситуацій (НС) можуть бути пов’язані з втратою життя та здоров’я людей, руйнуванням і знищенням основних фондів, майна, втратою продукції внаслідок припинення виробництва, шкодою від забруднення поверхні землі, ґрунтів, води, атмосфери тощо.
Склад збитків залежить від типу і виду НС, її територіального поширення.
Наприклад, збитки від вибуху і пожежі складаються з:
Прямих збитків від пошкодження та руйнування матеріальних об’єктів та майна, що потрапили в зону НС (Мр).
Збитків від втрат життя та здоров’я населення – якщо постраждали люди (Нр).
Збитків від забруднення природного середовища: атмосфери, води, ґрунту – якщо під час вибуху стався викид забруднюючих або отруйних речовин (Пз).
Склад збитків від НС природного походження визначається також у залежності від типу і виду НС.
Так, при НС, пов’язаних з метеорологічними явищами (бурі, зливи, сильні снігопад, ожеледь, мороз та ін.), основними видами локальних збитків є:
Прямі збитки від пошкодження та руйнування матеріальних об’єктів та майна.
Збитки від втрат життя та здоров’я людей.
Збитки від вилучення або погіршення якості сільськогосподарських угідь.
Збитків від втрат лісового господарства.
Оцінка економічних збитків від впливу НС проводиться на основі фактичних втрат або за прогнозом, в залежності від очікуваних ступеню руйнування міста (об’єктів) і втрат населення, які можна визначити за табл. 2.
Порядок розрахунку збитків від наслідків над звичайних ситуацій на об’єктовому рівні
При НС будь-якого типу та виду на об’єктовому рівні завжди можуть мати місце такі складові збитків:
Збитки від втрат життя та здоров’я населення (Нр).
Збитки від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти – руйнування основних фондів, втрати готової продукції, сировини та іншого майна (Мр).
Збитки від недовироблення продукції внаслідок порушення виробництва (Мп).
Загальний обсяг збитків визначається сумою складових за формулою:
З = Нр + Мр + Мп.
2.1. Розрахунок збитків від втрат життя та здоров’я населення (Нр)
Розмір збитків від втрат життя і здоров’я населення визначається за формулою:
Нр = ∑ВТРР + ∑ВДП + ∑ВТГ,
де: ∑ВТРР -- сума втрат у разі вибуття рудових ресурсів з виробництва;
∑ВДП -- сума виплат допомоги на поховання;
∑ВТГ -- сума виплат пенсій у разі втрати годувальника.
Втрати при вибутті трудових ресурсів з виробництва визначаються на підставі даних, наведених у табл. 1 за формулою:
∑ВТРР = МЛNЛ + МТNТ + MiNi + МзNз,
де: МЛ – втрати при легкому ступені ураження;
МТ – втрати при середньому ступені ураження (без встановлення інвалідності);
Mi – втрати при тяжкому ступені ураження (зі встановленням інвалідності);
Мз – втрати при загибелі людини;
N – кількість постраждалих від відповідного ступеня ураження.
Таблиця 1. Усереднені показники витрат при вибутті трудових ресурсів з виробництва
№П/П |
Ступінь ураження |
Витрати на одну людину, тис. грн. |
|
Легкий, з втратою працездатності до 9 днів. |
Мл = 0,28 |
|
Тяжкий, з втратою працездатності більше 9 днів (без встановлення інвалідності). |
Мт = 6,5 |
|
Тяжкий (зі встановленням інвалідності). |
Мі = 37 |
|
Вкрай тяжкий (зі смертельним наслідком):
|
Мз = 47 Мз = 22 |
Примітка: витрати по п. 1-3 враховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для не працевлаштованих громадян віком до 60 років враховуються витрати лише по п. 4.
Витрати на виплату допомоги на поховання вираховуються за формулою:
∑ВДП = МДП × Nз,
де: МДП = 0,15 тис. грн./люд. – допомога на поховання (за даними відділів соціального забезпечення);
Nз – кількість загиблих.
Витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину і обчислюються у такий спосіб:
∑ВВТГ = 12 × МВТГ × (18-ВД)
де: МВТГ – 0,037 тис. грн – розмір щомісячної пенсії на неповнолітню (до 18 років) дитину (за даними відділів соціального забезпечення);
ВД – вік дитини.
Таблиця 2. Втрати населення залежно від ступеня ураження населеного пункту, %.
Види втрат населення |
Ступінь ураження населеного пункту, Nур, % |
|||||||||
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
|
1. Загальні |
4 |
8 |
10 |
12 |
16 |
28 |
40 |
80 |
90 |
100 |
2. Безповоротні |
1 |
2 |
2,5 |
3 |
4 |
7 |
10 |
20 |
25 |
30 |
3. Санітарні, у тому числі: -легкі -середньої важкості -важкі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,5 |
2,5 |
3 |
4 |
5 |
9 |
13,5 |
27 |
28 |
30 |
|
1 |
2,5 |
3 |
3,5 |
5 |
8 |
12 |
24 |
27 |
30 |
|
0,5 |
1 |
1,5 |
1,5 |
2 |
4 |
4,5 |
9 |
10 |
10 |
Примітка:
1. Ступінь ураження населеного пункту
визначається за формулою
,
де Sр
– площа руйнувань, Sм
– загальна площа міста.
2. Структура санітарних втрат: травми – 50-60%, опіки – 25-30%, отруєння – 5-10%.