2.8. Виявлення бета – випромінювання
Для виявлення бета-випромінювання необхідно :
а) встановити екран блока детектування в положення "Б";
б) піднести блок детектування до поверхні, що досліджується на відстань 1,5-2 см;
в) ручку перемикача піддіапазонів послідовно поставити в положення „X 0,1", „X 1”, „X 10” до отримання відхилення стрілки мікроамперметра в межах шкали;
г) визначити величину потужності дози радіації. Збільшення показників приладу на одному і тому ж піддіапазоні в порівнянні з гама-випромінюванням (вимір якого проводився в положенні "Г" екрана блока детектора) вказує на наявність бета-випромінювання, а різниця виміру - на величину бета-випромінювання.
3. Прилади контролю доз радіації
Доза радіації – це кількість енергії радіоактивного випромінювання,
що поглинута одиницею маси об'єму тіла (речовини). Одиниці виміру
позасистемні: рентген Р, рад.
Доза радіації пропорційна рівню радіації і часу перебування на зараженій місцевості Д = Рср • t.
З метою запобігання радіаційного ураження людей (отримання дози радіації більше допустимої норми) при роботі на зараженій радіоактивними речовинами місцевості проводиться контроль дози з допомогою дозиметричних приладів – комплектів індивідуальних дозиметрів ДП-24, ДП-22в, вимірювача дози IД-1.
3.1. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-24
3.1.1. Призначення і технічні характеристики
ДП-24 призначений для контролю експозиційних доз гамма-випромінювання за час перебування на зараженій місцевості.
1. Діапазон виміру дози від 2 до 50 Р (при рівнях радіації на місцевості від 0,5 до 200 Р/год ).
2. Похибки виміру ± 10%.
3. Саморозрядження дозиметра – не перевищує двох поділок шкали за добу.
4. Кількість індивідуальних дозиметрів у комплекті – 5 шт.
5. Маса комплекту – 5, 6 кг.
6. Джерело живлення – 2 елементи типу 1,6 ПМІД-У-8.
3.1.2. Склад і конструкція приладу
До складу комплекту ДП-24 належать:
1. П'ять індивідуальних дозиметрів ДКП-5ОА.
2. Зарядний пристрій ЗД-5.
3. Футляр (Рис. 3.1).
Зарядний пристрій ЗД-5 призначений для зарядження індивідуальних дозиметрів ДКП-5ОА (перед тим як їх треба використовувати).
На верхній панелі корпусу ЗД-5 знаходяться:
- кришка відсіку для елементів живлення /4/;
- зарядне гніздо /закрите ковпачком/ /5/;
- ручка потенціометра регулятора напруги зарядки /6/.
Рис.3.1. Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-24:
1 - укладочний ящик; 2 - дозиметри ДКП - 50А; 3 - зарядний пристрій ЗД-5; 4 - кришка відсіку для елементів живлення; 5 - ковпачок зарядного гнізда; 6 - ручка потенціометра регулятора напруги зарядки.
Індивідуальний дозиметр ДКП-5ОА (Рис. 3.2) конструктивно виконаний у формі авторучки із зажимом для утримання у нагрудній кишені одягу.
Корпус дозиметра дюралевий циліндричний.
У корпусі – 1, розміщені такі основні елементи дозиметра : іонізаційна камера, електроскоп, лічильний пристрій і заряджувальна частина.
Іонізаційна камера – 9, головна частина дозиметра. До неї підключений конденсатор 6 з електроскопом. Електродами іонізаційної камери є : циліндричний корпус 3 і внутрішній алюмінієвий стрижень 5.
Електроскоп утворюють вигнута частина внутрішнього електроду 5 і приклеєна до нього платинова візирна нитка (рухливий елемент 4).
Лічильний пристрій розміщений у верхній частині корпусу. Він складається з окуляра 1, об'єктиву 10 і шкали 2. Шкала має 25 поділок. Ціна однієї поділки відповідає 2 рентгенам. Шкала й окуляр закріплюються фасонною гайкою 12 – верхня пробка.
Заряджувальна частина складається з діафрагми 13 з рухливим контактним штирем 14. Захисна оправа (прозорий ковпачок 7) оберігає контакти від забруднення.
Рис. 3.2. Індивідуальний дозиметр ДКП-5ОА:
1 - окуляр; 2 - шкала; 3 - корпус дозиметра; 4 - рухома платинова нитка; 5 - внутрішній електрод; 6 - конденсатор; 7 - захисна оправа; 8 - скло; 9 - іонізаційна камера; 10 - об'єктив; 11 - тримач; 12 - верхня пробка (фасонна гайка); 13 - діафрагма; 14 - контактний штир.
Прилад ДП-22В відрізняється від ДП-24 тільки кількістю індивідуальних дозиметрів – їх 50 шт.
3.1.3. Порядок підготовки приладу
1. Установити в зарядний пристрій ЗД-5 елементи живлення і підключити відповідно полярності.
2. Зарядити індивідуальні дозиметри ДКП-50А в такій послідовності: а) відкрутити захисну оправу дозиметра /ковпачок/;
б) відкрутити ковпачок зарядного гнізда ЗД-5;
в) ручку потенціометра ЗД-5 повернути вліво до упору;
г) встановити дозиметр у зарядне гніздо і легко натиснути. При цьому включається лампочка підсвічування шкали дозиметра;
д) спостерігаючи в окуляр, лівою рукою натиснути на дозиметр і прижати до корпусу гнізда, а правою рукою, повертаючи ручку потенціометра вправо, встановити візирну нитку на "О" шкали ;
є) вийняти дозиметр із зарядного гнізда і перевірити положення нитки на "О", спостерігаючи в окуляр на світло;
ж) закрутити захисну оправу дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда.
3.1.4. Порядок контролю дози радіації
1. Видати заряджені дозиметри ДКП-50А людям, які йдуть на роботу в зону зараження. Дозиметр прикріплюється до кишені за допомогою трима-ча 11. Один заряджений дозиметр не видається і буде контрольним на саморозрядження.
2. У зоні зараження періодично дивитись в окуляр і визначати дозу радіації за положенням візирної нитки на шкалі. Відлік необхідно проводити при вертикальному положенні нитки.
3. Залишити зону зараження коли прилад покаже установлену дозу радіації на період роботи.
4. Визначити фактично отриману дозу радіації : від показника робочого дозиметра вiдняти показник контрольного дозиметра і записати в контрольну картку індивідуальних доз робітника, додаючи до попереднього значення дози (яка була отримана раніше).