4.2. Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

1. Виявляються захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик (вихідних даних):

- від ударної хвилі (граничний надмірний тиск ударної хвилі, який може витримати споруда);

- від радіоактивного забруднення (коефіцієнт ослаблення радіації спорудою).

2. Визначають потрібні захисні властивості споруди:

а) для захисту від ударної хвилі - максимальний надмірний тиск ударної хвилі, що очікується на об’єкті. Визначається так:

- розраховується мінімально можлива відстань до центра вибуху:

,

де R_r – відстань об’єкта від точки прицілювання (центру міста);

r_відх. – ймовірне максимальне відхилення центру вибуху від точки прицілювання.

В таблиці (додаток 1) знаходимо для очікування потужності ядерного вибуху q, виду вибуху і R_min.

б) для захисту від радіоактивного зараження К_{осл.потр.} – потрібний коефіцієнт ослаблення радіації. Розраховується за формулами:

,

де Р₁ – максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті (визначається з додатку 2 на відстані R_min для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру V_СВ).

t_П – початок опромінювання (зараження об’єкта) відносно вибуху

.

t_K – кінець опромінювання, год (через 4 доби після зараження)

Д_ДОП. – допустима доза радіації за 4 доби (96 год.) = 50 Р.

3. Порівнюються захисні властивості споруди з потрібними і робляться висновки: якщо , або , то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшої оцінки виключається (вважається резервною).

4. Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

де М₁, М₂, …, М_n – місткість споруд 1, 2, 3, …, n, захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (ударної хвилі і радіоактивного зараження).

4.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Найбільш важливими є системи повітро- і водопостачання. Суть оцінки систем зводиться до визначення їх можливості (яка кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за існуючими нормами протягом встановленого строку) і потім порівнюється з потрібними.

а) Оцінка системи повітропостачання

1. Визначаються режими роботи, які повинна забезпечити система. Якщо на об’єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (СО), в разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 3^-х режимах (див. п.2.2).

Робота системи в 3-х режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами типу ФВК-2 (в сховищах до 600 місць). Роботу в 2-х режимах може забезпечити ФВК-1.

2. Визначаються можливості наявного обладнання системи повітропостачання:

а) в режимі  можливості системи по забезпеченню повітрям людей розраховуються за формулою:

чол.,

де n – кількість комплектів ФВК, установлених у сховищі,

V₁ –продуктивність одного комплекту ФВК в режимі  (1200 м³/год.);

W₁ – норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі  (в залежності від кліматичної зони).

Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологи повітря в сховищі.

б) в режимі  (фільтровентиляція) можливості системи розраховуються за формулою:

чол.,

де n – кількість комплектів ФВК;

V_II – продуктивність одного комплекту ФВК в режимі  (300 м³/год.);

W_II – норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі  (2 м³/год.), яка необхідна для життя.

3. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за повітрязабезпеченням людей (за найменшими можливостями):

де N₁, N_{2, …,} N_n – кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимі І і в режимі ІІ (ІІІ) в сховищах 1, 2, …, n;

N – чисельність найбільшої робочої зміни.

Якщо , то визначаються необхідні заходи по підвищенню можливостей системи до потрібного рівня – забезпечення усіх людей, які можуть розміститися в сховищах.

б) Оцінка системи водопостачання

1. Визначаються можливості системи щодо забезпечення водою в аварійній ситуації (яка кількість людей в сховищі забезпечується наявним аварійним запасом води) за формулою:

де W₀ – місткість ємностей аварійного запасу води в сховищі, л;

W₁ – норма запасу питної води на одну людину на добу (3 л);

Т – тривалість укриття людей, діб.

2. Визначається показник життєзабезпечення водою:

де N₁, N₂, …, N_n – кількість людей, що забезпечуються водою в сховищах 1, 2, …, n.

3. Визначаються додаткові ємності запасу води (при К_{ж.з.вод.}< 1), які необхідні для нормального забезпечення людей водою:

, л.

Загальний показник з життєзабезпечення К_ж.з. визначається за меншим значенням показників щодо забезпечення повітрям і водою.