Розв’язок:

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а). Для захисту від ударної хвилі , що очікується на об’єкті при ядерному вибуху на мінімальній відстані:

;

При R_min=2 км, q = 200 кт для наземного вибуху з додатку 1, визначаємо

.

б). Для захисту від радіоактивного зараження К_{осл.потр.} розраховуємо за формулою:

для чого визначаємо год;

год.;

Р_{1 мах}- максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті на 1 год після вибуху (за додатком 12), при R_min= 2км, V_CB =100 км/год, Р_1мах= 10880 Р/год; тоді

2. Визначаємо наявні захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

∆Р_{ф.зах.пру}=30 кПа; ∆Р_ф.зах.сх.8 = 200 кПа; ∆Р_ф.зах.сх.12 = 200 кПа;

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних К_осл.ПРУ = 200; К_осл^.сх.№8 = 1000; К_осл^.сх.№12 = 1000.

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею: ПРУ ; сх. ;

б) за іонізуючим випромінюванням: ПРУ ; сх. ;

З порівняння видно, що захисні властивості ПРУ не відповідають потрібним, тому виключаємо з подальшого розгляду і ПРУ відносимо в резерв.

Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

Висновок:

ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається; захисні властивості сховищ №8 і №12 відповідають вимогам і забезпечують захист всіх робітників (100%).

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

А. Оцінка системи повітропостачання

Вихідні дані:

1.Об’єкт розташований в II кліматичній зоні (середня температура найспекотнішого місяця 20-25⁰С).

2. Система повітрозабезпечення включає:

в сховищі №8 – 2 комплекти ФВК-1; в сховищі № 12 – 2 комплекти ФВК-1.

Можливості одного комплекту V:

за режимом I – 1200 м³/год.; за режимом II – 300 м³/год.

3. На об’єкті зараження атмосфери чадним газом не очікується.

Розв’язок:

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання.

Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах:

„Чистої вентиляції” (режим I) і „Фільтровентиляції” (режим II).

Норма подавання повітря (W₁) на одну людину:

у режимі I – 10 м³/год. (II зона), у режимі II – 2 м³/год.

1. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі I („Чистої вентиляції”) за наявною кількістю ФВК (n):

у сховищі №8 чол.;

у сховищі №12 чол.;

б) у режимі II („Фільтровентиляції”):

у сховищі №8 чол.;

у сховищі №12 чол.

2. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей в режимі I (за найменшими можливостями)

Висновки:

1.Система повітрозабезпечення сховищ не забезпечує потреб у подаванні повітря в обох режимах.

2. Необхідно додатково встановити у сховищах №8, 12 по одному комплекту ФВК-1.

Б. Оцінка системи водопостачання

Вихідні дані:

1.Аварійний запас води в проточних ємностях місткістю 2100 л у сховищах № 8 і №12/W_о.вод.= 2100л/.

2. Тривалість укриття людей Т=3 доби.

3. Норма запасу питної води на одну людину за добу W₁= 3л.

Розв’язок.

1.Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

у сховищах №8 чол.,

у сховищах №12 чол.

2. Визначаємо показник життєзабезпечення водою:

Висновки:

• Водою аварійного запасу забезпечується 68% людей, що укриваються у сховищах.

• Необхідно встановити додаткові ємності запасу води:

у сховищі №8 – (334-233)*3*3=909 л,

у сховищі №12 – (350-233)*3*3=1053 л.

• Загальний показник по життєзабезпеченню К_жо= 0,68.