2.6. Експлуатація захисних споруд.

Захисні споруди повинні завжди знаходитись у готовності для прийому людей і мати належні захисні властивості та санітарно-технічний стан. Організація підтримання захисних споруд у готовності для використання їх за прямим призначенням і контроль за правильною експлуатацією здійснюється службою сховищ і укриттів об’єкта. Утримання та експлуатація ЗС здійснюється групами або ланками з обслуговуванням ЗС. Ланкам з обслуговування ЗС призначена для обслуговування малого сховища. В її складі 7 чоловік із яких створюються 3 пости: пост №1 – при вході в сховище, пост №2 – у фільтровентиляційному приміщенні, пост №3 – обслуговує аварійний вихід, систему опалення і освітлення.

Захисні споруди в мирний час можуть використовуватись для таких потреб господарства, як: побутові приміщення (гардероби), склади, навчальні класи з ЦЗ, виробничі приміщення, спортивні зали тощо.

Використання ЗС не за призначенням не повинно порушувати герметизацію і захисні властивості споруд та забезпечувати використання їх за призначенням в короткий строк (24 години). Тому забороняється демонтаж обладнання ЗС, перепланування приміщень, улаштування дірок та отворів в огороджувальних конструкціях тощо. Всі приміщення повинні бути сухими, регулярно провітрюватись. Захисно-герметичні двері повинні бути відкритими, знаходитись на підставках.

Підготовка сховища до прийому людей включає:

звільнення сховища від нештатного обладнання і майна;

розконсервацію обладнання;

провірку систем життєзабезпечення, санітарно-технічних пристроїв і зв’язку;

провірку герметизації і усунення недоліків;

установку нар;

закладання продуктів, медикаментів, запасу води.

3.Сутність оцінки надійності захисту робітників і службовців об’єкта з використанням захисних споруд

Найбільш надійним способом захисту людей в НС є укриття людей в спеціальних інженерних спорудах: сховищах і протирадіаційних укриттях (ПРУ). Цей спосіб називають також як інженерний захист. Відповідно до „Закону про Цивільну оборону України” адміністрація об’єкта незалежно від форми власності і господарювання повинна надати своїм працівникам місця в захисних спорудах і надійний захист працівників. Це питання може бути вирішено на основі оцінки ступені надійності інженерного захисту на об’єкті відповідно до можливих екстремальних умов надзвичайних ситуацій в регіоні.

Надійно інженерний захист робітників і службовців об’єкта забезпечується при виконанні таких умов:

1. Загальна місткість захисних споруд дозволяє укривати всіх працюючих в найбільшій зміні;

2. Захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист від усіх очікуємих уражаючих факторів);

3. Системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують безперервне перебування в них людей на протязі встановленого строку;

4. Розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє своєчасно укрити людей за сигналами ЦО.

Виходячи з цього, сутність інженерного захисту зводиться до перевірки відповідності організації захисту на даному об’єкті переліченим умовам.

Показником інженерного захисту є коефіцієнт надійності захисту (К_НЗ), що показує, яка частина робітників і службовців найбільшої працюючої зміни об’єкта забезпечуються надійним захистом.

Коефіцієнт надійності захисту визначається за мінімальним значенням одного з окремих показників, які характеризують захисні можливості наявних захисних споруд: за місткістю – К_М; за захисними властивостями – К_ЗВ; за життєзабезпеченням – К_ЖЗ; за своєчасним укриттям - К_СВУ.