ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

У результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати:

сутність понять «життя», «людина», «діяльність», «праця»;

біологічні та соціальні ознаки людини;

сутність праці як цілеспрямованої діяльності людини, в процесі якої вона

не тільки задовольняє свої потреби, але і впливає

на природу; характеристики середовища життєдіяльності людини; анатомо-фізіологічні властивості, психічні особливості людини; фізіологічні та психічні можливості організму людини при

взаємодії з навколишнім середовищем; будову та характеристики основних аналізаторів у безпеці

життєдіяльності; значення гомеостазу та нервової системи для забезпечення здоров'я

і безпеки людини; основні види харчових речовин;

психічні характеристики людини і значення їх у безпеці життєдіяльності; роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.

На основі набутих знань Ви повинні вміти:

визначати сутність поняття «здоров'я»;

розрізняти біологічні, соціальні та психологічні аспекти здоров'я людини;

аналізувати вплив на стан здоров'я людини негативних чинників;

аналізувати реакцію організму на вплив негативних факторів і можливості

організму адаптуватися до цих факторів; визначати характерні ознаки здоров'я; керувати своїм здоров'ям, економно його використовувати протягом

усього життя та знаходити заходи для його збереження; уникати небезпек або зменшувати їх дію, зберігати своє здоров'я; виявляти вплив якісного стану компонентів середовища життєдіяльності

людини на рівень її здоров'я, життєдіяльність і тривалість життя; виявляти вплив небезпек на людину залежно від фізіологічного стану

організму людини, психофізіологічних якостей і властивостей.

План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт..........................................54

2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки.......................................................................54

2.1.2. Діяльність людини...............56

2.2. Середовище життєдіяльності.........................................................................59

2.2.1. Природне середовище................................................................................................................................59

2.2.2. Техносфера.................................................................................................................................65

2.2.3. Ноосфера................................................................................................................................................................67

2.2.4. Соціально-політичне середовище....................................................................................................69

2.3. Фізіологічні особливості організму людини...............................................71

2.3.1. Будова і властивості аналізаторів.......................................................................................................72

2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності......75

2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію............................................80

2.4. Психологічні особливості людини...............................................................86

2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини..................................................86

2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності................................................................................89

2.4.3. Атрибути людини............................................................................................................................................91

2.4.4 Риси людини...............................................................95

2.4.5. Якості людини..................................................................................................................................................97

2.4.6. Емоційні якості людини............................................................................................................................102

2.5. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини__________103

2.6. Основні положення ергономіки...................................................................707

2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я................................709

2.7.1. Основні визначення здоров'я...............................................................................109

2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини................................................112

Важливі терміни та поняття

* людина * біологічні ознаки людини

* життя * соціальні ознаки людини

* діяльність * природне середовище

* праця * соціально-політичне

* навколишнє середовище середовище

* атмосфера * обмін речовин

* літосфера * здоров'я населення

* гідросфера * здоров'я людини

* біосфера * біоритми

* аналізатори БЖД * психіка людини

* ноосфера * властивості людини

* техносфера * якості людини

* ергономіка * потреби людини

* зовнішнє середовище * гомеостаз

2.1. Людинана як біологічний та соціальний суб'єкт 2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки

Лейтмотивом дисципліни «Безпека життєдіяльності» є людина, її здоров'я, життя, діяльність. Виникає необхідність, як було сказано рані ше, визначитись з поняттями «людина», «життя», «діяльність», бо ще Р. Декорт (1596—1650) говорив: «Визначайте значення слів і ви позбавите людство від великої кількості помилок».

Значення терміна «людина» багатогранне, про що свідчить понятій ний апарат наук, які вивчають людину.

Філософію цікавить людина з точки зору її становища у світі пере дусім як суб'єкта пізнання і творчості.

Психологія аналізує людину як цілісність психологічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, характеру, здібностей, вольо вих властивостей тощо, тобто психологія шукає стабільні характери стики психіки, які забезпечують незмінність людської природи.

Якщо економічна наука припускає, що людина здатна на раціональ ний вибір, то психологія виходить з того, що мотиви людської пове дінки здебільшого ірраціональні і незбагненні.

Історики, навпаки, проявляють інтерес до того, як під впливом куль турно-історичних факторів змінюється людська істота.

Соціологія досліджує людину насамперед як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом со ціальних факторів, а також шляхи і канали зворотного впливу особис тості на соціальний стан.

У найзагальнішому розумінні термін «людина» вказує на належність до людського роду — вищої сходинки живої природи на нашій планеті.

Що ж таке життя? Є багато різних визначень поняття «життя». У загальному розумінні життя є особливою формою існування і руху матерії, вищою по відношенню до фізичної чи хімічної форми, способом існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є пос тійний обмін з їх зовнішнім середовищем.

Життя — це особлива форма руху матерії зі специфічним об міном речовин, самовідновленням, системним управлінням, самороз витком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломерантів. З цього досить складного визначен ня виведемо головне: життя можна розглядати як послідов ний, упорядкований обмін речовин і енергії.

Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. За своєю тілес­ною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тварин­ного світу. Характерно, що з погляду біології принципової різниці між людиною і тваринним світом немає.

Подібність, схожість людини і тварини визначається,

по-перше, складом речовини, будовою та поведінкою організмів;

по-друге, у людини є рудиментарні органи, які виконували важ ливі функції у тварин і збереглись у людини, хоча і не потрібні їй.

Поняття «людина» вказує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує загальні, притаманні усім людям якості й особливості, що знаходять свій вияв у терміні «Homo sapiens» — «людина розумна». Лю дина як біологічний вид має:

♦ характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);

♦ високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;

♦ свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;

♦ мислення та мова, які з 'явились в результаті трудової суспільної діяльності.

Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності — такий рівень свідомості властивий навіть тваринному світу, — а з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язка ми з ними й з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі.

Людська здатність самозаглиблення має діяльний суспільний харак тер. Про людський характер життєдіяльності можна говорити з того мо менту, коли людиноподібна істота виготовила перше знаряддя праці. Саме з цього почалася розбудова людиною власного світу — соціального.

Зміст і характер людського життя визначається способом людської діяльності, головними чинниками якого є засоби виробництва та спілкування.

Якщо тварина живе в природі, то людина — в соціумі. Соціум — це особливий спосіб життя особливих істот — людей.

Отже, найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування, людське — суспільним, соціальним, як життєдіяльність. Все що є в суспільстві, як і саме суспільство, — результат людської діяльності.