2.5. Вимоги до електроприводу проектуємого механізму.

Несуча зварена конструкція крана являє собою міст із двома головними балками коробчастого перетину, перемкнутими через проліт цеху, і кінцевими балками, на яких установлені ходові колеса. Колеса переміщаються по рейках підкранової колії, закріпленим на балках опорних конструкцій у верхній частині цеху. Привод ходових коліс здійснюється від електродвигуна через редуктор і трансмісійний вал.

						Арк.
					ТП 5.05070104.ЕП09.06. ТЗ	10
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Уздовж мосту прокладені рейки, по яких на колесах, що приводять у рух електродвигуном через редуктор, переміщається візок з піднімальною лебідкою. На барабан лебідки намотуються піднімальні канати з підвішеним до них на блоках гаком для захвата вантажів. Барабан приводиться в обертання електродвигуном через редуктор.

Керування роботою механізмів крана відбувається з кабіни оператора-крановика, у якій установлені контролери або командо контролери. Електроапаратура керування приводами розміщається в шафах установлених на мосту крана. Тут же розташовуються ящики резисторів. Для проведення операцій обслуговування механізмів і електроустаткування передбачений вихід на міст із кабіни через люк.

Електроенергія до крану підводиться за допомогою ковзних струмознімачів від головних тролеїв покладених уздовж підкранові колії. Для підведення живлення до електроустаткування, розміщеному на візку служать допоміжних тролів їдучих уздовж мосту.

Залежно від виду вантажів, що транспортують, на мостових кранах використають різні вантажопідйомні пристрої: гаки, магніти, грейфери, кліщі й т.п. найбільше поширення одержали крани із крюковою підвіскою або з піднімальним електромагнітом, що служить для транспортування сталевих аркушів, скрапу, стружки й інших феромагнітних матеріалів.

У всіх типів кранів основними механізмами для переміщення вантажів є піднімальні лебідки й механізми пересування. Це дозволяє виділити ряд загальних питань електропривода кранів: розрахунок статичних навантажень, вибір двигунів по потужності, аналіз режимів роботи, вибір системи електропривода кранів: розрахунок статичних навантажень, вибір двигунів по потужності, аналіз режимів роботи, вибір системи електропривода й інше.

Двигуни на кранах звичайно мають значно більшу кутову швидкість, чим швидкість піднімального барабана або ходових коліс мосту (візка), той рух до робочих органів механізмів крана передається через редуктори. Для механізмів підйому найбільше застосування одержали схеми з поліспастом, за допомогою якого рух від барабана передаються гака. У поліспаста передача руху до ходових коліс кінцевих балок від двигуна, установленого на мосту, може здійснюється через редуктор, розташований у середній частині мосту, широко застосовується також схема механізму пересування мосту з роздільним приводом ходових коліс. Кожний механізм крана має механічне гальмо, що встановлюється на сполучній муфті між двигуном і редуктором або на гальмовому шківі на протилежному кінці вала двигуна.

По вантажопідйомності мостові крани умовно розділяють на малі (маса вантажу 5-10 т), середньої (10-25 т) і великі (понад 50 т). Навантаження кранів, як правило, змінюється в широких межах: для механізмів підйому - від 0,12 до 1, а для механізмів пересування - від 0,5 до 1 номінального значення. Характерно для кранів також те, що їхні механізми працюють у повторно короткочасному режимі, коли відносно нетривалі періоди роботи, пов'язані з

						Арк.
					ТП 5.05070104.ЕП09.06. ТЗ	11
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

переміщенням вантажів, чергуються з невеликими паузами на завантаження або розвантаження й закріплення вантажу.

Відповідно до діючих стандартів всі крани по режимах роботи механічного й електричного встаткування діляться на чотири категорії, що визначають ступінь їхнього використання, характер навантаження й умови роботи: Л -легкий режим роботи, 3 - середній, Т - важкий і ВТ - досить важкий. Основними показниками, по яких судять про режими роботи, є тривалість включення двигуна механізму ПВ.

Крім тяжких умов роботи при великій кількості включень у годину електроустаткування мостових кранів звичайно перебуває в умовах тряски, високої вологості повітря, різких коливань температури й запилювання приміщень. У зв'язку із цим на кранах застосовується спеціальне електроустаткування, пристосоване до умов роботи кранів і відрізняється підвищеною надійністю.

Основне кранове електроустаткування: електродвигуни, силові, магнітні й командні контролери, пускорегулюючі резистори, гальмові електромагніти, кінцеві вимикачі та інших - у значній мірі стандартизовано. Тому різні по конструкції крани комплектуються звичайно таким електрообладнанням по типових схемах.

Для захисту живильних проводів і електродвигунів від струмів к.з. і значних перевантажень на кранах передбачається максимальний струмовий захист. Плавкі запобіжники використають тільки для ланцюгів керування. Для запобігання саме запуску двигунів, тобто мимовільного пуску їх при відновленні напруги мережі після перерви в електропостачанні, в електричних схемах кранів використають разом з «нульовою» захистом блокування нульової позиції контролерів. Обов'язковим є наявність кінцевих вимикачів для автоматичної зупинки механізмів при підході їх до крайніх положень. Для безпеки обслуговування електроустаткування люк для виходу з кабіни на міст забезпечується кінцевим вимикачем, що знімає напругу з допоміжних тролеїв при відкриванні люка. Механізми кранів оснащуються гальмами замкнутого типу з електромагнітами, які можуть виявитися під напругою через псування ізоляції, повинні бути заземлені. З'єднання з контуром заземлення цеху здійснюється через підкранові колії.

						Арк.
					ТП 5.05070104.ЕП09.06. ТЗ	12
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата