
- •3.1. Види геодезичних задач
- •3.2. Короткі історичні відомості.
- •Точність розв'язування головної геодезичної задачі на поверхні еліпсоїда
- •3.4. Основні шляхи розв'язування геодезичних задач
- •3.4.1. Розв’язування сфероїдних трикутників
- •Сферичний надлишок
- •Способи розв’язування малих сфероїдних трикутників а) за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •Згідно теореми Лежандра, значення кутів плоского (лежандрового) трикутника буде
- •В) за способом аддитаментів
- •Позначивши
- •Г) за виміряними сторонами
- •3.4.2. Розв’язування головних геодезичних задач а) на поверхні сфери
- •Б) на поверхні еліпсоїда
- •В) в просторі
- •3.5. Диференційні формули
- •3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії
- •3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору
- •3.5.3. Диференційні формули для системи геодезичних координат
- •3.6. Методи розв’язування головних геодезичних задач на поверхні еліпсоїда
- •3.6.1. Розв’язування головних геодезичних задач методом із середніми аргументами (формули Гаусса) Пряма геодезична задача
- •3.6.2. Розв’язування прямої геодезичної задачі методом допоміжної точки (формули Шрейбера)
- •3.6.3. Розв’язування головних геодезичних задач методом переходу на поверхню сфери (формули Бесселя)
- •Вивід диференційних рівнянь Бесселя
- •Вираз (3.81) з врахуванням (3.77) буде
- •Інтегрування диференційних рівнянь Бесселя
- •З врахуванням (3.89) і (3.99) рівність (3.98) представимо в вигляді
- •3.6.4. Чисельні методи розв'язування головних геодезичних задач
- •Розв'язування прямої геодезичної задачі методом Рунге-Кутта 4-го порядку
3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії
Сім змінних B1, L1, B2, L2, s, A1, A2 геодезичної лінії зв’язані між собою складною залежністю, котра визначається формулами розв’язування головних геодезичних задач. З цих семи змінних чотири є незалежними; від них залежать решта три.
Зміну трьох залежних змінних представимо у вигляді повних диференціалів
(3.37)
Ці рівняння показують, як змінюється довжина геодезичної лінії та її азимути у випадку, якщо кінці цієї лінії отримують деякі малі зміщення, котрі виражені диференціалами координат. Рівняння (3.37) приймаються за вихідні співвідношення, з яких потім знаходять інші залежності між цими диференціалами.
Часткові похідні можна знайти, застосовуючи при цьому два підходи. Перший - менш строгий- полягає в тому, що при виводі формул користуються геометричним представленням часткових диференціалів, що складають праві частини рівнянь (3.37), а другий - строгий - в тому, що часткові похідні знаходять диференціюванням за відповідними змінними рівнянь, що використовують для розв’язування головних геодезичних задач. В курсах вищої геодезії [1,5,7] ці підходи розглядаються детальніше. Ми обмежимося лише готовими формулами, які будемо класифікувати за впливами:
зміни широти B2 на величини s, A1, A2 при постійній величині довготи L2 та незмінному положенні початкової точки Q1
(3.38)
Тут m
- приведена довжина геодезичної лінії.
Для більшості випадків її можна обчислити
за формулою:
зміни довготи L2 на величини s, A1, A2 при постійній величині широти B2 та незмінному положенні початкової точки Q1
(3.39)
Аналогічні вирази будуть і в тому випадку, коли кінцева точка Q2 залишається в незмінному положенні, а зміщення отримала початкова точка Q1 . Різниця буде лише в тому, що у формулах (3.38) та (3.39) поміняються місцями індекси 1 і 2. Повні диференційні формули запишуться в цьому випадку в наступному виді
(3.40)
зміни широти B1 на величини B2, L2, A2 при постійній величині довготи L1 , азимута A1 та довжини геодезичної лінії s
(3.41)
зміни довжини геодезичної лінії s на величини B2, L2, A2 при постійній величині широти B1, довготи L1 , азимута A1
(3.42)
зміни азимута A1 на величини B2, L2, A2 при постійній величині широти B1, довготи L1 та довжини геодезичної лінії s
(3.43)
Рис. 3.5 дає геометричне представлення про величини, що входять в диференційні формули (3.38)- (3.43).
Рис. 3.5
Рис. 3.5
Всі наведені вище формули є наближеними, поскільки в них не прийняті до уваги диференціали другого і більш вищих порядків. Тому вони тим точніші, чим менші величини диференціалів незалежних змінних.
3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору
Встановимо залежності між малими змінами просторових декартових і геодезичних координат довільної точки в просторі. В загальному вигляді ці залежності можна записати
(3.44)
Часткові похідні в цих залежностях можна знайти із рівнянь (2.32)
(3.45)
Для цього попередньо визначимо похідні двох функцій
Враховуючи, що
а радіус кривини меридіана M можна записати у вигляді
то для наведених функцій матимемо
Після цього можна легко знайти часткові похідні, наприклад
(3.46)
Після підстановки похідних в попередні залежності, отримаємо
(3.47)
де матриця перетворення P має елементи
(3.47)
Звідси можна знайти і обернені залежності
(3.48)
де
- транспонована матриця Р.