2. Теорії попиту на гроші.

Попит на гроші (МД) – це потреба в певному запасі грошей. Попит визначається як кількість платіжних засобів, які населення і фірми бажають отримати в ліквідній формі, тобто в формі готівкових грошей і чекових депозитів.

Номінальний попит на гроші відображає ту їх кількість, яку економічні суб’єкти хотіли б мати для фінансування операцій.

Реальні грошові запаси(L) вимірюють той обсяг товарів та послуг, який можна придбати за певну кількість грошей.

Попит на реальні грошові запаси залежить від реального доходу та процентної ставки.

L=kY-hi

Де k-еластичність попиту на гроші по доходу k=

h-еластичність попиту на гроші по проценту h=

Класична теорія попиту на гроші базується на принципах:

а) причинності(ціни залежать від маси грошей)

б) пропорційності(ціни змінюються пропорційно кількості грошей)

в) універсальності(зміна кількості грошей однаково впливає на ціни всіх товарів).

Кількісна теорія грошей визначає попит на гроші за допомогою рівняння обміну (І.Фішер – трансакційний варіант кількісної теорії грошей):

МД=

Q-обсяг випуску(в реальному виразі).

V-швидкість обігу грошової одиниці.

На початку ХХ ст.. у Західній Європі набув поширення інший варіант кількісної теорії. Цей варіант отримав назву теорії касових залишків, або «кембриджська версія» (А.Маршалл, А.Пігу, Д.Робертсон).

Кембріджське рівняння грошового попиту

МД=kPY

K= - кембріджський коефіцієнт, або коефіцієнт касових залишків. Це частина PY, яку люди бажають зберігати у формі готівки.

Базуючись на трьох попередніх теоріях неокласики визначили теорію збалансованого обсягу виробництва, грошового попиту та пропозиції, яка включає систему рівнянь:

- рівняння номінальних залишків - MD= kPQ ;

- рівняння рівності загальної пропозиції грошей та пропозиції грошей зі сторони держави – MS=MSG ;

- рівняння рівноваги грошового попиту та пропозиції - MD=MS;

Кейнсіанська теорія попиту на гроші – теорія переваг ліквідності-виділяє три мотиви збереження грошей:

- трансакційний мотив (потреба в готівці для поточних угод);

- мотив перестороги (збереження певної суми готівки на випадок непередбачених обставин в майбутньому);

- спекулятивний мотив (намір зберегти певний резерв в формі фінансових активів).

Попит на гроші за трансакційним мотивом – це попит на гроші для угод. Згідно з теорією Кейнса, трансакційні грошові залишки перебувають в прямій лінійній залежності від номінального доходу і не відчувають на собі впливу зміни величини витрат чи вигод.

Обсяг попиту на гроші за мотивом перестороги залежить від обсягу непередбачуваних платежів, який прямо пропорційно залежить від обсягу доходу і не залежить від величини процентної ставки.

Спекулятивний попит на гроші – це певний резерв грошей, за допомогою якого економічні суб’єкти прагнуть застрахувати себе від можливих втрат у результаті коливань ринкової кон’юнктури. Спекулятивний мотив зумовлює попит на гроші, який перебуває у зворотній залежності від процентної ставки за облігаціями.

Загальний попит на гроші, за теорією Кейнса, визначається і рівнем доходу, і рівнем процентної ставки. Математично функція попиту на гроші у кейнсіанській моделі має вигляд :

Монетаристи попит на гроші пояснюють в рамках загальної оптимізації майна економічних суб’єктів, які формують портфель активів різної степені доходності і ризиків для забезпечення бажаного рівня доходності. Монетаристська концепція попиту на гроші отримала назву «теорії портфеля».

МД=Р (Rе;Rв;p,h,y,u)

Rе - номінальна норма відсотка по облігаціям.

Rв - ринкова вартість прибутку по акціям.

p-темпи зміни рівня цін.

h-відношення між працею та іншими формами отримання доходу.

y-чистий прибуток від капіталу.

u-зміна смаків та переваг господарюючих суб’єктів.

За правилом монетаристів держава повинна підтримувати темп росту грошової маси на рівні середніх темпів росту реального ВНП, тоді рівень цін в економіці буде стабільним.

Модель Баумоля-Тобіна – модель попиту на гроші, за якою люди визначають розміри необхідної суми готівки, порівнюючи втрати у вигляді недоотриманої суми банківського процента і вартісної оцінки економії часу від більш рідких відвідувань банку.

С - середня величина

Грошові кошти на руках у населення при одноразовому відвідуванні банку.

С

грн - грошові кошти на руках у населення.

Час(t)

грн

Грошові кошти на руках у індивіда при двохразовому відвідувані банку.

С - середня величина

t

Грошові кошти на руках у населення при n-кратному відвідуванні банку.

С - середня величина

t

Попит на гроші визначається кривою МД

і

МД

М